| Сторінки (41/4016): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Сурмить весна! Дзвенить весна!
То ллється пісня жайвора.
Траві земля тепер тісна –
Вилазить моложавою.
В набухлій брунечці давно
Нове життя закладене.
Комахи кинулись в танок.
Тепло вже непідвладне є.
Пливуть-вертають журавлі,
Вітаються з хмаринками.
І тепло, й радісно землі
Під зорями-жаринками.
Зелом встелилася земля,
Стріляло небо грозами,
Їжак проснувся і змія:
«Не стрітися б з морозами!»
Сурмить весна! Дзвенить весна!
Радіти й справді хочеться.
Верба тепер уже рясна,
І сонце довше котиться!
11.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
(Після перегляду його виставки картин у Чернігівському музеї М.М. Коцюбинського. Юрій Іванович 20 років тому потрапив у ДТП, був майже нерухомий, а сьогодні його заслужено називають українським Шишкіним).
Тут стільки свят прекрасних відбулось!
Митців музей побачив теж немало!
Та стільки світла тут ще не було,
Як Пацана-художника приймали!
В полотнах його край – узимку й восени,
Сьогоднішнє країни і минуле,
Гаї у теплих обіймах весни,
Птахи, що в синю неба вись пірнули.
Гарячим морем жито – тут і там,
Дубів старече чується кректання,
З волами селянин уже в літах,
У кінських гривах вітру завивання!.
Та особливим дихає теплом
У пору снігову батьківська хата,
А понад нею небо розцвіло
І доля Юрія-художника крилата.
Це звідси знею він почав політ
У далеч і тривожну, і широку,
Ім’я його сьогодні знає світ.
Й дружина поряд – доля кароока,
Що ділить з ним і славу, і біду,
І надихає на нові сюжети,
Бере з ним черговий життя редут,
Крилом буває для нового злету.
І хоча бризнула в волосся сивина,
Але живе ще з школи їх кохання,
Воно в тонах присутнє й півтонах
І кличе українців до єднання
Навколо і ідеї, і краси,
Навколо магії, що дише із полотен,
Бо Пацан – України вірний син.
Козацький ген живе у його плоті!
13.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
Купаючись у снах доволі дивних,
Пасу думки не приспані свої.
У них – про все: про війни і людину,
І про життя у місті і в селі.
В такі хвилини хочу світ обняти
І мимоволі серденьком зігріть,
Красу із добротою поєднати,
Чи свічкою в ім’я його згоріть.
А може, й долі розіпнуть вітрило,
Щоб землю вберегти від згуби-зла,
Щоб серця мого думка не ятрила,
Що вчасно зла не вміла розпізнать.
12.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2019
В ту мить, коли красі ми посміхаємось,
І бавимось безпечно із дітьми,
Коли працюємо, вітаємось,кохаємось,
Чи так, як слід, цінуємо це ми?
Бідою вщерть наш схід уже напоєний,
З московською ордою там війна,
Матусі воїнів, геть сиві, болем зболені,
Всім миру просять і життя синам.
Коли ж зустрінеш в одязі військовому
Того, хто першим стрів війни вогонь,
Бійця обравши долю ризиковану,
Не смій зневагою поранити його!
15.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2019
Ще пліткувало літо солов’їним «тьох»
З зозулиним куванням у діброві,
Як ми стежиною тут мандрували втрьох,
Веселі, безтурботні і здорові.
Стелилась стежка та у зелен-споришах,
Вела безпомилково на дорогу.
Не знали ми, що й доля з нами вируша
Завадить чи надати допомогу.
Той час, немов туман , від сонечка розтав,
А ми свій шлях торуємо ще й досі.
Зозуля ще кує для нас літа,
І не одна попереду в нас осінь.
7.04.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Спіткнувся день і в травах роси розгубив.
Схололе сонце довго падало за гору.
А з потемнілої небесної габи
Поодинокі проглядали перші зорі.
Взялись за скрипочки вечірні цвіркуни,
Немов довершуючи чарівне видіння,
Спустилась нічка на мої Верескуни –
Немає метушні, закінчилось ходіння.
