Двадцятилітні люди вбивають мрії,
блукають дурні в пошуках надії.
Дівча вищипує пінцетом вії,
а сердце стукотить в стихії.
Тридцятилітні люди вже самотні.
Ось відмовляють їх інстинкти рвотні.
Це сірі люди і їх сотні.
Вони всі грязні, вони всі потні.
Сорокарічні вже каліки.
У психа забирають ліки.
Всіх поділили на буби й піки
і йдуть війною у забуття навіки...
