| Сторінки (40/3943): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Війна – то смерть,
І горя вщерть,
Там долі усіх конають.
Війна – то кров,
Там зло й любов,
Хто вже воював, той знає.
Війну спинить,
На мир змінить,
Та тільки не для Росії,
Летить з Кремля,
Нова брехня,
Вогнем і смертями сіє.
Війна прийшла,
Вона страшна,
А гірше цього буває,
Коли ти правду
Розказав,
За неї там… убивають!..
5.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817932
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.12.2018
Багряним листям осінь землю вкрила,
Душа думки про волю вишива,
Бо моїй пісні горло перекрили:
Ба, полиновий присмак у словах
Та ще й з гіркої правдоньки приправа
Комусь не до вподоби. Хто те зна?
А може, ті, котрі не люблять правди?
Чи моє фото фейсбук не впізнав?!
Та осені не буть в природі вічно –
На зміну їй крокує вже зима,
Поставить і вимоги чоловічі:
Не будуть блокувать мене дарма!
І литимуться з силою новою
Мої пісні про волю і добро,
І принесе нам перемогу воїн,
Якого стрінуть люди і Дніпро!
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2018
Поезія – це голос сьогодення
Й відлуння сивоооких поколінь,
Це шал вітрів, північних і південних,
Безсмертя голос з неба і землі.
Поезія – акорди дивні серця,
Мелодія глибокої душі,
Співзвуччя невідомих людям терцій.
Без неї світ зачах би й зубожів.
Поезія – краса і сила слова,
Де дум рясних і вись, і глибина.
Це з Богом незакінчена розмова –
Молитва, пошук істин, сивина…
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817707
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2018
Іще один деньок «у лєту канув»…
Хизується Земля серед планет…
Молитва піднялась над Ватиканом…
Десь народивсь художник чи поет.
Подавсь іще один деньок в минуле,
Щоб кожному наблизити фінал.
Планета також трохи повернулась,
Лиш у Донбасі й досі йде війна.
А час летить… Й спинить його не сила.
І обігнати ще ніхто не зміг…
Не одного утратили ми сина,
У сім’ях їхніх зник надовго сміх.
Та сонечко поверне ще на весну,
Й час перемогу викує для нас.
І Україна з попелу воскресне,
Нам повернувши море, Крим, Донбас
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Торкнутись серцем хочу я слідів
Людей, які загинули за волю…
Не дочекались багатьох дідів –
Московія зламала їхні долі.
В Донбас тепер війною поповзла,
Забрала Крим – змогла перехитрити.
Росія – джерело живуче зла,
Та нас, як націю, вже в землю не зарити.
Ми не забули сталінський режим,
Тривожать пам’ять жертви Сандармоху
І сльози матерів, і крик дружин…
Не може пам’ять заростати мохом.
Важкий здолала Україна шлях:
І беззаконні сірі дев’яності,
Коли топтали предків наших стяг
Чи від невідання, чи від дурної злості.
Може тому громи струснули нас:
Майдани два вогнями запалали.
Лежить напівзруйнований Донбас,
Де чубляться Московські й наші клани.
І мчить на схід вже правнук-патріот
Отих, що полягли колись за волю.
Шанує стяг прозрілий наш народ,
І умира за нього юний воїн.
О, ні! Тепер нас не перемогти,
Бо дух свободи – особлива зброя!
Нам сам Всевишній шлях цей освятив,
І душі нам ніхто не перекроїть!
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Десь бабуся-зима
Забарилася.
А чи снігу нема?
Чи втомилася?
Чи вітри утекли –
Загубилися?
Мо', з дороги таки
Вони збилися?
Зате осінь лише
Посміхається,
Листя яблунь, вишень
Ще тримається.
І морозів нема –
Й досі гаються.
Осінь дивна й зима
Ще змагаються.
09.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817481
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2018
Майдан – це перемога, чи поразка, –
Думки снують-хвилюють кожен раз, –
Коли вдягла та ж сама влада маски,
То Крим «здала», тепер «здає» Донбас?
Майдан для України – це феномен.
Народ стає тоді, мов моноліт,
І землю власну, й воленьку боронить,
За це його й шанує білий світ.
Непереможний він, коли є віра
І віддані землі своїй сини.
Лиш історичний час це перевірить,
Хто вийде переможцем із війни.
Майдан – це не лише красиве слово:
Один за всіх де й всі за одного,
Народовладдя це свята основа.
Ніхто й ніколи не здола його.
2.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817477
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.12.2018
Ой, то не вітер поміж гіллям свище –
То посивіла матері душа,
Упала пелюстками попід вишні,
Неначе чайка, б’ється і кигиче,
На цілий світ про біль свій сповіща.
Її ридання шириться довкола,
Схилило травам голови униз,
Бо ж не чекала горенька такого,
Й ця рана не загоїться ніколи:
Синок не повернувся із війни…
Матуся, ніби пташечка безкрила,
Що лет спинила й пада стрімголов,
Адже біда зненацька землю вкрила,
Неначе подих раптом перекрила,
Бо пролилась її синочка кров…
Та час настане і вітри притихнуть,
Розвіються війни густі дими,
І Україна буде вільно дихать,
Уп’ється кров’ю всенародне лихо,
Й настане літо посеред зими.
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.12.2018
У траур вкотре осінь одяглася,
Проводячи синів в останню путь,
А ще ж недавно нам Москва клялася,
Що будем жити в дружбі ми й без пут.
Сьогодні знов по ЗСУ стріляли,
І вкотре не почув боїв тих світ.
Нікому не болить, скількох поклали.
А це ж не просто діти – кращий цвіт.
Сьогодні знов поранений і… вбитий…
У «Книгу пам’яті» упишеться ім’я…
Сльозами очі матінки залиті…
У траурі всі рідні і сім’я…
Та ще зоря зненацька з неба впала,
Мов рятувать збиралась вояка.
Й згубилась над донецькими степами…
А може, «Град» російський налякав?!
Як добре, що війни нема на небі!
Такі закони нашого буття.
Немає у рашистах там потреби,
А зорі там для вічного життя!
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817437
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.12.2018
А ми зустрілись
невипадково,
І наша зустріч
була знакова –
Усім здалося,
і перехожим,
Що ми з тобою
аж надто схожі…
Усім здалося,
що ми є пара,
Але я щастя
своє проспала…
А як настала
пора осіння,
І залунали
пісні весільні,
Ти для почину
пішов до війська…
А я ж… нічия
була невістка.
У серці в мене
щось обірвалось.
Коханням першим
те щось назвалось.
Чеканням вбита,
листів не мала,
І що робити –
сама не знала.
Вже пролетіла
і друга осінь,
А я чекала
на тебе й досі.
Та раптом рідним –
таємна звістка,
Щоб вони стріли
сина й… невістку…
Ой доле, доле,
чому мовчала?
Може не так
я його стрічала?..
Адже не тільки
були ми друзі,
Коли ще квіти
рвали у лузі.
І все ж кохати
не перестану,
Лише для нього
зорею стану…
5.12.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2018
Приносить кожен день свої новини,
Частіш тривожні, іноді гіркі:
То з Україною Донбас рве пуповину,
І ллється кров її захисників.
Країну нашу хоче розірвати
Москва, забувши про сумління й гріх.
Слугує Раші недалека вата,
Рабами ладна впасти на поріг.
Людці навіки ці в совку лишились,
І заробляють на чужих життях,
Чи то у дурні назавжди пошились,
Чи й досі жить не вміють без вождя?
І боляче мені, й людей цих шкода,
Адже прозріть давно прийшла пора…
Повернення назад нема й в природі.
Ця мудрість вічна, хоч уже й стара!
16.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817240
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.12.2018
Відголосила осінь журавлями,
Відплакала притомленим дощем,
Брела тепер зчорнілими полями,
Несла в собі невимовлений щем
За золотом, що втратила назавжди,
За квітами, котрі здолав мороз,
За маревом, що в пам’яті, як завше,
Диміло тут після осінніх гроз.
Калюжами в коротких чоботятах
Ішла вона навстріч сестрі-зимі,
Й ховали діти змерзлі рученята
Та мріяли, щоб сніг усе замів.
30.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817150
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2018
Одна у нас Україна
У чорно-червоних тонах,
І плавилася, й горіла,
Та вистояла вона.
