Наш світ наповнено, і миром, і любов'ю,
І дружності в наш час все ж вистачає.
Чому ж тоді в очах багато болю,
А на подвір'ї сум нас зустрічає?
Твоє велике серце аж ридає,
Душею бачиш ти людей наскрізь.
Але із часом біль твій не минає.
Та інтуїція підказує: "Не лізь!"
Таких як ти не раз світ зустрічав.
І ти не плач так гірко, не журися,
Ти краще світу зараз посміхнися,
Бо він тебе не бив, він так навчав.
