| Сторінки (40/3943): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Мені з тобою затишно й безпечно,
Бо ти на цілий світ такий один:
Коханий і надійний, безперечно,
Й душею добрий, вічно молодий.
Одне на двох ми несемо кохання,
Котре нас цементує у житті,
Тобі вручила долю без вагання,
Де повороти й сходи надкруті.
Всі перехрестя ми в житті здолаєм,
Нас не зляка осіння заметіль,
У спадок дітям досвід поскладаєм,
Щоб легше було крилам їх летіть.
25.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019
Весна коли притомиться в путі
Й до нас загляне трішечки пізніше,
Ті дні вже не повторяться в житті,
Тому й кохання має буть ніжнішим.
Весна й кохання – пара дивних слів,
Що душі гріють лірою любові,
Щоб кожен день теплом лише ряснів,
Бо ж послане воно великим Богом.
Весна й кохання – почуттів політ,
Дарована природою година,
Без них обох замерз би білий світ
І щезла би у нім земна людина.
Весна й кохання… Що цього миліш
Зустрітись може у житті людському?
Весну зустріну ранком босоніж,
Гадаю, щастя я знайду підкову.
11.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019
Осінній день із літнім перетнулись –
Невидима це у природі мить,
Та душу мою диво сколихнуло –
То літа бабиного півпрозора нить.
Вона, як я, і сонця напилася,
Й тепла ущерть, що навкруги було,
Лиш мрія моя давня не збулася
І у думках постійний бурелом.
Думки ці є і карою, й багнетом.
Я ними дихаю, воюю і живу:
Може, й не стану я в житті поетом,
Але для слів шукаю все ж канву.
Наллю тепла я щедро в серце кожне,
Нехай у нім утопиться воно,
Й не матиме людська душа таможні,
А вп’ється чарами, немов хмільним вином.
Краса й любов! Щось є цього цінніше
Для того, щоб життя людське цвіло?
Знайди в собі ту заповітну нішу,
Де б почуття любові проросло!
9.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Два серця – поряд, але не в ритмі,
Такі не здатні на свій дует.
Їх душі геть уже перериті,
Нема між ними і тет-а-тет.
Зроста між ними гірка самотність,
Хоча роками – в однім ярмі.
Вже кожен має десь до півсотні,
І в парі ніби, але ж самі.
Німа мовчанка пече їм душі,
Кожна порожнім стає дуплом,
Їх одинокість обох додушить,
З сім’ї такої втече тепло.
8.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Летить земля між зоряних світів
По випробуванім і звичнім колу,
І тільки ми і ті, і вже не ті,
Проходимо свою життєву школу
Від того дня, коли прийшли у світ,
Й до фінішу, коли його лишаєм,
Виконуючи Божий заповіт,
Все терпимо. Але й цьому ж межа є.
Терпіння теж у кожного своє:
Хтось у ярмі свою стежину топче
І, мов павук, мереживо снує,
Не нарікаючи на долю, слово Отче.
А інший устремління інші ма’ –
Не хоче вік вівцею він прожити,
Покірності у нім також катма:
Сам хоче сіять і збирати жито
На тій землі, що Бог йому вручив,
Бажає насолоду власну мати,
І може, і шаблонно це звучить:
Свою синицю у руках тримати.
4.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2019
Ми діти твої, Україно!
Для кожного з нас ти свята.
Тут гори і схили чарівні
І пахнуть росою жита!
Ми діти твої, Україно!
Народу твого дивоквіт!
Акорди пісень солов’їних
Чарують собою весь світ!
Ми діти твої, Україно!
Козацької слави земля,
Встаєш із золи і з руїни,
Скидаючи пута Кремля!
Ми діти твої, Україно!
Й Європа нас радо віта,
А пісня з часів Чураївни
Із жайвором в небо зліта!
Ми діти твої, Україно!
Тернистий іздавна твій шлях!
Ми юне, нове покоління,
Шануємо славу і стяг!
17.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2019
Україна – це я,
Україна – це ти,
Україна – між нами надійні мости.
Україна – це я,
Він, вона і вони,
Україна – земля, що не хоче війни.
Україна – це я,
Україна – це ми,
Україна – земля, де зросли ми людьми.
Україна – це я,
Україна – вони,
Україна – земля, котру нам боронить.
Україна – це я,
Україна – ми всі,
Україна – земля у казковій красі.
Україна – це я,
Україна – це ти,
Тут нам жити, учитись, рости і цвісти!
1.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Зустрілися зима, весна і літо
Та й запросили осінь до корчми:
«Сьогодні саме ми тут є еліта
І мову будем вести тільки ми.
Зима найперше слово хай тримає,
Бо найстрогіша серед нас вона:
«Життя моє три місяці триває
Й розваги на санчатах, ковзанах.
Буває, й на лижню сніжок запросить,
Щоб підморозить руки чи щоку,
Чи вербам інеєм впаде у довгі коси,
Ще й льодом закує ставок, ріку».
«А я – Весна, – озвалась синьоока, –
Усім дарую і красу, й тепло,
Помітні у природі мої кроки,
Бо ж з кожним диво-дивне відбулось:
Розпатлались бруньки і листям стали,
Проткнули землю гострі спориші,
Коли ж прибрались в росяні кристали,
Повітря сколихнули вже стрижі.
Громи озвались глухо і несміло –
Віншують землю звуком молодим –
Перебороть вони таки зуміли
Уранішні й вечірні холоди.»
«А я, – зненацька літо продзвеніло, –
Тепло твоє у осінь понесу
І душу кожну огорну, і тіло,
Квітковим раєм знищу давній сум.
Сміятимуся вишнями в садочку,
Медком акацієвим пригощу,
Бджолою сяду біля огірочка
І дощиком листки прополощу.
Всі порахую дині ув городі
І посмакую стиглим кавуном,
Томати полюблю за смак і вроду,
І сонях-сонечко під маминим вікном.»
Нарешті й осінь втрутилась в розмову:
«Без мене повен не буває рік,
А коли зодягну свою обнову,
Ніхто вже не опустить і повік.
Обнова ця – казкова вишиванка,
Де жовті і червоні кольори.
А срібла скільки маю я щоранку,
Коли виходить сонце з-за гори!»
Я ж бесіду цю слухала й раділа,
Адже важлива кожна з них пора,
У кожної своє природне діло.
Якій радіє більше дітвора?
31.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Поспішаймо добро творить
Безкорисливо, своєчасно
Для землі і для дітвори,
І не будеш тоді нещасним.
Пам’ятаймо святі слова:
На землі ми не випадкові,
І людина має сама
Гнути щастя свого підкову.
30.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2019
Плине осінь в човні
За моїм, за вікном,
Горне веслами золотими.
Відраховує дні
До зими метроном,
Багряніє землі хустина.
Журавлиним «курли»
Відгули небеса,
Відцвіли уже синявою.
Розлились кольори –
То ранкова роса
Поміж змученою травою.
Плине осінь ясна,
Сонцеграєм цвіте
На бурштиново-жовтім листі.
Павучок засина –
Полотна не пряде.
Вітер тихо дріма в колисці.
Плине осінь дощем,
Довгим, сивим, як дим,
Напуваючи все водою.
Огортає мене
Непояснений щем,
Хоча осінь не є бідою.
2.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2019
Я подарую осені ключі,
Хай двері відімкне у стигле літо,
Вогню собі позичить у свічі
Й запалить ним іще зелені віти.
Гвоздики, мов розбавлений дурман,
П’янитимуть мою й осінню душі,
А сивобровий вранішній туман
Застеле луг, поля і хату, й грушу.
Я подарую осені ключі
І привітаю з рангом господині,
Щоби вона, росу п’янку п’ючи,
В мені любов до себе розбудила,
До жовтооких обважнілих віт
Беріз і прохолодної водиці,
До вишиванки, де жоржини цвіт
І сум принишк плакучої вербиці.
Я подарую осені ключі
З мережечкою бабиного літа,
Хай посилає сни мені вночі
Під супровід Карпатської трембіти,
Де сонцем заспіває водограй,
І пісня та в душі моїй озветься
І буде снитись літній зелен-гай
Під стукіт розтривоженого серця.
4.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019
Лягла й мені вже осінь на плече
Й летіти стало важче моїм крилам.
Ріка життя мого пливе-тече,
І висоту не дну я підкорила.
У бій ішла сміливо, голіруч,
Не маючи й не просячи підмоги.
Болять мені Десна, Дніпро і Збруч,
Тож в час біди не можу буть німою.
Коли стрічаю рубрику «Новин»
І бачу там невтішні з фронту вісті,
То розумію горе удови,
Сирітські сльози у селі чи в місті.
Пёю з матерями їхній біль-полин,
Бо смак такий дитини має втрата.