Лиш світлий місяць поміж зорями, мов пан,
Велично й гордо шлях нічний долає,
Під ранок зшиє сивий з марева жупан,
Яри й долини в нього вміло повдягає.
24.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Останню посмішку солдата
Дарує фото зі стіни.
Читаю. Як же його звати? –
Солдат останньої війни.
А юний же який, безвусий,
На нім – тризуб, натільний хрест.
Одна сережка сяє в вусі:
Синок один в сім’ї, як перст.
Зустрілася з його очима:
О, скільки ж світла в вояка!
Високого не мав він чину.
«Калаш» старенький у руках.
І болем серце геть зайшлося,
Бо обняла його печаль:
О, скільки ж планів не збулося!
Життя ще ж тільки розпочав,
А вже згорів. Жорстока доля?
О, ні! Тяжка вина Кремля!
Він боронив собою волю
І фоту посмішку послав.
Вона зовсім напівдитяча,
А помістився ж цілий світ,
І гірко мами серце плаче,
Бо не побачить сина плід.
Дай, Боже, нам війни не бачить!
9.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Крізь плин століть громами зазвучало
Високе ймення нашої землі:
«Я – Україна! Горда, незвичайна!
Це мій народ устав таки з колін
І розірвав старі імперські пута,
Щоби не мати зайвої нужди,
«Любов» Росії «братню» не забуде,
Бо ж стільки випито за всі роки біди,
Що іноді дивується півсвіту,
Як вижив цей нескорений народ,
Котрий не раз платив найкращим цвітом.
Той опадав частіш без нагород.
Це він сказав тверде, мов криця, «досить»,
Я сам господар на своїй землі,
Хоча історія уроки ще підносить,
Не панувати тим тут, хто в Кремлі!»
3.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Вона була дружиною афганця…
Вдова – тепер… Із 20-и вдова…
А мріялось… Хотілося ж так щастя!
Загинув милий… за чужий Афган!..
Крім того, вона мати: має сина,
Якого любить більше за життя.
Як і в коханого, у сина очі сині.
У ті ж не надивилась до пуття.
Війна завадила. Й сльоза їй щоку росить.
Спішить її утерти крадькома…
–Коса війни людей не просто косить,
А й долі людям без жалю лама.
Свинцем лягла біда на її плечі:
Нелегко ж бо жилося у селі.
Дивився сумно в очі синій вечір,
І долю удовину син стеріг.
Роки серпом жіночу спину гнули.
Піском крізь пальці сипався і час…
Синочок виріс. Доля посміхнулась.
Та запалав Майдан. За ним – Донбас.
Тепер в АТО син. Жарко там і небу.
А треба незалежність зберегти.
В таких, як він, була і є потреба,
Щоби Московську гадь перемогти.
Нечасто дзвонить. Ба, завжди суворий:
–Здоровий, мамо. Добре все. Тримайсь!
Не забувають друзі його двору.
Лягла на землю вкотре і зима.
І в косах мами снігова завія,
Не блиск в очах, а туги пелена.
Лиш сині очі внука в чорних віях
До себе кличуть: тут же не війна!
Для неї ж головне тепер – надія.
Їй лиха доля налила ущерть.
Вечірні вісті особливо діють,
Коли повідомляється про смерть.
Вмирає тоді крик німий у грудях,
І глухне жінка після тих новин.
А скільки ллється там неправди- бруду!
Душа ж кричить: о, тільки би не він!
Так і живе вона надією й чеканням,
Хоч іноді бракує сну і сил.
Невістка й внук із нею – плід кохання,
Бо ж батьком став її єдиний син.
У очі вона внуку заглядає:
–По-іншому твій тато жить не зміг,
Він там, де навіжена смерть гуляє…
Й молитва в небеса її злітає,
Щоб очі сині Бог їй уберіг!
8.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
Миколо Івановичу!!!
Із ювілеєм щиро Вас
Ми раді привітати.
Найкращі відшукать слова,
Щоби в фейсбук послати.
Летять літа… Літа летять…
Неначе пташенята…
Їх сімдесят та ще і п’ять!
Багато? – Не багато!
