| Сторінки (41/4016): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Гарцює осінь в парках і лісах,
Золочені вдягає всім корони,
Берізки пофарбована коса
Підкреслила її казкову крону.
Запнулось небо в сіро-синю шаль
З лелечими тривожними ключами
Й затріпотіла стогоном душа,
Немов услід їм з болем прокричала:
«Чекайте, не спішіть у край чужий.
Іще теплом наш рідний край багатий!»
«Звичайно, хочеться нам тут іще пожить,
Але зима нас може покарати.»
І зникли-заховалися з очей,
Вони ж лелек довгенько ще шукали,
Не розуміючи в природі двох речей,
Чому птахи у край чужий втікали.
17.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2017
Згорали-падали зірки
В ніч листопадову
І понад стрічкою ріки,
Й понад левадами…
Там полином зросла печаль
У серці матері:
Сини йдуть землю захищать –
Їх в неї… п’ятеро…
Боровся перший до кінця –
Загинув, стоячи,
А готувався ж до вінця –
Як серцю боляче!..
А другий втрапив у полон,
Упав, не зламаний…
Чому життя так повело?..
Ще троє… з мамою…
Кигиче чайкою вона
Між них… Старається…
Спокою не дає війна…
У сні здригається…
І коли бачить зорепад
У небі зорянім,
У серці – лютий снігопад,
Тугою зораний.
6.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757913
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017
Заколисана барвами
тепла осінь у вересні,
Усі птахи вже парами
і гаї повні вереску…
Сивим вранішнім дощиком
полини заросилися,
Ти казкова удосвіта,
в полотно попросилася.
Не впізнати й тоді тебе,
коли з сонцем прощаєшся,
Мов дитя, ти радітимеш,
вишить сон намагаєшся.
Неповторна ти в обіймах
запізнілого полудня,
Саме ти мною обрана,
залишайся у споминах…
24.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757681
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017
Коли в душі любові дивний сад
Вже поселивсь і рясно квітне цвітом,
Коли ти не втомився колисать
Чуття, яке тобі дарує літо,
То до землі до рідної любов,
Котра від діда-прадіда далася,
Ота синівська,неспокійна кров,
Що у борні століттями лилася.
Нуртуй, козацька кров, не затихай,
Адже земля під ворога прицілом,
Немає в світі більшого гріха,
Ніж той, як діти власний код* не цінять.
25.10.2017.
* Кодом вважається рідна мова, земля, звичаї рідного краю.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757680
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2017
Свіча й троянда – два зовсім не схожі
Дарунки для… загиблого бійця:
Свіча в безсмертя шлях знайти поможе,
Троянда – рано зірване життя.
А поряд на портреті в стрічці чорній
Обличчя юне, навіть ще без вус.
Це він м’яча ганяв іще учора,
Пірнав найглибше рибою в ставу.
Вдивляюсь у напівдитячі очі,
Й гірчить сльозою змучена душа:
Це він стеріг для всіх нас мирні ночі,
Тепер у сиву вічність поспіша.
О, скільки ж їх зібралося над нами
Крилатих ангелів, ні, посланців від нас,
Щоби не розповзлося те цунамі,
Котре перевернуло весь Донбас.
Свіча й троянда – символи безсмертя,
Адже вони – то світло і життя,
Це тим, хто йшов до волі метр за метром,
Завдячуймо ж їм всім своїм буттям!
Свіча й троянда – це дарунки Божі,
Утілені в них світло і краса.
Поки ми жити й думати спроможні,
Даруймо тим, хто вже на небесах!
28.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757586
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2017
Я повернуся, мамо, із війни,
Можливо, білим ангелом, крилатим,
Тебе я й землю гідно боронив,
Життя віддавши за Вкраїну-матір.
Я повернуся, мамо, із війни,
Щоб посмішку тобі подарувати,
На півдорозі ворога спинив
Й ані тебе, ані себе не зрадив.
Я повернуся, мамо, із війни,
У сон твій серед ночі завітаю,
Й немає в тому нашої вини,
Що я на небі. Правда ця свята є.
9.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757585
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.10.2017
Пасе вже осінь мокрі вранішні тумани,
Украла дня частину немалу,
Ключі останні в небесах намалювала,
Добавила роботи ще селу.
Така вона – в кількох іпостасях є осінь –
Цариця й трудівниця водночас:
То золотом засипле землю не назовсім,
То працювати заставляє усіх нас.
Та осінь ще й багата, щедра господиня:
Дарує фрукти, овочі, вино,
Шанує землю й трударя на ній – людину,
Пригостить щукою, карасиком, лином,
А іноді пухким, ще теплим короваєм
Із свіжої , й як білий сніг, муки.
Для пирогів калина в лузі достигає,
Яку й пташки в мороз смакують залюбки.
Такою осінь кожен рік у нас буває
Й земля така багата – тільки в нас:
Весною зеленню і квітом все буяє,
Не менш чарівно-дивним є й осінній час!
18.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017
Нічка спить у обіймах любові,
Висипавши зорі з рукава,
Я ж веду свою розмову з Богом,
Добираю змучені слова:
«Чом же ти, Великий, мудрий, вічний,
Не зупиниш війни на землі?
Матері заглянь у її вічі,
Коли плаче свічка на столі.
Лиш тоді ти, Отче, зрозумієш,
Що то є матусина любов».
Слуха ніч і вись її темніє…
Упились журбою небо й Бог…
27.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017
Поглянь, як осінь жовта пропливає
За журавлиним угорі ключем,
Як смутком тихим землю поливає
І в душах засіває ніжний щем.
Лягали вони золотом червоним
На листяні дерева і кущі,
Я ж опинилась в осені полоні
І душі наші стали не чужі.
Як і усі, я в неї закохалась,
Хоча цього й не мала на меті,
Із вітром на берізках колихалась,
Перебирала коси золоті.
Коли ж діждусь, як ранок заблукає
У марева кудлатій бороді,
У жовтолистім лісовім розмаї
Грибочки я шукатиму тоді.
26.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757289
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2017
(Учора, 7.09.2017, під Авдіївкою загинув ще один укр. воїн.)
Учора ще одна свіча згоріла…
І над промзоною увись душа знялась…
Ще сонце вересневе землю гріло…
Чом доля врятувать не спромоглась?
Застигло у німім риданні небо
Над полем, де Авдіївка, в четвер…
Скількох ще українців туди треба? –
Серця запричитали всі тепер.
А згодом вдома свічечка горіла
Й рікою сльози бігли із очей…
Упала мати на холодне тіло
І біль, немов метал, її пече:
Чому ж синочка в неї відібрали
Й за що насправді ще трива війна?
Невже то доля з нею жарт зіграла –
Її і нас тривожить таїна.
8.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757286
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.10.2017
Зустрілось літечко з осінньою добою,
Щоб вересню вудила передать,
А та відповіла йому любов’ю,
Зраділа почуттям отим вода.
Городи запишались врожаями,
У золоті діброви і ліси,
Громи стомились – більше не дрижали –
Боялись край позбавити краси…
9.08.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757069
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017
Осіння ніч в кишенях сни тримала,
Ділила їх на всіх-усіх людей,
А коли ранок вирветься з туману,
Тоді й дорогу сонечко знайде.
Прорве воно завісу щільну, сиву
Несмілим першим променем згори.
Нечітко ляже в мареві курсивом,
Як свідок осені й ранкової пори.
Ще вітер не насмілився повіять,
Красу боїться ранку сколихнуть.
В росі купають айстри свої вії,
Щоб сонечку закохано моргнуть.
Осінній ранок – то не просто казка,
Що з марева, мов човен, виплива,
Він той, хто для душі дарує ласку,
Яку не передати на словах.
21.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757068
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017
Трави після жаркого літа
Притомилися, ледь живі,
Мов карлючки, заклякли квіти,
Забілів лише деревій.
Його кругла з суцвіть долоня
Себе осені простяга,
Та ж свої золоті корони
На дерева й кущі вдяга.
