Вічну пісню співає вітер
Сніг цнотливо вкриває поле…
Я так хочу тебе обігріти,
Воскресити, в цім білім морі…
Я так хочу тебе цілувати…,
Чи хоч просто держати руку
Та від щастя до неба злітати
Позабути душевну муку…
Але вітер затягує пісню
В ній про смуток та про розлуку.