А скільки ж наших втрачено перлин –
У когось мами вже нема, у когось – тата.
І хочеться на цілий світ кричать:
«Нема й не буде ворогам прощення!
Як материнським витримать плечам
Це горе?! Як же душам щемно!»
4.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019
Хоч вересень, та осінь ще в путі.
Довгенько, мабуть, золото шукала.
Стрічала й я її не раз в житті
І бачила, як літо утікало
То в журавля на сірому крилі,
Було, що й з деркачем чимчикувало.
Симфонії звучали ос, джмелів,
Зозулі ще від липня не кували.
Чарівно-дикий у цю пору ліс:
Дуби там крекчуть під вагою листя,
А попід ними – гості з-під землі –
Грибочки білі дружно піднялися.
Ще жовтих сарафанів не вдягли
Берізки – сторожі стрункі узлісся,
Та впало їм на голови «курли»
І заховалось за дерев куліси.
Дзвенять у школах срібні голоси,
У вишиванках п’ють тривогу груди…
От тільки б не було війни-коси,
І в мирі зажили природа й люди.
А коли осінь прийде вже до нас
Й собою зачарує мою душу,
Підхопить на крило мене Пегас,
І в дивний світ летіти з ним я мушу.
4.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
Лягає осінь літу на плече,
Крилом вологим трави накриває,
І так, як літом, сонце не пече,
З кленочка вітер листячко зриває.
Це він заколисав і гай, і сад,
Скуйовдив коси ще зеленим вербам,
Антонівки, мов дзвоники, висять,
В задуму сіру потонуло небо.
Лелечий клин озвався ізгори,
Зерном тривоги все кругом засіяв,
Ген, міряються ростом явори.
Нудьгує кущик глоду і… лисіє.
Малюють ночі кольорові сни
Про те, яке життя було веселе,
А понад водами принишклої Десни
Крикливі чайки радо каруселять.
29.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847337
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.09.2019
У небуття ідуть сьогодні кращі,
Але ж чому? Чому у небуття?
Чому ковтає смерті чорна паща
Тих, що за мир боролись і життя?
Завважить хочу сміло я цій тезі:
У вічність вони йдуть – не в небуття!
Для нас вони протоптували стезі,
Не даймо ж їм утрапить в забуття!
30.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019
Я не належу до «верхів» чи знаті –
Іду повільно стежкою життя,
Але навчилась вчасно розпізнати
Фальшиве слово, дії, каяття.
І коли чую неправдиві речі,
В мені щось озивається: «Не вір!»
А коли бреше в очі, й не малеча,
То у мені проснеться хижий звір.
Погано це, чи добре – вам судити,
Як і про те, який сьогодні світ.
Брехня не зможе правди народити,
Як і плода, коли відсутній квіт.
Півсвіту у нас плаче, пів – танцює,
На жаль, така є істина життя.
Не можу бути схожа на вівцю я,
Як і закрити очі на сміття.
Не зможу жить й метеликом крилатим,
Милуючись красою і теплом,
За все в житті своя існує плата,
Під Божим всі не житимуть крилом.
Життя ж таке швидке й багатогранне,
Де не чотири – кількасот кутів,
Де часто і дитя своє кохане
Стає на бік недолюдків-катів.
Та жити слід! На зло усім! Без панік!
Борись! Молись! Вступай, де треба, в бій!
Сприймай святе і грішне слово «пані»,
Адже кому дерзать, як не тобі!?
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019
Свого дитинства книжечку гортаю,
Де все сплелось у повісті одній:
Любов неперевершена до краю,
Свята і будні і мої, й рідні.
Там тиша гомоніла із вітрами,
А в очі заглядала неба синь,
Отарами тумани йшли по травах,
Пили краплинки свіжої роси.
Струмка живого чулось жебоніння,
Зозулине над ним крихке «ку-ку»,
Внизу верби ледь вимите коріння
Й струмочка мрія – впасти у ріку.
Волошки не губились між колоссям –
За руки взявшись, кликали в танок,
А неслухняне геть моє волосся
Прикрасив мною сплетений вінок.
Там жайвір пісню підіймав до сонця,
А в ній – усе: і плин мого життя,
І сонечко-оленка у долоньці,
Готова до нових уже звитяг.
Туркочемо, було, своє прохання
Майбутнє, ну, хоч трішечки відкрить:
Звідки прийде до нас колись кохання?
А та не хоче розправляти крил.
Коли ж, нарешті, вилетить на волю,
В повітрі пасемо комахи слід.
Звідки ж могла дізнатись та про долю?
Дитинства й справді загадковий світ!
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Вже осінь пхає серпень у плече,
Щоби вмоститись і собі під сонцем,
Посмакувала свіжим калачем
І грушкою лягла в малій долоньці.
Змагатись серпень зовсім не хотів,
Посунувся, щоб і вона вмістилась,
Подарував листочки золоті
Берізці й та від щастя засвітилась.
29.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Чому спішать найкращі в потойбіч?
Може, зрадлива трапилася доля?
Чи душі ніжні в них до протиріч,
І не завжди іх подвиги відомі?
Але вони ідуть, бо кличе дзвін,
Щоби і там боротись за Вкраїну.
Немов набат, звучить сьогодні він:
«Борись за неї, хай і до загину!»
Ідуть вони у інші вже світи,
Щоб там про волю й себе заявити.
Їх кожен крок був на землі святий,
Та час відходу надто сумовитий.
Ідуть вони, щоб відродитись знов
У внуках, правнуках, новому поколінні,
Бо поселилась в душах тих любов,
Котра в усі часи була нетлінна.
Ніхто не нарікав з них на судьбу,
Але ж ідуть вони чомусь дочасно,
Не зупинили хід свій, боротьбу,
Й ніколи не були вони нещасні.
А доля їм намітила давно
Закінчити всі справи розпочаті,
Тож їм і там не буде все одно,
Якщо ми будем з москалями в чаті.
Ідуть оті, хто вірив в Україну,
Любив її не менше за дитя,
Хто не стояв ніколи на колінах
І наближав для неї час звитяг.
Ідуть сини і дочки. В віці. Сиві…
Це – совість нації, її надійний цвіт.
Давно їх жито вже заколосилось,
Тепер ось губить в землю стиглий плід.
Ідуть вони по черзі і за руки,
Щоб і на небі відрапортувать,
Через які пройшли пекельні муки,
Що їх любов була не на словах,
І що не всі їх голови скосили,
І Україна всім була одна.
Знеможені відходять вони, сиві…
Вона ж їх і на небі об’єдна!
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2019
Гарцює день, відколи сонцеликий
Настане ранок і розбудить все.
Не спить ніколи в світі тільки лихо,
Що муки людям кожен раз несе.
Гарцює день до вечора удома,
Де стільки має засвітла зробить,
Він птахом облітає всі роздолля
І рідний край встигає боронить.
Гарцює день, не раз умившись потом,
Й на сході кров’ю землю встиг полить,
Щоб Україну визволить з болота,
Забути про кайдани й постоли.
Гарцює день, аж поки ляже вечір,
А там і нічка розіпне шатро,
Але й тоді міцні синівські плечі
Тримають мир, де Сян, Десна й Дніпро!
27.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2019
Народжується кожен, щоб відбутись
У дітях, внуках, дереві, кущі,
Себе відчути вільним, самобутнім,
Подарувать краплиночку душі.
Себе в собі зуміти розбудити,
Коли вже ти – не ти і він – не той,
А став минулим праотців гордитись
І з волі доброї потрапив у АТО.
Коли земля і воля – не дрібниці
І не товар, що можна продавать,
Коли болить тобі сльоза вдовиці
І дух міцніє при таких словах,
Як «Слава Україні» і синхронно
«Героям слава» – в відповідь звучить,
Коли воюєш сам, а не ООНи,
Не маючи нагоди відпочить.
Тоді ти, друже, народився вчасно,
Без тебе би не вбереглась земля,
І діти твої будуть жити класно,
Як згине той, хто війни шле з Кремля!
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2019
Долала я намічений свій шлях
Під грозами, під сонечком палючим,
Бувало, що й котилася – не йшла,
Зате любов приберегла жагучу
До матінки – родючої землі
Й до тої, що життя подарувала,
До «кру», що опускають журавлі,
До гаю й поля, де волошки рвала.
До довгих кіс задумливих вербиць,
До хвилювань водиці у струмочку,
До туй струнких, так схожих на дівиць,
До вишитої хрестиком сорочки.
Любов та все вмістила у собі:
І квітів перших труночок медовий,
І осінь у віночку із грибів,
І заметілі пісню, часом довгу,
І спокій затуманених ставів,
Криниці срібло у кінці городу,
Стрічались на шляху мені й нові,
Та найдорожчою була любов до роду.