Вітер бавиться жовтолистом,
Що зненацька злітає вниз,
Коли ж він починає злиться,
Рве щосили і всім болить:
І листкам, що від ран страждають
На холодній блідій траві,
І гілкам, котрі голі мають,
Зустрічатимуть вітровій.
Повнить серце журба осіння
За красою і за теплом,
І шукає душа спасіння,
Щоб весною зійти зелом.
18.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756917
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
Дивлюсь, як осінь з золота тче казку
І запряга стривожені вітри,
Ліс одягає жовтооку маску,
Грибочками засіяв і бугри.
Як небо нахилилось над землею,
Купає землю росами й дощем,
Вночі чарує жовтою зорею,
І будить в серці дивно-ніжний щем.
І оповита тишею-журбою
Осінню ніч вартує ще й вода,
Під зоряною виспиться габою.
Між очеретом сріблом прогляда.
А коли сонце день новий розбудить
І павутинням гілля заснує,
Такого дива очі не забудуть…
В душі моїй так затишно стає!..
10.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
Тривожний час. Війна кипить на сході…
Танцює танго Путін на хрестах,
Та ми не віддамо уже свободи
Й наш спротив до рашистів вироста.
Немає в світі ще такої сили,
Щоб закувала волю в кайдани,
А чи змінити колір неба синій.
Хоч не були готові до війни,
Та маєм дух, а він сильніший зброї,
У ньому все: і мати, і земля.
Це він народжує і в бій веде героїв,
І рани після бою ізціля.
Щоби раділа Україна дітям,
І не чорніло сонце ув очах,
Воно також радіє й краще світить,
Коли плече торкається плеча.
Єднаймося ж усі в кулак, єдиний,
І перемогу викрешем в борні.
Тоді лиш прийде світла та година,
Що подарує мир тобі й мені!
31.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2017
Село моє рідне – краса незрівнянна,
Криниць глибина в тобі й шепіт хлібів,
Від тебе стежина вела і від мами.
Несу ці два образи завжди в собі.
Село моє – то сторона веселкова
З травневою свіжістю квіту садів,
Всевишній, повісивши в небі підкову,
Помітив для мене місцини святі.
Село моє – мною не випита казка,
Де гай потонув у піснях солов'їв.
Самотньо коли на душі мені й важко,
Думками лечу до притихлих ставів.
Село моє, ти мій початок для пісні,
Де верби схилились в зажурі своїй,
До тебе вертатиму, доки не пізно –
Хрести там чекають моєї сім'ї.
11.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Осіння нічка зорями розквітла,
Коли зустрітись мали ти і я.
Згори лилося чародійне світло -
То місяць посміхався звідтіля.
У ранки сиві осінь заблукала,
Вони ж пили росу з її долонь.
Вітри крилаті бавились квітками,
Поки знов ніч усе взяла в полон.
25.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756523
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Дрімають трави попід килимами,
Луги й галяви в росяних стежках…
На потемнілі води у лиманах
Жовтневий день краплинками стіка.
Стомившись він у вечір шкандибає.
Все ж не забув приспати комарів.
А сонце небом землю застібає.
Переступає ніч святий поріг…
Із нею й місяць виплив на доріжку,
Щоб засвітити зоряні вогні.
Душа за день теж притомилась трішки,
Нагадує про сон вона мені.
14.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756522
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Де барвінок синій
Килим постелив,
Тато свого сина
До грудей тулив…
Батькові долоні
Теплі і тверді,
Вогкі, ледь солоні,
Все життя в труді.
[i]Приспів:[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Батькові в волосся
Впала сивина –
В пізню його осінь
Забрела війна.
Чується молитва
З вуст його й землі:
Не були щоб вбиті
Батько й син в борні.
[i]Приспів.[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Де барвінок синій
Килими стелив,
Внука вже – не сина
Дід тепер тулив,
І з грудей молитва
Лине мовчазна,
Та її Всевишній,
Вірю, розпізнав:
[i]Приспів. [/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.
Хай земля квітує
В обіймах весни,
Небо сторожує
Лиш спокійні сни.»
10.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2017
Приречений народ, що не вберіг
Історію свою і рідну мову,
Його чека найважча із доріг,
Котру він починає знову й знову.
А коли він стає іще й сліпим,
Манкуртом виглядає тоді в світі,
Щоб вижить, має націю зліпить
І до керма поставити еліту.
8.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2017
Колисала ніч розлуку,
Падали зірки,
Потонули в тиші звуки…
На землі – пташки.
Нічка тишу колисала,
Проганяла сни,
А в бійця життя… згасало
На шляху війни.
Ніч у очі заглядала,
Проганяла смерть,
А коли уже світало,
Напоїла вщерть
Не росою, а водою,
Що лилась дощем,
Й розминувся він з бідою,
Легшав біль і щем.
Ніч розлуку колисала,
Зірку ж – зберегла.
Долю хлопцю врятувала
Дівчина з села…
3.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756076
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017
Кричала душа вдовина
І сліз їй не вистачало…
Сьогодні вона вже сина…
В труні із АТО стрічала.
Такого ще молодого,
Без батька зростав із нею,
Раненько він став на ноги,
Мов Бог, дорожив сім’єю.
І вмить ожила картина,
Далека, сумно-тривожна:
Синок був зовсім дитина –
Забути таке як можна?!..
Тоді із Афганістану
Доправили чоловіка,
Так рано вдовою стала
Тай буде уже довіку.
І серце геть розривалось,
І глухо душа стогнала,
І плечі вдови здригались…
За що їй такий аналог?
18.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756072
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017
Привезли чоловіка із зони АТО,
Щоб у рідній землі поховати.
А чому не з війни, те не скаже ніхто…
Боїмося війну ми війною назвати?..
Що війна це, те визнав уже цілий світ,
І вогонь там смертельний літає:
України воює найкращий там квіт
І вночі, і удень, і коли ледь світає.
Поховають бійця, як належить, як слід,
Та від того матусі не легше.
Смерть і цю проковтне Україна і світ?
Втрата сина далеко не перша.
Тисячі полягли у нерівнім бою,
І без бою також вже без ліку,
Захищаючи землю, родину свою,
Люди ж ті були різного віку.
Прогримить над могилою залп – не салют,
Спорожніє душа і знеможеться серце.
І усі цю війну у думках проклянуть.
Завтра ж знову в АТО відправлятимуть берци…
1.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756029
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.10.2017
Здригнувся світ: іще одна війна?!
На цей раз в миролюбній Україні?
То Кремль кордони знов свої міня,
Не будь же, світе, ти такий наївний.
Він Крим купив, заміривсь на Донбас,
Щоб дух наш перевірити і влади,
Та швидко зуби обламав об нас,
Хоч у генштабі і багато гадів.
Попереду багато ще боїв,
І жертв народних буде ще багато,
Та землі ми захистимо свої
Й збудуємо собі нову вже хату.
18.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756027
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2017
Заплакав росою ранок,
Як сина її убили…
Тяжка, незагойна рана
В душі у матусі нила:
Чому розтоптали право
Її мать живого сина?
За що була ця розправа,
За колір, за жовто-синій?
Син так любив Україну
Від Заходу і до Сходу,
За що ж він тоді загинув –
Продовжувач свого роду?
І тихо сльоза стікала,
І кров’ю волало серце,
А з ними – і дні тікали…
Життя вже не мало сенсу…
Та є материнська сила,
Свята і непереможна,
Устане вона й за сина,
Загляне у серце кожне
Й поділить загальне лихо
На всіх – по дрібній частині –
Такий заповіт великий
Дістала вона від сина.
І плакав росою ранок,
Щоб сили ті відновити,
Й народу глибокі рани
В росі назавжди втопити.
18.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755793
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.10.2017
Постукали слова до мене,
Щоби у вірші їх ввела,
Про жито, стигле і зелене,
Про долю рідного села,
Й про неньку нашу – Україну,
І доленьку її, гірку,
І про красуню Чураївну,
І про Дніпро – святу ріку,
І про замріяну калину,
Що стереже у лузі брід,
І одиноку тополину,
Що український славить рід.
Слова… Ви друзі мої вірні
У горі й радості – завжди,
І це, мабуть, закономірно.
Врятуйте ж край мій від біди!
