Думка як сокіл десь літає, постійно на душі тривога, останнім часом так буває, не хочеться ну геть нічого... Лежиш і дивишся на стелю, а потім погляд на підлогу, туди сюди пройшов оселю, не хочеться ну геть нічого... Стрімко пробігли три години, все ж краще бути оптимістом, встати з дивана є причини, нарешті захотілось їсти...