Бо так уже влаштовано наш світ:
Ніщо й ніколи не зросло нізвідки,
Ні диких трав геть витончений цвіт,
Ані калини кущик, що є свідком
Того, що є і що вже відбулось
Під сірим від людського болю небом,
Воно ж над нами ним уже впилось,
Благає Бога: Досить війн! Не треба!
Народу мир святий уже пошли,
Лише твоя потрібна там підмога,
Бо долю їй не вирішать посли –
Потрібна Україні перемога!
Вкажи твердим нев’янучим перстом
На землю, що у рабстві жить не хоче,
Накрий її і рятівним хрестом –
Не закривай на злочин свої очі.
І затремтіла вишня у саду,
Вітри на струнах на тонких заграли…
І я вже не кочуся – далі йду,
Долаючи життя свого спіралі.
14.08.2019.
Ганна Верес (Демидено)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2019
Народ мій є! Народ мій був і буде!
На цій неволею гартованій землі.
Давно з очей своїх він зняв облуду
І знає тим ціну, хто у Кремлі!
Мучителів своїх він не забуде,
Катований і лжою, і мечем,
Народ мій є і був, і завжди буде,
Добра і правди стане сіячем!
Народ мій є! Народ мій був і буде!
Його ні кулею, ні голодом не вбить!
Позбудеться він сепарського бруду,
Бо ж не бува життя без боротьби!
Від Бога кращу долю він здобуде,
Бо він – поріддя славних козаків.
Народ мій є! Він був і завжди буде
І через сотні, й тисячі років!
27.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
[b](Присвячую Валентині Тимофіївні Лук’яненко, відомій травниці, невістці борця за незалежність України Левка Лук’яненка, котра теж внесла вагомий внесок у цю справу. Померла 27.08.2019.)[/b]
Вона пішла у засвіти. Раптово…
Чернігів сколихнула новина.
І гірко так, і холодно від того.
На другий план відсунулась війна…
О, скільки ж вона мала справ буденних,
Щоб Україна, врешті, відбулась!
Здоров’я віддала за сьогодення,
Мо’, ж тому й доля рано відцвілась?
В печалі і сини її, й онуки,
І серпень п’є журбу, і навіть двір.
Він пам’ятатиме ходу її і руки –
Нелегко доживалося вдові.
Вона пішла без докорів, без слави –
На відпочинок вічний відійшла,
Залишивши, нарешті, свої справи.
Ця жінка не боротись не могла.
Душа її любов’ю одержима,
Світилась добротою до людей,
За втраченим ніколи не тужила
І часто джерелом була ідей.
Була вона і ненькою, і другом,
Уміла віддавать – не позичать,
Ділила навпіл інших вона тугу,
Не шкодувала і свого плеча.
Вона пішла, щоби згори зорею
Світити Україні у путі,
Хто був близький, а чи знайомий з нею,
Той знав її важливість у житті.
Тектимуть літа, осені і весни,
І віхолити буде знов зима,
Вона ж у снах не раз іще воскресне –
Не прийде лиш ніколи вже сама…
А буде за межею, де світанки
Не будуть проганяти ночі й сни,
Щоб оберегом стати для Іванки,*
Синочків, України і… Десни.
Вона пішла туди, де зупинився
І час, і бій за себе і за всіх.
Так хочеться, щоб кожен уклонився,
Цій жінці-українці й помолився
За власний перед нею й Богом гріх!
28.08.2019.
* – внучка Валентини Тимофіївни.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
Там, де Десна заквітчана віночком
Із сивих верб і гордих ясенів,
Там прадідів моїх пороги отчі,
Тепер – моїх онуків і синів.
Сприймаю світ очима і душею,
Ним не лише милуюсь – ним живу,
Аби душа не вкрилася іржею,
Я землю цю праотчою зову.
Це тут її кувались перемоги
Над половцем, Батиєм і не раз.
Сьогодні знову маємо ми змогу
Відстоять Крим наш, непростий Донбас!
І плине в даль Десна блакитноока,
Нагадуючи небу і землі:
Там, де Москва панує, там неспокій,
У час лихий не слід стояти збоку –
Мир маємо відстояти самі!
27.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019
[b]
25.08.2019. загинув командир взводу 24 батальйону «Айдар» Тихін Курбатов.[/b]
І знову смерть життя людське забрала,
Убитий Сєвєродонецький син:
Він командир, тому в нього стріляли…
О, скільки ж в ньому мужності й краси!
Він бачив, як зросійщені шакали
«За так» здавали землю свою й честь,
Як Україну-неньку обікрали,
Й своє підставив матінці плече.
Не вмів своїм ім’ям він торгувати –
Воно для нього є й було святе.
Для нього Україна – друга мати –
За неї Тихін будь-кого змете!
Не міг дивитись на рашистський злочин,
Хотів, щоби війні прийшов кінець,
Та в 25 в бою закрились очі,
Що так любили Сєвєродонецьк.
Тектимуть дні, поранені війною,
Та і її настане свій фінал,
Народ наш встане щільною стіною
І буде виграна ця проклята війна!
26.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019
Осінню казку лісу я читаю,
Де все сплелося: звуки і краса,
І ясена – не привида питаю:
«Це полотно чудове хто писав?
Хіба не ти, художнику, той майстер,
Що фарби ці чарівні позичав?
Поглянь на дуба, он який гіллястий,
Тримає міцно хмару на плечах».
І той озвався голосом людини:
«То осінь вже заглянула сюди.
Зраділа їй вся лісова родина
Й вітрець, що все колись тут посадив.
Тут золото вперемішку з бурштином
Милують око кожному, повір,
Он павучки сховалися в хатини,
Вітання мишенята шлють сові.
А бачив, як уже порожевіли
Калини ягідки он на кущі?
Для мене ліс – не тільки моя вілла –
Це свято і для ока, й для душі».
«Твоя? Мо’, й так. Та я не зазіхаю,–
Йому кажу, – господар лісу ти.
Я тільки про одне тебе благаю:
Дай людям розуму красу цю зберегти!»
15.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2019
[b]25.08.2019. під час ворожих обстрілів у Донбасі загинув 20-річний морпіх із Тернопілля Віталій Олегович Собко. Йому присвячую.[b][/b][/b]
Умилось кров’ю свято в Україні:
Один – убитий, рани свіжі – в трьох –
То ворог зупинив їх лет орлиний.
В зажурі матері і сивий Бог!
Святкує Україна іменини
Під гуркіт смертоносних канонад,
А в Тернопілля звістка чорна лине:
Загинув син-морпіх – землі солдат.
Від нього вісточку чекали вдома,
Та він прибуде в домовині сам.
Розщедрилась лише на двадцять доля
І шлях прослала рано в небеса.
Міцною гілкою мав стати він для роду –
Високий, темноокий був юнак.
Синочком вірним був свому народу
Й життя віддав за волю, мов козак .
Не раз матуся вмиється сльозою,
Затче їй груди з полину печаль,
Й боротиметься з мислю навісною:
«Як жить без сина, без його плеча?»
Усюди лине «Слава Україні»,
«Героям слава!» – в відповідь луна,
А в небеса душа героя плине…
Хіба не москалів у цім вина?!
Хіба? О Боже! Змилуйсь над народом
І шлях до перемоги освіти.
Хай згинуть у Донбасі всі заброди,
А Україну миром освяти!
25.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2019
Від князя Чорного* і аж до сьогодення
Час виколисує вождів нові ймена,
Лише народ і був, і є нужденний,
Та ще й оця непрохана війна.
«Чому так є, – мільйонний раз питаю, –
Чи не тому, що в нас такі вожді?
Невже їх сльози й трохи не картають
Малих сиріток, чорні хустки вдів?
Може, довіри всі ми забагато
У душах маємо і це на шкоду нам?
Думки-думки, птахи мої крилаті,
А чи болить біль матінки панам?»
Питання мучать мозок мій і душу:
Чи довго буде жити в нас терпець?
Чи варто постулати вже порушить,
Бо щастя виграє народ-борець!
5.08.2019.
* Олександр Добриця – історик дослідив, що між 948 та 968 роками у Чернігові правив племінник великого київського князя Ігоря Рюриковича (чоловіка княгині Ольги), якого також звали Ігорем. Саме він мав прізвисько «Чорний».Бо тоді не було прізвищ, а відрізняти князів треба ж було.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
Я звикла все робить наперекір,
І найчастіше діставалось долі:
Були солодкі миті і гіркі.
Мене все ж не лякала невідомість.
Ішла, не зупиняючись в путі,
Хтось називав мене дитям наївним.
А мо’, й була щаслива тим в житті,
Що вірила в добро і світлу мрію?
Іду й тепер, не маючи гризот,
Із вірою іду й надію маю:
Ніяка сила не злама народ,
Якому сам Всевишній помагає.