3.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017
Гримить війна і небо розривається
Стрілою вогняною знов навпіл,
А на землі дівчатко надривається,
На ніжки стаючи свої слабі.
Підняти неньку хоче, закривавлену,
Мале дитя не може ще збагнуть,
Чому в його матусі раптом «вава» є,
Що до життя її не повернуть…
Плачем дитячим тиша, приголомшена,
Дивилася згори на чорний дим,
На дерево, що стало, ніби локшина,
І на стіну, розсипану в ряди.
Це тільки штрих того, що відбувається,
А скільки охопив би об’єктив,
І показав, як кров’ю упивається
Земля, в якій міг опинитись ти?!
15.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755701
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.10.2017
Душа народу корчиться від болю,
Адже загарбник ходить по землі.
Заміривсь Кремль на нашу долю й волю,
До Криму шлях прокласти тим звелів,
Хто тут «під кайфом», словом, терористам,
Вести під прикриттям російським бій:
Тут «зеки» з автоматами й артисти,
Їх Батьківщина – Псков, Кавказ, Сибір.
Зима і дощ вогонь той не спиняють,
Хоч по коліна у крові Донбас,
Росія ж «гумконвої» посилає
Із зброєю, щоб винищити нас.
Давно там сміх і пісня не бриніли,
В вогні й руїнах весь Донецький край.
Там серце промислове України
Спинилось, бо настав російський «рай».
Та ворогові нас не подолати,
Бо наша зброя – віра і любов,
Господарями станемо у хаті,
Бо з нами Правда і Великий Бог.
3.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755699
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2017
Теплом і туманами осінь багата –
Дерева втопились, і річка, і хати.
Важкою росою укрилась верба,
Аж раптом невидима сила зрива
Жовтенький листочок і… кидає в воду.
«Шкода, та не зміниш закони природи, –
Подумала я, задивившись на нього, –
Здається, мене кличе на допомогу.
Чи купіль не та сиротині-листку?»
В тривозі біжу по сирому містку
З бажанням листочок таки врятувати.
Та тільки туман його встиг заховати.
30.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755525
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017
Закружляла осінь падолистом,
Захолола річки темна сталь,
Журавлі в тривозі піднялися
Й полетіли в невідому даль.
Опустилось невеселе сонце,
Довше спить воно вночі тепер,
І росою плакало віконце,
Проводжало з дому і тебе.
Сиві хмари небо застелили –
Теж сумують за ясним теплом.
Не втрачають чорнобривці сили –
Їм якби завжди так і було.
28.01.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755524
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017
Ще літечко дрімало на покосі
І свіжим листом хвастав зелен-гай,
Та вже несміло наближалась осінь.
Туман частіш над річкою лягав.
І лиш калина осені раділа
Й на сонці гріла ягідкам боки.
А скільки ще на нас чекає діла,
Окрім картоплі, – морква, буряки!
Пора осіння хоч і невесела,
Та найбагатша з давніх пір вона:
Доволі стало овочів в оселях –
І кварта молодого ще вина!
6.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755273
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Чарує осінь і єство, і око,
У вишиванках і поля, й ліси.
Вони, мов килими, вузькі й широкі,
Луги застигли в обіймах краси.
У очереті заховалась річка,
Що служить раєм птиці водяній,
Віншує сонце голубу ту стрічку
І все, що відбувається на дні.
Акації в бурштинових сережках
Рукасте гілля тягне догори,
Берізонька майстерно тче мережки
Й шепоче казку денної пори.
Вітри їй розплітають довгі коси,
Мов нареченій з-під вінця колись.
Траву прибрали ранки в сиві роси –
То вересень із жовтнем обнялись.
4.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755272
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Нічка, темна, крила в гори
Опустила
І на небо тихі зорі
Запросила.
Поміж них пливуть біленькі
Лебедята,
Діточок несуть маленьких
На крилятах.
Вони сни несуть чарівні
До півночі,
Де дрімота закриває
Діткам очі,
Тож зручненько ляж, дитино,
На крилятко,
Сни корисні для людини.
Спи, малятко!
21.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755160
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.10.2017
Стеле осінь листя невпопад:
Під кущі, дерева, у калюжі -
Килимками зажовтів і сад.
Зеленіють лиш високі ружі.
Квіти ці давно вже відцвіли,
Брилики згубили в теплім літі,
Горобці свій лемент підняли –
План складають, зиму як зустріти.
Пропливли у вирій журавлі,
Десь, мабуть, до моря долітають…
Свіжі скиби чорної землі
Трактори в полях перевертають.
10.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755158
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2017
Сипле попелом час,
Щоб загоїть Донбасу рану,
Та чи вистачить нас,
Щоби пам’ять від болю відмить,
Адже в кожній душі
Ще маячить портрет тирана,
Й зашкарублі брижі,
Без яких не стають людьми.
Скільки зламаних доль!
Хто лічив їх? Та й чи полічить?!..
І у душах – кордон,
За яким – не порожній звук:
Там – молитви слова
Й передчасно погаслі свічі,
В чорній хустці вдова
Й тисячі материнських мук.
Не одне з поколінь
Лікуватиме спільну рану,
Попіл згаслих полів
Намагатиметься зцілить…
Посивіє земля,
Полином проросте, мов зранить…
Неба сили звелять
Україну уже не ділить…
23.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755021
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2017
І настане час,
коли один скаже:
«Слава Україні!»
І мільйони
відповідатимуть:
«Героям слава!»
Степан Бандера
Знов подвигами дихає земля
І Україні добавляє слави,
Сини її в бою проти Кремля
Стоять на смерть. Вони міцніші сталі.
Із діда-прадіда долала вона шлях,
Щоби позбутись рабства і неволі,
І падали найкращі на полях
У боротьбі за України долю.
Історія у пасмах сивини,
Але не відцуралась від свободи,
Кривавими були шляхи війни,
Та не зламати дух мого народу!
Напівзруйнований сьогодні наш Донбас,
Болять землі його смертельні рани,
Та прийде істини великої той час,
Коли здолаєм і цього тирана.
28.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2017
Велика правда про УПА
В стогах історії ховалась,
Від часу навіть загнивалась.
Німа вона була й сліпа,
Та вижила, прийшла у світ
Героїв нації назвала,
Їх імена крізь товщу літ
Прийшли до нас і запалали
Серця святим отим вогнем.
Любов’ю до людей розквітли,
Їх більшало із кожним днем,
І темряву прорвало світло.
Сьогодні ще іде війна
Між темним мороком і сонцем,
Та буде названа вина,
До правди хто закрив віконце,
Бо нація тоді жива,
Коли героїв пам’ятає.
Ні не високі це слова –
Такою істина свята є.
2.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754884
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.10.2017
Сьогодні свято в Ніли Гуменюк:
Народини вона в цей день святкує,
Не знаю, як у неї із меню,
Та справжнє свято всіх завжди лікує.
Шлю, Ніло, побажань Вам цілий пуд,
Здоров’я кріпкого і щастя повні чаші,
Сьогодні треба про усіх забуть –
Радіють хай душа і серце Ваші!
11.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754881
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2017
Упали роси на життя покоси
Тай оживили півсухе зело,
Хоч у душі моїй розквітла осінь,
Згадалося усе, що відбулось:
Дитинства незаплетені косички,
Кохання першого невипите вино,
Й оті далекі, недитячі звички,
І батькова криниця з темним дном.
Те джерело краси і прохолоди,
Хлібів стіна в задимлених полях,
І вулиця з корінням мого роду* –
Прапращурів моїх свята земля.
Не полинами спогади лягають –
Солодкощемним трунком у душі,
Й краплинками минулого збігають,
Наповнюючи тим теплом вірші.
9.10.2017.
*У нашому селі Верескуни була центральна вулиця Ходаки, де за моєї пам'яті, крім сім'ї мого дідуся, жили сім'ї його двох братів та близьких родичів з прізвищами Ходак.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
[b]("Чуття своєї матері Вітчизни
Живе у її дочках і синах",[/b] - такими словами почав свій коментар до мого твору відомий поет Олекса Удайко. Не могла я не продовжити його думку.)
