| Сторінки (41/4016): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Як осінь заколише в лісі тишу,
Й залистопадить врешті листопад,
Заначки припасуть на зиму миші,
І навіть небо спинить зорепад.
Тумани заблукають у ярочки,
Травинки – в свіжій купелі-росі.
Не скоро їхні висохнуть сорочки,
А це добавить шарму тій красі.
У казочку осінню з дивограю
Пташиною я з крилами пірну
Й молитимусь за мир у свому краї,
І нею не порушу таїну…
20.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809208
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Виспалась ніч в високості,
Зоряним сном відцвіла,
Ранок до неї у гості
Йшов крадькома й до села.
В кожне віконце хатини
Стукав він і заглядав,
Сміло будив і родини,
Росами в трави спадав.
Не дочекавсь його півень –
Декого першим підняв,
Адже не просто то співи –
То позивні є для дня.
22.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809205
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Присвячую колегам Малоперещепинської школи 1-3 ступенів Новосанжарського району Полтавської обл., де я працювала більше 10 років учителем літератури.
Знов мене веде туди стежина,
Що і двадцять літ тому вела:
В школу, котрій вірно я служила,
В школу до сусіднього села.
Стрінуть мене там знайомі очі
І колег, і друзів, і дітей,
Й ноги звідси йти уже не хочуть,
І душа, мов квіточка, цвіте.
Тут вона у споминах відтане
Від цілунків теплих на щоці…
–Як ви? – від усіх звучить питання.
І нема рідніших, ніж оці.
Мабуть, в цім і є людини сутність,
Щоб приймати й дарувать добро
Тим, що у житті її присутні.
Іншого поки що не дано!..
21.11.2015
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809040
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2018
Нагороди дитину кожну світлом
І подаруй краплиночку добра,
І зацвіте тоді у класі літо,
І затамує подих дітвора…
Учителю, не просто ти людина –
Ти той, хто сіє розум і знання,
Ти другом є для кожної родини,
І вік тебе від цього не звільня.
Учителю, святе твоє і ймення,
Бо ж від святого твій ведеться шлях,
Слова твої тверді, немов кременні,
Та душі вміють шовком застелять.
Учителю, важкі твої є будні,
Свята – то випуск, іспит чи профдень,
Й звучать слова для тебе незабутні,
Яких не стрінеш більше вже ніде.
Учителю, будь строгий і умілий,
Хай усмішка, мов чари, полонить,
Веди ж вперед ти плем’я юне сміло,
Щоб цю ходу ніколи не спинить!
19.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2018
Виткала стежину
Веснонька до гаю,
Де колишуть тишу
Птахи-пісняри.
Зацвіла ожина,
Співи не втихають.
Вітер ледве дише.
Сонечко – згори.
Бігло по стежині
Й літечко до ставу,
Сонцем напоїло
Квіти і плоди.
Відцвіла ожина,
Синьоока стала,
Ловить за коліна
Тих, хто йде сюди.
Заблукала й осінь
В дивну ту стежину,
Чарами впивалась
Із ранкових трав.
Одяглось у роси
Листячко ожини,
Ягід не ховало,
Щоби хтось зібрав.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809017
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.10.2018
Стука костуром ранок у сонне вікно,
Пробивається крізь фіранку.
Раннє сонечко, котре проснулось давно,
Простелило стежину ранку.
Роздягає дерева в саду листопад,
Килимами ляга під ноги,
То осіння пора по землі вже ступа
У розкішній своїй обнові.
Назбиравши у пелену в лісі грибів,
Заблукала у сиві роси.
Ранок зорі зібрав і збудив голубів.
Молодіють на шибці сльози.
Тишу раптом струснуло вороняче «кар»
І упало під ноги листом.
На калиновий кущик осіння рука
Гірко-кисле вдяга намисто.
2.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809014
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2018
Осіння нічка зорями розквітла,
Коли зустрітись мали ти і я…
Стояла ніч, німа й незвично світла…
То місяць посміхався звідтіля.
У ранки сиві осінь заблукала.
Вони ж пили росу з її долонь.
Вітри крилаті бавились квітками,
Поки знов ніч усе взяла в полон.
25.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808872
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2018
Уже й для нас звучить осінній вальс,
А ми ще в літі молодо гарцюєм,
Адже коханню непідвладний час,
То ж ми живем і мріємо, й працюєм.
І хоч наш обрій кличе вже літа,
У теплім літі радо ми блукаєм,
Де кожен день наш сонечко віта.
Ця істина життя саме така є.
26.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
Покликало мене у поле жито,
Колоссям доторкнулось до грудей…
О, як мені хотілось просто жити!
Любити все: і землю, і людей!
Вітрець розправив житу довгі вуса
Й моє волосся радо підхопив.
Йому ж я вдячна й сонцю посміхнуся,
Де неба синь турбують голуби.
Вдихаю запах стиглої зернини
І відчуваю, як вона п’янить…
Висить безмовне небо… Ні хмарини…
Немов ніде-ніде нема війни!
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2018
Не казка то – осіння заметіль
Рівненько простелилася під ноги,
Листочки і багряні, й золоті
Ганяє вітер і серед дороги.
Не казка то – осінній краєвид,
Де золото й бурштин в одне злилися,
В віночки з верб прибралися стави,
Милуються чарівним падолистом.
Не казка то – осіння суєта:
Останні айстри забрели в букети,
Подекуди й бджола іще літа
Побіля мальв, що голі, мов скелети.
Не казка то – осінній хоровод,
Влаштований сирим північним вітром,
Й звучить сумна мелодія з тривог,
Та слухати її потрібно вміти.
А коли казку вип’ють цю до дна
Тумани сиві й перша прохолода,
Тоді вона дощами зарида
Й грибочків припасе у нагороду.
25.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2018
Злим і жорстоким світ стає в стократ,
Бо милосердя попране й любов,
Тому й війною йде на брата брат,
Й здається, що забув про землю Бог,
І правда теж принишкла десь на дні
У дні буденні і у дні-свята,
А нею майже кожен зголоднів,
Тому жорстокий світе, пам’ятай!
Настане день - воскресне правди суть
І змиє час жорстокості наліт,
Її нащадкам люди понесуть
Й теплішим і світлішим стане світ!
4.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2018
Життя свого так хочеться картину
Творити в найтепліших кольорах,
Природи я і космосу дитина
Й стою у долі на семи вітрах,
Де кожен з них то рве мене, то ніжить,
А чи лама-стьобає без жалю,
То спекою карає, то засніжить,
Та я життя своє завжди люблю.
30.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2018
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю.
Ні для кого вона не відома
Й кожна має стежину свою.
Ніби птаха, легка і крилата,
Повела вояка вона в бій
Захистити родину і хату,
І ту землю, що вибрав собі.
Доля бачила, як знемагали
Українські бійці у борні,
Як прицільно снаряди лягали
І як небо палало вгорі.
Раптом ноги бійця підкосились
І земля застогнала під ним,
І червоно трава заросилась
На стежині брудної війни.
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю…
23.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808513
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.10.2018
Красуня осінь опустила крила
І утворила неповторний рай...
Вона природу легко підкорила,
Вплела холодне срібло в водограй.
В задумі сірій небо простяглося –
Той смуток залишили журавлі –
Бракує в лісі вже многоголосся,
Давно і літнє птаство на крилі.
Дарують ранки сиві щедрі роси,
У мандаринових тонах – горобина,
Верба іще розкішні має коси,.
Хоч перефарбувала їх вона.
І сонечко під осінь ледь жовтіше –
Дісталось і йому осінніх чар,
Повітря стало теж якесь густіше…
Така в нас осінь дивна, зазвичай.
14.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2018
Коли засинають верби
Й дрімають вітри в імлі,
І тишу п’є мирне небо,
Так затишно і мені!
Коли ж стоїть дим до неба
Й земля у шрамах війни,
Тоді не до сну і вербам –
Лякають мене вони.