Не раз у борні…вмирала
Й відроджувалася знов…
Тремтіла рука від рала,
Втомилася від оков.
Минувшина України
Аж надто була важка,
Та пісня із вуст бриніла,
Що славила козака,
Бо воля і Україна –
То вічний стійкий тандем,
Й душа, хоч не відболіла,
До світла таки веде.
Холодний Сибір, ГУЛАГи,
Три мори і Соловки,
Репресії – дикі плахи –
В’язниці за колоски –
Усе знала Україна
Тому вона і свята.
Підніметься із руїни,
Бо сила нова зроста.
9.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817148
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.12.2018
Я не люблю розмов про все і ні про що,
А хочу словом запалити очі,
Серця зачарувати всім віршом,
Адже поет – душі людської зодчий.
Я не люблю зарозумілих фраз,
Бо тільки простота – найбільша цінність –
Цьому навчав Великий наш Тарас.
Писати просто маю в собі смілість.
Я не люблю, коли туманяться думки,
І їх не кожен може зрозуміти…
Поезія повинна жить віки,
Дорослі щоб впивались нею й діти.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817047
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2018
Коли засинають верби,
То близько уже зима,
В зажурі сіріє небо,
Хмаринок легких нема.
Тоді засинають верби,
Впаде як останній лист,
Птахам рятуватись треба –
У вирій вже подались.
Коли засинають верби,
Не затишно і в душі…
Злітають думки у небо –
Немає для них межі…
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817045
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018
Іду-пливу поміж людей,
Життєві сходинки долаю,
Щоденне щире «Добрий день!»
Собі, як данину збираю.
Здавалось би, прості слова,
Але ж лягають як на душу!
Ба, рай і на землі бува,
Тому й життя любити мушу!
14.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2018
Ніч за вікном стояла
І стерегла мій сон.
Зорі комусь сміялись
З темних німих висот,
Може, вітрам стокрилим,
Що облетіли світ
Та й задрімали в брилах,
Може, нічній сові?
Хто про це знати може?
Зорі лише і ніч,
Світла, непереможна –
Сон стерегла мені…
25.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816932
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2018
Люблю осінні довгі вечори,
Хоча темніє надто таки рано,
З вікна невидимі ні сад, ні явори,
І місяць, і зірки неначе вкрали.
А ми із музою чаюємо в теплі,
Домовились не поспішать нікуди,
Здається, ми одні на всій землі…
І спогадів, і планів у нас – пуди.
Коли ж у нічку вечір заблука,
Посіє букви строго у рядочки,
А в них – про нас, героя-вояка,
То кров вистукує у скронях молоточком.
Завмерли у шерензі і думки:
Комфортно їм у довгому чеканні,
Осінній темній ночі завдяки,
Побачать світ і вірші про кохання.
Люблю я довжелезні вечори,
Коли думкам у голові не тісно,
Коли диктує хтось мені згори
Наступний вірш, а чи слова для пісні.
22.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2018
Не раз я весни у житті стрічала
І проводжала осені не раз,
Поки із долею поета повінчалась.
Мої кумири – Леся і Тарас.
Злітала в вись, у синьояснооку
І животворним падала дощем.
Душа мужніла, не жила я збоку,
Була з народом серцем і віршем!
9.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816803
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2018
Коли розпинають душі
І дітям, і матерям,
Чи можем ми буть байдужі,
Як плаче в імлі зоря?
За волю і долю кращу
Лилась наша кров віки,
Втрапляли у смерті пащу
За землю свою вояки.
Страждала у муках ненька,
Не раз закипала кров,
І тих залишалась жменька,
Хто в серці зберіг любов,
А та знову розросталась,
Наповнювала серця,
Поки таки від’єдналась,
Народжуючи борця.
З Майданів двох заявила:
Нема вороття назад.
Це ворога розгнівило
Й нова почалась гроза.
Тепер тисячами платим –
Кладем молоді життям.
На суші й воді – пірати,
Та й влада не зовсім та.
Все ж, вистоїмо – не вперше
Ламають об нас списи.
Росія, як завше, бреше.
Упав не один наш син,
Але ж духу не збороти
Нікому (і москалям!).
На те і є патріоти,
Щоб вільна була земля!
4.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2018
Де лани неозорі
І збентежені зорі,
Де озер срібноооких
І річок водограй,
Це моя Україна,
Сторона солов’їна,
Там життя мого кроки
Неповторний мій рай.
Приспів:
Це моя Україна,
Неповторно-чарівна,
Серцю мила і рідна –
Мій улюблений край.
Де стежина від хати
Поміж трав волохатих,
А по ній гуля воля
В чебрецевім вінку,
Там я чайкою плину.
Це моя Україна.
В нас одна з нею доля –
Не знайти більш таку.
Приспів.
Де народ, мов родина,
Там квітує калина,
Це моя Україна,
Мій весняний розмай.
Шепіт житечка в полі
І найвищі тополі
Мене вщерть напоїли
І земний дивограй!
Приспів.
3.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816685
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.12.2018
Учора мені пощастило побувати на презентації книги "Авдіївка. Шлях до перемоги". Її автори - добровольці Аліна Косовська та Віталій Кудін Старший. Враженння незабутні. Як наслідок у мене народився вірш "Йде за волю боротьба".
Авдіївка – шматочок України,
Що втрапив під Москви важкий приціл,
Залитий кров’ю, змучений, в руїнах,
Та надто дорогий він для бійців
І в травах росянисто-кучерявих,
І у зими долонях снігових…
Не одного там серце розстріляли
І снайпер не одного підловив.
Там ворон чорний міг над тілом плакать
Ще молодого зовсім юнака,
Що голову свою поклав на плаху,
Не міг клювать очей захисника.
Авдіївка – межа поміж світами,
Це наш складний, та рідний нам Донбас,
Де вірить триколору перестали,
Де й досі йде за волю боротьба.
4.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2018
Блукає сива правда по землі,
З надією у душі заглядає,
Для кожної із них вона свята є,
Та нею нехтують частенько королі.
Чому ж в пошані правда не у всіх,
Важлива для малого і старого?
Хто зупиня її біля порогу,
Той творить чорний непростимий гріх.
2.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2018
Звідки родом людська байдужість
І невдячність пихато-чорна,
Це хвилює тебе, мій друже?
І мене. І не відучора.
Чом зернинки добра й любові
Не завжди проростають в душах?
Мо’ ж тому, що живем без Бога,
Тоді й духом стаєм недужі.
Світ багатий на протиріччя,
Котрі часто не пояснити.
Життя викине на узбіччя –
Не спіши знемагати-нити.
25.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816343
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018
Габа зірчаста ніченьку укрила,
Й безсоння запрягає знов думки:
Чи долю ми так і не підкорили,
Що нелегкі нам випали роки?
Давно у косах білі заметілі,
У інеї й синівські скроні теж.
Ми ж осені спокійної хотіли –
Вона ж чомусь не квітами цвіте.
Але ж чому? Куди поділось щастя,
Що небо колись міряло для нас?
І як у цім житті пройти й не впасти
І нервів де позичить про запас?
Невже не бачить Бог з ясного неба,
Як часто люди блудять у житті?
Кому у світі білім горе треба,
Щоб загубитись раптом у плитті?
І згоджуємось: так, живем, як можем.
І біди мусим теж свої нести.
Свій хрест важкий-легкий, несе з нас кожен,
А доля по життю має вести.
2.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816342
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018
Стукає осінь в віконце…
В вальсі кружляє листок…
Долі стомилося сонце –
Знову чекає місток.
Тиснуть життя перевесла
І заважають пройти…
Важче утримати весла,
Щоб на той бік пропливти.
Час тоді той наступає,
Котрий стежину снує,
Всюди і все він встигає,
Навіть суддею стає.
Він, як і доля, крилатий.
Те не можливо збагнуть
Й ані конем обігнати,
Ані назад повернуть!..
26.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816173
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2018
Вже котрий рік народ живе в тривозі,
Здригається від вибухів земля,
Не сплять бійці – чергують на морозі…
Кому ж потрібна ця війна була?
Хто відповість за дикість азіатську,
Що геном уросла в москальську кров,
За цю війну, гібридну, півпіратську,
Котра не знає, що таке «ЛЮБОВ»?