Нехай вони собі летять,
Бо їх не зупинити…
Хоч виправка й хода не та,
Та Ви не той, щоб нити:
Давно з комп'ютером на ти,
До віршів, нот охочий,
Душею завжди молодий,
Пісень уже віночок!
Дай, Боже, сонця Вам, тепла,
Здоров’я і терпіння,
Щоб рівно доленька текла,
Ні слова про старіння!
Красою стане сивина,
Дарує творчість Муза.
Дзвенять хай келихи вина
У колі вірних друзів!
До 100 живіть, бо менш – ніяк –
З дружиною своєю,
Ви батько справжній, дід, козак!
Живіть до 100 з сім’єю!
9.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
Плаче… тиші струна,
А під нею – скалічена доля
Молодого бійця,
Котрий кровію слід обагрив…
В краї тому війна –
Не за землю вона, а за волю…
Вже не видно лиця,
А сніг сипав і сипав згори.
Плаче тиша… німа…
Й небо плаче сніжком – не сльозою,
А навколо зима.
Понад килимом білим печаль…
Долю хто ту зламав
Юнака з неземною красою?
Тіло сніг заховав…
Ледь видніє краєчок плеча…
Вже не плаче – рида
Темна ніч і будує замети.
Нахилилась біда
Над засніженим полем, як тінь.
Юнакова душа
Білим ангелом лине в безсмертя
Й по собі залиша
Те, чого він не встиг у житті!
31.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Коли весна загляне в голий гай
І сонце промінець пошле в долину,
В душі такий неспокій і розмай,
Немов до сонця й сам на крилах лину.
І бачу, як землиця ожива,
Дарує силу бруньці і людині.
Їм ніколи тепер відпочивать,
Бо рік годує весняна година.
16.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Коли стрінеш собачку, друже,
Відвернутись не поспішай,
На дитину він схожий дуже,
І дитяча у нім душа.
Очі повні тепла й довіри,
Мов чекають твоїх порад,
Доброти у них теж без міри.
Тож опікуйся ним. Не зрадь!
13.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Радій тому, що сонце й небо бачиш
І холод відчуваєш, і тепло,
Не будь скупим, сердитим, необачним,
Поки життя твоє не відцвіло.
Зимі радій і осені, і літу,
Радій весні й кожнісінькому дню,
Бо лише раз живеш у білім світі
На крилах долі, створюєш рідню.
Нехай волосся в сивину вдяглося,
То не біда – радій новій красі,
Добру радій, що в серці збереглося,
І ранкам, що проснулися в росі.
Живи і не тому, що жити треба,
Знай, доля твоя світу не чужа.
Живи, щоб світ не нарікав на тебе,
Й щоби твоя не краялась душа!
17.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Зима ховає слід свій у сніги,
Кущі й дерева в іній зодягає,
Та вже весна, мов привид, понад гаєм –
Володарка краси, тепла й снаги.
То маревом опуститься густим,
Щоби сніги й останні вже доїсти.
Озветься шпак музикою троїстим,
І поспішає пролісок цвісти.
14.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
26-а артбригада
Не один рік у строю!
Знає жахи «Смерчів», «Градів»,
Ненавидить сепарню.
26-а артбригада –
Воїв славних авангард.
На війні – не на параді –
Ллється кров за кожен ярд.
26-а артбригада –
Справедливості коса.
Без утоми косить гадів
Ця Бердичівська гроза.
26-а артбригада –
Це Житомирщини цвіт –
Б’є уміло «колорадів» –
Подвигом чарує світ.
26-а артбригада…
Воїн кожен її – «ас»,
Слову власному не зрадить,
У бою він просто «клас»!
26-а артбригада
Страх наводить на орду,
Вояки там брат за брата
Битву віддано ведуть.
26-а артбригада –
Рідної землі оплот –
На сторожі волі й правди.
Її воїн – патріот!
26-а артбригада
Відзначає ювілей,*
Янголів її багато
В небесах тепер, але
Дух бригади не ослабне,
Українці ж бо вони!
Всі походи її славні
На шляхах АТО – війни!
6.03.2019.