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.09.2018
Пішов у вічність ще один… А троє
Поранення дістали у бою,
Та гідність мій народ таки відстоїть
І буде жити тут, як у раю.
Печаль гірка заполонила груди,
І, мов тисками, біль перехопив:
"За чим прийшли на землю нашу, люди?
А мо’, й не люди ви – хлопи-раби?
Немає в світі гіршої істоти,
Аніж приречений, бездумний горе-раб,
Котрий не мав нічого, окрім поту,
І час об нього ноги витирав.
Засвоїв у житті теж небагато:
«Врагі вокруг і всьо решаєт мат»…
Такому вкотре хочу нагадати:
За все ти будеш відповідь тримать!"
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808402
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.09.2018
Ще не почався вихор-падолист –
Птахи уже на південь подались.
В зелену крону чарівниця-осінь
Вплела берізці золотаві коси
І засміялась: вийшло ж бо на «п’ять».
Глядь – клени дивним золотом горять,
І запалав вогнем калини кущик.
Милуються пожаром тим – не тушать…
Акації – в коричневих сережках,
Із осінню занадто обережні:
У зелені стоять, у соковитій,
Аж поки вітер руки об них витре
І кине на побляклу вже траву,
У воду, захололу у ставу.
Останні яблука в садку обтрусить
Бешкетник той, тоді до парку рушить
З горобиною в піжмурки пограти.
Тим часом осінь дня потроху краде…
4.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808279
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2018
Поети і герої – мужні люди,
У них до слави шлях важкий, тернистий,
Без них нема майбутнього й не буде,
Вони сини землі, а не туристи.
Поети і герої – гордість роду,
Любов і гідність – їх життєве кредо,
Поводирі вони свого народу.
Їх місія – іти лиш попереду.
Поети і герої гинуть стоя –
Високий дух не дозволяє впасти.
Бояться їх оті, що на престолі –
Шанує й пам’ята мільйонна паства.
8.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808278
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2018
Дарує доля дні нам і літа,
Дивись, ще й щастям брязне в нагороду,
Та іноді вона таки пита,
Якої ми крові, якого роду,
Хто ненька-батько, сестри і брати,
Й землі чиєї є донькою, сином,
Живемо як, бо ж люди – не кроти,
Жить маєм на землі, під небом синім.
Хоч доля щедра, та не пробача
Ні зради роду, ані перелюбу,
Коли ж свого шкодує хтось плеча,
Таких людей вона веде до згуби.
22.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018
Для горя немає віку –
Воно полином гірчить,
Немає для нього й ліків,
Хіба що, любов п’ючи.
Зупинишся на отому,
Хто є тобі дорогий,
Забудеш про біль і втому,
Пробачиш усі борги.
Коли ж заблукає серце
У темних душ лабіринт,
На рану – то сіль із перцем –
У друзі тих не бери,
Адже вони пізнаються
Завжди тільки у біді,
З тобою плачуть, сміються,
Є свідками всіх подій.
26.04.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
То тут, то там
свічки і крики, й… дзвони,
Що крають
навпіл
небо
і серця,
То із Донбасу
прибуває воїн,
Що у героя виріс із бійця.
В журбу вдяглися
і земля, і небо,
Бо ж пам’ятають,
як
зростав
юнак…
Ще нижче віти
опустили верби –
Життя його позбавила війна.
Прощається
з синами Україна:
Чернігів,
Київ,
Суми,
Рівне,
Львів…
Стоїть народ
в пошані на колінах,
Бо перед ним – синок, до болю свій…
8.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808066
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.09.2018
Він бачив війни обличчя,
Де смерть і каліцтво, й кров…
В Донбас його помста кличе
Й синівська свята любов
До матері України,
Що встала таки з колін
І втрапила у… руїни,
Тривожить по другу дзвін.
Він смерть бачив надто близько
Не раз і не два – сто раз,
Війна – то не є колиска –
Прозрінь настає пора.
І страх залишив удома,
В бою щоб не заважав,
І молить знов Бога й долю
Сміливця-бійця душа.
Він знає війну в обличчя,
Бо з нею бував на «ти»,
Для нього вона незвична,
Навпроти – черстві кати.
Та встав він за землю отчу,
Важлива для нього честь,
Боротись за волю хоче.
Козацька в нім кров тече.
26.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808065
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.09.2018
Клин прокричав журавлино.
Кинув листочок до ніг,
Кетяг зірвав із калини
Вітер, що мчав на коні.
Слалась травою стежина,
Мишки щодня в метушні,
В росах кохалась жоржина,
Ранок заграв на струні.
В сірій задумі все небо,
В тихій зажурі і ліс…
Верби вартують загреблю,
Котиться сум по землі.
21.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2018
Коли син…
Коли син землю й матір зневажа,
Забувши, що він їхня теж краплина,
Така добра не матиме душа
І після себе сліду не лиша.
Про нього – слухи, а не слава лине.
Коли в душі ненависть – не любов
До краю, де зростав, то одночасно
Манкуртом син стає тоді, либонь,
Про нього забуває навіть Бог.
Людина ця завжди-завжди нещасна!
26.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807961
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2018
Немов у казку, в осінь заблукаю,
Роси із чорнобривців пригублю
Й молитимусь за мир у цьому краї,
Й зізнаюся, як я його люблю.
Люблю за журавлине «кру», останнє,
Котре лягає сумом у душі,
Слідкую, поки ключ птахів розтане
І упаде дощем у спориші.
Люблю дивитись, як сади з вітрами
Змагаються, щоб зберегти плоди,
Я повен кошик яблук назбираю
Й радітиму, що сад мій уродив.
22.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807823
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2018
Здає сьогодні тест свій на буття
Земля моя з іменням Україна,
Заради нас, заради майбуття
В війні-АТО найкращий цвіт наш гине.
Йде Україна стежкою звитяг:
Донецьк, Луганськ – у згарищах-руїнах,
Іде з молитвою святою на устах,
З пошаною до власного коріння.
Важкий цей шлях, та іншого – нема,
Щоби здобути волю Україні.
Наш дух ніяка сила не злама,
І буде край багатий наш і вільний!
6.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807821
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.09.2018
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1YE4sut2Em1ODaY6WGWQ3e8zJNorGMVau&h=AT2r4iwIdcoTKqJqK6jNezhTbPXa8wXKRBe-e20oTNrsgvfb28xM1Nj2fCUvQBiU58v5scikQ19yRVO0GG4kgjhRtMpLnBq73sKl3SwZwWWc6aNLq87SjShiAzMHwgquNdbc
Іще одна пісня, покладена на ноти Ігорем Миськом (У його ж виконанні).
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла,
Не раз опало вже осіннє листя,
Навідалося й срібло до чола.
Й лишилось там. Жде сина із Донбасу…
Матусю лиш надія зігріва…
«Чому ж не обізвався ти ні разу?» –
Пливуть у ніч збентежені слова…
Чи є та міра, щоб тривогу змірять,
Ту материнську, що живе в душі…
Вона ж іще чекає-жде і вірить:
Повернеться… Вертаються ж чужі!..
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла...
Якби ж то мрії матінки збулися
Й живий синок вернувся до села!...
15.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807698
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.09.2018
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1BZVmXcJ0E5zJX3hN80P86t3phNHdCKQJ&h=AT0oOgWlYf-N0raFdXYL1nEvgS8Evll6GDD52LbxSTkxr5eLITm3RhUOHcwNcZxunm7BJ3Z6qYya8-xZTyQHZdVTVIzbGNTm_A6-iD5rOhAiLSX9fQKLaZY4NIALsUns_hbs
Не сон то страшний – закривавлена дійсність
У чорно-сірих тонах,
Де втрачений мир, розуміння, надійність,
Де косить людей війна.
Не сон то страшний – то сьогодні Донбасу:
Розбиті села й міста,
Де долі вирішують боєприпаси.
Убитих список зроста.
Не сон то страшний – то затоплені шахти
Із шурфами мертвих тіл,
І де генерали могли залишати
Солдатиків у «котлі».
