| Сторінки (41/4016): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Де Дніпро гуля
Сріблом-хвилями,
То моя земля,
Із калиною,
І з озерами,
Невеселими,
І з долинами,
Ледь журливими,
Із садочками,
І туманами,
Ясеночками
І з лиманами.
Бог її водив,
Пестив мукою,
Поки висвятив
Врешті злукою.
В дев’ятнадцятім
Об’єдналася,
Все пройшла тоді –
Не розпалася.
Скільки ж за життя
Настраждалася!
Волю ж, мов дитя,
Все ж діждалася!
Не чужі вітри –
То історія:
Майдан вибухнув,
Владу створено.
Дуже дорого
Небу сплачено…
Знаєм ворога,
Та не страчено.
У День Злуки як
Двадцять другого
Сергій Нігоян
Був загублений.
Білорус упав
У недобрий час,
Як колись УПА
Полягла за нас.
А тепер Донбас
Пече раною,
Скільки треба нас –
Нігоянових,
Скільки ще впаде
Наших діточок?
А весна прийде
То барвіночок
Проросте-зійде,
Зеленесенький,
Синьо зацвіте
Молодесенький –
То синівська кров
Проросте, либонь
Щоби Бог ізнов
Дарував любов.
22.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
– Це кіборги?
– Ні, ангели без крил…
Це люди, що зрослися із бетоном…
– Живих ніколи їх не підкорить! –
Нарешті зрозуміли «лугандони».
Летовище
І досі у вогні…
Там волю України захищають…
Там оборону віддані сини
Упевнено вже місяці тримають.
Таких не візьмеш
Силою, вогнем –
Бетон і дух цих вояків рятують…
І народився дикий план «NN»,
Яким смертельну пастку приготують…
Жахливий цей кремлівський дикий план:
Під терміналом хлопців поховати…
І мозок несподівано закляк:
Невже таких народжує теж мати?!..
Про цей жорстокий і підступний план
Бетон дізнався й, мов живий, …здригнувся ,
Та своє тіло на бійців… поклав…
Підірваний, над хлопцями нагнувся. ..
Сіріє пам’яттю вчорашній термінал,
В могилу братську поховав героїв…
А щоб війні скоріш прийшов фінал,
Старе й мале, берімося за зброю!..
22.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Зима. Сніги. Морози допікають,
Та все ж вогнем частують вороги.
Героїв це нітрохи не лякає –
Бійці тримають гордо корогви.
І день, і ніч стоять вони в окопах,
Щоб здичавілу не пустить орду,
Для ворогів вони лише «укропи»,
Для нас – герої, котрі не «здадуть»
Ані землі своєї, ані волі,
Хоча і в них лише одне життя.
Це ті, що змінять Україні долю
І поведуть її у майбуття.
Нехай лютують віхоли, морози,
Синівська лиш міцнітиме любов,
Їм не страшні ні «Гради», ні погрози,
Бо з ними Правда і Великий Бог!
8.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Просинаюся ранками
Із думками-підранками,
Поглядаю в віконечко –
Забарилося сонечко.
Я все ближче до осені,
З посивілими косами,
Зі своїми болячками,
І з людськими балачками.
Скільки ж жита вже скошено!
Не життя в мене – локшина,
Та я все ще тримаюся,
До схід сонця вмиваюся,
І хоч близько до осені,
У город бреду, росяний,
Подивлюсь-замилуюся,
З сонцем там поцілуюся.
26.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Душа людська гартується лиш болем,
І правди іншої поки не знаю я.
Немає й ліків, кращих від любові,
Й фортеця найміцніша – це сім’я.
Сказати сміло я собі дозволю
(Та це й відомо людям вже давно):
Скарб найцінніший – мир, здоров’я й воля,
Й лиш доля тче життєве полотно.
20.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
– В житті чергуються і радощі, й страждання,
І як би не звучали ці слова,
Це істина, хоча вона й прадавня,
Та двері не завжди всім відкрива.
Чому ж в житті страждають добрі люди
І співчутливо голос їх бринить?
Може тому, щоб світ не здався лютим,
Що є такі, кому чуже болить?
Але ж це, Боже, так несправедливо,
Як давлять біди і своя, й чужа?
– Кожен своє топче життєве жниво
І лиш зароблене отримає душа.
15.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
Вони йшли… Безтурботні і веселі.
Ясніло сонце в збуджених очах.
Рука в руці. За ними – каруселі.
Над парком - "Три дороги" хіт звучав.
Військові, бач: у берцах, камуфляжах.
Ступали в ногу, музиці у такт.
У неї личко ніжно-миле, княже,
І посмішка царівни на устах.
Сьогодні радість п’ють вони обоє…
І парк весняний дивно їм розквіт,
Їх автомати завтра і обойми
Врятують від біди Донбас і світ!
17.01.2019.
https://youtu.be/7foAHPHE-7o
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
Вже кілька літ у траурі живем,
Жахаємось новин, що йдуть з Донбасу,
Ярмо на нас російське із давен,
А ворог стягів лиш міня окрасу.
Скількох ми позбулись богатирів
За Катерини і Петра, й Миколи!
Скількох радянські знищили царі,
Не знатимемо ми, мабуть, ніколи.
Й сьогодні падає за волю патріот –
Війна іде гібридна підла й досі,
Та вже з полону вирвався народ –
Сказав своє тверде і горде «Досить!»
18.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
Хоч сивина з роками обнялася,
Але його зустрілося плече,
Й щока її рум’янцем зайнялася
Під пильним поглядом закоханих очей.
І враз її зіниці зазоріли,
А тіло дивним жаром налились –
То очі його душу їй зігріли,
І серденько коханням налилось.
Не знала вона, як цьому зарадить.
Мовчала. Й він уперто теж мовчав,
Бо болем обзивалась давня зрада.
Все ж очі їм осяяла свіча.
І щире там відбилося зізнання,
А блиск очей – то свідки почуттів.
Були вони в полоні… у кохання
Уперше і востаннє у житті…
14.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019
Нуртує-б’є в гарячих жилах кров,
І зупинить її вже неможливо;
Гранати, кулі і нічний покров
Зберуть достойне історичне жниво.
І водомети ту не спинять кров,
Морози, острах мозок не остудять,
Бо нами рухає лише свята любов –
Ми, українці, вільні, чесні люди!
Щаслива я і горда саме тим,
Належу що до вільного народу:
Не залякати й не перемогти,
І на коліна він не стане зроду.
За всю історію вже стільки натерпівсь,
Що розгубив останні краплі страху,
Тож на Водохреща наш Київ закипів
І цим урятував народ від плахи.
В цю ніч і світ, і мій народ не спав –
Своє він право боронив уміло,
Державу від свавілля рятував
Молитвою, коктейлем і камінням.
Безмежно горда я й щаслива саме тим,
Належу що до вільного народу:
Не залякать його і не перемогти,
І на коліна він не стане зроду.
20.01.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019
Епоха геніїв дарує
Чомусь нечасто. Так бува.
Знання той, мудрість генерує,
Навколо світло розлива.
Та не завжди всі розуміють
Його покликання душі:
Хтось душу травить гірше змія,
Той вкусить боляче вірші.
Усе те відчуває геній,
Відповісти ж не має сил –
Він важливіші має гени:
Землі світило він і син.
Епоха геніїв дарує,
Про це відомо майже всім.
Не одягнуть такому збрую,
Бо служить Богу і красі!
20.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019
Жаліти звикли діточок-сиріт,
А сиротою ж може бути й мати.
Чому ж про неї забуває світ,
Коли пів серця в матері відтято?
Коли вона не сина чи доньку,
А хрест, граніт холодні обіймає.
А ті сльозу п’ють матінки гірку,
Котра струмочком із очей стікає.
О, скільки ж їх – нещасних матерів,
Котрі довіку сиротами стали,
Чиїх дітей Всевишній не вберіг,
А в кожної душа жива – не з сталі!
Молімося ж за тих, кому біда
Засіяла сніги так рано в коси,
Хто кожен день і молиться, й рида,
І тільки миру для усіх нас просить!
13.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019
«Реве та стогне Дніпр широкий», –
Над Україною звучить,
Там не лише Дніпра неспокій –
Душа народу там кричить.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
То України є портрет,
Яку любив десятки років
Так самовіддано поет.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
В словах цих – туга, велич, біль.
Вкраїну теж люби не збоку,
Бо мати є вона й тобі.
«Реве та стогне Дніпр широкий»…
Ці Кобзаря святі слова
Благословляють нас на кроки –
Добром лиш душі засівать!
23.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019
Загубилось село поміж заростей-хащ,
Загубилась до нього й дорога…
Чи в людських потонуло далеких гріхах,
Що ніхто не турбує порогу?