Чуття своєї матері Вітчизни
Живе завжди у дочках і синах
Від подиху найпершого й до тризни,
Аж поки доля лет років спиня.
Й немає почуттів, дорожчих серцю,
Котрі всотав від мами з молоком.
І коли Гімн виконував в ясельцях,
І коли став дорослим козаком.
Й тоді, коли зустрілася козачка,
Опорою що стала для плеча,
Котра з дитинства ще була смільчачка.
Вкраїну матір'ю вдвох стали величать.
Сьогодні ворог землю навпіл крає,
В Донбасі – зрада, вогняна гроза,
Зі зброєю козачка – не в коралах,
Він – теж. Повернуть ворога назад.
7.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754642
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Ми не були з Росією братами
Й історія засвідчила про це –
Ми у Європу є й були вратами
І мали незап’ятнане лице.
Земля котилась впевнено і кволо
Й стогнала Україна у ярмі,
Та мріяла про мир вона і волю,
Хоча кинджал в душі її стримів.
Ми не були з Росією братами ,
Коли, мов діти, гралися в Союз,
Тоді, як в кращих голови злітали,
Не відчували справжніх її уз.
Сьогодні час кинджал той витягати,
Тяжкі загоїть рани вікові,
Навчитись матір, землю шанувати,
Намітити шляхи собі нові.
1.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2017
Незатишно і порожньо в душі…
Ясніла в косах вицвіла мережка…
З тобою ми давно уже чужі
І порізно життя долаєм стежку.
Із холоду ти ткав свої слова,
Душа від них на кригу замерзала,
І холоднішим кожен день ставав,
Змією в серце думка заповзала.
«Хіба замкнувсь для мене інший світ?
Чи слів у світі не існує інших?
Хіба мені вже так багато літ? –
Запитую себе щоразу в віршах.
25.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017
У золото діброви одяглися
І клен вогнем червоним загорівсь,
Тепер у нього не зелене листя.
Над ним тривожать небо журавлі.
Стоять ліси в зажурі, у глибокій,
І терен від печалі посинів.
Царює всюди осені неспокій,
Тож терен його віддано стеріг.
Вітри засіли у сосновім гіллі,
В намисті, у червонім, дикий глід,
Калина поспішає на весілля,
Туманом пахнуть трави із боліт.
Проворна білка мчить за жолудями,
Мов верхолаз-висотник по дубах,
В дупло чуже вона не заглядає,
Коли несе гостинці у зубах.
3.05.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754394
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2017
Життя – політ у вись, у невідому,
Коли позаду слід – твої роки,
Твої здобутки, помилки і втома,
І берег твій життєвої ріки.
Життя – це є твої у завтра кроки,
Коли крізь біль ступаєш і багно,
Це муки повсякденні і уроки,
Й тоді, як жить, тобі не все одно.
Життя – дорога, долею ведома,
Коли у тілі й мудрості ростеш,
Коли порядок у душі і вдома,
Та не бува воно легке, просте.
Коли ж політ угору не вдається
Й ти втратив сенс, а чи зламав крило,
Чи доля ненароком посміється,
Тримайся, не впади на саме дно.
6.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
Підкрадається вже осінь –
Обережний чути крок –
Золоті обнови просить
У завбачливих зірок.
Ще отаву коси косять;
Це – остання сіножать,
Ластівки снують-голосять,
Навівають тихий жаль.
У садочках рум’яніють,
Посміхаються плоди.
Як тумани засивіють,
Осінь зайде і сюди.
Сяде бджілкою на віти,
На дерева чи кущі,
Зацілує ніжно квіти
Й тепло стане на душі…
6.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2017
Я долю витчу власними руками,
Щоби мені покірною була,
Щоби не насміхалась над роками
І польовими маками цвіла.
А поміж ними житечка колосся,
Щоби життю всміхалася не раз,
Легеньким сріблом розлилась в волоссі –
А це найкраще із усіх прикрас.
Я долю свою вишию руками
На сірому життєвім полотні
І простелю святими рушниками,
Щоб ніг не поколоти на стерні.
Земля і хліб – щось є цього дорожче,
Як мак цвіте і в росах свіжий слід,
А понад ним – небесні сині очі…
Який казковий, все-таки, наш світ!
5.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017
Понад краєм осінь пропливає,
Золоті розвішала дощі,
Землю вони спраглу напувають
І грибочки кличуть під кущі.
Заглядає осінь і в озерця,
Засинають росяні стежки,
Забавляють небайдуже серце
Одинокі у гаю пташки.
Не танцює листя ще в таночку,
Ще рясніють фруктами сади,
В золотих берізоньки сорочках
З літом попрощались назавжди.
Осідлало землю сіре небо,
Заблукало в сіро-жовті сни.
Опустили в воду коси верби,
Думатимуть думу до весни.
Понад краєм осінь пропливає
В сарафані жовтому й вінку,
В келихи наливки наливає,
Готувала з літа ще яку.
26.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754017
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2017
Коли земля із сонцем повінчалась
І землю заквітчав зелен-розмай,
Вона стає безмежно-величава –
Це мій усе, це український край!
Десяток сьомий доля розміняла,
Але жива в мені моя любов
Ще з тих часів, як мати пеленала,
І поки душу в небі стріне Бог.
Від сивих гір під зорями в Карпатах
До берегів, освячених, Дніпра
Моя земля, єдина і багата –
Країна хліба, волі і добра.
16.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2017
Нові сторінки печалі
Гортає моя земля,
Про весну птахи кричали
Й про напад на Крим Кремля.
Схотіла світ перекроїть
Кремлівська важка рука,
Та наших нових героїв
Ніщо уже не зляка.
Озброєні сильним духом,
Де віра й любов сплелись,
Такі ж вони, відчайдухи,
Як предки-діди колись.
Ідуть і у бій без зброї,
Боронячи власну честь,
За землю – не за корону,
Бо вільна в них кров тече.
Таких – ані залякати,
Ні кулею не спинить,
Для них Україна – мати,
Вони ж є її сини!
24.03.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753873
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
Знов газет сторінки гортаю,
Про війну важкі сторінки,
За синочком чужим ридаю:
Чом же не вберегли зірки?
І чому брат стріляє… в брата?
Ні, земля цього не простить.
А закинуть свого за грати?
Душу ж власну занапастить!
Просинайтесь, заблудлі люди,
В нас одна і земля, й Дніпро,
Так було і так завжди буде:
Не скорити війні добро!
14.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753869
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
Зібрало літо висохлі покоси,
І солов’ї закінчили пісні…
В вікно до мене обізвалась осінь –
Дощу то краплі стукали рясні.
Я підійшла до вмитого віконця,
Побачити хотіла стукача,
Чекала, щоби виглянуло сонце,
Щоб осінь також виплило стрічать?
Вона ж стояла в золотавих ризах,
З букетом чорнобривців у руці,
Найбільшим же було мені сюрпризом
На жовтій сукні мокрі горобці.
Я вийшла з хати осінь зустрічати.
І серце огорнув незримий щем;
Хотілося не плакати – кричати:
Плили ж ключі лелечі під дощем!
Тривожний погляд мій летів за ними,
А з ним – моя збентежена душа.
Пташині голоси були сумними…
Лиш осінь за ключем не поспіша…
22.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
Я не знаю такого народу,
Щоби стільки в житті відстраждав,
Мож’ тому йому Бог в нагороду
Незалежність нарешті подав.
Та не хоче ніяк відпускати,
Тягне знов у «союзне багно»
Та, що «старшим» назвалася «братом»,
Без Украйни їй не все одно.
Вона звикла людей таврувати,
Як робила вже цілі віки,
Клин розбрату, мов цвях, забивати,
Щоб народи жили, як вовки.
Та народ мій змужнів, помудрішав,
Крихти правди нарешті зібрав,
Він у світі займе свою нішу,
Все поверне, що ворог украв.
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2017
Гаптує осінь диво-килими –
Зна ж бо, немає кращої майстрині,
Коли ж обійме ставу гладь крильми,
Від подиву вода у нім застигне.