Не сон то страшний – то герої країни,
Щоб голод, спрагу гасить,
Щурів вполювавши, ділились і… їли,
Краплинки пили роси.
Не сон то страшний – то історії дати,
Війни брудні сторінки,
Коли захотіли Росії продатись
Із Дону-ріки бандюки.
18.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807660
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.09.2018
Чернігове, о казко над Десною,
В обіймах парків, скверів і садів,
Повінчаний в усі часи з красою,
Ти стільки у собі зберіг слідів!
Від князя Чорного і аж до сьогодення
Долав уперто непростий свій шлях,
Не раз ти ворогів стрічав південних
Й своїх синів губив в чужих полях.
Красою тут впивалися монголи,
У водах умиваючись Десни,
Вони краси не знали ще такої,
Купались в чарах-запахах весни.
Чернігове, з глибин тисячоліття
Ще обзиваються твої важкі часи,
Коли ти жив, шукав доріг до світла,
Сльозу чергуючи із краплями роси.
Не раз купався ти у хвилях слави,
І не приступний був твій диво-вал,
Не раз зоря стривожена згасала,
Й слізьми дітей купала удова.
Ти вистояв тоді й квітуєш нині,
Хоч не позбувсь народ іще біди*. (АТО)
Про воїнів твоїх знов слава плине,
Хоч голову поклав теж не один.
Чернігове, о, як ти хочеш миру,
Щоб матері не знали гіркоти!
Історія слідів твоїх не змиє
І берегтиме пам’ять про отих,
Котрі безсмертя у борні кували
І в війнах перемогу здобули,
Життя своє за волю віддавали
Твої синочки – воїни-орли.
10.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807609
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2018
Сьогодні у мене знову свято! Композитор Ігор Мисько мій вірш зробив піснею і вміло виконав її.
Де барвінок синій
Килим простелив,
Батько свого сина
До грудей тулив…
Татові долоні
Теплі і тверді,
Вогкі, ледь солоні,
Все життя в труді.
Приспів:
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як в вогні згорає
Рідний отчий дім,
Як війна вбиває
Все на цій землі.
Найскупіша в світі
Батькова сльоза
Наче плач трембіти, –
Сину наказав, –
Хай земля квітує
Барвами весни,
Небо нам дарує
Лиш спокійні сни.»
Батькові в волосся
Впала сивина –
В пізню його осінь
Забрела війна.
Горенько розлите -
Батько й син в борні,
Чулася молитва
Їм обом з землі:
Приспів. (Той же).
Де барвінок синій
Килим простелив,
Внука вже – не сина
Батько той тулив,
І лилась молитва
З серця мовчазна,
Щира, як зернинка.,
Бог її впізнав:
Приспів. (Той же).
10.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1zatSJCvU3gOpXuZzRLBVbl4-4z7cqy-4&h=AT20MYvu9E4kkV7A2LzuHCeoViHLqaM2SoGc76rJit7zF3KHg2qtnfiJVIvN7Tz19nk43STxbMCdwdlPyHTXJzFPLBRmH9iETJ6dRNqVTaA1AcU94DpDLlmqkrBDbUREAqf3
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807604
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.09.2018
Тікала ніч. Озвалися півні.
На світ уже ледь-ледь благословилось.
Недавно місяць був іще вповні –
Тепер нема. Зоря ще забарилась.
Сни додивлявсь високий очерет.
Ген ліс дрімав. Вода, немов отерпла…
Думки працюють, а про що – секрет.
Не спиться вартовому і… поету. 13.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2018
Ніч зореока випила печаль,
А день у мідну посмішку одягся,
Зелений клен жовтіти ледь почав, –
То з містом він аж до весни прощався.
І заповзає у серденько сум,
Утім краса ще вабить мої очі.
Ключі лелечі хмароньки пасуть –
То осінь настає – природний зодчий.
Вона ж гарцює в парках і садах,
Плоди скидає, листячком кружляє,
То у вікно-ставочок загляда,
То кущиком калини запалає.
О дивна осене, люблю твою красу,
Коли спиває сонце щедрі роси,
Люблю твій загадково-дивний сум
І вітер, що на вальс мене запросить.
18.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807469
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2018
Нам не славу – нам волю треба,
Ту єдину для всіх – святую,
Без якої чуже і небо,
Без якої біда лютує.
Й сиротіють тоді оселі,
Бо життя, ніби та в’язниця,
Дні і ночі теж невеселі,
І пшениця не так вруниться.
Нам не славу – свободу треба,
Котра дух, ніби сталь гартує,
Із якою ясніє небо,
А час долю нову гаптує.
Нам не славу – нам перемогу б
У нерівній борні здобути,
Хоч немає у нас підмоги,
Але ж маємо ми відбутись,
Як держава, як рівноправна,
Як земля зі своїм майбутнім,
Де своя буде воля й правда.
Україні у світі – бути!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2018
В колясці їхав… він. Із неба синь
Йому у очі впала, заясніла…
А поряд нього біг… маленький син…
Сльозинки в мене раптом зарясніли…
Щасливилися посмішки в обох…
Раділа я за них і перехожі.
Опікувався ними, мабуть, Бог:
Мов дві води краплинки, вони схожі.
Однакові і щоки, і уста,
Їх очі щастя сіяли навколо…
А головне, син з батьком вироста!
Цю зустріч не забуду я ніколи.
7.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2018
Подаруй щиру посмішку тим,
Кого справді кохаєш чи любиш,
І міцнішими стануть мости,
Більше знайдеш ти, аніж загубиш.
Подаруй їм зерно доброти,
Бо вона окриляє людину,
Їй молитвою шлях освяти,
Щоб міцну мати завжди родину.
Подаруй хоч краплинку тепла,
Щоб зігрілись серця їх і душі.
Щоби кожного мрія збулась
І до тебе не були байдужі.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807294
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2018
Поезія – мереживо зі слів,
Освячених небесною любов’ю,
Ніхто політ спинить їх не посмів.
Вона чарує, вчить, зове до бою.
Поезія – це особливий храм,
В який зайти, мабуть, не кожен зможе,
А хто зайшов, не змінить слів на крам,
Бо тільки цим душа його заможна.
Поезія – це вічний камертон,
Котрий звучить і крізь тисячоліття.
Долає він і віддаль, і кордон.
Це диво з див, що є й було у світі.!
Поезія – словесне джерело:
Вона і крає душі, і єднає,
Де не загубиться і те, що вже було,
І те, що завтра буде, вона знає.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
Приємна новина. Завдяки відомому композитору Миколі Ведмедері ще один вірш став піснею. Дякую за талант.
Пісня про козака
По долині річка плине,
Та не вибігає.
Росте поруч тополина –
До небес сягає.
Що та річка-синьострічка
Хвилечками грає,
Понад нею пісня лине –
Котиться над плаєм.
Що тій пісні в грудях тісно
Ще й серденько крає –
То до неньки козаченько
Обізвався з раю:
«Прости мене, рідна нене,
За хустину чорну.
Знаю, вісточка про мене
Прийшла відучора.
Свою пісню невеселу
Болем спеленаю,
Віру в душах хай поселить,
Гімном залунає…»
По долині річка плине –
Назад не вертає..
Мати сива свого сина
Чека-виглядає…
18.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807200
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.09.2018
[i]Сьогодні з інету дізналася про двох наших загиблих у Донбасі. Допоки будем біль цей пити, ховать дітей і сльози лити?
[/i]
«Не стало вчора знову наших двох,» –
Два материнських серця застогнали…
Не розуміють, що таке любов
Ті що безжально воїв убивали…
Читаю: ще не стало двох синів,
Знов дві сім’ї у траурі, у чорнім…
І білий світ для роду почорнів,
Бо дві кровинки вирвали учора.
«Чому вони? – б’є мозок у чоло –
Скількох іще ковтне війна героїв?
А чий наступний упаде шолом,
Допоки Путін буде у короні?»