Хто відповість за матерів страждання,
За вкрадене дитинство у дітей,
За сльози, перші втрати і кохання,
За спалену красу, де біль цвіте,
За іній перший і за сивину в волоссі
Ще зовсім молодого вояка,
За удовиці передчасну осінь,
Яку уже нічим не залякать?
Хто відповість за тих, кого не буде,
Бо не буває ж бруньки без гілля?..
Такого світ ніколи не забуде,
Як і свята прапрадіда земля!
13.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816172
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2018
Її краса у слові ПРОСТОТА,
Що із очей живильним світлом ллється
Усім навколо в будні і в свята,
Саме тому їй так в житті ведеться.
Краса її і в слові ДОБРОТА,
Коли ця жінка між людьми і вдома,
Коли внучат голівки пригорта,
Й коли ляга на серце її втома.
Її краса у силі почуттів,
Адже вона дочка, дружина, мати,
І перевірились не раз вони в житті.
Від себе зичу: ТАК ЗАВЖДИ ТРИМАТИ!
14.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816078
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.12.2018
Спустилась осінь вже на землю,
Фарбує жовтим все підряд.
Проклюнулись-проснулись зерна –
Зазеленіло. Листопад…
У річку сонце зазирає,
Яка тепер у ній вода,
Рудий кушир і плав зриває,
В усі куточки загляда.
Там напівмертві очерети,
Листаті, з вітром гомонять
Про весну, літо, перші злети
Ще слабокрилих пташенят,
І про прозоро-темні води –
Таких все літо не було –
І про верби незнану вроду,
І про пожовкле вже зело.
А осінь слухала ту мову
Й раділа: «Очерет живий!»
Тепер дощі вона замовить,
Пшениці вруни оживить.
11.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816075
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2018
Спішать літа і лет їх не спинити…
Знов Україна стогне у вогні –
Не хоче під російським стягом жити –
За волю віддає своїх синів.
Горить земля й людські згорають мрії,
Ростуть хрести під стогін матерів,
Й летить молитва Пресвятій Марії
Від матері, в якої син згорів.
Й сльоза дитяча кропить нишком землю,
Яку татусь узявся захистить…
Це з неї проростуть надійні зерна,
Що перемозі вимостять мости.
1.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815923
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.12.2018
Війна і люди… Скільки світ стоїть,
Він визнає скоріш не розум – силу.
В історії нема таких століть,
Щоб матері в журбі не голосили.
Держави, як і люди, втратять все:
Багатство, землі, найстрашніш, як гідність –
А головне, втрачається лице
Того, хто не шанує душу й вірність
Лиш мрію не можливо відібрать –
Вона в клітинці кожній тіла й мозку.
Я ж вірю, що закінчиться розбрат,
Адже зі свіч стекло вже стільки воску!
І зрозуміє скоро наш Донбас:
Від Раші марно раю виглядати.
Закінчився випробування час.
Вставаймо разом, відсіч щоби дати
Отим, хто в землі наші «заблукав»,
На дітях наших «бабки» заробляє.
Ми зможемо, нехай це не ляка!
Донецьк і Львів – це все одна земля є.
Однакові і сльози в матерів,
І мозолі однакові, і муки.
Одна біда прийшла – не з-за морів –
«Вчорашній брат» нам знову в’яже руки.
1.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815921
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.12.2018
Лунає «кру» журливе з піднебесся –
То залишають край свій журавлі,
Вони на крилах літечко понесли
Туди, де найтепліше на землі.
Під ними річки голуба підкова,
Лісів моря багряні і поля,
І гори, мов казкові терикони,
Їм велетнів нагадують здаля.
Вода дзеркалить, казкою упившись,
У ній пливуть журавлики й хмарки,
І хвилькою автограф вітер пише –
Такий є витвір Божої руки.
8.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815833
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2018
Уп’яте ліг на землю листопад,
Й останній день, що сколихнув півсвіту,
Коли онуки й правнуки УПА
Для України стали дивним цвітом.
Вони прийшли сказати своє «ні!»
Злодійській і продажній бувшій владі…
Їх стогін під кийками беркутні
Підняв столицю. Проти слуг тих клятих.
Народ устав за скривджених дітей,
Щоб вибороть своє одвічне право
Буть вільними. Ця боротьба ще йде.
Донецьке небо у війни загравах.
Знов листопад нам пам’ять розпина,
Чи ж маєм те, за що тоді повстали?
Чи буде нами виграна війна?
Чи дух не підведе й мечі зі сталі?
30.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815830
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 30.11.2018
Зозуленькою відкувало літо,
Відтьохкало веселим солов’єм,
У золото прибрались дружно віти,
Гніздечка птаха в час такий не в’є.
Вже осінь сивокоса тче тумани,
Вплітає багряницю у косу.
Ліси грибами й ягідьми дурманять,
І кутаються ранки у росу.
Танцює сонце на воді із вітром,
Запрошуючи у танок і нас,
Й махають радо їм барвисті віти.
На все-усе природа має час!
19.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815672
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2018
Митців багато пише про природу,
Й нема у цьому їхньої вини.
Мені ж болить-пече доля народу,
Як і яким він вийде із війни.
У серце часто стукає тривога,
І щему маю повен глек душі,
Чом рвуться злодії до нашого порогу,
А ще ж були недавно не чужі.
Таке наше хвилююче сьогодні –
Моменти істини, чи нація жива,
Чи дух її не вмер в роки голодні,
Бо ж нації без духу не бува.
Лягає час на плечі України,
Лишаючи на них своє тавро…
Не раз – не два вставала із руїни,
Червоно-чорний перейшла терор.
І втрачено багато, і здобуто,
Але ж безболісним не може бути гарт,
Не має права нація забути
Отих, хто дух надійно зберігав.
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2018
Лягає осінь золотом на плечі
І чути листя тихий шепіт: «Шур-р-р!»
Ще не спустився у долину вечір,
А я ще день затриматись прошу,
Щоби помилуватися на коси
Беріз і верб. Лежить стара трава.
У неї колір стиглого колосся.
Вона схололу землю зігріва.
Та день я не вблагала. Сутеніє.
Дерева, ніби привиди, й кущі.
І далечінь в очах моїх марніє,
Передає свій настрій і душі.
14.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815579
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2018
Не ворон чорний понад бором кряче –
Ридає мами вирвана душа,
А біля тіла неньки хлопчик плаче,
Тоді як білий світ вона лиша.
«Матусю,» – торса хлопчик її груди,
Вже захололі… Тіло – без життя…
Дитя те сподівалось: маму збудить,
Хоча й не розуміло до пуття,
Що відбувалося тоді навколо нього…
Жахалось небо й падало униз,
Бо горя втримать не могло земного
Й прохало долю: «Досить, схаменись!»
А матінки душа крик сина чує
Й спішить увись, аби допомогти:
«Чекай, поки до Бога долечу я,
Проситиму, щоб вижив край і ти!»
Синочок упізнав матусин голос
І змовк нарешті. Підкорився сну.
Він розумів, яке то горе – голод,
І бачив сон про хлібець і весну…
25.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815575
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 28.11.2018
Він їхав з «нуля» – з Донбасу.
На нім – камуфляж. Військовий.
Високий, стрункий. Ще й красень.
Поглянув якось, споквола.
До Ніжина їхав воїн.
Розмови. Спішив додому.
Складались думки в сувої:
Який же він був свідомий!
Собою там ризикує,
Бо знає, стоїть за кого,
Чув, свище як вбивця-куля…
Сьогодні мав день святковий.
Й ціну усьому він знає:
Любові й солдатській дружбі,
Вогонь у очах палає,
Коли гомонить про службу,
Адже в біді пізнаються
І друзі, й серця нещирі.
Чув, як вороги сміються,
Стріляють… в людей – не в тирі.
Текла, мов вода, розмова,
А в ній – про дітей (їх троє),
І про побратимів знову,
І про сім’ю, і тролів.
Добігла кінця дорога…
Сльоза до очей просилась…
«Щасти Вам,» – промовив строго.
«Хай Бог береже вас, сину!»
21.11.2018.