Побачивши земний казковий рай,
Гроза остання простір сколихнула,
Осінній день пташок у гурт збира
Й земля, здалось, полегшено зітхнула.
Гарцює жовтень в вітру на крилі,
Обтрушує з дерев останнє листя,
Втекло далеко літо у брилі,
І журавлі у небо піднялися.
У гай шукає стежку листопад,
Простеле скоро килими із листя,
А коли їх накриє снігопад,
Заснуть листочки, мов дитя в колисці.
6.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753519
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017
Осінь – не лише дощі й морози,
Це краса, яку ще пошукать,
Це пора, де віршів більш, ніж прози,
Ця пора – володарка багать.
Ще не стогнуть снігом вітровії,
Сумом дощ у відра не бринить,
Гладить сонце айстрам довгі вії,
А між ними – срібно-біла нить,
Бабиного лiта павутинням
Вишила мережку i в саду.
Білий вельон теж повис на тині…
Де красу таку я ще знайду?
4.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017
За небокрай ховалися лелеки,
В повітрі ще висіли голоси…
У теплий край, незвіданий, далекий,
Птахи летіли і журбу несли.
Упали голоси ті на тополі
Осіннім сиво-сонячним дощем,
І хоч теплу раділи луг і поле,
В моєму серці обізвався щем.
Бентежною стежиною стелились
Ті голоси на саме дно душі.
Я ж хочу, щоб їх крила не стомились
І втрапили в мої нові вірші.
5.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753425
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017
Україна моя котрий рік у війні –
І себе, й цілий світ рятує.
Її вірні сини полягли у борні
За свободу, мов хліб, святую.
Україна стріча на колінах синів,
Біль мечем розриває груди:
Скільки ще ця війна в нас поставить хрестів,
Скільки свіжих могил ще буде?
Україна ховає найкращих дітей…
Геноцид, чи ціна за волю?
Тільки Бог один знає всю правду про те,
Як нам вибороть кращу долю.
Україна у ранах кривавих, важких,
Від так званих «братів», лукавих,
Це вони гнули нас не роки, а віки,
Смертю-голодом не злякали.
Україна жива. Й хоч болючі шрами
Нагадають не раз про себе,
Гордо пройде вона через війни-шторми
Й сонце волі освятить небо!
5.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753424
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2017
Я долю свою вишию нитками
На сірому життєвім полотні,
Які б випробування не спіткали,
Шляхи свої пройду, хай і складні.
Узори вишивати ті непросто,
Та старанно стелитиму свій ряд,
Не є в житті високого я зросту,
Людські закони буду підкорять.
На полотна буденно-сірім фоні
Червоних маків вишию я ряд
І голуба біленького в долонях,
Під ним – слова про мир хай зазорять.
Вогнем вони горітимуть любові
До України – отчої землі,
Тож, люди, станьмо всі самі собою,
Адже сам Бог любить її велів.
14.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2017
Вгорі над нами, мов завмерли, хмари,
Розіп’ятий заткавши небокрай,
А у долині м’ята всіх дурманить,
І манить ліс грибочків назбирать.
То осінь за пеньочок зачепилась,
Готує землю й небо до зими:
Вдень сонце світлим м’ячиком котилось,
А ранки одягалися в дими.
Куйовдить часто ранок мокру тишу,
І сплески риб частенько спокій рвуть.
Маленькі хвильки осоку колишуть,
Ховаючи свої сліди в траву.
15.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753235
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2017
Поміж трав і лісів
Плине Ворскла і слухає тишу,
А над нею присів,
Повний місяць у сяйві легенд.
Чую я, як вода
Прохолодою ранньою дише.
Ще вітрець не гойдавсь –
Він удень головний диригент.
Тихо Ворскла пливе –
Оксамитом-водою хлюпоче,
А як день оживе,
Засміються ліси серебру,
Зацвітуть береги,
Адже знають, як річечка хоче
Свою долю вручить
Незрадливому батьку Дніпру.
5.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753065
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017
Курличе осінь в піднебессі журавлем,
Дарує золотаві всім дукати,
На землю сірим падає дощем,
До цього восени нам не звикати.
Тоді і річка часто в мареві дріма,
Здається, й вітер ніби утопився,
Ніяких птахів на воді нема.
В тумані ранок теж з дороги збився.
Та сонечко пошле на землю день
І річку радо визволить з туману,
Бадилля висушить, уже не молоде,
Напоїть осінь м’ятою-дурманом.
3.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017
Розлились по землі
Чорні сльози біди і печалі…
Бандюки, що в Кремлі,
Про війну навіть не прокричали,
Лізуть, і не спинить
Біль гіркий у серцях материнських…
Гинуть кращі сини
Від рук чорних снарядів, чужинських.
В чорній смуті земля,
Адже діти щодня її гинуть…
Кровопивці з Кремля
Їм підступно готують могили.
Та мине полоса –
З болю чорного вирвуться люди,
А святі небеса
Скоро синіми й мирними будуть.
20.02.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017
Чекаю знов я і боюсь новин
Із неспокійного нам рідного Донбасу,
Де гинуть люди наші без провин
Від куль і мін, і вибухів фугасів.
Там кров живу без міри п’є земля,
Повітря цідить стогін в тому краї...
О, скільки ж ти 200-их звідтіля
Зустріла, земле, й плачучи, каралась!
Ці терористи чи бойовики
Насправді ж є солдатами Росії,
Нас ненавиділи і мучили віки,
Бо пустота у душах їх засіла.
Та вірю, прийде справедливий суд,
І кожен з них отрима гідну плату:
Всі винні кару Божу понесуть,
Хто є сьогодні зла й брехні солдати.
16.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752878
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017
Закружляли клини журавлині…
Зажурились осінь і земля:
Їде син додому… в домовині…
З кулею у серці… звідтіля,
Де народ, обдурений роками,
Ще бажав вернутись до «совка».
Там Росія підлими руками
Долю загубила юнака.
Тужить ненька… рученьки ламає…
Журавлі принишкли угорі –
Домовину з сином піднімають
Побратими в рідному дворі.
Заридали людоньки довкола…
Зляканий сховався в будку пес…
«Не дай, Бог, дітей ховать нікому!» –
Линуло тремтливо до небес…
13.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752707
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2017
Моя любове, я до тебе лину
На крилах мрій, що виткали слова,
Через роки між журавлиним клином
Пташиною я буду пропливать.
Не розгублю в польоті свої сили,
Хай виллються у світлі почуття,
Котрі б вогонь надій не загасили,
Щоб не сіріло маревом життя.
Моя любове, виткана із квітів,
У краплях-кришталях ранкових рос,
Давно вже на крилі своєму діти,
А ти жива і в спеку, і в мороз.
Я запрошу весну у свою душу,
Позичу в сонця віри і тепла,
Любов мою ніщо вже не задушить,
Якою б доля в мене не була.
20.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2017
Коли думки в минуле заблукають
І заставляють пам’ять працювать,
Душа в німім чеканні застигає,
Й нічого вже від неї не сховать:
Ні як кохання перше я зустріла,
Частішало тоді серцебиття,
Ні як записки рвала, де на стрілах
Був напис: «Ти моя на все життя…»
Ані того, як стрілись невідомі
Студентські роки, юні й непрості,
Розлука перша з друзями і домом,
І поцілунок перший у житті,
Несміливий, схвильовано-гарячий,
Він ніби наскрізь всю мене пропік…
Де ти тепер, закоханий юначе,
Живеться як і з ким тепер тобі?
Зустрівся й той, кого послала доля,
Гніздо з яким звели одне на двох,
Серця не відчували наші втоми,
Хоча й частенько обділяв нас Бог.
Літа у білім інеї вже наші,
Та пам’ять сніг іще не заміта…
Дорослі діти. І життя вже краще,
Але і він та й я уже не та…
Тримаємося за життя обоє,
Хоч сили слабнуть, мучить зранку тиск.
Частенько зустрічаємося з болем…
Та долі ні змінити, ні зректись!..
14.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752591
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2017
Мандрувала Правда по землі,
Шлях до душ, до праведних, шукала,
Та якось Нечистий повелів
Кинути, святу її, шакалам.
