| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ілея: БІЛІ РАЗКИ НАМИСТА… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Живемо так,що вітер той наздогнав...     Ганна  Верес  (Демиденко), 03.03.2016 - 10:58...Зіркою світитиму вночі... Рожевою хмариною кохання Прилину через милі і літа... Красиво, ніжно, обнадійливо.             Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00І мені світло від твоіх відвідин і теплих слів...       Наталя Данилюк, 02.03.2016 - 19:04Сумні і трепетні рядки... Та фінал осяяний теплим променем надії!..           Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Як і наше сьогодення...Щиро вдячна за намисто!     Валя Савелюк, 02.03.2016 - 13:29спокійний гарний вірш - у той же час - трагічний... чомусь... може - через біле намисто?..     так собі, до лечі і між іншим: САРАНЧА́, і, жін., рідко. Те саме, що сарана. Обсядуть його старики, слухають, що він розказує про саранчу, як колись налітала у старовину (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); — Ади, саранча, лиш хліба, та й хліба, та й хліба! А відки ж я тобі того хліба наберу?! (Василь Стефаник,)     Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Таке сьогодення тривожне,хоч як стараєшся не підпадати під його вплив...   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||