Я цілую твій рідний ніс,
Мов вершину земних красот.
Прогортаю струмочки кіс
І цілую твій ніжний рот.
Я цілую одвірки пліч.
Ніби пійманий на магніт,
Труся скронями навсібіч
І цілую тебе в живіт.
Мов вервечкою, вниз тягну
Посинілі від губ сліди.
Опускаюся по стегну
І цілую тебе... туди.