* Нуль – передова в Донбасі.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2018
Горить Україна – не порох горить,
А люди й земля палають…
То Раша Донбас хоче наш підкорить –
Нависла біда над краєм…
Усе пожирає смертельним вогнем…
Земля стогне під золою…
Донбас український ніяк не збагне,
Чому він живе з війною.
Горить Україна, і долі людські
Покладені знов на плаху…
Нам двері в Європу тепер завузькі –
Мадяри кусають, ляхи.
А мо’, як Христа колись, Іскаріот,
Свої змогли землю зрадить?..
Горить Україна… Піднявся народ –
Не хоче він волі втратить.
25.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2018
Коли струна осіння забринить,
А сіроокі дні залистопадять,
Озимина, мов рута, заврунить,
Готова до весни під снігом спати.
Тоді скупіє сонечко теплом,
Дощі землі води наллють у жмені,
У ліс загляне вітер-бурелом,
Обувши ноги в чарівні стремЕна.
Коли ж почне дерева вивертать,
Поставить на ребро чорні сплетіння.
То дощ на них, то сонце прогляда,
Цілуючи обмите ним коріння.
Змарніють лісосмуги – край полів,
Бо на плечах – важке осіннє небо,
Опустять довгі коси до землі
Заплакані, ледь пожовтілі верби.
2.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.11.2018
Щодня ґвалтує Україну ворог:
Роки – на суші, вчора – й на воді…
І розлилося горе наше морем.
Не просто цій зарадити біді…
Європа знов підтримує нас словом,
Несміло сварить пальцем США.
Кипить вода вкраїнського Азову
Й мого народу праведна душа.
Адже свобода – ось вона, жадана,
Іще у наших тішиться руках…
За неї кров сьогоднішня й прадавня
Героїв ллється і лилась в віках.
Тож перед пам’яттю борців за світлу долю
Ми не клястися маєм – інший час…
Зберігши гідність, встаньмо всі за волю,
За наш Азов і скривджений Донбас!
26.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2018
Світ знав, що діялось тоді у нас в Союзі…
Знав, та… мовчав: а нащо? Це ж не в нас!
СРСР бажав прийняти в друзі,
І ця мета, здебільшого, збулась…
А в нас чинилось… вбивство… Ні, сваволя!
Морили голодом... Губилися тіла…
І сморід полонив усе довкола…
Трагедія народу відбулась…
Зникали милосердя, жаль і… віра,
А з ними – гідність, совість і мораль…
Хто стільки горенька йому тоді наміряв?
Замислитися нам чи не пора,
Чому той мор косив нас так косою?
Старих, малих… Йому усе одно…
Умилося солоною сльозою
В ті роки не одне наше село…
А зникло скільки, так і не воскресши?
Хтось зауважить: доля, бач, така…
Летять коні історії, аж крешуть,
Та біль із серця весь… не витіка…
24.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2018
Коли душа наповнена ущерть
Теплом, любов’ю, диво-добротою,
Коли за інших відчуває щем,
Таку людину звуть іще святою.
Людей таких є мало на землі
Й мені, як матері, за них трохи тривожно,
Але Всевишній жить їм так звелів,
Тому вони завжди непереможні.
Не балує їх доля у житті:
Є успіхи в них і розчарування,
Та суть буття їх на Землі у тім,
Щоб вірили в добро ми і кохання!
22.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815204
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2018
Кордони осінь літу відміря,
У сивім мареві їй трапилась долина.
Вона ж повільно простір підкоря,
Навішала намистечка й калині.
А коли й птахи стали на крило,
Озвалося «курли» у високості,
Журбою прокотилось над селом
Та й полетіло журавлями в гості.
Ключам прощальним погляд кину вслід
І тугу їхню з ними буду пити:
Який же, все-таки, складний наш світ
Й його законів годі підкорити.
Несила це вмістити і в слова
І осягнути розумом несила…
А осінь нишком скроні вишива
І срібло те, я знаю, не наснилось.
9.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815113
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2018
Чи можна вибачати владі біль,
Через який народ вела століття,
І мучила, ще гірше, ніж рабів,
І нищила в голодні лихоліття?
Скільки з корінням вирвано життів!
А скільки ненароджених і досі!
Чом не судив і Нюрнберг тих катів,
Хоч вісімдесят п’ята уже осінь?
Горять свічки у вікнах і в серцях,
Нагадуючи нам про чорнодення,
Як нищили господаря-борця
І множилося військо безідейних!
24.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815112
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 24.11.2018
Виткала у небі
Ніченька підкову
Сумували верби,
Чуючи розмову,
Що життя легкого
В світі не бува.
Правда є такою,
Не лише слова:
– Доню, моя квітко,
Пам’ятай до скону,
Доля і в лебідки
Не бува казкова.
І не Божі грози
Уночі блищать,
А жіночі сльози
Ллються та гірчать.
– Дякую. матусю,
Рідна моя ненько,
Думами тулюся,
Хоч і не маленька.
А твоя порада –
Свято для душі,
П’ю слова ці радо,
Адже не чужі.
Ткала ніч доріжку
З маминої мови,
Сумовито трішки
Та лилась розмова.
Дивом калиновим
Упились роки,
В душах – не зимово
В неньки і дочки.
22.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814932
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.11.2018
Сьогодні День народження стрічає
Цілитель, батько, справжній чоловік,
Поет, а ще людина незвичайна,
Служити людям звик він цілий вік!
У сивині давно його волосся
І вишиванка груди прикраша…
Бажаю, щоби все в житті збулося,
Чого бажає серце і душа.
Здоров’я хай ніколи не підводить,
А доля не скупіє на любов,
Добро хай Вашу хату не обходить,
А серце зігрівають віра й Бог!
23.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814931
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.11.2018
Принишкло небо над тривожним морем
В квилінні чайки відчувалось… горе.
Мов заворожена, на березі стою
І долю вкотре вже запитую свою,
Чому вона так схожа на чаїну,
За ідеал я маю Чураївну
І небезпечний понад хвилями політ,
Й чому такий жорстокий дикий світ?
Мовчала доля… Тільки моря стогін…
Й не зрозуміла я нічого з того.
Квилінням в серці обізвалася луна.
Яка ж безстрашна, все-таки, вона!
Розправивши свої невтомні крила,
Здалося, істину мені відкрила:
Літати треба, й не заради похвали,
А так життя пташині й нам велить.
15.12.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814905
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2018
Проснувся ранок за вікном,
І я не сплю, не сплю давно.
Думки, мов зерна, перебрала –
Це ж скільки ніч годин украла
Мого щоденного життя.
А, головне: без вороття…
1.08.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814904
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2018
Не дна вже сотня в небо піднялась
За землю рідну – неньку Україну,
Щоб віковічна мрія всіх збулась
І не жили би більше на колінах.
Із волею народ щоб повінчавсь
І не на день чи два – уже навіки,
Хоч не одна згорить іще свіча
Й юнак завчасно стане чоловіком,
Щоб Україна врешті відбулась
Як незалежна правова держава,
Не втрапила аби вона в колапс,
І землю рідну діти не лишали.
Тих жертвами не варто називать,
Хто є герої – вибір їх свідомий,
І зброя їхня – не палкі слова,
А дії з допомогою фантомів.
12.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2018
Молюсь за тебе, нене Україно,
В усіх соборах і усіх церквах,
Луною голос мій до Бога лине:
«Спини війну, що почала Москва.
Спини її правителів жорстокість,
Любов’ю кожне серце запали,
Спини крові невинної потоки,
Бо ж гинуть наші діти – не пани.
Молюсь за тебе я і наодинці,
Увечері молюся і зрання,
Якщо не мудрості, дай розуму ординцям,
Що їх Лихий на цю війну найняв.
Молюся я за славних наших воїв,
Щоби Всевишній їм життя зберіг,
Нащадки їхні щоб не знали воєн,
І тільки друзів їх стрічав поріг!»
14.10.2018.о).
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2018
Ще осінь землю сіру обійма,
Така сьогодні в неї стала мода,
В засаді десь ховається зима,
Спостерігає вибрики погоди.
Белькочуть щось хапуги-горобці,
Мов м’ячики, сіренькі, милі, ситі,
Вода ще не замерзла у ріці,
Тож осоку ще ніяк покосити.
Синички заглядають у вікно,
Чекають на господареву руку,
Кусочок сала щоб повісив чи пшоно
Насипав їм, тож менші будуть муки.
