Були напевно, сходинки круті,
Можливо, просто не хотілось слави.
Я трохи запізнилась в цім житті,
Трамвай бажань помчав без мене в травень.
Я довго йшла за ним по колії,
Не раз спіткнувшись об бетонні шпали.
Я розгубила радощі свої,
А ті що поруч - не допомагали.
Але іду, таке воно, життя,
Не знати хто кого в нім вибирає.
Змінився світ, змінились почуття,
А серце все одно весни чекає.