Так, не одна впаде іще сльоза,
І не один рубець сковерка серце,
Поки закінчиться в Донбасі ця гроза,
Допоки будем з ворогом у герці?
Та прийде час – настане перелом,
Бо ж задарма не гинуть патріоти.
Прикриє Україну Бог крилом,
І будем, врешті, вільним ми народом!
19.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807197
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.09.2018
Утік і липень, і купальська ніч,
Та літо ще дрімало на покосі.
І сталася важлива в році річ:
Над ним схилилась жовтокрила осінь.
Із сірим і рясним важким дощем,
Із сивим, ніби дід старий, туманом,
Із золотим над річкою кущем,
І з вітром, що те злото поздуває.
Тоді безмежна синя вишина
Легеньким порухом те золото обійме…
То вересневий ранок починавсь.
За все удячні, літечко, тобі ми!
23.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807078
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2018
Чекаю знов я і боюсь новин
Із неспокійного нам рідного Донбасу,
Де гинуть люди, наші, без провин
Від куль і мін, і вибухів фугасів.
Там кров, живу, без міри п’є земля,
Повітря цідить стогін в тому краї...
О, скільки ж ти 200-их звідтіля
Земля зустріла й, плачучи, каралась!
Ці терористи чи бойовики
Насправді ж є солдатами Росії,
Нас ненавиділи і мучили віки,
Бо пустота у душах їх засіла.
Та вірю, прийде справедливий суд,
І кожен з них отрима гідну плату:
Всі винні кару Божу понесуть,
Хто є сьогодні зла й брехні солдати.
16.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807076
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 18.09.2018
Листя ляга на плечі
Дощиком золотим…
Котиться день у вечір…
Неба вгорі сатин…
На голубому фоні
Хмарки уже без крил.
Вирвалось, мов з айфону,
Журно-крихке «курли»,
Й падало журавлино
Рясно на падолист .
Два довжелезних клини
В даль синю подались.
Й туга услід за ними,
Очі засіяв сум…
Це мені не наснилось –
В пам’яті я несу.
22.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806947
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2018
Розгубила нічка роси
В травах при землі.
Над землею плине осінь –
Ключ лелек в імлі.
Заколисаний журбою
Стелиться туман,
Під плакучою вербою
В рясці став дріма.
Сонний ранок сонцеокий
Вії вже підняв.
Трави висушив намоклі,
З сонцем поєднав.
18.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806943
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2018
Колише нічка зорі на крилі
І сни мережить звечора й до ранку.
Це час не одного з тисячоліть
Так обіймає ніжно землю-бранку.
Ця зоряна краса, мов диво з див,
На полотні нічному, ледь імлистім,
А інша в тихім дзеркалі води
Теж розгубила зоряне намисто.
Під ранок роси в травах зацвітуть
І сонце землю подихом зігріє,
Таку барвисто-рідну і святу,
Тоді й душа промінням зазоріє.
28.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806861
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018
У край мій рання осінь забрела,
Одягши з листя жовтого віночок,
Нектаром запаслася вже бджола.
Завмер під сивим маревом ставочок.
Я вип’ю казку осені до дна
І захмелію, мов вином зігріта.
Земля така у світі лиш одна.
Чарівні тут зима, весна і літо.
До ставу притулився моріжок –
Це зелен-диво кличе моє око.
Сьогодні він змінився – ледь прижовк.
Милуюсь ним я мало не щороку.
20.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806858
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018
Останні тепла краплинки
Утрапили в теплу осінь.
Мов рута, стоять ялинки,
Смакують плодами оси.
Краплинки дрібненькі літа
Душа допиває й груди:
Ще в листі зеленім віти,
Одягнені легко люди.
І раде сонечку небо,
Хоч крик сколихнув журливий,
На води упав, на верби –
То ключ пливе журавлиний..
Останні краплинки літа
Із запахом незвичайним
Упали дощем на квіти,
Красу їхню величають.
Останні тепла краплинки
Весь простір заворожили,
І кожну трави стеблинку,
Й п’янкі ягідки ожини.
9.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806735
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2018
Досі історія плаче –
Знає часи непрості,
Як розпинали козачі
Душі на чорнім хресті…
Йшов котрий рік уже Північної війни…
Мазепу шведи зовсім не лякали.
Не мав гетьман в душі своїй вини,
Як радився про волю з козаками
Про України волю, бо ж Богдан
Москві поміг ці землі таврувати,
Отож він, щоб народ наш не ридав,
Хотів на боці шведів воювати.
Батурин укріпить наказ віддав
І цитаделлю, й церквою святою,
З Петром угоду він анулював,
Землі своїй поклявся на хрестові.
Та не судилось мрію оживить,
Бо перед Меншиковим зрадонька прогнулась
І провела через ходи-рови…
Біда родини кожної торкнулась…
Горіли хати козаків… два дні,
Мов смолоскип, і цитадель горіла…
Кричали діточки малі в вогні…
Не загасить солом’яні покрівлі!..
І хрест ридав… над церквою вгорі,
Поки вогню скорився – впав у нього…
До неба плач здіймався матерів…
І Сейм стогнав від горя неземного…
Цей стогін не забудеться! О, ні!
Він, як набат, на боротьбу нас кличе!
Хіба дарма горіло все в вогні?
Це істинне Московії обличчя!
А Крути пригадаймо, Іловайськ…
Завжди Москва смертями нас карала…
Дебальцеве… А ДАП наш як зливавсь?
Чиї були це горе-генерали?
Кричить земля і… проклина орду…
Не спить народ, брехнею влади ситий.
Але вогонь свободи не потух.
Кайдани вже втомилися носити!
Тримаймося ж, бо волі – не збороть!
Московський трон впаде із сатаною!
Крові немало наш пролив народ.
Це знаючи, устаньмо всі стіною!
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806731
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 15.09.2018
Ви чуєте? Війна іде у нас,
Важка, цинічна. Кров роками ллється.
Відтятий Крим. Горить-кипить Донбас…
Хіба це в світі не війною зветься?
Ви чуєте, як тужать матері,
Як вояки за бій один сивіють,
Як знемагають враз богатирі,
Котрі любити землю свою вміють?
Ви чуєте, як закипає кров,
Жива, в серцях, у венах, тобто в тілі?
Але москаль народу не зборов
Ні в літню спеку, ані в заметілі.
Ви чуєте? Іде у нас війна
З кривавим, ненаситним супостатом?
У цім, Європо, є й твоя вина,
Й нема надії на далекі Штати.
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2018
Військових очі із газетних шпальт…
Загиблі то… І молоді, й не дуже…
То очі тих героїв з барикад,
У кім серця і душі не байдужі.
Вони пройшли крізь дим, вогонь і… біль,
Про страх забувши і про обережність,
Пізнали істину, що тільки в боротьбі
Здобути можна власну незалежність.
Народ, який про землю свою дба,
Кайдани зніме власними руками,
Тому й триває зараз боротьба
Із підлими московськими круками.
Ми чверть століття тішили себе,
Що легко й швидко вибороли долю…
Чи не історія глузує з нас тепер:
Що ж, лиш в борні народжується воля!
8.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2018
Буть особливим у житті непросто,
Коли навколо чорно-сірий світ,
Коли за інших ти є вищий зростом,
І відрізняється від інших твій політ,
Коли на землю посланий ти Богом,
Є носієм і мудрості, й добра,
Коли душа твоя впилась любов’ю
І розумієш, що життя – не гра,
Коли ти той, без кого складно людям,
І особлива місія твоя,
І милосердям повні твої груди,
І щедрістю душа твоя буя,
Ти є цілитель, а таким непросто,
Адже стаєш добра ти сіячем,
Ти змінюєш навколо себе простір,
Бо ж підставляєш кожному плече.
12.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2018
Життя – складна невільника дорога,
Де доля направляє кожен крок,
Частенько шле невдачу і підмогу
Під поглядом замислених зірок.
Це іноді суцільні коридори,
Вузькі й широкі, іноді тісні,
Де радощі чергуються з бідою.