Тільки вирви чорніють від хатніх очей,
Перекошені втомою двері…
Скільки знали вони тут і днів, і ночей!
Скільки різних розмов при вечері!
Веселили їх танці весільні й пісні,
Щедрувальників цілі ватаги…
Дивний клекіт лелек чарував повесні,
Як вертались крилаті бродяги.
Зникли люди… Й лелеки цей кинули рай…
Мо’, тепло їх людське зігрівало?
Ластівки не вертались в засмучений край…
Так село, мов людина, вмирало…
Загубилось село… Де-не-де стіни хат…
Та чи діждуть когось їх пороги?
Чи в людських потонуло далеких гріхах?
Бур’яном дичавіє дорога…
13.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019
Це ті, хто історію творять
І нам зігрівають серця,
Сльозину такі не зронять,
Обравши стежину борця.
А це не лише почесно,
Адже ризикують щодня,
Сам ворог ніяк не щезне –
Вже Крим, пів Донбасу відняв.
Іде боротьба історична
За кожну клітинку душі.
Для нас і для світу – незвична,
Бо ж ніби були не чужі…
Гірчить полином минуле –
Вернись крізь століття чи два,
Дізнаєшся, як нас гнули
Московія, ляхи, Литва…
Й мурахи, й мороз – по спині,
І біль пече до кісток…
Здавалося, горе неспинне…
І дюжини дві пасток
Для нашого патріота,
Який сказав: «Я не раб!»
Такий не боявсь роботи,
Він у боротьбі згоря,
Забувши про рід, про себе
(По-іншому жить не вмів),
Й розгублене зрило небо…
Здавалося, й Бог німів…
Борець схожий на титана,
Хотів захистить усіх…
Й зоря його гасла рано:
В неволі він жить не міг!
Такі лиш історію творять…
9.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019
Поезія – не просто слів потік,
Заплетений у ту чи іншу риму,
Її творцями є й були лиш ті,
Кого намітив Бог, дав вільні крила.
Пливе поезій витканий потік
Зі слів, яким ніхто не знає ліку,
Та він для всіх важливий у житті,
Якого б не були ми з вами віку.
26.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019
Степ від краю і до краю…
Він з вітрами гомонить…
Ранок розсипа коралі,
Натягає срібну нить.
Дике поле розляглося
В даль далеку і у шир.
Небо, ніби натяглося,
Доторкнулось до вершин
Териконів, що на сході.
Й заблукали в сивину.
Скільки зна воно походів
І з війни, і на війну!
Та сьогодні німотою
Степ донецький не стражда,
Стрівся з правдою святою…
Всюди бачиться біда.
Не коралі-оксамити
Неба шмат спостеріга,
А поранених і… вбитих…
Топче ворога нога
Степ донецький, преширокий…
Переритий. Почорнів…
Йдуть бої не день – вже роки.
Кращі гинуть у війні…
Крик ворон несамовитий…
Гине ж, плавиться земля…
Степ, журбою оповитий,
Проклина царів з Кремля!,,
12.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019
[i][i]Присвячую чернігівцям Олександрові та Валентині Лук’яненкам,
борцям за незалежність України[/i]
Зустрілося їм кохання,
Прозоро-чисте, як скло,
Водою роки збігали…
Міцніло воно, росло!
Наділене сподіванням,
На крилах і зим, і літ,
Плодами зійшло кохання:
Три сини прийшли у світ.
Були і розчарування ,
Дощі, снігів заметіль,
Важкі роки гартування.
Служили святій меті.
І злети були, й зітхання,
Й захоплення від звитяг.
Міцніло, цвіло кохання,
Не зраджене за життя.
Вони пронесли кохання
Через лабіринт життя.
Стрічали із ним світання.
Утверджували буття.
Живе й дотепер кохана
Несе його вже… одна…
Роки летять невблаганно.
І спогад сягає дна
Душі, де із їх коханням
І жовто-блакитний стяг.
За волю бій не стихає…
Коханий приходить в снах.
14.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019
Сипле в коси рясний сніжок
Незрадлива життєва осінь.
Скільки ж пройдено вже стежок!
А не знайдених скільки й досі!
Все ж лишився за нами слід,
Де ми поряд удвох ступали.
Нам не раєм здавався світ,
Хоч були й перед Богом пара.
А тепер я вже не твоя,
Бо на різних давно причалах,
Й стежка в кожного з нас своя.
Закінчились кохання чари.
Його ніжно-благальний крик
Загубився поміж обставин.
Я не хочу когось корить:
Просто, ми вже чужими стали.
21.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Твою молитву, мамо, чую з раю,
Вона за Україну, всіх дітей,
І те, як любиш нас, я добре знаю,
І чую, що війна іще гуде.
Та Україну, мамо, не здолати,
Бо це Всевишнім обрана земля,
Він не дозволить волю поховати –
Нема такої сили у Кремля.
Нема такої сили і не буде:
Життям героїв сплачено за це.
Ми працьовиті, добрі, горді люди,
Та кожен з нас готовий стать бійцем
Навіть тоді, коли ми вже над вами,
І в небі не один наш батальйон
Тих, котрі долю в боротьбі кували,
Хто душу не віддав свою в полон.
Борімося і Бог нам допоможе,
А оберегом Правда хай стоїть,
Й ординців, однозначно, переможем –
Це вже не стогін – заклик це століть!
10.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
–Чи можна в спадок гріх свій залишати?
–О, ні! Це буде твій найтяжчий гріх.
До нього ти на все життя пришитий.
Спокутуй сам. Не вішай на усіх
Нащадків, котрі підуть далі тебе
І понесуть з собою кров твою,
Бо контролює дії наші небо,
Ті ж носіями бід нових стають.
–Чи треба в спадок совість залишати,
Щоби коригувала кожен крок,
Нащадок щоби тих умів прощати,
Котрі життя засвоїли урок?
–Так, для людини істина єдина –
Любити й цінувати лиш святе,
А це земля, де виріс, і родина.
Не можна забувати нам про це.
–Чи можна в спадок гідність залишити,
Хвилює й це птання і не раз,
Онуки щоб землі вміли служити,
Любили, як любив її Тарас?
–О, саме так! Про гідність варто дбати.
І це, мабуть, є найдорожчий скарб:
Одна у світі лиш буває мати,
І рай рабів до себе не впуска!
12.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019
У заклопотану мою життєву осінь,
Позичивши у марева краси,
Не в гості сивина прийшла – назовсім.
Внучата на крилі. Дорослий син.
І все б, здавалось, так, як і раніше,
Не висохло бажання жить-творить,
Тільки душа – складна важлива ніша –
Зібрала все, що послано згори.
Мов губка, вона все завжди вбирає
І розпинає долю на хресті…
Моє життя їй не здалося раєм,
Адже роки прожиті непрості.
А може, в цім і є сенс існування:
Сім’ю, набути досвід, сивину,
Пізнати смак і зради, і кохання,
Самообману зняти пелену.
Улитися у світ цей самобутній,
В гармонії із ним себе знайти,
Де б чергувалися свята і будні,
Між вчора й завтра збудувать мости.
27.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019
Важко назвати боєм ситуацію на війні у Донбасі, коли українські вояки, виконуючи Мінські домовленості, позбавлені права наступати, стріляти, а лише не пускають ворога вглиб України.
Донбас. Війна. Зима кипить морозом.
Конає під вогнем гарячим сніг.
Шле воїнам Росія не погрози –
Снаряди, міни падають до ніг.
Й регоче знахабніла смерть у вічі:
І зліва, й справа, чи заходить в тил.
І кожен зна: не можна вмерти двічі,
Й про себе шепче: «Господи, прости!
Прости мій гріх – любов до України –
Я не бажаю іншої землі.
Тут вечір тоне в пісні солов’їній
І жайвір міря з неба шир полів….
Це тут мене скупала вперше злива,
Й на вальс кохану вперше запросив,
І сонечко тут сяє особливо,
І запах неповторний у роси…»
За мить життя промчало… кадр за кадром…
Хороше і не зовсім – до дрібниць…
На цей раз в їх руках – козирна карта –
Ніхто з бійців не втрапив до труни.
11.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Життєвий іній ліг уже на скроні…
Душа ж болить за землю, онучат…
Я волю боронитиму до скону,
Допоки силу матиму в плечах.
Життя своє вручаю Україні,
Ім’я – родині… Це мій заповіт.
Байдужістю щоб люди не хворіли,
Й ніхто не смів спинити їм політ!
3.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Від замордованих, засуджених, убитих
Своїм нащадкам праведний наказ:
Не дозволяйте хитрій владі вас дурити
Ні марнослів’ям, ні єством солодких фраз.
