Розпустилась біля хати червона калина,
Народилася під сонцем ще одна країна,
Є країн таких багато,та лиш серцю мила,
Найрідніша, найтепліша наша Україна.
Народилося і поле жовто - золотисте ,
У яке розсипав вітер квіти ,як намисто ,
Виросли ліси зелені ,розлилися ріки ,
Душу оп'янили землі кожному навіки .
Всюди лине спів пташиний,хоч приходить осінь ,
Забувати зась вкраїну ,шлях єдиний досі ,
Навіть через кілометри ,всюди тіло рветься,
Українська кров в судинах з відданістю ллється.
Рідний край дає любові безкінечні грами,
Атмосфера незрівнянна створена над нами,
Вишиванку до грудей ніжно пригортати ,
Все життя до скону тільки обереги мати .
Насадили попід тином мальви і ромашки,
Глянути лиш раз достатньо,як на серці тяжко ,
Квіти кольору небес й сонечка ясного ,
Вмить відкинуть сум і злобу поскоріше з нього .
Тішить око і калина, що розквітла влітку ,
Аромати ніжні линуть щодень з-поміж цвіту ,
І полинуть вгору до небес блакитних ,
Ось така країна рідна, лагідна й привітна .
ID:
923684
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.08.2021 17:36:09
© дата внесення змiн: 21.08.2022 12:18:29
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