Це й сльози материнські, і пісні.
Життя легкого не бува в природі,
А настає у нім така пора,
Коли себе пізнать маєш нагоду:
Борець ти, чи німий покірний раб.
2.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806529
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2018
Не в Божий рай прочинене вікно –
Де голубих ставків лежать лекала,
То осінь вишиває полотно
Червоними і жовтими нитками.
Гаї в мережках піно-павутиннь,
Що прилетіли здалеку з вітрами…
Озер долоні і небес сатин…
Не потребує ця картина рами.
І ліс осінній в думі непростій :
Звірів-дітей він розгубить не хоче…
Далеко ще зима і сніговій,
Та осінь – то найкращий в світі зодчий!
28.02.2018.
Ганна Верес Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806426
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018
Роси довго в травах спали,
До ранкової зорі,
А потім сльозами стали,
Заблищали у дворі.
Світлооко, променисто
Ледь закапали із віт,
І свіжіло, й пахло листя,
Й чарували квіти світ.
Перші крапельки росиці,
Ніби чари, пригублю
І не зможу вже спиниться –
Серце тікає: «Люблю…»
Засміявся сонцем ранок,
Підсушив мої уста,
Заясніла у коралах
Зелень, свіжа і густа.
27.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806424
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018
Теплим леготом
Пада літечко
Білим лебедем
На водиченьку
І росицею –
Дивом-серебром
Між травицею
В лузі за селом.
Падає в саду
Раннім яблучком
На капусточку,
Що, мов лялечка.
Посміхається
Молодим листком,
Забавляється
Співом під ліском.
Пада літечко
Абрикосами
Стеле пір’ячком
В житі росянім,
У гніздечку тім –
Трійко діточок,
Птахи молоді
В дзьобику –
Жучок.
20.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806339
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2018
Щойно приїхала із прекрасного літературно-мистецького свята "Качанівські музи". Враження неперевершені.
Качанівка сьогодні той причал,
Де українства дух живе величний,
І кличе він, немов ясна свіча,
Народ на зустріч з піснею незвичну.
Не привид білий, а високий замок
До себе кличе. Осені пора…
Дерева дишуть і радіють з нами.
Таланти Україна тут збира.
Качанівка – це й є Господнє диво,
Де доторкнулася Отця рука.
Це він послав господарів правдивих,
Що шанували газд і козака.
Качанівка – це диво України,
Що помістилось під Творця крилом,
Культури це народної перлина,
Де стільки доль митців переплелось.
Шевченко з Глінкою натхнення тут черпали.
Куліш, полотна Рєпін тут писав.
Так, справжні генії по цій землі ступали…
Любов їх надихала і краса.
Тут народилось не одне кохання,
А свідками його – старі дуби,
І неба синь, і вітру колихання.
Тут неможливо жити й не любить.
І подавала дивні знаки муза,
Коли у ритм один зливалися серця,
Й душа для щастя відкривала шлюзи.
Так відбувалося народження митця!
Така Качанівка колись. Така й сьогодні.
Знов багатьох ведуть сюди шляхи:
І ті хто звичаї шанує – цвіт народу –
Таланти позичають тут снаги.
Й карбуються слова тут в дивні вірші,
А душі виколисують пісні.
Від давніх вони теж нічим не гірші,
Їм небеса над парком затісні!
9.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806337
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.09.2018
Зустрілось літечко з осінньою добою,
Щоб вересню вудила передать,
А та відповіла йому любов’ю,
Зраділа почуттям отим вода.
Городи запишались врожаями,
У золоті діброви і ліси,
Громи стомились – більше не дрижали –
Боялись край позбавити краси…
9.08.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805967
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2018
Поет – це своєрідний, дивний радар,
Що серцем власним здатен відчувать
Землі своєї муки сиві й радість
Й завжди знаходить рятівні слова.
Не кожного ще за життя поета
Встига народ, як слід, повеличать,
Але ім’ям своїм і вільним злетом,
Поет удячний людям, зазвичай…
26.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805966
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2018
Вже осінь рання привидом гуляє
В полях серпневих, листяних лісах,
Заглянула вона й до зелен-гаю,
Де літа ще тулилася краса.
З туману стежку стеле дню новому,
Щоб той міцніш за сонечко тримавсь,
І з птахами веде свою розмову
Про те, що скоро прийде і зима.
Хмаринкою у воду заглядає,
Чи риба жваво в глибині гуля,
Осіннє диво перша розгадає
Натомлена за літечко земля.
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805862
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2018
П’яніє літо на високих пижмах,
Зчароване красою диких руж,
Травиця не така під осінь пишна,
Сивіють полини густі довкруж.
Впізнати важко стало конюшину,
Бо ж позбулася свіжої краси.
Розчервонілись ягоди шипшини,
І овесець підріс, заколосивсь.
О, скільки ж дива серпень нам дарує,
І поміж ними диво є із див,
Коли він зодягає сиву збрую
На марево й пускає до води.
25.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805859
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2018
Зі стели – тривога… Портрети…
Не сотні уже – тисячі…
Тут всі: інженери й поети,
Упав хтось від куль, вогнеметів,
Чи снайпер улучив вночі…
Орда без жалю їх вбивала…
За волю… Старий-молодий…
Вони, ті що нас закривали,
На інших також не кивали –
Любов повела їх туди.
До неньки любов і родини,
Де діти частіше малі.
Їх ждали батьки і дружина…
Й питання німе зі світлини:
А ти ще не встав із колін?
Рясніють ще наші утрати,
Та військо небесне росте…
За землю устане й за матір,
Не дасть Україну зламати…
Світлини говорять про те.
3.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805726
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.09.2018
Вечірнє сонце гори обняло,
У променях вершини їх скупало,
Не опустились сни ще на село,
А вже вода в струмочку закипала.
Рогатий місяць десь іще блукав,
А мо’, чекав, долини хай схолонуть…
Струмок у ніч у зоряну втікав,
Щоби підставить водяні долоні.
Неквапом вечір в тишу осідав,
Завороживши гори і долини,
Та місяцю новому нагадав
Про те, як ждуть його на полонині.
28.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018
Важко-тяжко тобі, Вкраїно,
Бо ж ховаєш своїх дітей,
Вся душа твоя вже зболіла,
Сивиною коса цвіте.
Та пред ворогом на коліна
Не стаєш ти, хоч крає біль
За дітей своїх, за руїни.
І народ маєш – не рабів.
Той народ, котрий гідність має,
Не загубиться у путі,
Це ти добре, Вітчизно, знаєш,
Тож утверджуйся у житті!
28.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2018
Просинається Україна –
Відшукала свій давній код.
Мову з піснею солов’їні
В світ широкий несе народ.
Торжествує душа від того,
Що Вкраїна таки жива!
І нема в житті більш святого,
Аніж рідні довкруж слова!
І пісень теж нема дорожчих,
Ніж народу мого пісні:
В них молитва і слава, й проща,
І кордони їм затісні!
Просинається Україна –
Українства в ній дух воскрес!
Будуть-будуть в нас переміни!
Донесем нелегкий свій хрест!
17.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2018
Москалі знов цуплять волю,
Щоб поставити нам «мат»,
Чорну щоб чинить сваволю,
Але ж предок наш – сармат,
Котрий волею впивався,
Мов настояним вином,
З ворогом не раз стрічався…
Кінь і меч, і стремено –
Все трималося, як треба,
Усьому давав він лад,
Тож було прихильним небо.
Був монгол тут і Кубрат,
Й москалі, недобрі люди,
Всяк підтвердить статус цей.
Зняв і світ з очей облуду:
В масці рашівське лице.
П’ятий рік війна гуркоче,
П’єм полин ми свій до дна,
Поневолить Раша хоче,
Сіє поміж нас розбрат.
Україна ж – наша мати,
Й пів Росії – нам рідня,
Не дозволим ставить «мату»,
Кров родинну роз’єднать!
«Як посміла меч підняти,
Душі топлячи в гріхах?!