18.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
У кожного із нас – своя криниця горя,
І пити його з неї – тільки нам.
У когось – його склянка, в когось – море,
Й одне на всіх воно, коли війна.
Його не просто випити, бо ж з кров’ю,
З вогнем, який не просто загасить.
Війну не зупинити муром, ровом –
Своїм життям рятує волю син.
Погодитися важко із ціною
Того, що називають люди «мир».
О, скільки ж раз ми стрілися з бідою
І чи цінуєм те, що маєм, ми?!
15.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Сивіє світ, а мудрість забуває:
Спокійна має бути рідна кров,
Для кожного важливі ці слова є,
Бо роду дружного ніхто ще не зборов.
Коли ж на брата брат здіймає руку,
Забувши про важливу таїну,
Таку родину ждуть пекельні муки.
Не дай, Господь, таку почать війну.
Не буде в ній сторонніх, переможців,
Програє кожен, хто війну шукав.
Запам’ятай, нащадку запорожців,
Будь козаком і словом не лукав!
23.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Спізнала шлях я з заходу до сходу,
Давно мандрую нивою життя.
Краплинка я великого народу,
Що знав ціну поразок і звитяг.
Душа-журавка голосом озвалась:
«Чом долю заслужив таку народ?»
«Щаслива та, що у борні кувалась
Й землі своєї кожен патріот.
Такий не утече із поля бою,
Де кров’ю і вогнем пала земля.
Душа його, що зіткана з любові,
Дістане й з потойбіччя москаля».
13.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Хто бачив, як зорі гаснуть,
Молитву згадав не раз
За тих, хто згорів дочасно,
Рятуючи наш Донбас.
Хто бачив на очі власні
Синів вугляні тіла
І погляд у небо згаслий,
Той зна: там війна брела.
І біль гострий, наче бритва,
Скарав-прибив без жалю…
В Донбасі важлива битва:
За волю твою й мою!
11.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Думки… Думки… Отарами бредуть,
Ось-ось із мозку вискочити можуть.
Чому? За що? І хто наслав біду?
Й чи матиме за це від Бога прощу
За рани незаживні у душі,
За кожну смерть, що серце зупинила,
За сльози материнські і чужі,
За срібло в косах, що запроменилось?
Думок – снопи, важких, напівсвинцевих,
Непросто з ними в сьогоденні жить.
Не про красу, розмаї чебрецеві –
Вони про те, кому і як служить
У час негоди, як гроза військова
Рве душі блискавицями з-під хмар.
Ба, доля України ризикова,
Тому й терзає із думок кошмар.
Не піддавайся вражим метастазам –
Так жить не личить навіть королю.
Борись, бо іншого може не бути разу –
Інертним не живи, бо ж не в раю!
14.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
То не громи гуркочуть в Україні –
То 6-ий рік її карає «брат»,
Ховаючи жало своє зміїне,
Донбас і Крим він вирішив забрать.
Не хмари чорні небеса закрили –
То дим – стовпом – живе тавро війни.
Ворожі «Гради» землю перерили
Разом з тими, хто волю боронив.
Не чайки над водою спозаранку
Тривогою впилися і кричать –
То матері – біди цієї бранки –
Несуть війну на згорблених плечах.
І все ж настане день той світлий миру,
Коли впаде московський стяг до ніг,
І стане Україна всім кумиром,
Здобувши перемогу в цій війні.
19.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
Пам’яті Романа Романенка, снайперу з полку «Азов», що загинув на
Світлодарській дузі 10 серпня 2019 року.
Він молодим пішов у потойбіч.
Чи то була такою воля Бога?!
«Азовець», снайпер, псевдо його – «Біч».
У 25 закінчив тут дорогу.
Ніколи не ганявся за званням,
Від смерті мав для ворога печатку.
Уміння шліфував свої, знання,
Не раз і шлях земний почав спочатку.
Він з тих, хто сіяв жарти і добро,
На характерника частенько теж скидався.
Чекав на нього три доби Дніпро,
Поки прибув герой з-під Світлодарська.
Не святкуватиме свої «Біч» 26,
І до прицілу око не торкнеться.
До раю шлях лежить його душі,
А мо’, ще сон колись прикрасить неньці.
Днів тисячі і вогняних ночей
Прожив «Біч» на Донецькому вулкані.
Ріка життя без нього потече,
Лиш пам’ять з неї хай не витікає.
14.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Зібралось думок в голові – кілометри,
І кожна жить право має святе.
Хто був на порозі хоч раз у смерті,
Той, мабуть, більше знає про те.
Життя – не безкрая життєва нива,
Де ти – то сіяч, то невмілий жнець,
Там кожен збирає власне жниво,
Поки відшукає життя кінець.
7.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Стоїть Чернігів з валом на плечі,
Де пушки сторожують спокій людям,
Удень напоготові і вночі,
Чи із Росії нападу не буде?
А нижче горне хвилечки Десна –
Надійна водяна то оборона.
Чи літо це, зима, а чи весна,
Чи осінь вербам жовті вдягне крони.
І куполи золочені теж там,
Тривогою впилися про майбутнє,
Й зерно надії в серці пророста:
Чернігів стане містом самобутнім!
Надійно тут заховані ключі
Від неньки України. Мов фортеця,
Стоїть Чернігів з валом на плечі,
І дзвони линуть в даль у кілька терцій.
13.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
І знову смерть! І знову свіжа кров,
Пролита на скупу донецьку землю…
Це кров того, хто знав святу любов,
А кров є кров, а не вода озерна.
Злякала небо зранена земля,
Адже за сином вірним жалкувала…
Той крик почули люди іздаля,
Бо градом падав у сліди криваві.
Сліди ж ведуть у всі-усі кінці:
Волинь, Одеса, Львів, Чернігів, Суми…
Хрести… Хрести… Під ними – цвіт – бійці.
А з серця матері незримий горя струмінь.
14.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
У осінь ранню літо заблукало.
В тумани сірі ранки одягло
Та й попливло хмаринкою над краєм,
Скупало ліс і поле, і село.
Посмакувавши росами рясними,
Трава стрічала промені ясні.
Тепло весняне й сонечко їй снилось,
Хоч не лились так весело пісні.
Ще осінь килимків не простеляла,
Але кленкам придбала помаранч,
Насіяла масляток на поляни,
Де грибники збиралися на ланч.
Берізки в сукнях, мов стрункі дівчата,
Дарують згубу-посмішку вітрам,
Тепер ось грибників прийшли стрічати,
А стрілась дивна осені пора.
Клини ще не тривожать журавлині
Високе небо й рівновагу душ,
Та вже вдяглась у кетяги калина,
Всіх ваблячи у лісі і в саду.
7.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019
Чумацьким шляхом світлим підперезана
Висіла над землею сонна ніч,
І плив по ній з невидимими веслами
Рогатий місяць поміж дивних свіч.
Зірки, зерном розсипані й віночками,
Губили дивне світло ізгори
На луг, зарослий темними дзвіночками,
У став, що сивим маревом курив.
Впивалася травиця срібноросами,
Ту прохолоду жадібно п’ючи,
Ішов по ній уже ногами босими
Веселий ранок, адже відпочив.
6.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019
Верховину нічка темна вкрила,
Зорі не сміялися згори,
І дірявлять ночі темні крила
Гостроверхі хлопці-явори.
Нічка ті дерева колисала,
Загортала гілля в дивні сни,
Стежку ранку росяну послала,
Дощиком щоб він заморосив.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
За горизонтом сонечко сховалось,
Порозовів далекий небокрай,
Денна тривога з вечором стрічались –
Предвечорова затишна пора:
Тоді і спека вже не допікає,
І небо ще не вишило зірок,
Та солов’ї вже на цимбалах грають,
І комарям справжнісінький курорт.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Ніч останні зірки зібрала
Боячись розбудити землю…
Зацвіли угорі заграви,
Засивіли внизу озера…
Мокре марево, ніби димом,
Легко кутало сонні води…
В небі ж сонце – червоне диво –
По невидимій стежці сходить.
17.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019
Двома стежками бігла моя доля,
І кожна з них гірчила полином.
Одна – відома, інша – невідома,
Здавалась ненастояним вином.
Стежки ті об’єднали перевесла,
На мир надію в себе уплели,
Стрічаю з нею зими я і весни,
Благаю світ, щоб жив той без війни.
Лечу вже над осінніми стежками,
Зима волосся снігом замела,
Вони ж удаль біжать, мов утікають –
Перевіряють міць мого крила.
21.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019
Чи є у світі ще такий народ,
Який за вбивць уласних голосує,
Де булаву бере не патріот
І стільки літ людей своїх не чує.
Немає всує.
