Ніжносте грізних водоспадів
Та , що втілена у гладкості берегів
Знайду тебе близь усладів
Там , де свою долю зустрів
Свіжосте серпневих садів
Забула цвіт і плекаєш плоди
Вогонь теплом нас не зрадив
І приховав усі наші сліди
Щиросте нової днини
Раді тебе так стрічати
Вішаєш нам на спини
Крила , щоб могли літати
Саме так , а не інакше
І не гірше , і не краще
Ти й я – ми
І сльоза росою скресла
Теше щастя душі тесля
Що з днями ?
І не легші , і не важчі
Серце не стерпіло б фальші
Поцілунки і обійми
Зруйнували чужі зими
Дарували щастя смак
І кохання стиглий злак