Чи ж карати можна матір?» –
Вічність втомлено зітха.
2.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805515
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.09.2018
В четвертий день вересневий
Як тиша приспала ліс,
Як води сіро-сталеві
Купали ще верболіз,
Як осінь жовто-багряна
Торкнулася пензлем віт,
Удосвіта, дуже рано,
З’явилось дитя на світ.
Раділа йому родина,
Бо ж дівчинка, мов зоря,
З ім’ям святим ВАЛЕНТИНА,
Взялась життя підкорять.
Й взяла не одну вершину,
Скупа була на слова,
Трудилася, жить спішила,
І мудра, немов сова.
У день 70-річчя,
А це крутий Ювілей,
Здоров’я тобі – довічно
І щастя, й добра, але…
Було щоб всього багато,
Так як і родинних свят.
Загляне хай мир у хату
На ще одні сімдесят!
4.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805514
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.09.2018
З «совітами» маю я власні рахунки:
Украли в тридцяті мого дідуся…
А як їм пробачити голод, грабунки?!
Вбивали ж народ без меча і списа!..
Надважко продовжувать список цей чорний,
Ще важче від того дитячій душі,
Що чула про все: Соловки і Печору,
Й холодний Сибір, де морози й дощі.
Я кидаю виклик тепер постсовітам:
Гріх проти народу свого воювать –
Такого не знали, не чули у світі,
Щоб землю своїми кістьми засівать!
30.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805390
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 03.09.2018
Споконвіку Україну
Зайди таврували…
І пекло їй, і боліло,
Як четвертували
Її душу. Її віру
З серцем виривали,
Щоби душ вона не гріла…
Чобітьми топтали
Її й мову солов’їну,
В мури мурували,
Та по Божому велінню
Вона оживала.
І тоді, як у тридцяті
Голодом морили,
Лихі іроди прокляті
Нас не підкорили.
Гнули-мучили Вкраїну,
Ледь хребет не тріснув,
Та не стала на коліна,
Не забула пісню
Й мову свою, калинову,
Хоч ледь не сконала…
Простягає руки знову
Ординська навала…
Ні, нема коси такої,
Що й коріння косить,
Наша кров тече рікою
Вже не першу осінь.
Та не буть орді азійській
Над нами панами –
Особливе наше військо:
Бог і Правда з нами!
1.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805386
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 03.09.2018
[b]Мартиненку Андрію Васильовичу присвячую[/b]
Всі ми люди, та надто різні,
Адже кожен несе свій хрест,
Автор він не одної пісні,
На собі має Божий перст,
Щоби був там, де стогнуть люди,
Там, де миру просить маля.
Він не має ні святні буднів,
Як і наша свята земля.
Серце сповнене добротою,
І сумління, немов кришталь,
Щось у ньому є від святого,
Біди інших – його біда.
Він приймає за інших муки,
Як Христос колись за всіх нас.
Ненавидить московських круків,
І болять йому Крим, Донбас!
Не буває війни без крові –
Кров пролити чужу – це гріх!
Хай же шле йому Бог здоров’я!
Дяка щедра від нас усіх!
1.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2018
Літо в осінь ранню заблукало,
Загубило стежку за кущем.
Голубів ставочок, мов лекало,
Клен укрився золотим плащем.
Осінь одяглась у вишиванку,
Де сплелися теплі кольори,
А як ніч опустить сиві ранки,
Їх освятить сонечко згори.
21.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805186
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2018
Ніч задивилась на вроду
В дзеркало-плесо води,
Кинула зорі у воду,
Плюхнувся й місяць туди.
Подих свій затамувавши,
Віти втопили красу,
Верби, що тут, як і завше,
Зоряну казку пасуть.
А як проклюнеться ранок
Світлом, що ледь вислиза,
Зіроньки ніч позбирає,
Й вільні стають небеса.
3.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805126
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2018
Присвячую своєму братові Олександру
Сміються сонцю яблука в саду,
І вітру щоки підставляють груші…
Туди, мов на побачення іду,
Дерева теж, здається, мають душі.
Мов раєм, садом босоніж пройдусь,
Рукою доторкнутись не посмію
До яблуні, яку садив дідусь.
Он груші татова і братова рясніють…
О, як же тепло стало на душі,
Здалося, сад – складова мого роду,
Порічок і смородини кущі
Для мене теж від роду нагорода!
Які ж близькі ми, люди, і природа!
30.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2018
Нічка тиха зоряним крилом
Принакрила ріки й гори сиві,
Ліс густий і поле за селом,
Хлібним морем в тиші колосилось.
Захололи роси у траві –
Викупана стала ще стрункіша, –
А співці найкращі – солов’ї,
Нашу землю славили, розкішну.
Місяць посміхався до води,
(Тамували верби свіжий подих),
Ненароком сонце розбудив
І замовив нам ясну погоду.
9.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804980
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2018
Весна в дібровах відгаласувала,
І казку літню сонце розлило.
Запрацювало на лугах село,
Щоб сіна запасти у сіновалах.
Тут гублять роси ранки сіроокі,
І трави мокрі падають до ніг.
Покоси розляглися на стерні,
І краде хмарка дощова їх спокій.
Дзвенять луги – то коники радіють –
Вони найкращі в світі скрипалі.
А може, то Всевишній їм звелів,
Щоби з людьми були також при ділі.
Про щось шепоче річка неглибока,
Вона не грає з ними на струні.
Петрів батіг поважно засинів
У чебрецях, низьких, розовобоких.
Гарцює літо, грається вітрами,
На фініші – іще жаркі жнива,
А в грудях радість тиха ожива:
Комбайн покіс останній підбирає!..
2.07.2015.
Ганна Верес (Лемиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804978
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2018
Стоять у задумі верби…
«Для чого, за що війна?
Синам жити й жити треба», –
Немов з-під землі – луна.
Душа матерів сивіла,
Безсила той жах збагнуть,
І рвалась вона, й боліла,
Кляла кожен день війну.
17.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804878
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2018
Чотири роки віддаляють нас
Від того дня, коли зайшли в Донбас
Війська Московії із наміром ворожим,
Щоб Україну знищити… О, Боже!
Чотири роки – не чотири дні…
Ще кровоточать рани, бо в вогні,
Сини згоріли (не десятки – сотні).
Під Іловайськом… На краю безодні…
Це москалі порушили кордон,
Так званий утворили «коридор».
З «зеленого» він став тісним, червоним…
Герої падали… Кричали в небо дзвони…
А «брат» вчорашній тренував приціл…
І клали голови ще молоді бійці…
Не капала – текла кров патріотів…
І смерть гуляла збоку і навпроти…
Коли один на танк – із «Калашом»
Та ще й крізь пекло те живим пройшов,…
Воно йому не раз ще буде сниться…
Чотири роки – надважка річниця…
29.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804874
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.08.2018
Любов – не просто почуття,
Це – вище від людської волі.
Вона важлива для життя
Людей, держави, навіть поля.
Тих не лякає висота,
Хто з нею став міцним, крилатим,
Служінням хто й своїм життям
Землі своїй сповна заплатить.
Не раз вона вела на смерть
Людей, що сил не шкодували.
Хтось постраждав, а хтось умер
За честь, чи ворога навали.
Любові мало не бува –
Із нею кожен є багатий.
Хто любить, здатен на дива,
Народ свій щоб оберігати.
22.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2018
Літечко – барв запашна колисаночка,
А понад нею – синь…
Вечір чекав день від самого раночку,
В рай мене запросив.
Вистелив вечір стежину ранесенько
Місяцю і зіркам.
Роси у трави трусила дрібнесенькі
Дивна його рука.
Стану у роси ногами я босими…
Місяць – вузенький серп…
Тай замилуюсь вербовими косами…
Подих, немов отерп.
20.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804708
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2018
Хіба не геноцид народу
На землях наших знову йде,
Коли нас нищать як породу
В війні, в’язницях кожен день?