***
Чим більше літ мені
і глибшають, рясніють зморшки,
Частіше думаю я
про складне людське життя.
Може, і справді,
варто жити людям трошки,
Але прожить його,
як кажуть, до пуття.
***
Маєш піт на чолі –
Буде хліб на столі,
Бо не зродиться хліб без людини,
Адже хліба нема
Без людського тепла,
І ця істина, справді, єдина!
***
На усе, кажуть є свій час:
Розкидати каміння, збирать,
Друга, пару собі вибирать.
Хто із цим не погодиться з вас?
Але як віднайти ту мить,
Щоби менше в житті страждать,
Щоб не тільки узять, а й дать?
Не вгадаєш – почне штормить.
***
Якщо душа летить, щоб каятись за гріх,
У Царство Духу Предків, що живуть на небі,
Це зобов’язує мене та й нас усіх,
Щоб на землі своїй жили ми так, як треба.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Не можу не писати я про тих,
Хто є героєм,
Для волі збудував нові мости
І вже без зброї
СРСР-махіну розвалив –
Союз народів,
Не маючи скарбів чи похвали,
Лише породу,
Вкраїнську, горду, дивну, котра світ
Зачарувала.
Це патріот. Не був ніколи свій
Жодній навалі.
Святі для нього воля і земля –
Дорожчі злата,
Борця такого видно іздаля,
Адже він платить
Собою, волею, родиною, дітьми –
Така, бач, такса,
Себе не ставить в ряд один з тими
Й поряд з Тарасом.
Він має у житті одну лиш ціль –
Вкраїні – волю…
І квітнуть рясно зморшки на лиці –
Його в них доля.
Серед розгублених в історії століть
Пробилась воля,
Жила впродовж кількох десятиліть –
І знов недоля,
Але не журиться сучасний патріот,
Бо ж добре знає,
То український змучений народ
Ярмо скидає!
5.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Як можна вірити словам
Того, хто легко друга зрадив,
Слова солодкі розливав,
А в них – ані краплинки правди…
Як можна сонце замінить –
Воно ж – одне у нас, єдине.
Якщо чуже тобі болить,
Ти не істота є – людина.
Як можна серце розірвать –
Воно також одне в людини.
Туди – впустить, назад – забрать
Не зможеш: так нас спорудили.
Як можна землю зупинить –
Життя ж закінчиться, о Боже!
Нехай космічна світла мить
Години чорні переможе!
Як можна долю задобрить,
Щоби прихильнішою стала,
Щоб не було, за що корить,
Щоби життя нове настало.
Як можна?!..
22.07.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Болить тобі чужа біда?
Печуть і біль чужий, і сльози?
Хвилює схилена трава,
Яку скалічили морози?
А пса голодного штовхнеш?
Не допоможеш кошеняті?
Задумайся, як ти живеш,
Не тільки ж справа в грошенятах!
Оглянься: бачиш навкруги,
Як ранки сяють росами.
Хай це додасть тобі снаги
Жить між людьми-морозами.
25.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Ти не забудь подякувати Богу
За день минулий і прийдешній день,
І буде милостивий Він з тобою,
У час важкий всі біди відведе.
Поклич і світлооку диво-мрію,
Яку підхопить доля на крило
І у польоті сонечком зігріє,
Щоби усе задумане збулось.
Ти не забудь покликать за собою
Матусину молитву-оберіг,
Щоб не зустрітись у житті з журбою,
Коли залишиш батьківський поріг.
Подякуй сонцеоким диво-веснам,
Що незрадливо сяяли в путі,
І на доріг крутезних перехрестях
Оберігали завжди у житті!
Ти не забудь!
1.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
Коли стаєш на власні свої ноги
І Всемогутній шлях твій освятив,
Ти йдеш у світ від отчого порогу
Й шукатимеш у нім свої світи.
Але до себе шлях завжди найдовший,
Може тому, що мріяв про дива,
Але подій здолати маєш товщу,
Хоч значення раніш не надавав.
Знайти себе завжди, кажуть, непросто,
Коли собі ти ворог і суддя,
Коли навколо іншого всі зросту,
А в тебе лиш одне – твоє життя.
А як же тяжко шлях знайти додому,
Коли доводиться не тільки йти – повзти,
Крізь час нести свою пекельну втому,
А іноді й багнюкою брести!
29.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
***
Там, де до матері кінчається любов,
Початок там є і твого кінця –
Цю істину нам відкриває Бог,
Беззаперечна правда є оця.
Бо ж без коріння не живе рослина,
Свій корінь бережи і ти, Людино!
***
Коли людина лихословить,
Цим ранить землю і людей,
Й давно утрачена там совість –
Її ж не купиш вже ніде.
***
Русява, чорна, а чи біла голова –
Господарем будь сказаним словам.
І незалежно, маєш який вік,
Тільки тоді ти – справжній чоловік.
***
На переправі коней не міняють,
І біг життєвий людям не спинить,
Коли ж в історію втручаються міняйли,
Це Вічність і могили осквернить.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2019
Над Десною
Ще літо в лузі бавилося квітом
І птахи тренували голоси.
В оправу срібну одягались віти,
Коли п’яніли ранком від роси.
Котило сонце жовте тіло небом,
Пило водицю з чистої Десни,
А прибережні довгокосі верби
Сивіли і вітали день ясний.
10.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2019
1 Не дозволяй фальшивістю хворіти
Своїй незагартованій душі,
Бо зневажатимуть тебе дорослі й діти.
Біда, коли душа гниє в іржі.
2 Не смій обманювать людей, хитрити,
Адже в житті існує бумеранг,
Тебе колись він може так накрити,
Що здасться, легше заживо вмирать.
3 Не дозволяй собі принизить матір,
Бо цим ти знищуєш її й себе,
Старайся душу в чистоті тримати,
Тоді лиш поважатимуть тебе.
4 Не дозволяй осліпнуть, зачерствіти,
Адже чужого горя не бува,
Планети однієї всі ми діти,
Й земля одна тіла наші вкрива.
5 Не смій чужим для роду свого стати,
Хоч кров завжди не просто пробачать,
Для рідних лиш одна у світі мати,
Тож не шкодуй для них свого плеча.
6 Не дозволяй зерно своє топтати,
Воно ж для того, щоб продовжить рід,
Його не купиш і за срібло-злато,
І лиш йому топтати далі брід.
7 Не смій сміятись ти і над бідою
Малого, хворого чи просто слабака,
Ніколи не пливи і за водою,
Будь схожим на орла – не слимака.
8 Не дозволяй образити старого:
Чи жінка це, чи сивий чоловік –
Не переходь ні стежки, ні дороги,
Поки закінчиш Богом даний вік.
9 Не смій носить в собі душевну сірість –
Будь сонечком для пари і дітей.
Роки говорять про життєву зрілість,
Лиш так маразм і старість обійде.
10 Не дозволяй собі і нудьгувати,
Багато їсти, надтривалий сон,
Бо твою долю – лиш тобі кувати
І обирати теж собі фасон!
23.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019
Ніченька, мов диво,
Розляглась красиво,
В зоряну свитину зодяглась.
На столі у хаті
Різних страв багато.
Перша зірка в небі зайнялась.
А у тій хатині
Добра господиня,
Пирогів високих повен стіл,
Там кутя із маком,
Прибрано зі смаком,
Рушники, мов доля, непрості.
Нічка зореока
Берегла всім спокій:
Бо ж Різдва великий завтра день.
За столом багатим
Дідух бородатий
Урожай нам добрий приведе!
12.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019
Біленьким килимом зима
Лягла під ноги…
Мороз – аж устає туман –
Сріблить дорогу.
Ховають ніжки горобці,
Мовчать ворони…
Цвіте рум’янець на щоці,
Сивіють брови…
Радіє сонце. Сплять вітри –
Безмовна тиша…
Із кришталю ростуть мости –
Ставок не дише…
5.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019
(Присвячую борцям за незалежність України – сімейній парі Олександру та Валентині Лук’яненкам. Це брат та невістка всім відомого патріота-націоналіста Героя України Левка Лук'яненка.Вірш написаний під впливом прочитаної книги спогадів Олександра Лук'яненка про події, що відбувалися у Чернігові у 80-90-х роках)
Енергії людській нема кінця,
Якщо вона – із роду в рід – в крові,
Без неї не буває і борця.
Крізь покоління Бог її провів.
Вона і він – гілки одного древа –
В коротке слово вилились – сім’я,
Життя їх – біг без права на перерву,
А в душах – діти, воля, біль, земля!
