Вечір... Притихли вітри, тільки люди
Спішать, хтось у справах своїх заблукав,
І хтось в такий вечір полюбить
А хтось десь життя вже віддав.
Любов в такий вечір насправді
Це щастя, чи подарунок з небес,
А десь він розстріляний "Градом"
І скроплений кров"ю увесь.
Палає все небо зірками
Закохані руки сплелись,
Десь там на війні між боями
Хтось спав, а хтось Богу моливсь.
А люди собі поспішають
Бо в кожного справи свої,
А де хто живе, мов не знає
В цей вечір палають бої.
Та інколи в вечір погожий
Подумай про зоряне небо
Закоханий, бідний, вельможний,
Його захищають для тебе.
Спокійно могли щоб всі спати,
Закохані бились серця,
Нас всіх захищають солдати
Собою, завжди, до кінця.
Галина Грицина.