Роками прагнучи свободи,
Сплативши, ой, яку ціну,
Чомусь ми знову у болоті
І звідти ведемо війну.
Кохані діти наші гинуть,
А гетьманат наш – проти нас:
Вся Україна у могилах.
Лежить зруйнований Донбас.
Куди йдемо? Спинімось, люде,
Ще ж трохи маємо мізків,
Знімаймо із очей облуду,
Адже ми внуки козаків.
Єднаймось проти гетьманату,
Бо в нікуди нас заведе,
Й ані Європа, ні Канада
Нам не наблизять світлий день.
Лиш нам болять одвічні рани
І втрати нам, ой, як болять!
Позбудьмося уже тирана,
Щоб вільно дихала земля!
31.12.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2018
А дні пливуть крізь осені і весни,
Крізь літа спеку й заметіль зими,
Єднають їх життєві перевесла,
Що їм приготували доля й ми.
Пливуть вони крізь круговерть життєву,
Стрічається де радість і печаль,
Десь довжелезні, десь лише миттєві,
Та кожен знайде тільки свій причал.
Пливуть вони у човнику надії,
Бо так уже влаштоване життя,
Що в пам’ять всі вкарбовує події
І навіть ті, що просять каяття.
30.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804626
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2018
Тікає літечко у осінь навпрошки,
Через луги з покосами отави,
Через гаї, де тчуть пісні пташки
Й світанки ними кожен раз вітають.
Або біжить стежиною у ліс,
Малиною щоби посмакувати,
То сарафанами милується беріз,
Чи просто хоче в лісі поблукати.
Тікає літечко убрід через стави,
Води – десь по коліна, десь – по груди.
То зойк нічної проковтне сови,
Послухає дроздів, сорокопудів.
Зненацька забрело і в мій город,
Перечепилось через жовту диню…
Надворі серпень – місяць нагород,
То ж у городі все є для родини.
14.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804516
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2018
Хрести й хрести…
З них кожен…
Із могили…
І біль матусь, впокоєний теж тут…
Разом з тими, хто у АТО загинув…
Століття біль такий не перетруть…
Хрести й могили…
Й квіти…
Їх багато…
Під ними свіжа, зболена земля…
Тут ті, хто не пустив у нашу хату
Нікчем, котрих послали із Кремля.
Хрести й могили…
Й квіти…
Й біль пекучий…
Він не одну тут квіточку зросив…
То мамин біль… Коли за сином скучить,
Несе йому те, що у сні просив…
Хрести й могили…
А з портретів…
Очі
Бійців, що знають правду про АТО,
Бо фіксували кожен подвиг, злочин…
Але ж не відповів за це ніхто!!!
У тих очах –
І докір,
І надія…
Ба, полягли ж не задарма вони…
Важлива Землю сколихне подія:
Ми вийдем переможцями з війни!!!
25.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804515
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.08.2018
Я ніченьку, мов казку, споглядаю.
Вона ж дріма під зоряним крилом,
З-за хмари місяць рогом визирає,
Чи все заснуло вже моє село,
Чи голоси замовкли на подвір’ях,
Чи скрипалі на місці – цвіркуни,
Й народжує ця ніч нове повір’я
Про те, як місяць воду пив з криниць,
Як зорі між русалками купались
Й сліпили очі хлопцю-козаку,
І як залоскотать його збирались…
Легенду, мабуть чули й ви таку?
Я ж ніченьку, мов казку споглядаю…
10.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804378
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2018
Ще літо забарилося в гаю,
Чіплялось павутиннячком за трави…
Красу цю сколихнути я боюсь,
З жагою п’ю її, п’янку, яскраву.
Сміялись пижми жовті квіточки,
Золототисячник, мов чарами, дурманив.
Стріляли пирію качалочки
І звіробою зонти-талісмани.
Петрів батіг у небо руки зняв,
Розкривши свої круглі сині очі,
І птахи, мов змагалися в піснях,
Гай колисали зрання і до ночі.
Не лебеді – хмаринки в небесах,
Застигли на шифоні світло-синім…
Серпнева, запізніла ця краса
У тіло добавляла мені сили.
Чернігів. 3.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804376
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2018
Сльозою свято наше знов умилось,
В журбі у чорній наші прапори,
Хоч від війни навіть вони стомились,
Та Україні волю зберегли.
Криваві іменини Україні
Не перший рік влаштовує Москва,
Поставить знов нас хоче на коліна
І полину по вінця налива.
Сьогодні знов святкуєм іменини,
І Іловайськ у пам’яті зрина…
Знов невесела видалася днина,
Бо на хресті Москва нас розпина.
Стікає кров з хреста того… рікою,
Але ж уся не витече… О, ні!
Немає сили в світі ще такої
Перемогла щоб душі у війні.
Адже ніхто ще ланцюгів на душу
Не вдяг, бо це під силу лиш Отцю.
І хрест свій Україна таки зрушить –
Розірве рабства рашівський ланцюг.
Й полине понад гордою землею
І пісня українська, й слави дзвін.
Стяг український в націю нас склеїть,
Щоб землі наші вже не знали війн!
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2018
В інеті знову чорна новина:
Сімох поранено, п’ятьох, на жаль, убито…
Кажуть, війна на те і є війна:
Ненавидіти вчить нас і любити.
А кожна рана, а чи смерть бійця
Списами чавить серце не одненьке:
«Коли ж закінчиться війна брудна оця? –
Не раз питає небо сива ненька,
Синок якої береже нам мир,
Хоч ризикує бути там убитим.
Він від війни також давно стомивсь,
Та не дозволить Раші нас гнобити.
Сумна серпнева неба сіросинь
Є свідком правди і німим статистом,
В її архіві – кожен вбитий син…
І падає дощем журби намисто…
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804295
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.08.2018
Стомилась Україна вже ховати
Синів, що вбиті впали у бою,
І не одна зомліла їхня мати,
Дитину проводжаючи свою.
Тримають їхні душі наше небо,
Аби земля ця вільною була…
– Чому пішли у вічність рано?
–Треба!
Щоб Україна в світі відбулась!
– Скількох іще? – у вишині зависло…
Мовчало небо… Мо’, не зна й воно?
Й застигли над труною сина… вишні…
Гірким-гірким із них буде вино.
12.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804203
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.08.2018
Заблукало літечко в полинах,
Солов’ї стомилися й заніміли,
Марева ранкового пелена
Луки застеляла вже, хоч несміло.
Потяглись до сонечка нагідки –
Золотої осені перші квіти,
Мов маленькі сонечка діточки,
Шлють світилу сонячні теж привіти.
Помідори сонечка напились,
Червоніли радістю на городах,
Соняшник зажурено нахиливсь –
Осінь завойовує всю природу.
03.03.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804198
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2018
Болить мені біда землі моєї
Й сиріток, наплодила що війна,
Вони батьків лишились через неї.
Душа моя п’яніє без вина.
Болить мені, коли синів лишають
Того, що називається життям…
Хто право дав Московії «рєшалам»
Нас називати «украми», «сміттям»?
Болять мені і материнські муки,
З якими матері і день, і ніч,
Із дітьми, і з коханими розлуки,
Й вогонь ляка недогорілих свіч.
Болить мені, як чую дзвін тривожний,
Що сповіщає про відхід синів…
Таке забуть-пробачити – не можна
Й не викинуть війни із наших снів.
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804099
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2018
На крила журавлині всілось літо
Тай полетіло в вирій до весни,
Теплом людським і сонечком зігріте
І викупане водами Десни.
Прощалось воно криком журавлиним,
А в ньому нерозгадана печаль.
Горобина червона і калина,
А понад ними літечка: «Прощай!»
У золоті пишалися берізки –
Їх не стривожив журавлиний крик.
Вплела верба журбу у свої кіски,
Що сипалась із журавлиних крил.