Висока неба сіра далина
Схилилася над сумно-сірим лісом,
Стоїть він, мов німа тепер стіна,
Пісень не чути в нім із літа, звісно.
Сіріє даль несходжених полів,
Коли туман ранковий там блукає, –
То грудень в сіре зодягтись звелів,
А хто не встиг, зима тих покарає:
Накида снігу, вдарить морозцем,
І день заставить знов собі служити,
Впаде рум’янцем свіжим на лице,
Та треба сіру осінь пережити.
12.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814612
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2018
Лякає осінь мрякою-дощем,
А чи морозом, що біліє всюди,
Надворі хоч і листопад іще,
Тепла не буде – зрозуміли люди.
Вітри по-особливому гудуть:
Змагаються із кронами берізок.
Стежки уже нікуди не ведуть –
Укрились листям. Сонце сходить пізно.
Воно тепер мірилом є для дня
І жменями тепло осіннє міря.
Вода прозоріє. В ній видно все до дна.
Ворони каркають про щось незрозуміле.
Такий він фініш осені – нудний.
І кольори доволі невеселі.
Кущі калини зовсім без спідниць.
Дими біліють: печі топлять в селах.
14.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814606
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2018
Летять за обрій птахи і літа:
Одні, щоб повернутися додому,
Та час не повертається, відомо,
Як не тече до витоку ріка.
Такий закон у вічності, мабуть,
Що час тікає, мов пісок крізь пальці,
Та й ми давно вже не неандертальці,
Бо на регресії лежить табу.
Нема і лиха в світі без вини,
Своє тавро на внуках ставить, дітях,
Нагадує, що є вона у світі,
І тиша не німа – вона дзвенить.
22.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814510
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2018
Йду по життєвій стежині,
Ноги колю у стерні,
Хоч не вдова я – дружина,
Та в лабіринті складнім.
В вишивках сивої долі
Стежка тікала з-під ніг,
Десь надважка, невідома,
Десь, мов розпатланий сніг.
Не здобула собі злата,
Не підкорила висот,
Лиш натрудила крилята.
Душу поранив осот.
Та розцвіли перевесла,
Мов у чарівному сні,
Осені, зими і весни
Переливались в пісні.
21.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2018
Розсівала нічка зорі в небі
Місяць виплив, дивно-молодий,
Колисала річка сонні верби
Під чарівну музику води.
Приспів:
"Хлюп-","хлюп-", "хлюп-", –
Біжить вода,хлюпоче.
«Люб-","люб-", "люб-" –
"а нею плине в даль.
Добігає нічка до пів ночі,
Місяць воду, зоряну, гойда.
Зорі нічка під крило сховала,
Поки ранок сонце зустрічав.
Дивним сріблом річка вигравала,
В ній акорд ранковий зазвучав.
Приспів:
"Хлюп-","хлюп-", "хлюп-", –
Біжить вода,хлюпоче.
"Люб-","люб-", "люб-" –
За нею плине в даль.
Пташенятко крильцями тріпоче,
З сонечком цілується вода.
"Хлюп-","хлюп-" ,"хлюп-"
20.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814343
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.11.2018
Шлях осінній
Завуальовано
Жовтолистом
Із тихим шелестом.
І повітря,
П’янке, схвильоване,
Чорнобривцями,
Медом, вересом.
Ген берізка,
Мов щире золото,
Заясніла,
Ні, зашарілася,
Ніби кидала
Виклик холоду:
«Не злякаюсь,
Коли зустрінуся!»
20.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814338
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2018
Малює осінь казку за вікном:
Закутані у золото діброви,
Лелечі клини, згублені давно
В високім небі, раннім, сіробровім.
Гаптує осінь диво-килими
І літа бабиного ніжні візерунки,
І ліс, нехай не зовсім ще німий,
Припас для нас грибочки-подарунки.
Прядуть дощі осіннє срібло з рос,
Колишуть воду вітряні весельця,
Не скоро закує її мороз,
Тому й радіє ніжне пташки серце.
27.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814222
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2018
Чи знаєм ми історію правдиву
І про Союз, і про імперське диво,
Коли в руках одних було усе,
Коли була цензура й на… есе?
Не тільки спини – душі нам ламали,
І прикладів таких було немало,
Коли митець був змушений хвалить
Того, з-за кого так душа болить.
Коли висів над кожним меч Дамоклів,
А у митця душа від сліз промокла,
Йому ж пророком малось буть в житті…
І дивляться згори мільйоннооко
Імперією знищені тоді!
Таку минувшину ми маєм гірко-кислу,
Та вже туди не буде вороття…
Щоб горло нам система знов затисла?
Невільник не відчує смак життя.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814220
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 17.11.2018
Здавалося, що війни тільки десь
Руйнують мир – на інших континентах.
Не знали, що війна до нас іде…
І ось прийшла. В Донбас. Одномоментно.
Горить-кипить вже п’ятий рік земля,
Від ран, думок і болю стогнуть люди.
Нам привели її «брати», «свої», з Кремля,
З минувшини-совка прийшли приблуди.
Горить Донбас у полум’ї війни,
Й нема, здається, ні кінця, ні краю.
Немов комахи, люди без вини
То нагло гинуть, то з гнізда тікають.
Донбас горить удень і уночі
І димом чорним упилось півсвіту,
Рахунки йдуть тепер на тисячі,
Та нашого лягло найбільше цвіту.
Коса війни ця косить невпопад.
Їй все одно: свої, чужі чи наші,
Не матиме рятунку і хабад,
Порве на шмаття напівдику Рашу.
14.11. 2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814067
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2018
Усюди осені вже трудиться рука:
У лісі, в полі, навіть на болоті.
Їй до роботи зараз не звикать:
Купає віти в першій позолоті.
У неї особливий і мольберт,
Де кольори в гармонії злилися.
В болоті жаб’ячий закінчився концерт.
Краплинки літа допиває листя.
Радіє око щедрим врожаям
Картоплі, помідорів, кукурудзи,
Котра під сонцем літо прожила.
Зненацька осінь розбудила й музу.
9.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2018
Зі сходу знов тривожна новина
Й рясніє небо душами убитих…
Кипить Донбас… Йде 5-ий рік війна
І забирає тих, що мають жити.
Кричить земля і мліють матері:
Одна – стрічає, інші – проводжають…
Впилось печаллю сонце угорі –
Навіть його статистика вражає.
Допоки ж буде Каїна рука
Творить свою підступну чорну справу?
Чи доля українців є така:
За волю умирать в обіймах слави?
Омита кровію не одного з століть
Вона таки край покладе сваволі!
Запам’ятати мають москалі:
Ми навіть мертві не здаємо волі!
11.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813924
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2018
П’ятнадцять років виткали «Криниці»
Поетів музи й Господа рука.
Колише небо рання зоряниця,
Й пливе віршів невипита ріка.
Колись з Ічнянщини дівчам я вилітала,
Щоби пізнать незвідані світи.
Сьогодні знов сюди я завітала,
І цей момент во істину святий.
Знайшла в «Криниці» друзів я по слову,
А це є те, чим кожен з нас живе,
І полилась між нас свята розмова,
Адже земляцтво всі кордони рве.
Немає тут паролів, а чи кодів –
Є спільна для всіх нас – одна земля.
Ми доньки і сини свого народу,
Тому земля нам душі всім зціля.
Зі словом душі наші молодіють,
Чарівності йому не позичать,
І стеле воно кожному надію
Й святу підтримку вірного плеча.
Ми в осені купаємось глибокій,
У косах щедрі жмути сивини,
І вже не є бар’єром наші роки,
Хоча дорослі й доньки вже, й сини.
І лиш «Криниця» юна й неповторна
Долає свій п’ятнадцятий рубіж.
Звертаюся я щиро й молитовно:
«Хай не замуляться джерела у тобі!»
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813922
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.11.2018
Осіннє золото… Щось є його миліш
Душі твоїй у світі загадковім,
Коли і прямо, й справа, і лівіш
Стоїть стіна, так схожа на підкову?
А ти, мов чудернацький напівгном,
Впиваєшся осінньою красою,
Реальність де чергується зі сном,
Й принишкла тиша, скупана росою.
