Якби ж хто знав, як я страждаю
Який долає мене біль
Чи то Господь мене карає
Чи то життя, як водевіль
Якби ж хто знав, що пережив Я.
То і не заздрив би напевно.
Я завжди мислив креативно.
Мене сприймали друзі ревно
Та навіть зараз, дехто заздрить
І хто??? Мої брати і сестри.
Краще за мене стати марять.
Тому й заштовхують у нетра