Дерева із людьми аж надто схожі:
Одні ковтають біль чужий, як свій,
А інших лиш турбує власне ложе…
Такий, на жаль, сьогодні маєм світ!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804094
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2018
Ціпеніла ніч у сонмі снів,
Ковдрою зірчастою укрилась,
Шлях Чумацький в вишині яснів,
Півпланети нічка підкорила,
Та ось крила чорні підняла
І в яри тумани запустила,
Прикотився ранок до села,
Сонце промінь-вію заросило.
Зодяглись в зволожені плащі
Деревця і трави у дібровах,
Самоцвіти впали на кущі,
Заясніли різнокольорово.
Вмились прудконогі мурашки
У росі незайманій на травах,
І хоч кожен день у них важкий,
Знов нову будують переправу.
Й сон тікав за ніччю навздогін,
Павучки ще ткали перевесла.
На воді десятки вже кругів,
Водоміри катети знов креслять.
6.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018
Мово моя, срібнодзвонна,
Зіткана з сонця і рос,
Жити не можеш без волі,
Мово поезій і проз.
Мово моя, українська,
Все помістилось в тобі:
Слава козацького війська
Й осуд і зраді, й журбі!
Мово моя, калинова,
Все в тобі: міць і мороз,
Дзвони вітрів полинові
Й ніжність весняних мімоз!
Вечір і рань сіроброва,
Біль в тобі неньки й вдови,
Шепіт осінній діброви
Й тиха мелодія хвиль!
Мово моя, материнська,
Ти, мов молитва свята,
Мій поводир від колиски
У посивілі літа,
Брязкання в полі підкови
Із глибини поколінь,
Пісня коси світанкова,
Й справжня окраса землі!
Мово моя, солов’їна,
Звук в тобі сивих трембіт,
Ти для душі України
Пишний нев’янучий квіт!
17.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018
Ще літечко не випило краси
Із полотна липневої природи,
Та житній лан відцвів-відколосивсь,
І посміхались сонечку городи.
Тугі вітрила серпень напина,
Щоб відлетіти у краї далекі.
Димить туманом диво-далина…
Гартують крила молоді лелеки.
Аж ось і серпень з грозовим дощем
Краплинками сріблястими спадає,
Замилувавсь калиновим кущем
І садом із достиглими плодами.
До фінішу вже літо добіга,
Все оглядає непомітним оком:
Чи викошені трави у лугах,
Чи річка ще чистенька і глибока.
Не забува заглянути в поля,
Чи зібрані хліба, колись високі,
Чи почорніла на стерні рілля,
Бо ж за людину має він неспокій.
3.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803839
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2018
Закотився день у синій вечір,
Сонечко за гору заховав.
Прохолода обняла за плечі.
Росами умилася трава.
М’ятою і чебрецем впилися
Стебла й піднялися, мов свічки,
Посвіжіло від вологи листя.
Зацвіли у небі зірочки.
Літній вечір – то не просто казка –
То щоденна Божа благодать,
Де злились краса, утома й ласка.
Важко це словами передать.
27.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803838
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2018
(Провести в останню путь героя зібралися сотні людей
2 листопада, в Запоріжжі на майдані Героїв попрощалися з загиблим у зоні АТО Георгієм Саралідзе (Позивний "Гюрза 2")
Він був грузином надто справедливим,
Щоби життя даремно марнувать.
І сонечко в житті було, і зливи,
Умів кохать, умів і воювать.
Як запалала нашаУкраїна,
Душа його покликала туди,
Бо й сам не вмів він жити на колінах.
Не віщувало серденько біди…
Душа грузина поряд з слов’янином
Шукала правди у… чужій землі…
Плече своє підставив Україні,
Бо знав: недобрі плани у Кремлі.
Усюди був він справжнім чоловіком,
Якому гідність завжди до лиця,
Та не дожив відміряного віку –
Душа в бою залишила бійця…
Земля сховала тіло й цього сина,
Хоч він не рідним Україні був,
У рай прийнять Всевишнього просила –
Там ті, хто ненавидів тут ганьбу!
7.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803708
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.08.2018
Коли пісню заводить сіру
Дощ надворі та ще й сумну,
Я з терпінням пишу осіннім
І, дивись, щось-таки утну.
І про дощ, що спочить дозволив,
І про землю, що воду п’є.
І в уяві лечу поволі
Понад морем, де хвиля б’є.
Поспішаю-лечу у гори,
Щоб побачити неба край,
Сонце там на високім троні,
Ген співає вода і гра.
Прислухаюся, аж нагнулась.
Манить-вабить височина.
Бути як? І… в цю мить проснулась…
Не моя то – дощу вина…
15.02.13
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803703
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.08.2018
Перегортає пам’ять сторінки
Життям моїм написаної книги,
А звідти плин бурхливої ріки,
Де міст веселки й серед літа крига.
Спішать думки і в юності причал,
Де жити вчилась, напинала жили,
А пам’ять, мов негаснуча свіча,
Шукає у минуле знов стежину.
Бентежать серце спогади про все
Й стає йому тоді затісно в грудях,
Бо ж вік не той, і тіло, і лице,
Й від цього не подітися нікуди.
18.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018
Літа у казку сиву забрели,
Але не заховатись у ній долі,
Рожеві мрії, хоч не всі, збулись…
І завтра буде, хоч і невідоме.
Мене це трохи тішить і ляка:
Життя – завжди заплутана стежина –
Так є, було і буде у віках.
Часом воно то кисле, як ожина,
То раптом трунком дивним оп’янить,
Коли у мрії виростають крила,
Тоді любов’ю душу полонить
І думається: долю ж підкорила…
А казка все міцніше обійма.
Нашіптує мені про вік, що маю,
Що за порогом не весна – зима.
Я ж щасливію, адже не сама я!
17.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803596
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018
Літечком скошено трави в покоси,
Старанно складено сіно у стіг,
Адже попереду жде його осінь
Й ляжуть на трави тумани густі.
Виспавшись добре на листі зеленім,
З вітром вони пропливуть по воді,
Заколисають латаття лілеї
Келихи квітів уміють радіть.
Ліс посміхнеться кущем малиново,
Бо ж не дарма він і цей рік прожив:
Так, до лиця йому з ягід обнова,
Поки зелені вони у ожин.
Повниться ліс і стежками, й піснями,
Звірі і птаство радіють красі.
Сонце проколює віти списами
Дивні полотна у свіжій росі.
7.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2018
Хтось же водить моїм пером?
Отже, це комусь, мабуть, треба.
Той – звичайний, а той – герой –
Всі ми є посланцями неба.
Зло й добро живуть поряд нас –
Не порушити б рівновагу.
Хай працює вона на нас,
Хоч життя – не завжди розваги.
Щовесни щоби сад наш цвів,
І пшеницю тривожив вітер,
Ліс голубив пташиний спів,
І вода цілувала віти
Ледь зажуреної верби,
Квітка сонечку посміхалась.
Не потрапити б нам якби
У безвихідь, нікчемну старість.
16.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2018
Дзвеніло літо коником у лузі,
Покоси свіжі впали з зелен-трав,
Жовтів Іван-купальний в лісосмузі,
Коли спускався вечір із заграв.
Коли я бачу літню цю картину,
Як сонечко сідать не поспіша,
І чую, як сюрчання поруч лине,
Купається в загравах тих душа.
11.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803363
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2018
Легендою він став ще за життя –
Селянський син із серцем гордим, сильним,
Народжений для боротьби-звитяг
Він Україні теж був вірним сином.
Служіння людям – сенс його буття,
А воля Україні йому й снилась.
Такі, як він, не втраплять в забуття:
Свободи нива вже заколосилась.
Міняє час героїв і вождів,
Історія події коректує,
Але не втратив цей герой надій:
Вкраїну – не себе – від пут рятує.
Легендою він став ще за життя
Селянський син з землі біля Городні,
В нім кров текла звичайних роботяг,
Тому й захисником він став народним.
Схилімо ж перед пам’яттю борця
Свої і русі голови, і сиві,
Й хоч боротьбі не видно ще кінця,
Та будемо і вільні, і щасливі!
3.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803360
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.08.2018