Вишневий мареллі та чорний віконт
Твої обійми та поцілунки
Такі ж п’янкі і сердець унісон
Кохання найвищі ґатунки
Ми в часі, як в джезві
Себе до кипіння
Густі, рідкі та чорні
Ведемо слідами сумління
Ще душі не продані й горді
Морелі, кава й віконт
Чи каберне-совінйон й Старий ринок
Ти точно знаєш, що не в них річ
Солодший за них твій цілунок
Вишневі коралі на білому тілі
Твій погляд вже знає усе
Дозволимо собі просто мовчати
Нас пристрасть крізь ніч проведе