Чи є у світі ще такий народ,
Котрий зневагу ворогу… прощає,
Позбавлений заслуг і нагород,
Нічого він для себе не лишає.
Вільна душа є.
Чи є у світі ще такий народ,
Який терпінням цілий світ вражає,
Чи то злилось в нім декілька пород,
Що легко вірить тим, хто обіцяє.
Це заважає.
Нема такого більше на землі –
Він був і є такий один-єдиний.
Нарешті зрозуміли у Кремлі:
Нових людей земля ця народила:
Вільну людину!
27.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
(9.08.2019. поховали двох морпіхів з Чернігівщини Владислава Рака та Олександра Шарка, що загинули 6.08.2019. під Павлополем під час Російсько-української війни).
Застиг Козелець в печалі –
Ховає синів-орлів.
Навколішки зустрічали
Захисників землі.
Зболілі стогнали груди:
Такі ж іще молоді…
В долоні виплескував Юда –
Ба, смерті дітей радів.
А небо з людьми ридало:
Умило синів дощем.
Чи сепари – душ вандали –
Відчули у серці щем?!
За вбитими, молодими,
Хто землю й життя любив,
Улюбленцем був родини.
Якби ж то! Якби? Якби!?
9.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Хто море бачив у житті хоч раз,
Той синь його запам’ятав навіки,
І те, як хвиля камінці збира,
А їх у морі, як зірок, без ліку.
А бачив ти його в ранковий час,
Коли над морем марево схилилось,
І альбатроси, й чайки не кричать –
Їх голоси від вчора притомились.
А чув, як море уночі штормить –
Від зла чи страху гребені у піні.
Воно не шепче – б’ється і гримить,
Неначе випробовує терпіння.
7.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Дрімало літо, маревом сповите,
На павутинні в сивих полинах,
Озвався голос перепела з жита,
І затремтіла раптом далина.
Із маревом ще сонце позмагалось,
Поки проміння-вії підняло,
І хвилями в ставку позабавлялось,
Що витягся лекалом за селом.
А коли зорі тихі, вечорові,
Заглянуть у дзеркальну ставу гладь,
Насупить ніч липнева темні брови:
Нарешті день вона перемогла.
16.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
А літо сміялось,
Пишалось, цвіло,
З чар-зіллям при зорях вечірніх вінчалось.
Купалось у росах ранкових зело.
Піснями пташиними небо звучало.
А літо сміялось,
Пило сонцеграй,
Хмарки, мов птахи, табуном лебеділи.
Й здалося на мить, це і є Божий рай,
І сиві думки від краси молоділи.
7.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
(Жартівливий вірш)
Заходився будувати
Кум якось хатину –
Планував і двір, і хату,
Хлів, криницю з тином.
Рік минає, другий, третій –
Вже стоси паперу:
Хата, стіни, вже й портрети,
Меблі і етери.
Все продумав до дрібничок
( Голова ж для чого)
Вже позбувсь шкідливих звичок.
Кум зайшов до нього.
Запитав куму: «Ну, де він?»
Та: «А,он. Будує.
Не цікавлять інші теми.
Обізвусь – лютує».
«Аби щось побудувати,
Куме, гроші треба,
Про це варто пам’ятати.
Ні гроша ж у тебе!»
3.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Коли вожді відсутні у країні,
Ведуть пророки в завтра свій народ,
Аж поки вже наступні покоління
Того народять, хто є патріот,
І для землі своєї стане сином,
Бійця вогонь горітиме в очах.
Це з ним народ зупинить вражу силу,
А його сила в трьох живе речах:
Любов до матері і до землі святої,
Бажання їм служити до кінця,
Уроки пам’ятать Афін і Трої.
Лиш мудрість вибудовує борця!
4.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Мов рай земний під небом, – Україна,
Укинута у полум’я війни,
Не хоче більше жити на колінах.
В нерівнім герці доньки і сини.
О, не спішіть у вирій, журавлята,
В густих житах ще літечко дріма.
Такі ще молоді ваші крилята,
А там немає сонця – лиш зима.
Не поспішайте, рідні, відлітати,
Бо не пора у вирій. Саме час
Країну врятувать, відбудувати,
Адже зруйнований Москвою наш Донбас!
О, не спішіть у вирій, журавлята!
2.08.2019
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
Столиця. Іду Майданом.
На шоломи б не ступити!
І німо душа ридає:
Лежали тут ті, хто вбитий…
Борці то за нас і волю.
Чия рука піднялася?
Хто право дав на сваволю?
Чом доля їх відцвілася?
Мовчать шоломи. Біліють.
І нам не дають забути.
Серця материнські мліють:
Дізнаймося правду, люди!
18.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
Прослало літо стежечку ув осінь,
Рожевим яблуком упало у саду.
Смакують ним і бджоли, й жовті оси,
І айстри кучерявіють-цвітуть.
Багата, пишна літа вишиванка,
Тренують ластівки своє крило.
Лунають солов'їв гучні співанки,
Адже тепло ще літо берегло.
Сміються помідорами городи,
Ставок застиг, немов зелене скло.
«Ой, худо тут!» – веде частіше одуд,
Серпневе допиваючи тепло.
18.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Якщо ти чув хоч раз вкраїнську пісню,
Котра взяла, як кажуть, за живе,
То зрозумієш: на землі їй тісно,
Тому вона увись орлом пливе.
Розправивши свої могутні крила,
Вона долає легко висоту.
О, скільки ж болю душі ті відкрили,
Народжуючи пісню славну ту!
Й душа, котра слова у вірш складала,
І та, що у мелодію вплела,
І та, що крила їй подарувала,
Коли під хмари пісню підняла.
Тож коли мову хтось вкраїнську гудить,
Мовляв, мужича, – не така, як слід,
«Яка ще пісня так тривожить груди, –
Запитую, – і так чарує світ?
В усіх куточках вже Землі-планети
Живуть цієї мови носії,
Це співаки, художники, поети –
Пісні у них і звичаї свої.
В Іспанії, Бразилії, Канаді,
Австралії далекій, США,
Покликали туди їх не принади –
Шукала волі там людська душа.
Засіяні вкраїнськими кістками
Далекий Схід, Сибір і Сандармох,
Там до неволі люди не звикали.
Й ридав за ними з висоти сам Бог!
А скільки їх по Турціях, Європах,
В’єтнамах і неназваних степах!
Кров українська й зараз землю кропить,
Адже Донбас в московських яструбах.
Іде війна за мову і за волю.
Вкраїна в свіжо-тесаних хрестах…
І все ж здобудемо собі ми кращу долю.
Міф про мужичу мову вже розтав!»
5.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Невже нас і війна не об’єдна
І не набудем мудрості ніколи,
Що Україна-мати – в нас одна
І що біда – не тільки горе – й школа.
Наука ця сувора й боляча,
А знехтуємо нею – бути горю!
Відчути силу дружного плеча
Ми маємо, бо ціль одна в нас – воля!
Може, тому Бог і не поспіша
Впливати на події у Донбасі,
Щоб українська праведна душа
Сама зробила вибір свій наразі,
Щоби не опинитися на пласі!?
6.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019
Укотре вишиванкою на плечі
Лягає серпень, полива дощем,
Зміцніли крила діточок лелечих,
І нива пригостила калачем.
Життя тече, все змінює навколо:
За літом – осінь, там – зима, весна –
Йдемо і ми – всяк по своєму колу.
Лягла у коси сивина рясна.
І тільки небо вічно-неозоре
Собою обняло весь білий світ.
День сонечко дарує, нічка – зорі,
А ранок свій дарує диво-квіт.
3.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019
Україна – це я,
Україна – це ти,
Україна одна в нас, як мати.
Між Карпатами й Доном залізні мости –
Їх нікому вже не зруйнувати.
Україна – це він,
Україна – вони,
Землі нашого славного роду.
Скільки раз її Бог від орди боронив,
Щоб народ наш не мав переводу.
Україна – це я,
Україна – це ми,
Україна – наш рай колосковий.
Посивілий Дніпро тут пливе і шумить,
Де, мов пісня, дзвенить рідна мова.
1.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019
[b](Горлачу Леоніду, видатному українському поету, лауреату Шевченківської премії 2013 року)[b]
Живе у Україні той поет,
Що служить і служив завжди народу,
Він словом переміг стонадцять вет,
Бо українську ма-таки породу.
Це – Горлач Леонід. Це – висота
І слова українського, і мислі,
Бо предків дух іздавна він всотав
Й землі своїй служити не втомився.
Душа поета, мов святий смичок,
Коли торкнеться серця українця,
То простеля місточок-рушничок,
Що повнить душу гордістю по вінця.
Непросто його велич осягнуть:
Поета слово – то надійна криця.
Таких, як він, ніколи не зігнуть
Й не випити його віршів криницю.