* – 15 років від дня створення.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
Зима засніжена забула
Зібрати звечора зірки,
Замилувавшися, знебулась,
Зоріла звично залюбки.
Закрався задум застарілий
Засіять зрихлену зерном.
Земля зрадіє, зарясніє,
Заграє злаками-зелом.
23.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Земля Чернігівська…
Земля журби й героїв –
Історія цю тезу довела –
У лихоліття час
Людською кров’ю –
Не маками червоними
Цвіла…
Земля Чернігівська… Ти славою повита,
І зради тінь торкнулася тебе,
Й сльозою материнською полита,
Й дощами із насуплених небес.
Вітрами ти історії розп’ята,
Вставала й знову падала не раз,
Стояла ти завжди за волю й правду,
Тож не дарма любив тебе Тарас.
Земля Чернігівська… Моя ти сива нене!
Немало мною пройдено доріг,
Та кров моя струмує швидше в венах,
Коли стаю на батьківський поріг.
Люблю тебе, як віхоляться зими,
Й коли скресає крига на воді –
Те почуття високе і незриме
Робить мене крилатою тоді!
24.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Творіння віршів – рідкісна хвороба,
Яку не зупиня імунітет,
Й якщо це не пера несміла проба,
Тоді діагноз маємо: поет!
Рожеві мрії в них чергуються й стремління,
Й думок цілодобовий хоровод,
Коли народжується слово те, нетлінне,
Де біль людський і шум весняних вод.
Поезія – думок дитя й безсоння,
Котре не жде ні місця, ні часу,
Коли й на сірому осінньому осонні
Ми зустрічаєм сонячну красу.
Душі вогонь там з присмаком кохання,
З тремтінням рук і серця водночас,
Блакить небес, уплетена в зітхання,
І лет думок, що осідлав Пегас.
Поезія – це берег для любові,
Невинна цнота де і мудра сивина,
І вітру шквал, і звуки хвиль прибою,
Між почуттям і розумом війна.
В мистецтві вона панна! Ні, царівна!
Це витвір струн, смичка і скрипаля,
Де глибина й невимовна чарівність,
Котра людське в людині прославля!
16.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
(Присвяч. Володимиру Івасюку, автору пісні «Червона рута». [b]4.03 йому би було лише 70![/b])
Ніченька старі Карпати вкрила
Тай подарувала пісні крила
Про червону руту й чисту воду,
Про гірську красу й дівочу вроду.
Приспів:
А «Червона рута» – пісня файна,
В ній любов свята є до Украйни
Й доля непроста, Івасюкова,
В плетиві творіння загадковім.
Задзвеніла пісня кришталями,
Над степами линула й полями,
Гори чарувала й полонини,
Кожне серце юне полонила.
Приспів.
Розгубили зорі янголята,
Підхопили пісню на крилята,
Понесли її над цілим світом
Про Карпати й рути дивні квіти.
Приспів.
7.11.2014.
Ганна Верес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Коли два серця в обіймах любові
Назустріч одночасно потяглись,
То дружба, справжня, послана нам Богом,
Народжена не вчора, а колись.
Літа і далеч – то не перешкода,
Щоб почуття міцніли, збереглись,
І тільки їм відомі дивні коди,
Котрі вони пронести спромоглись.
У слово «дружба» вплетено немало
Терпіння і любові, і добра,
І хоч життя нас іноді ламало,
Та вкотре разом почуття збира.
17.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2019
Зірки,
немов крізь решето,
Дивились
з неба в ніч.
Чи то не Бог сам
креше там,
Схололі
вже вогні?
У хмари
тіло вигнуте
Теж місяць
не ховав,
До ночі
встигли звикнути
Дерева
і трава.
Ген, борозною
білою
Чумацький
шлях стеливсь,
Рукою
загрубілою
Хтось малював
колись.
Дивлюсь
на світ нічний оцей –
Які ж ми
в нім дрібні!
Великі
знають всі про це,
Відкрилось
і мені.
7.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019
Ці вояки – не просто добровольці –
Це України ледь розквітлий цвіт…
Прапрадіди їх – славні запорожці…
Сьогодні внуки їх рятують волю й світ.