Вона і він – такі і схожі,й різні –
Пили з одного келиха любов,
Старалися устигнуть, щоб не пізно.
Вів не по стежці – по стерні їх Бог!
Кололи вони ноги, тіло, душі,
Та кликала обох одна зоря,
Адже серця були в них не байдужі,
Не вміли вони владі козирять.
І хто те зна, чи мала б Україна
Ту волю, що із душ їх проросла?
Не вміло жить в неволі їх коріння,
Тож Бог дорогу боротьби прослав.
За воленьку життя уже поклали
Борці під Крутами, в Холодному Яру,
УПА, 60-десятниківські плани –
Все вилилося у Народний рух!
Пройшли через підслушки і наруги,
І КДБ-шні обшуки, й суди…
Усе було: і підла зрада друга,
Та боротьбу їх Бог сам освятив.
Життя пробігло кіньми вороними…
Він відійшов. Із Правдою – вона!
Пишатись мала б Україна ними,
Цвісти, та знову… кривда, зло, війна…
Й так хочеться, щоби діждалась плати
З великим серцем горда жінка ця,
Щоби могла вона спокійно спати,
Із нелегкою долею борця,
З корінням білоруським – УКРАЇНКА,
І пам’ять про минуле щоб не згіркла.
3.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019
Крізь глибину скривавлених сторіч
Пробилась-проросла вкраїнська воля.
Ціна її – мільйони згаслих свіч,
Могил – мільйони й досі невідомих…
Але не розгубили ми любов,
Бо ж душі наші не були в кайданах…
Порахувавши жертви наші, Бог
Поміг нам волю врятувать Майданом.
Той сколихнув не тільки нас, а й світ.
Здалось на мить, в руках залізних доля!
Пророка збувсь нарешті заповіт:
Ми кров’ю кропим УКРАЇНСЬКУ ВОЛЮ!
Та волі не бува за півціни –
Це має усвідомити з нас кожен…
Горять найкращі в полум’ї війни.
І дух наш був і є непереможний!
Народ лиш вільний знає смак життя.
Рабом не стане з нею він ніколи.
Ця істина не втрапить в забуття,
Як «Отче наш», це треба вчити в школі.
Крізь товщу поневолених сторіч
І зламані імперією долі,
Крізь тисячі смертей і протиріч
Ми здобуваєм кожноденно волю,
Бо воля для людини – то не річ –
Душа із нею не бува убога,
Тож пам’ятаймо про мільйони свіч
Й свої молитви посилаймо Богу!
29.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019
О краю мій, мій раю тополиний,
Панують де і слава, й зрада, й біль,
І вічний сум верби, й краса калини –
Все, краю мій, вмістилося в тобі!
О краю мій, праотча земле мила,
Де шир степів і неба синьодаль,
В сльозі й крові не раз в житті умилась,
Поки як Україна відбулась.
О краю мій, моя молитво й казко,
Це ви поводирі мого життя,
І колискова мамина, і ласка
Стелились на шляху поміж звитяг!
О краю мій, край соняха й пшениці,
Добра й любові, й Божої краси,
Де небеса в веселих зоряницях
Й синіють трави в обіймах роси!
О краю мій, твоя надійна криця
Для слова і крила, що в світ несе,
Невипита душі свята криниця
І лірики моєї, і пісень!
22.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019
Тікає сон з ранковою зорею,
І думка думку тисне-випиха:
Війна… Що далі буде із землею?
Чи то народ загруз так у гріхах?
Чи воля Божа – нести ці страждання,
Ховаючи вже тисячі синів?
Але ж живе надія-сподівання,
Що прийде край цій проклятій війні.
Ми вирвемося з пазурів Росії,
Бо ж не бува в минуле вороття,
І прийде в Україну той Месія,
З яким нове збудуємо життя!
3.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Поміж полів у дивнім буйноквітті
Лежить напівживе моє село,
А понад ним нависло лихоліття…
Таке лише під мор страшний було…
А ще ж недавно – сад при кожній хаті
І аж до ранку щебет солов’їв.
Ні, не були двори тоді багаті,
Та хати, мов гриби, росли нові.
Проснеться, було, ранок в синьоросах,
А навкруги – нові уже пісні:
То з травами стальні змагались коси,
Покоси навертаючи рясні.
Почується дійничок дзенькіт, відер,
Й мелодія доїльна молока…
Ще, склавши крила, у ярку спав вітер,
Поки пастух зі скотом не злякав.
Не сонце – півень селянина будить,
Вечірні плани проганяють сни…
Мов мурашки, у клопотах і люди,
Хоч їли борщик з горщика пісний.
Далеко роки ті вже відлетіли,
Нап’явши вільні крила й дітворі,
Хатини теж давно осиротіли,
Стежки заспоришились до дворів.
Коли ж розгубить вечір перші зорі,
Лиш де-не-де засвітиться й вікно…
Хто винен в цім? Реформи непрозорі?
Чи ми самі? Мені не все одно.
1.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Поезія – це спів чи крик душі,
Коли із вічністю на рівних ти говориш,
Коли народ і ти – вже не чужі
Й заради нього і для нього твориш.
Поезія – думок політ і мрій,
Тому штурвал тримай завжди надійно:
Тих теплим словом огорни-зігрій,
Коли неправду бачиш, клич до дії!
Поезія – це спів чи крик душі,
Коли від щастя й сам стаєш крилатим,
Тоді ти не гальмо – двигун-рушій
Для тих, котрі боронять землю-матір.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
В них очі, мов бездонні два озерця,
Повнісінькі любові до землі.
Такий боєць, коли болить, сміється,
Бояться їх оті, що у Кремлі!
Серця їхні припечені війною,
А душі – в ранах і твердих рубцях…
Їх роки повінчались з сивиною –
Такий портрет вкраїнського бійця.
1.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
Не можна серце змусити любити,
Коли на те немає його волі.
Людину залякати можна, вбити,
Та щиро покохать когось – ніколи!
Не можна примирить людей, держави,
Коли цього не кожне із них хоче,
Коли душа хоч в одного іржава,
І навіть війни не вважа за злочин.
Не можна поєднати надважливе:
Добро зі злом, бо ж надто протилежні,
Тому й гірке збирають люди жниво,
Де зло було, є й буде небезпечне.
13.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019
Вже день закотивсь у вечір,
Як зорями вись заткалась,
На гір потемнілі плечі
Зненацька зоря упала.
Й думки, ніби рій осиний:
«А зорі хіба не вічні?
Чи крик, чи політ орлиний
Лякають ці дивні свічі?
Й чом зорі вмирають тихо
У небі нічному, Божім?
Напившись земного лиха,
Не хочуть людей тривожить?
Нічні, безголосі свідки
В польоті чому згорають,
Й сміються вони теж рідко
Й лиш тим, хто кохання знає?»
«Так, зорі, неначе люди,
Життя своє проживають,
Та падають… у нікуди…
Їх місце нові займають.»
1.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819802
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 01.01.2019
Поезія – душі святі акорди,
Що вміють і радіти, і ридать,
Відомі їй природи дивні коди,
Болить чужа, немов своя, біда.
Поезія – та чарівна колиска,
Що колисає й будить почуття,
Вона гримить грозою й сяйвом блиска
І множить ритм твого серцебиття.
Поезія – це подруга поета:
Все потаємне їй він довіря,
Вона ж крило дає йому для злету,
Звання поета часто приміря.
Поезія – дитя, таке ж кохане,
Як те, кому дароване життя,
Та загадково-чарівна нірвана*,
Що визначає суть твого буття!
29.12.2018.
*Нірвана – центральне поняття буддизму, що означає вищий стан, мета людських прагнень.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2018
Шлю вам найщиріші свої привітання!
Хай збудуться мрії і всі сподівання!
І пишеться-твориться всім нам щоднини,
Ладнається всюди: в країні, в родинах!
Хай буде рік щедрим для кожного з нас,
Поверне і Крим, і гарячий Донбас!
Здоров’я всім, миру, добра і любові,
І щедрої ласки для всіх нас від Бога!
31.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819708
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 31.12.2018
Із глибини захованих століть,
Поміж рівнин і пагорбів лісистих,
Велична й горда, в бульбашках-намисті,
Ти плинеш і дивуєш білий світ.
Мов у лагуні срібно-голубій,
Купає сонце руки променисті
У водяній розгойданій колисці.
Нема тут місця суму чи журбі.
П’янію я тут, ніби від вина,
Під шепіт верб, що спатоньки не хочуть.
На тлі святої зоряної ночі
Ти, Десно, неповторна дивина.
24.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018
Своє життя ВОНА вручила нам,
Котрі не знали голоду, репресій,
Тож спантеличила нас ця брудна війна,
Де стільки зради, болю і агресій!