Емейл його – талант і простота,
Що в серці християнськім перетнулись,
Любов нетлінна, справжня і свята,
Бо раз і назавжди у нім проснулась.
Його поезій виплеканий сад
Ще довго плодоноситиме людям,
Всю Україну буде колисать
І душі сонні для борні розбудить.
Ці щирістю наповнені слова
Дарую українському поету,
Нехай душа його ще довго нам співа!
Здоров’я і нових з Пегасом злетів.
8.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019
Сховала тиша голову в житах,
Що розлилися нескінченним морем,
Коли ж на сході вже почне світать,
Зоря остання ранок стріне в полі.
Дрімало літо в прим’ятій траві,
Понурили свої голівки лози.
Пісні примовкли поміж верховіть.
Відгомоніли-відшуміли грози.
Потолочивши сиві чебреці,
Воно котилось у осінню повінь,
Луги у мареві, неначе в молоці,
І в росах жовто-сіро-пурпурових.
13.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019
Дрімало у липневій тиші літо.
Роса мережила зволожений покіс.
Схід неба заходився розовіти.
Верба не розплела ще дивних кіс.
Спустивсь додолу сіроокий ранок,
Хоч і безвітряний, але ж і не німий.
Лилося з гаю солов’я сопрано,
Що заглушило річечки шуми.
Із очерету пташка обізвалась,
Всю нічку сон пернатій він стеріг.
Із хати двері кимось відчинялись,
Скрипів невимушено зношений поріг.
Так день липневий починався в селах,
Хутенько плив до першої зорі.
А мляво-жовтий місяць, невеселий,
Чекав, чи скрипне зношений поріг.
20.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019
Понад нашим українським краєм
Плинуть-линуть жури-журавлі,
А внизу Донбас горить-палає –
То війна крокує по землі.
Без жалю життя вона ковтає:
Воїнів у пащі – тисячі…
Матері згорьовані ридають,
Тужать з ними в темряві сичі.
Не гриби – могили виростають,
З них – не руки – вкопані хрести.
Дзвін летить над селами й містами
І молитва: «Господи, прости!»
22.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Поміж літніх людей і зовсім молодих
Проростає зв’язок, загадковий для світу,
Те єднання для душ – дивовижні дроти,
Із яких доля в’яже невидимі сіті.
Невідомою й досі є істина ця:
Щастя, муки людині за віщо даються,
Коли не поміщаються в грудях серця
І життєві роки тоді раєм здаються.
Якщо пробував ти зупинити любов,
Що у власнім потоці ламає весельця,
Коли пісня єдина звучить для обох
І у ритмі однім два закоханих серця,
Не берися спинить, бо не вистачить сил –
Поділюся секретом одвічним з тобою:
Світ давно би змарнів без кохання й краси
Й для любові ніхто не знайшов ще набоїв.
27.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Збилась нічка зоряна з дороги –
Сірий ранок шлях зачарував –
Місяцю зламав він срібні роги,
В торбу дню надовго заховав.
Сам же вмився в кришталевих росах,
З вітром привітався й днем ясним.
Той же ноги вимив свої босі
Й брів назустріч літу із весни.
22.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019
Українці – це ті, в кого думка крилата,
Найцінніші для них – воля, віра й земля.
Тож стоять у Донбасі вони брат за брата
Проти сепарів і проти банди Кремля!
Україна є там, де закохана в пісню,
Щедра й надто чутлива українська душа,
Котра прагне свободи – у неволі їй тісно,
Вона іншої долі собі не бажа.
Україна є там, де звучить її мова,
Де народ, мов родина єдина жиє,
Де веселок мости, мов чарівні підкови,
І хмаринка крило розправляє своє.
Україна є там, де жита половіють,
І єдна береги сивий батько Дніпро,
Де в лугах чебреці озеречками мліють
І де воля панує, любов і добро.
Україна є там, де закохані в весни
Заколисують ночі гучні солов’ї,
Де клини журавлині шляхи нові креслять,
Там де хліб і до хліба лежить на столі.
Україна є там, де верба і калина
Стали символом долі народу й землі,
Там де шепіт смерек і краса тополина,
Це Всевишній їй буть на планеті звелів.
31.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019
Чи є у світі хтось дорожчий неньки?
Саме вона життя тобі дала,
Була з тобою, коли був хворенький,
Тобою завжди дихала й цвіла.
Чи є любов за мамину сильніша?
Саме вона вела тебе у світ,
Ім’я її і Бога – найсвятіші.
Запам’ятай, ти плід її і цвіт!
Чи може мати зрадою хворіти,
Коли є вибір: він або дитя?
Для неї найдорожчі в світі діти,
Бо тільки в них є сенс її життя!
14.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2019
Жили вони у парі, як і слід,
Літа і доля поряд них летіли,
Собою прикрашали дивний світ,
Сміялись часто, плакали й тремтіли.
Не рік, не два жили – десятків три,
Пізнали радість в дітях і онуках,
Були удачі і невдач вітри,
Шалені зустрічі і гіркота розлуки.
Тернистий шлях їм випав, нелегкий,
Колов не раз камінням гострим ноги…
Змирилися… Мабуть, судивсь такий,
Кували разом кожну перемогу.
Несміло іній посріблив чоло,
Десяток сьомий сміливо постукав,
Змія-недоля їх своїм жалом
Уразила і… почалися муки:
Синок забув, чиїх батьків він син,
Чужі вони і для невістки люди…
Інсульт старого мало не скосив…
В житті обох тепер – суцільний будень.
Онуки все ж заходять в вихідні
(Не забувають хоч вони стареньких),
А потім тиждень знову лиш одні…
Ба, ні! Ще тиск і болі у серденьках.
Так і живуть… Поважний мають вік…
Чекають ранку – світлої години…
А був же він старанний чоловік,
Й вона прекрасна мати для дитини.
А засивіє ранок за вікном,
Посіє в душах їм нові надії:
Колись безсоння стане тихим сном
Й думки втечуть, сумні і знахабнілі.
27.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2019
Де Десна-красуня тихо плине
І купа коріння сивих верб,
Синя вись над нею, соколина,
Мою душу у політ зове,
Щоб помилуватися на вроду
Водяних русалок і лісів,
Там зустріти душі мого роду,
Помолитись Богу і красі!
4.07.2019.
Ганна Верес (ДЕМИДЕНКО).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Віті Радіоненко присвячую.
О очі! Палкі, жіночі!
А в них – глибина без дна.
Їх не описати зодчим.
З такими вона – одна.
О очі! Безмежжя синє.
Край неба заснув у них.
І квіти, такі ж красиві.
Здається, нема й війни.
Вона ж її свердлить-мучить:
Синочки ж два на руках.
Безсоння її заручник.
І кожна звістка ляка.
Адже чоловік воює
Не вперше на передку,
Бо доля землі хвилює,
Залишить синам яку.
Вдивляюся я в ці очі
Й світлішим здається день.
Хай дні пливуть мирні й ночі,
Й не буде війни ніде!
14.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Тебе вивчаю, нене Україно,
Долаючи історії стежки.
На них – усе: сліди доби Руїни
І слава, котру мали козаки.
Все вирнуло з минувшини туманів:
Далека Русь і Запорізька Січ,
І княжа знать, і відданість гетьманів,
І плач вдовиний при горінні свіч.
Там зради й перемоги – все злилося
У назві у короткій – Давня Русь,
І дибиться від тих подій волосся,
Бо довго ще з думками не зберусь,
Чому тернистий шлях прослав Всевишній,
Щоби любов міцніла до землі,
Де особливо пахнуть м’ята й вишні
І люди горді, ніби королі!
12.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019
Поет – це той, в кім совість ще жива,
Й народ для нього – то його родина,
Не кидає на вітер він слова,
Та й на землі – від Бога він людина.
Болить йому, як, чим живе народ,
Хвилює те, як жити будуть діти,
Поет – це син землі і патріот,
Заради неї ладен смерть зустріти.
Поет – це той, кому не все одно,
Коли підступний ворог землю крає,
Він, мов на мудрості настояним вином,
П’янить віршами про любов до краю.
Поет – не тільки диво-гуманіст,
Котрий людське в людині прославляє,
Він для людей, як Бога благовіст,
І плине пісня птахом понад плаєм.
15.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019
Доборолись. Досварились.
Аж душі тремтіли.
Кров’ю власною умились.
Клоччя полетіло.
Як живемо, пани-браття?
Воюєм, бідуєм…
Чи ж нам личить підкоряться?
Що діткам готуєм?
Нові пута, проросійські,
Кайдани для волі?
Чому розум не є військом,
А метою – доля?
Доборолись. Досварились.
До самого краю.
Поки інші поживились.
Печаль серце крає.