Дрімає вітер в листі золотім,
Блакить висока розпростерла крила,
І ти душею знов помолодів:
Краса клітинку кожну підкорила.
В осінній казочці і ти – уже не ти,
А птах чарівний, здатен до польоту,
Щоби понад землею пропливти,
Закоханий у бархат-позолоту.
3.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813691
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2018
Вже сивина з літами обнялася,
Хоч мав і не такий солідний вік,
Душа ж вогнем кохання зайнялася,
Що сяяло з-під стомлених повік.
Давно пішла з життя його дружина,
Мов краплі дві, на неї схожий син.
Обидва надто честю дорожили –
Ніхто не бачив в їх очах роси.
Зарубцювалась рана тої втрати…
Зустрілась інша жінка на шляху.
Вона синочка й донечки є мати
І долю мала зовсім не лиху.
Але в життя свої на все закони
А часто потребує й коректив.
Здавалось, жити будуть так до скону,
Та інше бачить долі об’єктив:
Їх зустріч. А чи справді випадкова?
А може, влаштував її сам Бог?
Бо щастя підняли вони підкову,
Що поєднала серденька обох.
Ідуть вони, за руки взявшись, містом,
Ніхто їм і нічим не заважа.
Серцям у грудях від кохання тісно
Й теплом зігріта кожного душа.
Спадає осінь золотом на плечі,
Але у душах їх цвіте весна!
На них дивився дивовижний вечір.
Його стрічали двоє: ВІН – ВОНА!
13.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2018
Чи є щось краще на землі,
Як віра й правдонька святая,
Земля у вишивках полів
І неба тиша, як світає,
Й той шепіт стиглих колосків,
Що з вітром в полі розмовляють,
Й безсмертна слава козаків,
Й знамена, що на вітрі грають?
Нема й чарівніших пісень,
Як наша пісня й солов’їна,
Й Дніпро, що віддано несе
На хвилях долю України!
Чи є в світах такий народ,
Щоб так умів життя любити,
Найвищу має з нагород –
Уміння честю дорожити?
Немає й кращих трударів,
Аніж народ мій, незборимий,
Що був у кожнім з таборів,
Та всіх не перехоронили,
Бо українства й волі дух
Тримав його у непокорі,
Він переміг свою біду,
Не дався знищитись під корінь.
І хай скрегочуть вороги –
Не панувати їм над нами,
Хоч оточили навкруги…
Крим і Донбас, мов під цунамі.
Та внуки славу понесуть
Про Україну незалежну,
В єднанні є найвища суть,
Тоді можливості безмежні.
Нема дорожчої землі,
Як наша, зрошеная кров’ю,
Її Всевишній нам зберіг
І нас нагородив любов’ю!
12.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2018
Тікає осінь мокрими стежками,
Що забрели у вранішню росу,
Замилувалась водами й стіжками
Тай загубила сонячну красу.
Ось попливла над напівголим лісом,
Обтрушуючи і останній лист,
Прощаючись дощем з гаями слізно,
Що також роздягтися спромоглись.
Пливе вона услід за журавлями
І піднебесся колиса крилом,
Туман-завісу стеле над полями,
Що простяглись далеко за селом.
Плугами грунт упевнено шматує,
Щоб зачорніла галкою земля,
Вино вишневе молоде куштує
І тихо місце зимоньці звільня.
12.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2018
Заплаче небо сірими дощами,
Застогне сумом журавлине «кру»,
І осінь над деревами й кущами
Затіє з вітром незвичайну гру.
То всядеться на жовтому листочку,
То кров’ю бризне на горобину,
В калині запалає у ярочку,
Чи зеленню затче озимину.
Або ж підхопить посивілі хмари,
Прикриє сонце, вимиє дощем,
Тоді слабкий і немічний комарик
Притулок знайде під старим кущем.
Та осінь вже від нього не відстане:
Шука в траві, в пенькові, під грибом,
А той – у кожушину до каштана,
Бо так не хоче вмерти він рабом.
Укутавшись в колюче гарбузиння,
Не хоче осінь видимою буть,
Стрибне, бува, грибочком до корзини.
Та ви й самі це знаєте, мабуть?!
30.01.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813460
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2018
[i]Загинув 9.11.2018. в зоні проведення ООС[/i]
Осіння височінь сповита болем…
В сльозах червоних глід, горобина…
Синок з Чернігівщини не вернувся з бою…
О, скільки ж їх забрала ця війна!
Земля Новгород-Сіверська в жалобі:
Загинув же її в Донбасі син…
О , Боже, що з народом нашим робиш?
А мо’, не вміємо ми за дітей просить?
Іванові було лиш 19,
А вже замкомандира у АТО.
Ніякої він не цурався праці.
Ніколи у житті не був ніхто!
Стоїть народ на стомлених колінах –
Шанує сина – вірного бійця.
О, Боже, збережи нам Україну,
Не дай забути подвигу й лиця!
Такого сина втратила родина!
Такого воїна утратила земля!
Не знали, що героя народили.
Чому ж в героїв закороткий шлях!
У Господа я хочу запитати:
Як без війни наш боронити край?
Допоможи на крилах їм вертатись
До отчих хат, а не в небесний рай!
Коли такі ось учорашні діти
Приміряли на себе біль століть,
Вони є та надія і еліта,
Що на сторожі нації стоїть!
11.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813458
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2018
Стеле осінь під ноги золото,
Поміж ним – листя геть іржаве…
Загубився десь дятел з молотом,
І душа від журби тужава.
Плаче осінь дощами сивими,
Листопад ними наближає,
Та берізки стоять-щасливість
І милуються урожаєм
Тих масляток, що притулилися,
У картузиках, у мокреньких.
Вони дощиком теж умилися,
Тому свіжі і молоденькі.
І ховаються між туманами
Деревця тут. Вітри дрімають.
Силуети снують оманливі –
Грибники урожай збирають.
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2018
Сад, мов тихе осіннє диво,
У задумі стоїть-дріма.
Фруктів стільки у нім вродило,
Що вітрець не встига зривать.
Кинув якось додолу грушу
Й знов у крону сховав крило.
«Пізніх яблучок не обтрушуй,» –
Щось із яблуні загуло.
Чепуриться калина збоку,
Хоче вітер приворожить,
Щоб любові пізнать неспокій,
Бо буденно не хоче жить.
Одяглася вона в намисто,
Запалала рясним вогнем,
Сукню теж поміняла. Й в листя,
Де сховався вітрець, моргне,
Чи простягне до нього гілля,
Але вітер не поспіша,
Він не першу перед весіллям
Наречену саму лишав.
25.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813280
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2018
Підкрадається вже осінь –
Обережний чути крок –
Золоті обнови просить
У завбачливих зірок.
Ще отаву коси косять;
Це – остання сіножать,
Ластівки снують-голосять,
Навівають тихий жаль.
У садочках рум’яніють,
Посміхаються плоди.
Як тумани засивіють,
Осінь зайде і сюди.
Сяде бджілкою на віти,
На дерева чи кущі,
Зацілує ніжно квіти
Й тепло стане на душі…
6.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2018
Де білопінно розквітають вишні
І пшениці хвилюються в полях,
Ту землю дарував мені Всевишній!
То – Україна – матінка моя.
Де ліс піднявся у небесну просинь
І вітром зацілована земля,
Де верби у воді купають коси,
То – Україна – матінка моя.
Карпати де сміються водограєм
Й Дніпрова повновода течія,
Милішого немає в світі краю.
То Україна – матінка моя.
2.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813196
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.11.2018
Тікає час, немов пісок крізь пальці,
Пливе водою в сіре небуття,
І вишиває знов життя на п’яльцях
Людини шлях: падінь її й звитяг.
Тікає час щоднини, щогодини,
Коротшає й мого вже тінь хреста,
Та так уже влаштована людина:
Тримати душі завжди молодими,
Хоча і внуків кілька підроста.
6.07. 2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Як ми були колись зовсім малі,
Прийшли у дім, що школою назвався,
В життєві сівши диво-кораблі,
Шукали шлях, що правильним здавався.
І посилало небо нам шторми,
Вітрила наші грізно шматували,
В життєвих бурях гартувались ми,
Хоч іноді блукали у туманах.
Хай долі вередливі запрягли –
Шукати інших – марна уже справа.
