| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Терен: Атака - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ schasnyi, 08.04.2011 - 22:57Хороший вірш, він ніби вирвав із моєї пам'яті вірш поета фронтовика Гудзенка ( імені не пам'ятаю), але деякі уривки його поезії просто вражаючі. Передаю мовою оригіналу: Когда у бой идут поют, А перед можна плакать. Ведь самый страшний час в бою, Час ожидания атаки... ... Мне кажется, что я магнит, Что я один притягиваю мины. И вот удар, и лейтенант хрипит... И смерть, опять проходит мимо... И мы уже не всилах ждать, И нас ведет через окопы, Окоченевшая вражда: Штком дырявящая шеи... Бой был коротким, А потом - хлестали водку ледяную, И выковыревал ножом Из под ногтей я кровь чужую. Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00З цікавістю прочитав,дійсно справляє враження,особливо останні рядки.Взагалі вдале закінчення-половина вірша(це-моя думка).Часто невдалі гублять попередні чудові строфи.   КРІПАКОС, 08.04.2011 - 12:55гарно і добре написано, можна бачити різні теми в рядках, а про що писали, про що хотіли розказати?   Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00У своїй творчості завжди намагаюсь виконувати кілька вимог: 1) Зачепити за душу. 2) Бути доступним для читача. 3) Створювати те, що до мене не створювали. На мою думку вірші не повинні бути надто заображеними і разом з тим, без образів вони теж не можуть бути. Завдання поета - знайти золоту середину і обов*язково не повторювати когось, хоча зовсім уникнути цього дуже тяжко. Мені приємно що Ви побачили у моїх рядках кілька тем.     | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||