Голосуємо не «за» ми,
А «на зло». Те й маєм:
Умиваємось сльозами,
Доленьку ламаєм.
Істину святу забули:
Бог за зло карає –
Булаву дали й трибуну,
Тим, чужий хто краю.
Не болить їм Україна
Й кров синочків наших.
В Україні вже руїну
Збудувала Раша.
Доборолись. Досварились.
Чи слави кортіло?
Чи з нечистим поріднились –
Дух ослаб і тіло?
Ні! Не славу треба мати,
Не вози червінців,
Добре треба пам’ятати,
Хто ми. Українці?!
26.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019
Вже тиждень, як приїхала з Волині, де у тісному колі друзів-поетів пролетіли три доби, як одна хвилина. Але вражень стільки, що не вміщаються у душі, тому знов пишеться про Волинь.
Волинь – України прадавня земля.
Народ її волею звик смакувати:
Супроти поляків, супроти Кремля
Стіною вставав, щоби долю кувати.
Волині земля – це лісів таїна
І Шацьких озер голубінь легкокрила,
І сивих туманів нетлінна стіна,
Що серце уже не одне підкорила.
Волині земля – замок Любарта. Край,
Де Лесина пісня розправила крила,
В озерах – русалки, в полях – сонцеграй.
Для себе такою Волинь я відкрила.
Волині земля – то святий оберіг,
І вірність його перевірена часом.
Сьогодні також український поріг
Синочки її бережуть на Донбасі.
Волині земля – край каштанів і лип,
Що тішаться маками і чебрецями,
Сини її кращі за волю лягли,
Пишатися може й сьогодні борцями.
Волині земля – надто горда земля,
В людей її теж особлива порода:
Ніколи не бути тут зайдам Кремля,
Бо волі вона вже не випустить зроду!
16.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019
Село моє, далеке, те, єдине,
Де загубивсь дитинства мого слід,
Це ти мене ліпило як людину
І у 15 провело у світ.
Село моє – та незабутня казка,
Яку я п’ю усе своє життя,
Де батька сум і мами світла ласка
Були моїм натхненням для звитяг.
Село моє, ти в повені туманів
Нагадуєш мені небесний рай,
Життя любов до тебе не зламало:
Дитинство там і юності пора.
Село моє, ти та свята колиска
І долі найвірніший оберіг,
Де роду слава й біль переплелися,
Де найдорожчий батьківський поріг!
11.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
О земле моя, українська, свята,
Ти геть переорана плугом червоним,
І сум невимовний мене огорта,
Німими чому залишалися дзвони,
Коли скорчувалось коріння оте,
З якого би виросли пагони сильні,
Бо пагін слабкий надто рідко цвіте?
Так зводився рід наш далеких русинів.
О земле, ти бачила хмари орди,
Копит чула дзвін, гул тривожний пожежі,
І плач материнський, і горе родин,
І сина прокляття, що падав із вежі.
Усе ти приймала, як дань від богів,
Не раз умивалася свіжою кров’ю,
Ховала в могилах синів, ворогів,
Себе захищала то валом, то ровом.
О земле моя, знала біль ти розлук,
Що лився з очей материнських сльозою,
До тебе летіли думки серед мук
Того, хто розп’ятий, а був же грозою
Іще донедавна. То вірний твій син
Із духом славетного нашого роду.
Для тебе він волі у Бога просив,
Собі ж вибрав смерть, мов святу нагороду.
О земле моя, знову ти у вогні:
Москва не бажає тебе відпускати,
Героїв ховаєш – найкращих синів,
Вчорашня «сестра» тепер стала їм катом.
Кричать рушники знов на свіжих хрестах,
Оплакує люд чергову домовину,
Скорботою повняться очі й серця,
І дзвін над тобою до вічності лине.
О земле моя, мій невінчаний сум,
Що зріс у душі з глибини предковіччя,
Світанки твої п’ють холодну росу,
А сиві зозулі роки й досі лічать.
О, ні! Не забуде Всевишній про нас,
На всіх вистачає у нього любові,
Час прийде, прозріють і Крим, і Донбас,
Під стяг знов стануть під один із тобою.
11.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
Коли замовкає слово,
Гармати тоді стріляють,
Й синів матері ховають,
Бо смерть бенкетує знову.
Коли ж замовкає пісня,
Народу душа міліє,
А згодом вона німіє,
Й народ той зника опісля.
19.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
О роки мої, моя казка і кара
За кожен правдивий і схиблений крок,
Ви можете крилами бути Ікара,
А можете мрії піднять до зірок.
О роки мої, легкокрилі лелеки,
Лиш Бог один віда про ваші шляхи.
Ніхто вас не спинить: ні вітер, ні спека,
Ні надбані мною і вами гріхи.
О роки мої, посланці ви крилаті,
Усе вам під силу: і далі, і вись –
Моя нагорода ви й гідна розплата
За те, що накоїть в житті спромоглись!
17.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
Дивилась на портрети тих, хто віддав життя за вільну Україну, і щоразу тремтіла душа моя й туга низала думки, чом душі їх рано у вись відлетіли? А справжні ж були вони всі козаки!
Любов і смерть… На жаль, але можливе
У Україні явище таке:
Найкращі стебла втрапили у жниво,
Тому й п’ємо питво тепер гірке.
Любов і смерть… Як часто вони поруч
Крокують із людьми земним життям,
І добре, коли смерть знаходить пору,
Коли насолодився вже буттям.
Коли ж вона приходить надто рано
І платою є за твою любов
До України-неньки і багряно
Цвіте на її тілі твоя кров,
Болить мені, бо ж цілі благородні
Сповідуючи все своє життя,
До волі кликав маси ти народні
І першим був у сонмі тих звитяг.
На жаль, любов і смерть ще зводять шпаги
Над головою не дного борця,
Але свободи не зламався пагін.
І з ним ми будем жити до кінця!
22.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019
Немає казки без рясних фантазій,
Й зима без снігу – також не зима –
Так мислиться мені чомусь щоразу,
Як залишаюсь надовго сама.
Й зими нема без вітру та морозу,
І осені без затяжних дощів.
Вони ж, немов печалі свіжі сльози,
Лишають слід в зажуреній душі.
Я весен не стрічала теж без сонця
І без пташиних радісних пісень,
Їх звуки мене кличуть до віконця
І розумію: в тих піснях про все.
А коли грози небо літнє збудять
І веселкові спорудять мости,
Про все на світі я тоді забуду,
Й душа моя готова зацвісти.
14.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019
Куди йдемо? О люди, схаменімось!
Чи перестали бути ми людьми
Чи прокляті у світі цьому кимось?
Чи рятувати Бог нас утомивсь?
Емпатією* душі не хворіють,
Чи формулу забули співжиття?
Дитячі очі теж не так зоріють.
А скільки бур’янів між нас, сміття!
Спинімось хоч на мить, погляньмо в очі
Отих, що поряд з нами стільки літ,
І після довгої виснажливої ночі
Нам завдяки все ж зміниться цей світ!
3.07.2019.
* Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Коли розправить крила пісня над столом
Й святі ікони берегтимуть хати,
І у шанобі сиві батько й мати,
Допоки й існуватиме село.
Коли любитимемо землю рідну ми
І власний код* залишимо у дітях,
Не знищить нас ніяка сила в світі,
Тоді ми станем гідними людьми.
9.07.2019.
*Код – рідна мова, в даному випадку українська.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Матусі доля виткала літа,
І перший сніг упав у рідні коси –
Її дитя з гніздечка виліта –
Розлуку посилає рання осінь.
Тривожно в неньки в серці і в душі,
Сльозились тихо ще красиві очі:
Як жити буде там, де всі чужі?
Вона ж молитись буде тут щоночі.
Світ ні збагнуть не можна, ні змінить,
Завжди він тести людям посилає,
Це ж замахнувсь на найміцнішу нить,
Що матір із дитям завжди єднає.
Й безсилі паралель, меридіан
Перед любов’ю неньки до дитяти,
Не на заваді їй і океан,
Щоб серце, ні, життя своє віддати.
17.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2019
Вечір із сутінків виткався зоряний,
Тишу стеріг і вись.
Чути, як дихає поле розоране.
Місяць серпом повис…
Ось він до Шляху доплив до Чумацького,
В норах звірів збудив.
Вуж пробиравсь поміж травами й ряскою,
Не боячись води.
А коли місяць із ранком зустрінеться,
То передасть весло.
Звірі у норах захочуть поніжиться.
Збудять півні село.
Все у природі живе за законами:
Час є для всього й день.
Правда, лишень, у кайдани закована,
Тож до людей не йде.
19.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2019
Я хочу викресати слово,
Щоби вогнем воно цвіло,
Саме воно – життя основа –
В мені каралося й жило.
