Де ти бродиш, моя Доле?
Посміхнись мені!
Хай невдач тернисте поле
Зогниє на пні.
Хай літа, прожиті марно,
Пропадуть, як є.
Вмре надії тінь примарна -
Кожному своє!
Що одному йде до ладу,
Іншому те - зась!
Той скупий і на пораду,
Цей - усе віддасть.
Вдарю я об землю лихом -
Може пропаде?!
Від думок гарячий вихор
В голові гуде.
Б"є життя... У саме тім"я
Боляче вціля.
Та найбільше - безголів"я
Наше дошкуля!
Наче й справді хто наврочив...
Та чи виграв він,
Коли й дурень жить не хоче
В пору перемін!
