Ми теж контужені часописом своїм,
Не вакциновані від горя і скорботи,
Інфекції жалю усе частіше в дім
По вихідних й безпомічний супротив…
Невиліковні від буденності причин,
Імунодефіцитні щодо болю,
Над нашим містом посірішав дим,
Зафарбував у вічність нашу долю…
В кінці-кінців це буде просто грип,
Застуда чи тижневий злісний нежить,
Які зрівняють нас і сотню тих,
Які вважали, що вони над нами стежать…