Розривали Правду на шматки,
Запивали не водою – кров’ю,
І вона воскресла, все таки,
Від тепла синівської любові.
А як заблукала у Донбас,
(Зупинить Брехню вона хотіла),
Вибрала, мабуть, недобрий час:
До Іуд під ноги полетіла.
Затоптали Неньку в бруд вони,
Від людей, здалося, заховали,
Та вона із-під вогню війни
Проросла, щоб вигнати навалу.
Тож її ні вбити, ні скорить,
І втопить не можна, адже вічна,
У вогні вона теж не горить…
Тож дивімось, люди, їй у вічі.
23.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2017
Де вітри пасуть вгорі простори
І гуляють хвилі на морях,
Де синіють, височіють гори,
Лине пісня, пісня вівчара.
Приспів.
То моя, моя все Україна,
На землі де другий Божий рай,
Там верба, тополя і калина
На собі тримають небокрай.
Де жита морями розлилися
І неспокій у полях гуля,
Там тумани сиві розляглися,
Українська то свята земля.
Приспів.
То моя, моя все Україна,
На землі де другий Божий рай,
Там верба, тополя і калина
На собі тримають небокрай.
19.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2017
Кожен день мене будять думки
Про велике нещастя в Донбасі,
Котре виросло тут за роки
І зірвалось потужним фугасом.
Запряжу ті думки у вітри,
Піднімуся у вільнім просторі,
І як день золотий догорить,
Я у небі ловитиму зорі.
Хай не падають рано униз,
Передчасно вгорі не згорають,
Потушу те багаття війни
У моєму задимленім краї.
Й завесніє тоді навкруги,
Й заясніють небесні простори,
Коли згинуть усі вороги
І народяться знову герої.
24.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2017
«Реве та стогне Дніпр широкий», –
Над Україною звучить,
Там не лише Дніпра неспокій –
Душа народу там кричить.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
То України є портрет,
Яку любив десятки років
Так самовіддано поет.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
В словах цих – туга, велич, біль.
Вкраїну теж люби не збоку,
Бо мати є вона й тобі.
«Реве та стогне Дніпр широкий»…
Ці Кобзаря святі слова
Благословляють нас на кроки –
Добром лиш душі засівать!
23.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752152
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2017
Покуйовджені трави у лісі –
Потоптали якісь грибники.
У руках – схоже щось на валізи,
А на спинах – важкі рюкзаки.
У корзинах – гриби, жирні, білі,
Тож пасеться мій погляд на них:
Ледь засмаглі голівки, згрубілі,
І березовий запах манив.
І стискається серце до болю –
Як же, все-таки, гарно у нас:
І ногам, і думкам тут є воля,
І здається, спиняється час.
Велетенські замислені сосни
Піднялись до самісіньких хмар,
Їх кориця потріскалась, сохне –
Житло знайде під нею комар.
Шепче вітер про щось в верховіттях,
Мох прослався, мов килим, внизу,
Чистотіл не стріляє суцвіттям –
Жде природа останню грозу.
23.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752151
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2017
Що й у чистім полі
Вітри шаленіють,
А в дівчини тої
Серденько німіє,
Бо козак у похід
Пішов – не вертався:
Чи в бою він поліг,
Чи ворогу здався…
«Що вітри ж ви мої,
Вітри-вітровії,
Розкажіть же мені –
Знати правду мрію:
Якщо він та й поліг,
Розчешіть могилу,
А якщо ж перебіг –
Краще би загинув»
І летять ті вітри
По степах широких,
І не день, і не три…
Раптом бачать збоку:
Де козак той поліг,
Виросла тополя,
Він же рідній землі
Виборював волю.
Возвертались тоді
Вітри до дівчини.
І так склалось, що ті
Ворота прочинить
Не та дівчинонька,
Що їх посилала –
Козакова донька
Правду ту пізнала.
08.04.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2017
– Ой ти осене,
Злотом вишита,
Сірим дощиком
Вмита-вимита,
Заворожена
Й зачарована,
Де твоя краса
Та й захована?
– А я в лузі. Ой!
В травах росяних,
Листям-золотом
Припорошена,
Стиглим яблучком
Причепурена,
Журавлів ключем
Та й загублена.
– Ой ти осене,
Все ж тебе знайду
І по росяній
Стежці я піду,
Замилуюся
Листям і дощем.
Не забудеться
Той осінній щем…
Ой ти осене!!!
26.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2017
Виткало літечко
Трави до пояса,
Бджілку і квіточку,
Й дощ над покосами,
Й ранки з туманами,
Й небо із грозами,
Понад лиманами
Верби із косами.
Бавилось літечко
Вітром і тишею,
Колосом житечка,
Квітами пишними,
Грушами стиглими
З медом-принадами,
Росами сивими
І зорепадами.
Літечко вислало
Стежку до осені
Вишнями стиглими
І абрикосами,
І огірочками,
Й жовтими осами…
Йде по ній хлопчик мій
Ніжками босими.
6.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2017
Золотисто-жовту пектораль
Зодягла на себе диво-осінь,
Кличе мене з хати ця пора,
До її краси торкнутись просить.
По розкішно-сивих споришах,
Обережно з трепетом ступаю,
І здалось, немов моя душа
Росами-краплинками стікає.
Пригублю холодної роси
Із долонь безвітряного ранку,
А згори – небесна сіро-синь
Привідкриє сонечку фіранку.
Й попливе воно легким м’ячем,
Мов по морю, чистим небокраєм,
А під ним – журавлики ключем
«Кру» своїм ранкову тишу крають.
«Прощавайте», – посилаю вслід,
Хоч за ними ладна теж летіти.
Так уже влаштований наш світ,
Що ми всі Землі цієї діти.
17.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2017
Іду- крокую містом я зеленим…
Людей назустріч очі струменять.
Тепер вони близькими є для мене,
Бо в нас одна – Чернігівська земля.
Підставила вона гостинно груди,
Щоб ми любов пили, немов нектар,
Чернігівці – прості і добрі люди.
А скільки ж розлетілось по світах!
Ми почуття синівської любові,
Немов дарунок неба несемо,
Коли в молитві наодинці з Богом,
Коли їмо, працюємо, спимо.
Ідуть назустріч, взявшися за руки,
Онуки наші, повні свіжих сил,
Й частіш у них і в мене серце стука.
Вони є втіленням і міста, і краси.
Радіє око за дітей і волю.
Бо України є вони кістяк,
Це в їх руках землі і міста доля.
Радію, що належу до містян!
7.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2017
Благословенна батьківська земля,
Де родить хліб, джерела б’ють студені,
Мій рід бере початок звідтіля,
Там люди роботящі і нужденні.
Це там єдиний батьківський поріг,
Що кличе нас, дітей, завжди додому
З усіх далеких і близьких доріг.
Йому несем свою життєву втому.
Благословенні сині небеса,
Що хату отчу нам оберігають,
Не забувають пам’ять колисать,
Хоча літа, немов вода, збігають.
Це там я пізнавала вперше світ,
Дитям до сонця руки простягала
Й дивився вслід калини білий цвіт,
Коли поріг я отчий залишала.
9.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751670
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2017
О краю мій, лечу в думках до тебе,
Де ніг моїх малий несмілий крок,
Це там найвище над землею небо
І особливий погляд у зірок.
Це там лежать заквітчані рівнини
І осокори гострі, мов шпилі,
Стрічають в небі клини журавлині,
Коли весна впаде серед полів.
О краю мій, любове незбагненна,
Ясна палітра витканих полів,
До тебе кличе кров моя у венах,
В край чебреців і сивих полинів.
Туди, де простір – ні кінця, ні краю, –
Де даль сивіє смугами дібров,
Де хвилями жита під сонцем грають,
Де проросла надія на добро!
26.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751562
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2017
Просинаймось, українці,
В кожній бідній хаті,
Ми ж народ уже – не вівці –
Не даймо брехати
Тим, хто на крові майданній,
Зайняв владні крісла.
Своє вже ми відридали
В ГУЛАГах, на Віслі.*
Сотні років московитам,
Орді відслужили…
Синів, доньок стільки ж вбито,
Надірвано жили!..