Приспала нас риторика Москви
Про мир і дружбу, вікове братерство,
Забули про трагедію вдови…
Може, тому не склали зразу тесту!?
Заполонили Крим три кольори
І ввічливі зелені чоловічки,
Донбас наш кілька літ уже горить…
Крові синівської тече вже ціла річка…
Чи ж можемо пробачити собі,
Що Україну ледве не проспали?
Тепер рятуєм волю в боротьбі.
У рік Новий ми без страху ступаєм!
29.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018
Цідить сяйво із-за хмари
Місяць ранній на сади,
Він закоханих дурманить,
Манить верби до води.
Стеле на воді стежинку,
В хвилях сріблом миготить.
Він пливе – не ходить пішки.
Щоб нікого не збудить.
Сплять і люди, й звірі, й трави,
Лиш вода біжить у даль…
Впало сяйво на отави,
А тепла не хоче дать.
23.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018
Вона його кохала, як ніхто…
Хмеліло чебрецями тепле літо,
Як на шляху їх стрілася АТО,
Ввірвалась у життя, неначе вітер…
Прощання закоротке в них було:
Розлука, сподівались, не надовго.
Принишкло розтривожене село,
Коли подавсь він випробувать долю.
Там він побачив інший стиль життя,
На все й на себе мов дивився збоку.
Частіше чув своє серцебиття,
Коли робив уліво-вправо кроки.
Пройшов спецпідготовку, навчання,
Усе умів цей воїн на «відмінно».
Стріляв у ціль лише – не навмання.
Боявсь, як поряд розривались міни.
Палав вогонь гібридної війни:
Горів Донбас… Там пекло наставало.
І заблукала доля в полини.
Гірким настоєм щедро частувала.
Чекало вдома все його село
І рідні, і кохана,й вірні друзі.
По-іншому ж і бути не могло,
Адже відомий був у всій окрузі.
Та щастя повного в людськім житті нема,
Як і прямих доріжок не буває…
Упала після осені зима
Й зрадлива куля юнака... вбиває.
Прощалося із ним усе село…
В хустинах чорних і кохана, й мати….
Чому ж коротким щастя їх було?
Саме за нього йшов він воювати…
Погасла свічечка його у світі цім,
Розтав і голос у степах Донбасу.
Дві цівочки-сльозинки на лиці
У матері… «Який ти в мене… красень!»
Не бачила вона ані людей,
Ні слів не чула хлопців-побратимів,
Лиш мозок думку втомлено пряде:
«Невже до хати син її не йтиме?»
І раптом з півживих її грудей,
Мов грім, прорвались крик і стогін… басом…
«О, скільки ж ти забрав уже дітей!
Допоки, розіп’ятий, ще, Донбасе!»
28.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018
В вечірнім небі місяць зорі засвітив
Та й сам поважно поміж них поплив,
А небо морем стало загадковим,
Сріблястий місяць вигнувся в підкову.
Легкими лебедями вдень пливуть хмарки,
Вдивляюсь, чи не райські то садки
Розкішно й біло в синім небі зацвіли?
Сміється сонечко й забути не велить.
Байдужі люди не побачать цю красу –
Мені ж здається, я в собі її несу.
Хай на заваді не стоять мої роки –
Люблю і небо, й місяць, хмари і зірки.
30.01.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018
Тобі, мій воїне, вклоняюся низенько
За мирний сон і сонце у вікні,
За те, що бережеш Вкраїну-неньку,
За те, що вижив в цій брудній війні!
Я дякую тобі за все, що маю,
І за твою раптову сивину,
За те, що стяг упевнено тримаєш
Й зі мною проклинаєш цю війну!
Я дякую тобі за світлу днину,
За подвиги, що здійснюєш щодня,
За те, що ти проста земна людина,
Й що Україна в нас обох – одна!
Я дякую тобі за небо синє,
За ту надію, що в мені зберіг.
Хай вбереже тебе Всевишній, сину!
Вертайсь живим на батьківський поріг!
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018
Плинуть замріяні весни,
Ніби лелеки, у даль
І на життя перехрестях
Сіють звабливу печаль.
То не печаль, то – кохання
Весни на крилах несуть,
Душам нові сподівання.
В цьому і є його суть.
Весни лелеками плинуть –
Лет їх забуть не дано.
Смак гіркуватий калини
Має кохання вино.
Хто ним хоч раз упивався,
Жив на землі недарма,
Дивом весни милувався,
Тих не злякає зима.
18.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2018
Забута стежка назавжди в минуле,
Тому й нема до нього вороття,
Ми ж не забули, як нас лихо гнуло,
Але ж без нього не бува життя.
Від старту ми й до фінішу прямуєм,
Долають шлях свій місяць і зірки,
Із маминого лона і до мумій
Святі проходять шлях свій нелегкий.
І сонечко теж котиться зі сходу –
Такі закономірності буття…
Своя дорога і в мого народу:
Звільнитися він має від сміття!
15.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819186
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2018
Коли у сни до мене тінь війни
Попроситься, щоби повоювати,
Своєї не побачу в тім вини
І вже не стану я панікувати,
Адже війна – не воля це богів,
Присутні там і зрада, і розправа,
То ж прощення нема для ворогів,
Котрі прибрали небо у заграви.
Вони вбивають-мучать нам людей,
Руйнують не лише міста, а й мрії.
Молитвою новий почну я день:
«Допоможи нам, Матінко Маріє,
Імперію російську присмири!
Не може зло у світі панувати!
Народ мій під покров свій забери,
Адже ти для усього світу Мати!»
16.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2018
Квітують мальви за вікном,
Рожеві, білі і червоні,
А ті он, темні, мов вино,
Міцні й високі, бо на волі.
Дивлюсь на милу цю красу
Й думками плину у дитинство,
Через життя я їх несу,
Тому, мабуть, і серце тисне.
Вони ж угору піднялись,
Немов вітаються зі мною.
Я ж їх люблю, як і колись,
Любов’ю, щирою, земною.
Чернігів. 12.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2018
Війна – це бій за воленьку синів,
Хрестів паради і смертей, і зброї.
Війна – це біль і вдів, і матерів,
Це час, який народжує героїв.
Війна – це стогін неба і землі,
Коли вони дітей своїх ховають…
Не у блакиті сонце – у імлі,
І чорним диском – сонечко над плаєм.
Війна – це хмари чорні вороння,
Що після бою накривають поле…
Та тільки Бог – не слуги короля –
Вирішує землі і людства долю.
1.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018
Чому покликала їх доля на війну?
Чому краса жіноча – в камуфляжі?
Може, щоби віддати данину
Землі своїй, спинивши плем’я враже?!
Й сьогодні доля України на кону
Й залежить вона тільки від народу,
Тому жінки помчали на війну,
Хоча вони і берегині роду.
Чому покликала їх доля на війну,
Де смерть і перемога поруч ходять?
Перша напій гіркий п’є з полину,
Інша ж героїв у борні знаходить.
Тому й покликала їх доля на війну,
Де ні, не подіум чекав – брудні окопи,
Неспокій душі ніжні огорнув.
Тепер дівчата – вояки-«укропи».
22.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018
Дзвеніло в лузі кониками літо,
Ледь вечір прохолодою війнув…
І підняли свої голівки квіти,
На мить немов забули про війну.
Та раптом… звук, різкий, мов божевільний,
Труснув повітрям і вгорі… застиг
Стовпом, високим, чорним, що повільно
Спускався там, де зведені мости.
А коли дим розвіявся навколо,
Від рани край моста униз спустивсь,
І защеміло серце диким болем:
Там гинуть люди, не лише мости.
Мости – не тільки будархітектури,
Мости – то є єднання берегів,
Людей, родин, народної культури,
З мостами завжди менше ворогів.
Не рвіть мости – то символ є єднання,
Воно ж сьогодні необхідне нам.
Кому потрібне ще переконання,
Що лиш Росії вигідна війна?
1.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
(Присвячую Маринчику Станіславу Гавриловичу, голові Ічнянської літературної спілки "Криниця).
.
Звичайний з виду зовсім чоловік,
Та часто його батьком величають,
Бо людям служать досвід його й вік.
Такого радо всюди зустрічають.
Він синяви позичив у весни,
А сині очі не бувають строгі,
Для нього світ наш трохи затісний.
До серця кожного знаходить він дорогу.
Він той, хто сіє зерна доброти
У душі, котрі на тепло чекають,
Чи розпинають холодом вітри,
Та це його нітрохи не лякає.
Він той, для кого Ічня – понад все,
А Україна – друга рідна мати.
Сумління й гідність – це його лице –
За них життя готовий він віддати!