Його я хочу дарувати
Народу й матінці-землі,
Красу обох щоб оспівати,
Мабуть, сам Бог мені велів.
Я хочу викресати слово,
Щоб запалити ним серця,
Адже біда нависла знову,
А в нім енергія борця!
В нім смак добра, любові, волі
І правди в пасмах сивини,
І над важка синівська доля
У час невігластва й війни.
21.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Давно за північ. Ще думки блукають.
Перо мережить знов нові вірші.
Сумління не дає йому злукавить:
Поезія – це ліки для душі.
Лягають букви зернами на плечі
Часу мого й душі, щоб світ змінить,
Подарувати казку для малечі,
Дорослим правду, хоч гірку, зронить,
Щоб зерна проростали ті словами,
Надто важливими: в них – істина життя,
Щоб шлях всебічно людям осявали
Й вели вперед їх – до нових звитяг.
25.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
(Присвячую своїм учням –випускникам 1994року до зустрічі через 25років)
Немов учора це було:
З дитинством ви тоді прощались.
Воно ж в 17 відцвіло.
Ви ж, хто куди порозлітались.
Немов учора вальс звучав
І дзвоник срібно-малиновий.
Він з юністю вас повінчав,
Вручивши долі калинові.
Немов учора це було…
За нами шлейф – у чверть століття.
Ті ж самі школа і село.
Вже й ваші діти повнолітні.
Немов учора ви і я
Ще поспішали на уроки,
Тепер у кожного сім’я
І непрості життєві кроки.
Немов учора кожен з нас
Радів по-своєму п’ятірці –
Сьогодні всім болить Донбас,
Бо ми ж із вами – УКРАЇНЦІ!
Сьогодні радістю цвітуть
І очі ваші, і обличчя,
І в цьому є найвища суть:
Життя вперед усіх нас кличе!
Немов учора… Час летить…
Його, відомо, не спинити.
Бажаю здійснення мети,
Під небои мирним довго жити!
27.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2019
Рядками слова лягали.
Скрипіло-повзло перо.
Думки ледве устигали.
На серці лежить… тавро.
Думки ті в снопи складались,
Хоча перевесел – нуль.
На них не впливала давність.
Позбутись як, не збагну.
Думки про… війну і долі,
Розіп’яті на війні,
Про тих, хто боронить волю,
Москві заявили: «Ні!»
І серце на шмаття крають,
Неначе тупим ножем.
«Чи діждемо миру-раю?» –
Повзуть думки вже вужем.
15.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
В житті людському не бува дрібниць.
В нім кожен крок – потреба, мабуть, долі.
Одних цікавлять розміри скарбниць,
А тих – краса, природа, невідомість.
Когось хвилює, як крота, сім’я:
І світло, й даль такому недосяжні.
Когось – майбутнє, воля і земля
Всієї батьківщини, а не сажні.
Хтось обирає долю слимака,
А інший – правдолюба-патріота,
Коли проснеться ген в нім козака.
Такий завжди і був, і є з народом.
Й хоч слимаки жили в усі віки,
Та після них – місцина лиш мокренька.
Козацький слід тримається роки:
Народ їх пам’ятає, окрім неньки.
9.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
Нема землі, святішої за нашу,
Бо святість визначають не хрести,
А кров синівська, що спинила Рашу,
Собою нас зуміла захистить.
Немає щастя, більшого за волю,
За неї не один синок згорів,
Виборюючи Україні долю,
Щоби жила заможно, без царів.
Немає віри на порожнім місці
І казки без щасливого кінця.
Земля моя – Карпати, Крим, Полісся
І край Донецький з водами Дінця.
Нема землі, щедрішої за нашу.
В ній біль, краса й добро переплелись.
Ніколи її слава не поляже,
Бо коди українства збереглись
У серці патріота і дитяти,
А код – то особлива роду річ.
Нема для них, крім України, матір.
Коріння ж коду – Запорізька Січ.
17.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2019
Вже нічка літня з зорями прощалась,
Коли схід неба ледь порозовів,
І перша пісня з тишею вінчалась.
Ба, соловей в саду її завів.
Рань напівсонну пісня сколихнула
Та й розчинилась у рясній росі,
Тоді трава їй радо посміхнулась.
Вона людських не чула голосів…
А коли ранок дивносонцеокий
Повільно розіпне сатин небес,
Збере ті роси сонячний неспокій.
То рай новий на цій землі воскрес!
31.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2019
Черкащина – край сонця і тепла,
І сивих муз, що Кобзаря зростили.
Це тут велика зрада відбулась,
Тож Раша 300 літ наш цвіт косила.
Черкащина – біди край і надій,
Що вистояли у Яру Холоднім.
Не в праві ми забути цих подій,
Де спротив України був народний.
Черкащино, крізь гул важких століть
Озвалося до нас минуле глухо,
А це Тараса слово – «Заповіт».
Девізом став він визвольного руху!
18.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
Де трави-мурави
І хата горбата,
Де славило сонце замріяну вись.
То все Україна –
Моя друга мати –
Такою вона виглядала колись.
Сьогодні у ній
Кольорів додалося:
Лисіють Карпати і схід у вогні.
Сивіє дочасно
Синівське волосся,
Катюг вони хочуть зламати в борні.
Моя Україна,
Мов сонце, єдина,
Сьогодні у неї криваві жнива,
Та, вірю, настане
Та світла година
І в руки надійні впаде булава.
І хати, і трави
Прикрасять цю землю,
І гордо розправить народ свій хребет.
Врунитися стануть
Посіяні зерна
Без «старшого брата» – російських лабет.
16.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
Я стільки років мріяла про це
І в молитвах не раз також просила
Уголос – вранці і вночі – тихцем:
Прибережи в мені, мій Отче, сили
Поки у край свій рідний повернусь
І до землі, мов долі, обізвуся,
Хрестам німим родинним поклонюсь
І спраглою душею пригорнуся.
Й дитинство, мов лебедик, прилетить
Із пам’яті ріки, що в тиші плине,
Збудує з теплих спогадів мости
І піснею у синю вись полине.
І листям затріпочуть явори,
З якими так давно я розпрощалась…
Вони цієї ждали теж пори,
Про мене вітру шумом сповіщали.
16.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019
Поезія – реакція душі
На все, що відбувається навколо,
Коли ж душею раптом зубожів,
Творить не варто вже тоді ніколи.
Поезія – мелодія зі слів,
То вишукана, то занадто пишна,
У ній життя і долі переспів,
Який дарують Муза і Всевишній.
Поезія – це дивний камертон,
Його звучання, мов стихія, різні,
На нього не впливає час, кордон,
Хоч іноді звучить він надто грізно.
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019
Я з цілим світом хочу говорити
Про те, як люд стомився від війни,
Ніхто не зможе волі підкорити
І без любові душу полонить,
Про те, як мир в житті багато важить
Й чому для нас такий він дорогий,
Бо у борні наш кращий цвіт поляже,
А треба, щоби землю вберегли.
Я хочу світу правду говорити
Про те, яким наш спокій є хитким.
Війна – це душі й долі перериті
Й життя людського спалені роки.
15.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
Літа мої у вишиванках долі,
Що зморшками рясними розцвіли,
І миті там, відомі й невідомі,
У борозенки пам’яті лягли.
Літа мої, мов перелітні птахи,
Котрі прямують в вишині ключем,
Минаючи випробування-плахи,
Бо непокірна кров в мені тече,
Гартована і війнами, і потом,
Освячена любов’ю праотців,
Що знала неабиякий супротив
І часто потрапляла під приціл.
Літа мої і в вузликах недолі,
Які завжди непросто розв’язать,
Та пам’яттю і совістю ведомі
Летять у невідомість, де гроза.
11.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
У інеї літа мої і коси.
Не втомлена лишилася душа.
Зустрілась на шляху моєму осінь –
Годинник то життєвий поспіша.
Секунди виростають у хвилини
(Ніхто не зміг ще часу зупинить).
Коли ж клини стрічаю журавлині,
Та, справді, незабутньою є мить.
Летять літа за журавлиним клином,
Але не повертаються назад.
Душа моя поміж птахами лине
І шлях той зрошує непрохана сльоза.
27.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Чиясь лягає доленька стернею,
Бува й така, що тре, мов терпугом,
Когось закинула за сиві Піренеї,
А іншого вгостила пирогом.
І кожен з них по-своєму щасливий,
Коли є друзі вірні і сім’я,
І діти – пташенята галасливі –
Дорога тільки в кожного своя.
Ми всі для нашої планети рідні діти,
І кожен – її змучене зерня,
Умієм працювати, жить, радіти
І воювати, коли йде війна.
Одного нам лишень не вистачає:
Тієї мудрості, що посилав Пророк:
Тоді нас фініш у житті стрічає,
Коли є воля Божа і зірок.
15.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019