Досить, люде, рабувати –
Кредо наше – воля.
Україна наша варта
Щасливої долі.
Просинаймось, українці,
Досить нам дрімати,
Ми ж народ уже – не вівці,
А Вкраїна – мати.
Пам’ятаймо, українці,
Гени в нас сарматів,**
Не купляймось за червінці,
Гідність пора мати.
20.03.2017.
* У квітні-травні 1947 р. польський уряд здійснив операцію “ Вісла” — насильницьке виселення українців (140,6 тис.чол.) з українських етнічних земель, якi входять до складу Польщi, але е iсторично украiнськими землями(Лемкiвщина, Холмщина, Пiдляшшя, Надсяння).
** Назва сармати перекладається з індоіранських мов як "підперезані мечем". Пращури сарматів, як і предки скіфів, у середині 2 століття до н. е. Вони кочували з територii Украiни на захiд, а прийшли на Украiну зi сходу, iз земель, якi знаходяться схiднiше вiд Украiни. Частина iз сарматiв оселилася в Украiнi, а частина - кочувала звiдси на захiд.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751560
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2017
Не заплачу я й не заридаю,
Коли зрада постука в вікно…
Біль і сльози людину з’їдають –
Я це знаю і знала давно.
Полинами я вистелю душу,
Все ж надії свічу запалю:
«Що ж, так малося бути, мій друже,
Я за гріх твій також помолюсь.
Не тому, що образи не знаю,
Я така ж, як і всі… Я – жива…
Та в молитві свій статус пізнаю:
Ні дружина ж я є, ні вдова…
Час тихенько повзтиме без тебе,
Календар рахуватиме дні,
Сонце теж буде міряти небо,
Поки віра проснеться в мені…»
23.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Полонила мене найбільше
Та любов, що чарує віршем
Про таке дороге й потаємне,
І високе, й близьке, й приємне…
Полонила мене безмежно
Любов перша і… обережна,
Про яку не розкажеш словом,
Невідома і мудрим совам.
Полонила мене весною,
Але стала чомусь… пісною,
І затьмарився світлий погляд,
Тож від щастя лишився… спогад.
24.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
У мене дві сьогодні батьківщини:
Чернігівська (там витоки життя),
Полтавська (гартувала дух і крила,
І готувала до важких звитяг).
І матерів, так сталось, двох я маю:
Та, що зродила, ніжила грудьми,
Співала колискову і благала,
Людиною була щоб між людьми.
А друга матінка – велика Україна,
Її тризуб для мене не тавро,
А гордість за історію країни,
За свій народ, за сивий мій Дніпро!
18.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751193
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2017
А за вікном стояла сонна ніч,
На плечі вдягши зоряну свитину,
Серед мільярдів недосяжних свіч
Десь та – одна – зоря її дитини.
І погляд, стомлений, матусиних очей
Перебирає ніжно кожну зірку,
А в серці рана, мов вогнем, пече,
Й душі так важко, одиноко й гірко…
Один у неї він, єдиний син –
Дитя її, надія і.. кровинка,
Тепер приходить у короткі сни,
І спогадам її нема спочинку.
«Чом, доле, сина ти не вберегла?
Чом кинула його на полі брані?
В Донбас дитину нащо повела?» –
Кричала із грудей матусі рана…
І журить небо біль нестримний фраз.
Безмовна вись аж знітилась, темніла,
Й тремтіли зорі в котрий уже раз,
Бо туга матері за сином… теж боліла.
15.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751192
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.09.2017
Догорає літо у садочку,
Стогоном, пташиним, простір ранить,
Жаб давно не чути у ставочку,
Десь на груші дятел барабанить.
Яблучка червоними щоками
Закликають їх посмакувати,
Ластівки комах іще шукають,
Щоб нове потомство годувати.
Пеленають землю сиві ранки,
Вішають на листя щедрі роси.
Одяглися трави у серпанки,
А по них ступає рання осінь.
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751086
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2017
Іще один в минуле день подавсь,
Шлях помережив добрими ділами:
З вітрами на калині погойдавсь,
Озерну воду пив із журавлями,
Трудився в полі – жито змолотив,
Колись би тиждень люди його жали,
Тепер же лан, бурштинно-золотий,
Стернею став, де бусли походжали,
Із сонечком купався у воді,
На плесо-дзеркало привів качат-малечу.
Так і прожив життя своє в труді
Цей день, поки йому зустрівся вечір.
9.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2017
Заглядає нічка у вікно,
Місячно-казкова, літня, тиха,
Огортає землю нашу сном –
Не могла приспати тільки лиха,
Котре розколихує Донбас
Мінами і «Градами», й смертями,
Третій рік воно карає нас,
Людям не дає прийти до тями.
Ранить небо материнський крик
І дрібна сльоза сирітська капа,
Там грудьми своїми шлях закрив
України син-боєць кацапу.
І тремтить від вибухів земля,
Стомлена і зрадою, й війною,
Поливає кров свята поля,
Та стоять сини наші стіною.
7.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750941
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2017
Життєві сторінки горта нервово
Укотре невблаганний диво-час,
Багато відбувається нового,
Та найстрашніш, як вибухи звучать.
В журбу закута ненька Україна,
Останні з неї сили п’є війна,
Донбас перетворила у руїну,
Думки і душі людям розпина.
Земля до помсти патріотів кличе,
Народ під булаву одну збира,
І кожна мати чайкою кигиче
Й душа її тихесенько згора.
Думки тривожні сіре небо сіє,
Допоки ще війни повзтиме час.
Ви чуєте, убивці із Росії,
З козацьким духом край мій повінчавсь.
А дух такий нікому не здолати,
Адже це Бога щедрий світлий дар,
Міцніший він від справжнього булата.
Тож буде переможена орда!
Життєві сторінки горта нервово
Тисячоліття третє вже, нове,
І матері кричать, і плачуть вдови.
На подвиг Україна нас зове!
15.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2017
Пливуть-біжать похмурі дні й щасливі,
У невідому даль вони біжать,
Немов струмочки, внуки галасливі,
Тож лебедіє, казку тче душа.
То спалахне зорею в соннім небі,
То сонцем заясніє навкруги,
І ожива в мені творить потреба.
Нехай Господь додасть мені снаги.
28.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2017
Чужа земля ніколи не ставала
Їм матір'ю. Хіба чужим гніздом!
Вони ж екзамен не один здавали:
Уміння, мову і в сім'ї роздор.
«Спасибі», – вимовила чисто,
Здалось, аж надто урочисто,
Сказала, як навчала ненька,
Коли була іще маленька,
Не оглядаючися, сміло,
Так як колись казати вміла.
Таксисту заплатила справно,
Нарешті закінчила справи
І повернулася додому,
Упевнена була в одному:
Нікуди їхати не буде,
А житиме, як і всі люди,
Та й правду нікуди подіти:
Допомогла добряче дітям –
У них є хліб, до хліба, житло,
То ж досить в чужині їй жити,
Де лиш чужі слова-розмови
(Їй довелось теж вивчить мову),
Та не така вона співоча –
Чужа… «Прости мені вже, Отче,»
– З цими думками піднімалась,
А серце все чомусь здригалось:
Чи то від надтяжкої ноші,
Чи від недоспаної ночі…
Ось поверх шостий, заповідний,
Такий близький для неї й рідний.
«Мабуть, сюрприз мене чекає, –
Подумала, – бо не стрічає
Її омріяний Микола.
А як кохалися ще з школи!..»
Вона нарешті подзвонила,
Та двері… жінка їй відкрила,
Яку не бачила ніколи.
Спитала: «Тут живе Микола?»
Подумала, що помилилась,
Злякалась, адже так втомилась.
Хотілось швидше відпочити
І з кочівним життям скінчити.
Та раптом голос чоловіка
Почувся з кухні: «Хто там, Віко?»
Він до дверей прийшов швиденько.
«Це я, – відповіла тихенько, –
Твоя дружина, прилетіла,
Давно ж зустрітися хотіли.