22.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
Назвав народ поета «наш творець»,
Як і того, чиї ми усі діти.
Поет – життя й історії знавець,
Без нього темно й глухо в білім світі!
Поет за суттю є також борець,
А його зброя – влучне правди слово,
Невтомний він майбутнього творець,
Будує саме він його основу.
А творить тільки зранена душа
Й тоді, як біль чужий її турбує.
Чутливу душу спокій залиша,
Коли багатий бідного грабує.
Поет – це й лікар цілих поколінь,
Покласти здатен голову на плаху,
Заради інших проганяє лінь
І служить людям, Господу без страху!
23.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018
Де краса поєдналася із сивиною,
Білоусик в’юниться, й Стрижінь тихий біжить,
Де веселки-мости устають над Десною,
Й Ігор-князь вирушав попереду дружин, –
То Чернігів мій – місто, яке пам’ятає
І набіги ординців, і кочівників,
Та земля, що іздавна не тільки свята є –
Вона матір’ю стала і для козаків!
Де Десни синьоокої води струмують
І лісів піднялась непрозора стіна,
За синами своїми народ знов сумує…
Розляглась навкруги срібнодзвонна луна, –
То Чернігів мій – те нерозгадане місто,
Де сплелися в вінок слава, воля й краса,
То ж живе хай Чернігів і «нині, і прісно»,
Йому доля написана на небесах!
22.12.2018.
У Чернігові три річки: Білоус, Стрижінь, Десна.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018
З кохання звуків зіткані слова
Здолають найміцніші перепони,
Й хмільною стане світла голова,
Немов би від чарівного напою.
І серця два заб’ються в унісон
В щемливому надмірнім хвилюванні.
Ніколи тут немає віб-персон.
Бо рівні і підвладні всі коханню.
24.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
Літа Вкраїни в паморозь вдяглися,
Хоча вона така ще молода:
Майдани в кожнім серці відбулися,
Де закипала кров, а не вода.
Приспів:
Нема такої сили, щоб скосила,
А чи зламала українства дух,
А чи закрила сонце й небо синє!
Ніколи, бо народ ми відчайдух.
Не хоче нас Росія випускати,
В покорі звикла всіх-усе тримать.
Не «братом» старшим нам була, а катом,
Старалась нашу єдність поламать.
Приспів.
Ніколи вже не стане на коліна
Народ, котрий свободи укусив,
Нікому не здолати Україну:
Її до волі Бог сам запросив!
Приспів.
29.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818558
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.12.2018
Де стежини лягли хрещато,
На горбочку, в садочку, хата
Потонула в красі травневій –
В білій повені, у вишневій.
А вгорі, скільки бачить око,
Синьодаль і легка, й глибока,
Щойно вишита сивим ранком,
Що одяг усе в вишиванку.
Коли ж крила опустить вечір
На вишневого саду плечі,
Посміхнеться зорями небо,
Солов’я стануть слухать верби.
Місяць казочку домалює,
Щире серденько розхвилює,
І мені, і біленькій хаті,
Де стежинки лягли хрещато.
3.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
Лягають букви зернами в рядочки,
Щоб віршем, ні, акордами зійти,
Щоби допомогти синам і дочкам
Всю наволоч в борні перемогти.
Тікають сни у зоряне безмежжя,
А я думок гортаю сторінки:
Скільки іще сплатить за незалежність?
А сплачено вже скільки за роки?
Й гаряче серце льодом обіймає…
Воно ж палає й проганяє страх.
Відомо, зло ніколи не дрімає,
І клякне істина на стиснутих устах:
Заради цього наш народ повстав!
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
Заграй мені, скрипалику,
Ранньою весною,
Нехай же я із парубком
При зорях постою.
Нехай струни тонесенькі
Запіють-заграють,
Полюбила вірнесенько
Козака з-за гаю.
Ой, заграй же, скрипалику,
Хай згадає ненька,
Як кохала ковалика,
Що став мені неньком.
Мерехтять зірки, радіють,
Скрипка не вгаває,
Та на неньку це не діє –
Гулять не пускає.
Заграй мені, мій скрипалю,
Хай душа здригнеться,
Журба очі заступає,
Стан вербою гнеться.
Ой, прийду я до криниці,
Де музика грає,
Води прийде теж напиться
Козак із-за гаю.
Заграй, любий скрипалику,
На скрипочці з клена,
Бо ж не можу я спатоньки –
Козак любить мене.
Заграй, заграй, скрипалику,
Пізньою весною,
Лягла ненька вже спатоньки,
А я з милим стою.
17.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818256
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.12.2018
Літа його вдяглися в сивину,
Бо пережив таки уже немало:
Напівсирітство знав і ось… війну,
Де доля у заручниках тримала.
Він знав ціну і дружбі, і грошам,
Не раз і смерті заглядав у очі,
Та не зміліла до добра душа,
І мріяв про повернення щоночі…
Тепер долає він додому шлях,
Здавалось, доля врешті посміхнулась,
Ще сніг лежав лютневий на полях,
Та вже в бруньки весна життя вдихнула.
Нарешті й батьківський омріяний поріг…
Бліду матусю… обійняв за плечі…
В полоні більше бути він не зміг…
Про кожен крок згадав своєї втечі…
Вона стояла біла, мов стіна,
Й несміло скроні хлопця теж біліли…
А поміж ними – роки і… війна…
Від щастя мати в обіймах зомліла…
Ні, не могла вона залишить світ,
Коли її кровиночка вже вдома…
Який же він дорослий… в 20 літ!..
Їх не зламали ні війна, ні втома.
Минали дні. Синок перепочив.
Полагодив ворота, огорожу.
Ночами він зривався, біг, строчив…
І лайку чув, і мову чув ворожу…
Затисла ненька серце у кулак
І як уміла, так допомагала…
А через місяць заявив юнак,
Що їде знов туди, де йде війна…
Вона ж його спинить не намагалась…
17.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818253
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.12.2018
В сонній темряві, непрозорій,
Нічка пестила світлозорі,
Думи ніжила теж рясні,
Що приходили і у сні.
Я життя свого перевесла
Розв’яжу і полину в весни,
Де принишкли й мої роки,
Що з ромашок вдягли вінки.
Ой, ви думи-пташки крилаті,
Понесіть до тієї хати,
Що сховалась під явори.
Ллється сяєво ізгори.
Там матуся жила і тато,
Й ми, маленькі, обоє з братом,
У вишневих літали снах.
А навколо цвіла весна…
Ой, ти ніченько зореока,
Не лічи моїх диво-років,
В сиві спогади загорни…
Порадіють нехай вони.
І яснітимуть щастям очі
В сонній темряві серед ночі.
Серце стукатиме частіш…
Душу, нічко, мені утіш!
2.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2018
То не вітер гне так яворину,
Ледве в ній тримається душа,
То Росія нищить Україну,
Схід перетворила на руїну.
Губиться стежина в споришах
До хатини, котру зруйнували,
До хрестів, прабатьківських могил;
Скрізь нові копати ледь встигали,
В них сини вкраїнські полягали,
Та не опустили корогви.
Дише степ ізнов одвічним горем
І шматує зболені серця,
Розрослась в них сила непокори,
Горе розлилось глибоким морем,
І не видно ще йому кінця.
Та не раз ми ворога стрічали
І впивались болями не раз,
Але гідно землю захищали,
Назавжди із нею повінчались –
Українським був і є Донбас!
18.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818218
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.12.2018
На крилах білих рано прилетіла
У цьому році зимонька-зима,
Стежки сніжком веселим затрусила,
І віяла вона ним, і вертіла…
Назвали її дивом не дарма.
Укривши землю білою габою,
Морози запросила і вітри,
Шибки розмалювала із любов’ю,
І врешті, задоволена собою,
Каталась на санчатах із гори.
12.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818025
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2018
Святий добрий Миколай,
Дітям радість добавляй,
Шли дарунки і гостинці,
Приурочені ялинці!
Миколай почув про свято,
Онучат він мав багато,
Підкрутив угору вус:
«Зараз-зараз розберусь:
Це Галинці і Яринці
По теплесенькій хустинці,
А Миколці і Оксанці
Хом’ячка малого в банці.
Цим Михайлику й Оверку
Шоколадки і цукерки.
Юра й Федя – молодці,
Звісно ж, хлопцям – олівці.
Покладу і різочок
Тим, хто рік давив бочок,
Не хотів ні працювати,
Ні читать, ні малювати.
Пам’ятайте,діточки:
Неслухняним – різочки!»
17.12.2018.
І дорослих, і маляток - всіх вітаю із цим святом!!!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818024
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.12.2018
Чорніє тугою осіння вже рілля,
І руки, голі, має вже гілля.
