UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юлія Холод: Ангел обреченных (старое, после прочтения - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Осень, 05.09.2011 - 17:57
Расскажи, как часто ты плачешьОт вины, а может от боли, Как клянешь свою неудачу В тишине холодной неволи. 
Полякова Ника, 28.11.2010 - 09:01
  Единственное, я бы изменила. "И как боль от ран - бесконечной" (и не важно, что это было: пуля, удар ножа или раны душевные от предательства близких. В данном прочтении еще это может трактоваться, как раны Христа. Подумайте... С ув. Виктория. 
olya lakhotsky, 14.10.2010 - 10:33
дуже несподіваний підхід до теми – цей поцілунок крізь решітку. гарно. і вірш довершений. і... трошки моторошний, як і Кінг.
Michelle Paffer, 13.10.2010 - 14:03
Здорово! Понравилось, особенно первое четверостишье и концовка хорошая 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
