Мовби на арені в клітці
Стри́баєм під батогом.
Ніби ляльки ми на нитці,
Все життя до гори дном.
Час кружля, біжить по колу,
Відлік руху не спинить.
Спробуєм добро на злому
Іншим кодом замінить.
Не вирішуєм нічого,
Якщо права в нас нема.
Не обрати із пустого –
Лише дурню є дарма!
Наше серце розділили
На стани́ та кольори,
Ляльководам заплатили –
Свої долі віддали.
Право вклали їм у руки,
Погляд стеле по землі.
Розфарбовані у муки,
Люди ми чи привиди?
Ти не плач, не бийся в стіну,
Не кричи у далечінь!
Зніми пута, встань з коліна,
Чужу волю з себе скинь!
Ми живі чи статуетки?
Нами правити чи нам?
Люди чи ж маріонетки?
Вирішить хай кожен сам!
29.12.2025