Тумани по ярах ховаються ще й досі,
Аж посіріла від нудьги ця осінь.
Неначе привиди, шугає вороння,
Тривожні крики й траурне вбрання
Пронизують мою чутливу душу,
Та пережити сірі дні я мушу.
23.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817935
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.12.2018
Війна – то смерть,
І горя вщерть,
Там долі усіх конають.
Війна – то кров,
Там зло й любов,
Хто вже воював, той знає.
Війну спинить,
На мир змінить,
Та тільки не для Росії,
Летить з Кремля,
Нова брехня,
Вогнем і смертями сіє.
Війна прийшла,
Вона страшна,
А гірше цього буває,
Коли ти правду
Розказав,
За неї там… убивають!..
5.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817932
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.12.2018
Багряним листям осінь землю вкрила,
Душа думки про волю вишива,
Бо моїй пісні горло перекрили:
Ба, полиновий присмак у словах
Та ще й з гіркої правдоньки приправа
Комусь не до вподоби. Хто те зна?
А може, ті, котрі не люблять правди?
Чи моє фото фейсбук не впізнав?!
Та осені не буть в природі вічно –
На зміну їй крокує вже зима,
Поставить і вимоги чоловічі:
Не будуть блокувать мене дарма!
І литимуться з силою новою
Мої пісні про волю і добро,
І принесе нам перемогу воїн,
Якого стрінуть люди і Дніпро!
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2018
Поезія – це голос сьогодення
Й відлуння сивоооких поколінь,
Це шал вітрів, північних і південних,
Безсмертя голос з неба і землі.
Поезія – акорди дивні серця,
Мелодія глибокої душі,
Співзвуччя невідомих людям терцій.
Без неї світ зачах би й зубожів.
Поезія – краса і сила слова,
Де дум рясних і вись, і глибина.
Це з Богом незакінчена розмова –
Молитва, пошук істин, сивина…
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817707
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2018
Іще один деньок «у лєту канув»…
Хизується Земля серед планет…
Молитва піднялась над Ватиканом…
Десь народивсь художник чи поет.
Подавсь іще один деньок в минуле,
Щоб кожному наблизити фінал.
Планета також трохи повернулась,
Лиш у Донбасі й досі йде війна.
А час летить… Й спинить його не сила.
І обігнати ще ніхто не зміг…
Не одного утратили ми сина,
У сім’ях їхніх зник надовго сміх.
Та сонечко поверне ще на весну,
Й час перемогу викує для нас.
І Україна з попелу воскресне,
Нам повернувши море, Крим, Донбас
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Торкнутись серцем хочу я слідів
Людей, які загинули за волю…
Не дочекались багатьох дідів –
Московія зламала їхні долі.
В Донбас тепер війною поповзла,
Забрала Крим – змогла перехитрити.
Росія – джерело живуче зла,
Та нас, як націю, вже в землю не зарити.
Ми не забули сталінський режим,
Тривожать пам’ять жертви Сандармоху
І сльози матерів, і крик дружин…
Не може пам’ять заростати мохом.
Важкий здолала Україна шлях:
І беззаконні сірі дев’яності,
Коли топтали предків наших стяг
Чи від невідання, чи від дурної злості.
Може тому громи струснули нас:
Майдани два вогнями запалали.
Лежить напівзруйнований Донбас,
Де чубляться Московські й наші клани.
І мчить на схід вже правнук-патріот
Отих, що полягли колись за волю.
Шанує стяг прозрілий наш народ,
І умира за нього юний воїн.
О, ні! Тепер нас не перемогти,
Бо дух свободи – особлива зброя!
Нам сам Всевишній шлях цей освятив,
І душі нам ніхто не перекроїть!
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Десь бабуся-зима
Забарилася.
А чи снігу нема?
Чи втомилася?
Чи вітри утекли –
Загубилися?
Мо', з дороги таки
Вони збилися?
Зате осінь лише
Посміхається,
Листя яблунь, вишень
Ще тримається.
І морозів нема –
Й досі гаються.
Осінь дивна й зима
Ще змагаються.
09.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817481
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2018
Майдан – це перемога, чи поразка, –
Думки снують-хвилюють кожен раз, –
Коли вдягла та ж сама влада маски,
То Крим «здала», тепер «здає» Донбас?
Майдан для України – це феномен.
Народ стає тоді, мов моноліт,
І землю власну, й воленьку боронить,
За це його й шанує білий світ.
Непереможний він, коли є віра
І віддані землі своїй сини.
Лиш історичний час це перевірить,
Хто вийде переможцем із війни.
Майдан – це не лише красиве слово:
Один за всіх де й всі за одного,
Народовладдя це свята основа.
Ніхто й ніколи не здола його.
2.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817477
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.12.2018
Ой, то не вітер поміж гіллям свище –
То посивіла матері душа,
Упала пелюстками попід вишні,
Неначе чайка, б’ється і кигиче,
На цілий світ про біль свій сповіща.
Її ридання шириться довкола,
Схилило травам голови униз,
Бо ж не чекала горенька такого,
Й ця рана не загоїться ніколи:
Синок не повернувся із війни…
Матуся, ніби пташечка безкрила,
Що лет спинила й пада стрімголов,
Адже біда зненацька землю вкрила,
Неначе подих раптом перекрила,
Бо пролилась її синочка кров…
Та час настане і вітри притихнуть,
Розвіються війни густі дими,
І Україна буде вільно дихать,
Уп’ється кров’ю всенародне лихо,
Й настане літо посеред зими.
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.12.2018
У траур вкотре осінь одяглася,
Проводячи синів в останню путь,
А ще ж недавно нам Москва клялася,
Що будем жити в дружбі ми й без пут.
Сьогодні знов по ЗСУ стріляли,
І вкотре не почув боїв тих світ.
Нікому не болить, скількох поклали.
А це ж не просто діти – кращий цвіт.
Сьогодні знов поранений і… вбитий…
У «Книгу пам’яті» упишеться ім’я…
Сльозами очі матінки залиті…
У траурі всі рідні і сім’я…
Та ще зоря зненацька з неба впала,
Мов рятувать збиралась вояка.
Й згубилась над донецькими степами…
А може, «Град» російський налякав?!
Як добре, що війни нема на небі!
Такі закони нашого буття.
Немає у рашистах там потреби,
А зорі там для вічного життя!
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817437
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.12.2018
А ми зустрілись
невипадково,
І наша зустріч
була знакова –
Усім здалося,
і перехожим,
Що ми з тобою
аж надто схожі…
Усім здалося,
що ми є пара,
Але я щастя
своє проспала…
А як настала
пора осіння,
І залунали
пісні весільні,
Ти для почину
пішов до війська…
А я ж… нічия
була невістка.
У серці в мене
щось обірвалось.
Коханням першим
те щось назвалось.
Чеканням вбита,
листів не мала,
І що робити –
сама не знала.
Вже пролетіла
і друга осінь,
А я чекала
на тебе й досі.
Та раптом рідним –
таємна звістка,
Щоб вони стріли
сина й… невістку…
Ой доле, доле,
чому мовчала?
Може не так
я його стрічала?..
Адже не тільки
були ми друзі,
Коли ще квіти
рвали у лузі.
І все ж кохати
не перестану,
Лише для нього
зорею стану…
5.12.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2018
Приносить кожен день свої новини,
Частіш тривожні, іноді гіркі:
То з Україною Донбас рве пуповину,
І ллється кров її захисників.
Країну нашу хоче розірвати
Москва, забувши про сумління й гріх.
Слугує Раші недалека вата,
Рабами ладна впасти на поріг.
Людці навіки ці в совку лишились,
І заробляють на чужих життях,
Чи то у дурні назавжди пошились,
Чи й досі жить не вміють без вождя?
І боляче мені, й людей цих шкода,
Адже прозріть давно прийшла пора…
Повернення назад нема й в природі.
Ця мудрість вічна, хоч уже й стара!
16.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817240
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.12.2018
Відголосила осінь журавлями,
Відплакала притомленим дощем,
Брела тепер зчорнілими полями,
Несла в собі невимовлений щем
За золотом, що втратила назавжди,
За квітами, котрі здолав мороз,
За маревом, що в пам’яті, як завше,
Диміло тут після осінніх гроз.
Калюжами в коротких чоботятах
Ішла вона навстріч сестрі-зимі,
Й ховали діти змерзлі рученята
Та мріяли, щоб сніг усе замів.
30.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817150
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2018
Одна у нас Україна
У чорно-червоних тонах,
І плавилася, й горіла,
Та вистояла вона.
Не раз у борні…вмирала
Й відроджувалася знов…
Тремтіла рука від рала,
Втомилася від оков.
