Росла... цвіла.... та не вгадаєш -
Я птах без одного крила.
Моє життя ти розглядаєш
Як воду першоджерела.
І розіль'ється, от побачиш,
Моєї долі глибина.
Відкриє всім серця незрячі
Душі мелодія, струна.
Озветься криком що є сили,
Погляне в очі небесам...
Воскресне диво із могили
І зрозумієш - ти не сам.
Я буду завжди поруч. Знаєш,
Я випила журбу до дна!
Якщо ти ці рядки читаєш -
Я не одна, вже не одна...