Нам попід очі зморщечки лягли,
На скроні впала сивина яскрава.
Душею ж ми такі ще молоді
І жарти долі терпим, розумієм,
Позаду – ювілеї золоті,
А ми ще веселитися волієм.
Нехай не судить строго всіх нас Час,
Адже ми всі земні і зрілі люди.
Хай Світ послужить трішечки для нас,
А ми завжди йому служити будем.
21.07.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Вона читала прозу про війну,
Вплітаючи в слова свій біль і втому:
«Двохсотим» син її прибув додому…
Людей бажала в дійсність повернуть.
Кричало серце й плавилась душа…
Сльоза на дні її закам’яніла,
І тільки скроні снігом забіліли,
Й літа її спішать, спішать, спішать…
Вона читала… Молотом – слова,
Глибокий слід у душах карбували…
І моторошно від тих слів ставало…
Здавалось, простір в залі коливавсь…
Вона – одна із тих, хто дав життя
Героєві, а це архіважливо,
Тепер гірке збирають люди жниво
Й плекають Україні майбуття.
Нарешті змовкла жінка… Зал завмер…
Чи то для себе зважував почуте…
Вона ж для себе зважила, як бути,
Адже була сильнішою за смерть!
28.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
«Я своє серденько ділю тепер на трьох:
На сина й доньку (щойно народила),
І на того, кого вподобав Бог,
Війна якого в вічність відрядила», –
Так сповідалась матінка собі
Після утрати сина у Донбасі,
Що жити не хотів серед рабів
Й не співчував рабу він – бідоласі.
Йому сімнадцять стукнуло ледь-ледь,
Як спалахнув Майдан тоді в столиці.
Його чекали ЗНО і вуз, але…
У юнака в душі – добра криниця.
Воно ним рухало, просилось до людей,
Де правда з кривдою не перший день змагались…
І він туди, де гаряче, іде,
Де все людською кров’ю поливалось.
А в квітні мчав він («правосек») на схід,
Адже потрібен був і там країні,
Щоб захистити землю, гідність, рід,
І в герці у нерівному загинув…
О, як страждала мамина душа!
Здавалося, й вона услід полине…
Їй доля іншого нічого не лиша,
Як повернути втрачену дитину…
Реальність намотавши на клубок
І зваживши усі і «за», і «проти»,
Вона, нарешті, зважилась на крок:
Поставить крапку на своїх абортах…
Народить знову сина для… життя…
Той, що на небі, мав би теж зрадіти
(Життя ж віддав за інших майбуття).
Ніколи не зростуть його вже діти,
А вона здатна в цім допомогти
І виконати місію почесну:
Синочка народити і зростить –
Ще не такі далекі її весни.
Відмовить жінці не наваживсь Бог,
Пославши сина й доньку одночасно,
І поселилася в душі її любов,
Котра уже ніколи не погасне.
Свою любов помножила на всіх,
Тепер матуся вже не голосила –
Знала, убивці сплатять за свій гріх,
Бо матері любов завжди всесильна!
6.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812978
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.11.2018
Долали небо сірі журавлі,
Тривожне «кру» губилося по землях,
У грудях не вміщалися жалі –
Пташині сльози падали в озера.
Тужили хмари ізгори дощем
І проводжали журиків на південь,
Застиг у серці гіркуватий щем,
Здавалось, вже нікуди він не піде.
Слова прощання слали навздогін
Їм ліс, і луки, і стрункі тополі:
«Щасливої дороги, дорогі,
Чекати будем ми й весняне поле!»
24.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812851
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2018
Хоч вітрами гуде всюди осінь,
Свіжі квіти сміються ще й досі:
В різнотрав’я стрибнув деревій,
Білі очі до неба підвів,
Просить осінь дощами умити,
Бо без них важко квіточці жити.
А з садка хризантема благає –
До зими відцвістись не встигає.
Осінь мудра дивилась на це
Тай сховалась аж за озерце –
Хай природа іще поквітує,
І з водою іще пожартує:
Кине хвилькам погратись листок –
Хай померзне вербиці синок,
Очеретом його полякає…
Осінь нинішня саме така є.
17.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812849
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2018
Далеке і близьке моє село,
В житті моїм ти, справді, відбулось.
Відтоді, як залишила тебе,
Щораз картаю-мучу я себе.
Й вина моя у тім і є, й була,
Що корені мої таки з села,
Гірчить в душі моїй постійний біль,
Не можу я пробачити собі,
Що на очах село моє вмира
Й нема того веселого двора,
Де вечір божеволів від краси,
А ранок трави косами косив.
Впивався м’ятою частенько і цвіркун,
Листок верби під дощик, мов дикун,
Заводив танці в мене на очах.
Там я зростала смирним онучам.
Тяглися й мальви стрімко в небеса
(Навік лишилась в пам’яті краса).
Лиш за одне не картаю себе,
Що залишила в снах, село, тебе.
30.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812719
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2018
Давно замовкли в нас пісні весільні,
Тепер весілля – рідкість на селі,
Та й ті перетворились на застілля,
Де поряд п’ють дорослі і малі.
Нема тих слів, що звичай прикрашають,
Магічну силу втратив рушничок,
І щастя теж по-іншому бажають,
Згубився український гопачок.
І атрибути маємо нові ми,
Хоча живі калина й коровай,
Стрічають наречених люди німо:
Пісень так і не вивчили слова.
І біль засів так глибоко й надовго:
Куди йдемо, а головне – із чим?
Може й тому рясніють у нас вдови,
Хоча, багато є тому причин?..
25.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812715
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2018
В житті з нас кожен власну нішу має:
Борці – вгорі, покірні люблять дно.
Вони планету в спокої тримають,
Й що завтра буде, їм не все одно.
Але ж і без борців життя буденність
Приспала би у душах почуття,
Нагадуючи всім-усім у –енне:
Без боротьби зупиниться життя.
У цім і є, мабуть, ази секрету:
Гармонія існує не дарма.
Й це головне її життєве кредо,
Коли, якщо не літо, то зима.
31.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Тікають дні,
А з ними ночі й сни –
Так плине час, немов вода, у вічність.
Не в полотні
Букет життя рясний,
А в дійсності, де зоряна магічність.
Летить Земля
У просторі буття –
Не може бути повним світ без неї.
Він не спиня
Й не чинить вороття,
А нас веде життєвою стернею.
Стежина ця
У кожного своя,
І в кожного свої життєві грані:
В одних – борця,
У інших – глитая,
Та кожен є зигзаг життя-спіралі.
19.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Коли у сни вривається війна,
Що вигнала тебе з твоєї хати,
Коли у тебе цілиться вона
І ти уже не в сні почав стогнати,
То є твоє сьогоднішнє життя:
Вчорашній «брат» тебе і землю топче,
Й страждають мати і її дитя,
А серце біль, мов шашіль древо, точить.
Чому війною ти прийшов до нас?
Чи ж біль з любов’ю можна поєднати?
Не залікує рани ті і час…
А може, це домовились магнати
Цю землю опустошити до тла,
А нас, народ, по світу розігнати?
О доле, як погодитись могла?
Чи може бути та спокійна мати,
В якої діти десь, на стороні,
А їй же так потрібні їхні руки…
А мо’, стікають кров’ю у війні?
Чому землі такі послала муки?
Та так уже ведеться у житті:
Чергується в нім чорне і червоне –
Так, будемо трудитися-потіть,
І про свята повідають нам дзвони.
Ще житимемо на своїй землі,
Прошитій історичним довгим болем,
А ті, хто проти нас іти звелів,
Постануть на суді всі перед Богом!
26.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2018
Чарівна казка сиплеться згори…
То тче мережку дивна пані-осінь.
Сигнал вона дає для дітвори,
Що клопітне життя шкільне на носі,
То затяжним умиється дощем,
Бува, й пізньовеселкою заграє,
Чи вкриє золотим усе дощем
Й тоді нема чарівнішого краю.
3.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812455
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2018
І знову осінь крила обагрила
Жовто-червоним подихом вітрів,
Далеким зойком в небі журавлиним
Озвався клин. Лісок вогнем горів.
Пливло повільно сонце в надвечір’я,
Щоби завершити і цей осінній день,
Застигли хмари, мов легке ганчір’я,
То біло-сіре, а то геть руде.
