Насправді, тобою можна було отруїтись,
Хоч для цього і варто було народитись.
Ти лишав після себе гіркий присмак,
Дещо дивне було в твоїх рисах.
Ти, як доза якісного героїну,
Яку я вимолювала на колінах.
Головне - це тобою не вбитись
І з тобою при цьому лишитись.
Ще б лишитись під кайфом навічно,
Щоб ніхто не дивився у вічі,
Щоб усі, хто приходив за мною,
Мої двері пройшли стороною.
Щоб лиш ти в мою кров, в моє море,
Щоб лиш ти в небі спалював зорі.
Щоб ніколи не бУло достатньо,
Щоб уперше, та наче й востаннє.
