Бачив гримерки і сцени усі
В них моя плоть пройшла по осі
Узрів обличчя , що плескали в такт
Та не достатньо цього і це факт
Стрічали куліси мій смуток і горе
Але наскрізь все ж не були прозорі
Душі споконвік не співали джаз
А як воно десь на театру задвірках
Скалічений думками , серце у дірках
Серед декорацій уже забутих
Поволі згасаєш у власних путах
Стрічали куліси мій сміх і радість
Але наскрізь обпікала заздрість
Ті думки , що вам належать
Свідомість актора затежать
Погасне світло софітів
Й не наче спиниться час
Гримерки і сцени всі бачив
Але ще не всіх бачив вас