Вже досить роки марнувати
Будемо господарювати,
Тобі ж я слала добрі гроші,
Допоможи ж внести цю ношу,
Тут всім гостинці…» Та Микола:
«Пробачте, вас не знав ніколи…»
Й закрились двері перед носом…
Вони здались їй чомусь… косі.
І пересохло в неї в горлі…
Хіба буває більше горе?!..
Вона посиділа на сходах,
В думках своїх дійшла до згоди:
«Дарма вже правди тут шукати –
Найкращий спосіб – це тікати.
Нове життя почати зможу».
Лишила під дверима ношу…
Знов за кордон вона летіла
Шукать собі нового діла…
09.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750612
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.09.2017
– Іще одна ніч пропала?
– Та ні, не пройшла дарма.
Я твір про війну писала:
Раділа, клялась, вмирала
З героями з усіма.
Дививсь молодик з-під лоба
На муки оті страшні:
– Хіба це нормальне хобі?
І твір теж низької проби –
Залишив лиш сум в душі.
– Слова ці – мені утіха,
Не треба і похвали:
Якщо чув усе з-під стріхи,
Якщо було не до сміху,
Значить, тобі болить?..
Виходить, таки старалась
Писати я не дарма:
Якщо зрозумів, що сталось,
І рана в душі зосталась,
Виходить, не міг дрімать?..
Вже ранок у вікна стукав
І місяць у хмарах щез.
– Таки, непогана штука, –
Сердечко місяця стука, –
Від твору лишився щем.
12.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750387
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2017
Мене вражає неба висота –
Палітра синьо-біла, загадкова,
Вночі зірок яскравих рясота
І місяця посріблена підкова.
Мене вражають жайвора пісні,
Що звеселяють сонячні простори,
Й здається, що вони є затісні
Для весняної пісні, непростої.
Мене вражає річечки потік,
Що мов сльозою, омиває землю,
Купає в сонці хвилі золоті
І заглядає у життя підземне.
Мене вражають пагубні слова,
Які народ колись нарік «прокльони»,
І той, хто так безжально заривав
Людських життів невинних тих мільйони.
Мене вражає зрада і любов:
Ту – ненавиджу, ту – обожествляю.
Хай судить першу справедливо Бог,
Любов навічно хай благословляє.
13.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750385
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2017
Поглянь, то осінь плаче за вікном?
А може, дощ? В повітрі прохолода…
Упали в трави роси-серебро
І заясніло-зацвіло болото.
Ген плинуть-мріють клини журавлів
В далекій синій неба високості,
І долітає звідти до землі:
«У вирій ми! Туди ми тільки в гості!..»
Вирує, гомонить осінній гай –
Прощання то й пташині сльози всюди.
Їм шлях на південь небом проляга.
Хвилюються птахи, неначе люди.
29.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750288
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2017
«Ваш син… пропав,
Десь безвісти ізник,» –
Ця звістка всіх, мов до землі прибила,
Ніхто не знав,
Що трапилось із ним:
В полоні, чи ворожа куля вбила.
Страшна і вбивча
З фронту новина
Усю рідню мов паралізувала.
Проклята тричі
Буде хай війна…
Чому над ними доля глузувала?
І зморшка ріже
Батькове лице,
Із жертвою погодитись як знову?
Як мамі рідній
Пояснити це
Та чи й потрібна їй оця розмова?
Війна – то жах,
Калічить і вбива…
Цій матері того не зрозуміти,
Адже вона
Тепер напівжива,
Бо найдорожча втрата – її діти!
10.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750282
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.09.2017
Горта сторінки нервово
Історія кожен раз,
Насупила раптом брови,
Адже загорівсь Донбас.
В крові стоїть по коліна.
Хрести, мов гриби, ростуть…
Розтерзана Україна…
*Нємцова труп на мосту…
Жахливі котлів картини
Ще й досі ковта народ,
Втрачають дітей родини…
Як ворога побороть?
Та сонечко струсить попіл,
Осяє ще наш Донбас.
За штучний країни поділ
Росію скарає Час.
1.03.2015.
Борис Нємцов – російський опозиціонер, якого було розстріляно на мосту за 200м від Кремля в ніч з 27 на 28 лютого, бо він засуджував війну Росії з Україною.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750201
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.09.2017
Життям він ризикуючи не раз,
Дивився у холодні очі смерті,
Рятуючи від погані Донбас,
Готовий навіть молодим умерти.
Він бачив, як горить його земля,
Як передчасно матері сивіють,
І сум синівські очі застеляв,
Чом людські душі, мов метал, ржавіють?
Готові власну гідність продавать,
Землі й своє майбутнє не цінують,
Не здатні захищать свої права,
Хоч не живуть давно, лише існують.
19.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750195
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.09.2017
Згубило літо теплі кольори,
Зозуля житнім колосом вдавилась,
Чи то від спеки літньої стомилась –
Це час передосінньої пори.
Відпахло літо стиглим ячменем
Із жовтооким поглядом ромену,
Й волошкою, що тут зросла для мене.
З приходом осені цей запах теж мине.
Темніють лапи бузини густі,
І шкіряться червонощокі груші,
Лоскоче ніжно серце мені й душу
Калинове намисто на кущі.
7.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2017
Людей, нещасних зовсім, не буває,
І щастя їхнє різний час триває:
У когось – вік, чи рік, у когось – мить,
І потім все життя болить, щемить
І ниє серце. Що йому порадиш?
Чужому горю, звісно, не зарадиш,
Й за щастя треба, все-таки, платить,
Адже купатись в нім завжди кортить
Усім. Допоможи їм, милий Боже,
Та й щастя у людей таке несхоже.
Воно завжди у кожного – своє:
Той – церкву, сад чи місто заснує,
Хтось діток цілу дюжину народить
І не чекає манни-нагороди,
Той – рідну землю вірно береже
Й себе не бачить іншим він уже.
Цей – служить людям, чесно, без віддачі,
І сам за це їм навіть дуже вдячний.
Той – хліб вирощує: пшеницю чи овес –
Від сонця скоро вже згорить увесь.
Нещасних повністю ніколи не буває.
Вір, щастя прийде, і життя триває!
14.10.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749745
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2017
Весна вже тче небес ясну блакить
І жовтими, і білими нитками,
Засяє сонце й попливуть хмарки,
І я пливу між ними теж думками
Туди, де юності моєї цвіт,
Де перші, десь невдалі мої кроки
У загадковий, неспокійний світ.
Це він припас мені свої уроки.
І затремтить у спогадах душа,
І застукоче серденько частіше –
Літа мої до вирію спішать
Із кожним днем жвавіше і жвавіше,
Щоб відродитись в правнуках і віршах.
7.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749680
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2017
Люба Горличко, Наталю,
В цей осінньо-теплий час
Із Днем Ангела вітаю
Й Днем народження я Вас!
Хай тепло, добро, здоров’я
З Вами будуть всі роки,
А Господь від зла боронить,
Посилають дар зірки!
7.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749678
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2017
Серця, країну, молодість русяву,
Прийшов нам ворог навпіл роздирать,
Але не вмре ніколи наша слава…
«Героям слава!» –очі всіх горять…
Від східного кордону і до Сяну –
Знайдеться всюди вірний патріот,
Котрий землі, своїй, примножить славу.
«Героям слава!» – не змовка народ.
Убитих душі в небеса злетіли…
«Героям слава!» – світ весь підхопив…
Щоб кулі у Донбасі не свистіли,
Що ти для України вже зробив?
5.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017
Горджуся тим, що я є просто жінка,
Й від батька маю прізвище Ходак,
І тим, що я проста є українка,
А прадідусь відважний був козак.
Горджуся тим, що рай земний пізнала,
Він від Карпат до сивого Дніпра,
Пахучим хлібом з часником до сала,
Котрий в сім’ю родину всю збирав.
Горджуся тим, як бачу клин лелечий,
Що понад краєм рідним проліта,
Як дощ купає клену жовті плечі
Й зозуля лічить у гаю літа.
Горджуся тим ,як пахне двір любистком,
І клечанням на Троїцькі свята,
Як ранок в споришах росою бризка,
І українства дух над цим вита!
18.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017