Лише так тихо скрипка ридала –
Що аж янголи, сіли спочивати,
Їм доля розлуку віщувала –
Зимі до весни дощами ридати…
Лиш так тихо, тихо вітер віяв,
Щоб почути кожен, тої скрипки звук.
Він, про Неї, все життя лиш мріяв –
Та щастя розтало, та втекло із рук