Минувшина України
Аж надто була важка,
Та пісня із вуст бриніла,
Що славила козака,
Бо воля і Україна –
То вічний стійкий тандем,
Й душа, хоч не відболіла,
До світла таки веде.
Холодний Сибір, ГУЛАГи,
Три мори і Соловки,
Репресії – дикі плахи –
В’язниці за колоски –
Усе знала Україна
Тому вона і свята.
Підніметься із руїни,
Бо сила нова зроста.
9.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817148
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.12.2018
Я не люблю розмов про все і ні про що,
А хочу словом запалити очі,
Серця зачарувати всім віршом,
Адже поет – душі людської зодчий.
Я не люблю зарозумілих фраз,
Бо тільки простота – найбільша цінність –
Цьому навчав Великий наш Тарас.
Писати просто маю в собі смілість.
Я не люблю, коли туманяться думки,
І їх не кожен може зрозуміти…
Поезія повинна жить віки,
Дорослі щоб впивались нею й діти.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817047
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2018
Коли засинають верби,
То близько уже зима,
В зажурі сіріє небо,
Хмаринок легких нема.
Тоді засинають верби,
Впаде як останній лист,
Птахам рятуватись треба –
У вирій вже подались.
Коли засинають верби,
Не затишно і в душі…
Злітають думки у небо –
Немає для них межі…
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817045
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018
Іду-пливу поміж людей,
Життєві сходинки долаю,
Щоденне щире «Добрий день!»
Собі, як данину збираю.
Здавалось би, прості слова,
Але ж лягають як на душу!
Ба, рай і на землі бува,
Тому й життя любити мушу!
14.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2018
Ніч за вікном стояла
І стерегла мій сон.
Зорі комусь сміялись
З темних німих висот,
Може, вітрам стокрилим,
Що облетіли світ
Та й задрімали в брилах,
Може, нічній сові?
Хто про це знати може?
Зорі лише і ніч,
Світла, непереможна –
Сон стерегла мені…
25.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816932
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2018
Люблю осінні довгі вечори,
Хоча темніє надто таки рано,
З вікна невидимі ні сад, ні явори,
І місяць, і зірки неначе вкрали.
А ми із музою чаюємо в теплі,
Домовились не поспішать нікуди,
Здається, ми одні на всій землі…
І спогадів, і планів у нас – пуди.
Коли ж у нічку вечір заблука,
Посіє букви строго у рядочки,
А в них – про нас, героя-вояка,
То кров вистукує у скронях молоточком.
Завмерли у шерензі і думки:
Комфортно їм у довгому чеканні,
Осінній темній ночі завдяки,
Побачать світ і вірші про кохання.
Люблю я довжелезні вечори,
Коли думкам у голові не тісно,
Коли диктує хтось мені згори
Наступний вірш, а чи слова для пісні.
22.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2018
Не раз я весни у житті стрічала
І проводжала осені не раз,
Поки із долею поета повінчалась.
Мої кумири – Леся і Тарас.
Злітала в вись, у синьояснооку
І животворним падала дощем.
Душа мужніла, не жила я збоку,
Була з народом серцем і віршем!
9.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816803
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2018
Коли розпинають душі
І дітям, і матерям,
Чи можем ми буть байдужі,
Як плаче в імлі зоря?
За волю і долю кращу
Лилась наша кров віки,
Втрапляли у смерті пащу
За землю свою вояки.
Страждала у муках ненька,
Не раз закипала кров,
І тих залишалась жменька,
Хто в серці зберіг любов,
А та знову розросталась,
Наповнювала серця,
Поки таки від’єдналась,
Народжуючи борця.
З Майданів двох заявила:
Нема вороття назад.
Це ворога розгнівило
Й нова почалась гроза.
Тепер тисячами платим –
Кладем молоді життям.
На суші й воді – пірати,
Та й влада не зовсім та.
Все ж, вистоїмо – не вперше
Ламають об нас списи.
Росія, як завше, бреше.
Упав не один наш син,
Але ж духу не збороти
Нікому (і москалям!).
На те і є патріоти,
Щоб вільна була земля!
4.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2018
Де лани неозорі
І збентежені зорі,
Де озер срібноооких
І річок водограй,
Це моя Україна,
Сторона солов’їна,
Там життя мого кроки
Неповторний мій рай.
Приспів:
Це моя Україна,
Неповторно-чарівна,
Серцю мила і рідна –
Мій улюблений край.
Де стежина від хати
Поміж трав волохатих,
А по ній гуля воля
В чебрецевім вінку,
Там я чайкою плину.
Це моя Україна.
В нас одна з нею доля –
Не знайти більш таку.
Приспів.
Де народ, мов родина,
Там квітує калина,
Це моя Україна,
Мій весняний розмай.
Шепіт житечка в полі
І найвищі тополі
Мене вщерть напоїли
І земний дивограй!
Приспів.
3.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816685
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.12.2018
Учора мені пощастило побувати на презентації книги "Авдіївка. Шлях до перемоги". Її автори - добровольці Аліна Косовська та Віталій Кудін Старший. Враженння незабутні. Як наслідок у мене народився вірш "Йде за волю боротьба".
Авдіївка – шматочок України,
Що втрапив під Москви важкий приціл,
Залитий кров’ю, змучений, в руїнах,
Та надто дорогий він для бійців
І в травах росянисто-кучерявих,
І у зими долонях снігових…
Не одного там серце розстріляли
І снайпер не одного підловив.
Там ворон чорний міг над тілом плакать
Ще молодого зовсім юнака,
Що голову свою поклав на плаху,
Не міг клювать очей захисника.
Авдіївка – межа поміж світами,
Це наш складний, та рідний нам Донбас,
Де вірить триколору перестали,
Де й досі йде за волю боротьба.
4.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2018
Блукає сива правда по землі,
З надією у душі заглядає,
Для кожної із них вона свята є,
Та нею нехтують частенько королі.
Чому ж в пошані правда не у всіх,
Важлива для малого і старого?
Хто зупиня її біля порогу,
Той творить чорний непростимий гріх.
2.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2018
Звідки родом людська байдужість
І невдячність пихато-чорна,
Це хвилює тебе, мій друже?
І мене. І не відучора.
Чом зернинки добра й любові
Не завжди проростають в душах?
Мо’ ж тому, що живем без Бога,
Тоді й духом стаєм недужі.
Світ багатий на протиріччя,
Котрі часто не пояснити.
Життя викине на узбіччя –
Не спіши знемагати-нити.
25.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816343
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018
Габа зірчаста ніченьку укрила,
Й безсоння запрягає знов думки:
Чи долю ми так і не підкорили,
Що нелегкі нам випали роки?
Давно у косах білі заметілі,
У інеї й синівські скроні теж.
Ми ж осені спокійної хотіли –
Вона ж чомусь не квітами цвіте.
Але ж чому? Куди поділось щастя,
Що небо колись міряло для нас?
І як у цім житті пройти й не впасти
І нервів де позичить про запас?
Невже не бачить Бог з ясного неба,
Як часто люди блудять у житті?
Кому у світі білім горе треба,
Щоб загубитись раптом у плитті?
І згоджуємось: так, живем, як можем.
І біди мусим теж свої нести.
Свій хрест важкий-легкий, несе з нас кожен,
А доля по життю має вести.
2.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816342
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018
Стукає осінь в віконце…
В вальсі кружляє листок…
Долі стомилося сонце –
Знову чекає місток.
Тиснуть життя перевесла
І заважають пройти…
Важче утримати весла,
Щоб на той бік пропливти.
Час тоді той наступає,
Котрий стежину снує,
Всюди і все він встигає,
Навіть суддею стає.
Він, як і доля, крилатий.
Те не можливо збагнуть
Й ані конем обігнати,
Ані назад повернуть!..
26.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816173
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2018
Вже котрий рік народ живе в тривозі,
Здригається від вибухів земля,
Не сплять бійці – чергують на морозі…
Кому ж потрібна ця війна була?
Хто відповість за дикість азіатську,
Що геном уросла в москальську кров,
За цю війну, гібридну, півпіратську,
Котра не знає, що таке «ЛЮБОВ»?
Хто відповість за матерів страждання,
За вкрадене дитинство у дітей,
За сльози, перші втрати і кохання,
За спалену красу, де біль цвіте,
За іній перший і за сивину в волоссі
Ще зовсім молодого вояка,
За удовиці передчасну осінь,
Яку уже нічим не залякать?
Хто відповість за тих, кого не буде,
Бо не буває ж бруньки без гілля?..
Такого світ ніколи не забуде,
Як і свята прапрадіда земля!
13.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816172
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2018