Душа ось-ось потоне в перегарі
Якщо навколо янголи сумні
Заграють на фаготі та гітарі,
Щоб стало найнатхненніше мені.
Бо музику оту невипадково
Я маю чемно випити взахлин,
Тож грайте, не жаліючи, панове,
Життя того, що плентає до мли!
Крізь темну порожнечу та знемогу
Червоним шлях останньої версти.
Але куди? До біса, чи до бога
Мені нарешті випаде дійти?