Як сонце за лісочком заховалось,
Мереживом засяяли зірки,
По тілу втома важко розливалась,
Згадавши день прожитий нелегкий.
14.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812346
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2018
Добу осінню тішив листопад
І раптом на папір поливсь віршами,
Як і рясний серпневий зорепад
Чуттєву душу аж до дна вражає.
Дощі скупали осені красу,
Журба пташина з нею обнялася,
Вплела берізці золото в косу
Й немов вином, видовищем впилася.
Осіння казка не завжди сумна –
Частенько переповнена й дивами,
Де кожне з них, мов привид вирина,
Й фігура кожна ніби оживала.
Осіннє сонце особливе теж –
Воно дарує прохолодне світло,
На мурашиний полилось кортеж.
Він до пенька – вповні, порожній – звідти.
Готує всю природу до зими
І павутиння бабиного літа.
Ставок промінчик сонця заломив,
Щоби поету душу ним зігріти.
2.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2018
Через сотні космічних літ
Білим ангелом я вернуся,
До крила твого пригорнуся…
Інші будемо ми і світ.
Але душі в нас будуть ті ж,
Де мережкою – слід кохання…
Це кохання, перше й останнє,
Недопите у цім житті.
Сонце знов буде дарувать
Світло нам і тепло, і ніжність…
Про людську й лебедину вірність
Стануть зайвими вже слова.
В світі цьому – лиш ти і я –
І по вінця в серцях любові,
Подарованої нам Богом…
А під нами – свята земля!
28.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Поезія – політ у світ фантазій
І в глибину, у тихе дно душі,
А цінність її є й була щоразу,
Щоб вірші людям не були чужі.
Поезія – політ у вись, неспинний,
Коли, здається, світ уже в руках…
Від неї, справжньої, і кров у венах стигне,
І легше сяяти у темряві зіркам.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812189
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018
Коли у пісні виростають крила
Й вона сягає сонячних висот,
Здається, що півсвіту підкорила,
Коли її співає весь народ.
Але пісні втрачають свої крила,
Коли народ невільником живе.
Коли до волі шлях йому закрили,
Такий народ втрачає все своє!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2018
І знову жовтень стрілки переводить,
Щоби продовжити осінній день?
Чи щоби не відстать від тої моди,
Що від Росії грішної іде?
А мо’, людей вночі приспати хоче
Й підтвердженням цьому є дикий факт:
Поранений ізнов цієї ночі,
А перед цим – у Києві теракт.
Допоки жити будем під прицілом
Чужинців і своєї влади теж?
Застиг народ у мороці суцільнім,
Якому вже нема ніяких меж.
31.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811966
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.10.2018
Відпахло літечко у полі кавунами,
В саду – малиною, смородиною теж,
В гаю пташиними побавилось піснями…
І хоч між осінню і літом нема меж,
Вона за літом тиха лине, жовтокрила,
Встеляє листом бір і лісові стежки,
Тополя хваста щастям тополиним,
Ба, зна, що літечко сховалося в стіжки,
Де сіно аж хмільне. А ген, за небокраєм
Купляє саван білий матінка-зима.
Не чути й співу вже пташиного із гаю,
І кавунів у полі теж нема.
Не може ж літечко зустрітися з зимою –
Аж надто різні вони – спека і мороз.
Улітку ліс стоїть зеленою стіною,
Узимку ж повен снігу і погроз.
Та коли сонечко сміливіше погляне,
У теплих обіймах розтане сніг і лід;
Зазеленіють-зацвітуть тоді галяви,
Зустріне радо ліс пташок – весни послів.
29.01.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2018
Я серце своє в осінь закохаю
І подарую ніжності красу,
Щоби вітри північні затихали
І берегли узорчату росу.
А потім закохаю в осінь зорі,
Щоб землю берегли від холодів,
І води неглибокі і прозорі
Купали їх, де верби молоді.
Я в осінь закохаю ліс і гори,
Струною замузичу на вітрах
І піснею пливтиму над простором,
Щоб потонуть в осінніх кольорах!
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811811
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2018
Закружляло листя в хороводі –
Вітер і зривав його, й трусив –
Падало на землю і у воду…
Сивий дощ із неба моросив.
Занедужала трава, зігнулась,
Не раділа холоду й воді.
Тихий легіт літа не забула…
Без тепла навколо світ збіднів.
І хоч до весни ще так далеко,
Упадуть на листячко сніги,
Та тепло повернуть нам лелеки,
Все зазеленіє навкруги.
8.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811700
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2018
Росія злодієм ввірвалась в нашу хату,
Забрала Крим, півморя відняла
Та й заходилась світові брехати,
Мовляв, рука Хрущова нам дала
Його в далекім, п’ятдесят четвертім,
Ще й згоди у Москви не запитав,
А що татар лишилось менше чверті,
Росію не хвилює тема та,
Як не хвилює і земля Кубані.
А Білгород, чия була земля?
Расєя й право звикла дерибанить –
Такими постулати є Кремля.
Та нам не гоже голову схиляти,
Бо ж зависоку сплачено ціну,
Ніхто не прийде й землю нам звільняти,
І тільки нам закінчувать війну,
І розраховувати лиш на власні сили,
Щоб переможця одягти вінець.
Згадаймо, скільки доль вона скосила!
Усякому ж терпінню є кінець!
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2018
Я долю шила рівними хрестами,
Бо так навчила ненька вишивать…
І діти, й внуки вже повиростали,
Душа ж моя ще сонячно-жива.
Й думки-птахи у голові кружляють:
Яке ж коротке це людське життя!
Уже й гніздечко діти залишають,
Я й не намилувалась до пуття.
У кожного в житті своя дорога,
У просторі, у часі – свій політ:
Хтось прожива, мов за дверима в Бога,
А хтось страждає, мов прив’ялий цвіт.
І розмах крил у кожного теж різний –
Не всі спроможні досягти мети.
В часи ж життєві, часто досить грізні,
Так хочеться і правнуків зростить!
Немає, знаю, особливих формул,
Як молодість до віку зберегти,
Я ж молитвами, щирими, по формі
Благатиму Отця допомогти.
18.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Болюча утрата кожна,
Найбільше ж болить лиш та,
Котру повернуть не можна,
Якої душа вита
У царстві, святім, небеснім,
(Нема звідти вороття),
А ти у човні, на веслах,
Пливеш по ріці Життя.
Коли ж утрата – дитина –
То є особливий біль,
Адже ти жива людина,
І біль цей завжди в тобі.
І вже до кінця – зітхання
Й питання-слова німі:
Це доля чи покарання?
За що і чому мені?
18.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Хтось честолюбністю назве це,
А хтось – крутіш слівце знайде,
Як слуха пісню мого серця,
Що од Всевишнього іде,
Тому ж шкода, як пропаде.
Все те, що із душі лилося
Бувало, й спати не дало,
Хоч посивіло вже волосся,
Й не молода уже давно.
Може тому й не все одно?
Я ж хочу, щоби не згубився
Той лебединий серця спів
Про те, як долі шлях стелився –
Десь раював, а десь кипів
Серед людей, серед степів.
Яка стрічалася недоля,
Як свій леліяла я цвіт,
Як всі гуртом будили волю
І здивували цілий світ.
Такий я маю свій одвіт.
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018
На струни осінь золото низала,
Коли почався перший падолист.
Щоранку сіре марево сповзало,
І журавлі у вирій подались.
Відклекотіло небо журавлями
І загойдалась срібно-біла нить –
Мережки розгубились між гіллями,
А поміж трав водиця струменить.
Дивлюся на живу холодну воду,
Що неба клаптик виткала в собі,
І проглядається життя струмка на споді.
Ніхто спинить не може його біг.
6.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811432
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2018
Осіння казка… Хто її придумав?
Красою хто такою наділив?
Чи сонечка прощально-дивний струмінь,
Котрий доріжку з літа простелив?
А чи вітри, що силу й волю мають,
Й благословили з Богом ту красу,
І ранки сиві вкутали в тумани,
Для неба ж припасли безмовний сум.
Зіткали і сорочки різнобарвні,
Прибравши в них дерева і кущі,
Й стоять вони не золоті – багряні,
Щоб святом відродитись у душі.
26.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811310
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2018