Чернігівський… Мотопіхотний… Перший…
Це він тілами ворога спинив.
Бійців його назву я щонайменше
Богами не АТО – таки війни.
Без страху заглядали смерті в вічі,
Коли змагались з нею і не раз.
Вони козацтва паростки із Січі,
Їм дух зі сталі викував Тарас.
Без техніки, бронежилетів, касок
Вони стояли й дивували… смерть…
Ординців довели ледь не до сказу…
Ті ж посилали танки, «Гради», «Смерч».
Лягло немало там, на полі брані,
Тринадцятий порідшав батальйон.
Не всі іще залікували рани,
І не для всіх закінчився полон.
Болять чернігівцям і зниклі побратими,
І ті, що умирали… на руках,
Котрі своєю кров’ю освятили
Ту землю, що зростила вояка.
Роки летять… Життя не зупинити…
Й не викреслити з пам’яті АТО…
Не забуваймо ж голови схилити
Перед загиблого портретом і хрестом!
І подих свій на мить... теж зупинімо,
Коли звучить полеглого ім’я,
Віддаймо шану і постіймо… німо,
Адже в скорботі вся наша земля…
28.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
Весняне сонечко не випалить жита,
Як і дитя своє не знищить справжня мати,
Велика місія у нього і свята –
Тепло й любов усьому дарувати:
Людині, звіру і рослині, і землі,
Й воді, щоб сонцю й дітворі сміялась,
Рибині й птаху, і закоханій змії,
Щоби, крім мудрості, вона пізнала радість.
Весняне сонце – запорука є життя,
І це є істина, ні, швидше – аксіома,
Що кожного із нас у світі цім буття
Трима,надія,віра і любов,відомо!..
19.07.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
Живу і все частіше помічаю –
Не кожен із митців громадянин
Землі своєї. Тим не пробачаю,
Хто горя не відчув отих родин,
Що заплатили батьком, сином, внуком.
Мені не по дорозі з тим співцем,
Хто забуває про народу муки.
Такому кину докір у лице.
Глибоку рану у душі я маю,
Як хтось своє коріння забува,
На землю, котра у житті тримає,
Щоденно діжку бруду вилива.
Коверкаючи тата-неньки мову.
Він «Что ти? Как ти? – хоче всім сказать.
З такими важко клеїться розмова,
А в глибині душі гірчить сльоза.
28.12.2018
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Літа свої сіяла в полі,
Щоб був холодок від тополі,
Щоб сонечко не припікало,
А доля б стелилась квітками.
Літа свої сіяла в лузі
Хотілося вірить подрузі,
Та віра об зраду розбилась,
А роки ледь не розгубились.
Літа свої сіяла ранком –
Боялася стати підранком.
Ой доле, не рань мені душу,
Із нелюбом жити не змушуй.
Літа свої сіяла й долю,
В любові жила щоб на волі.
Літа вже зійшли – не барились,
А доля чомусь… запізнилась.
2.12.2012.
Ганна Верес Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Серед тисяч думок заблукалих
І розпечених дійсністю фраз,
Мене думка найбільше лякає,
Коли волю здобуде Донбас.
Розпинає мене це в безсонні,
Де штрихує події війни,
Линуть дзвони церков, мов плаксони,
Сповіщають про вбитих вони.
Серед них і безвусі, й солідні,
Допиває біль кожна сім’я…
Нагадать хочу я, принагідно,
Що війна все довкруж спопеля.
Серед тисяч думок заблукалих,
У потоці тривожних хвилин
Плине думка, котра не звикає
До війни, бо пече їй, болить!
9.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Коли весна теплом освятить край
І прилетять птахи дзвінкоголосі,
На хвилях затанцює світлограй
І здасться, диво дивне відбулося.
У зелен-кучері одягнеться верба,
«Курли» згори озветься журавлине,
А в нім і радість, і легка журба,
Позичена ще з осені в калини.
Хмарки зрадіють сонцю і блакить
Розправить парасоль свою над краєм,
Співатимуть на всі лади шпаки,
Й сопілочка весни їм підіграє.
Вода почує згодом перше «кум»,
Їжак від сонця трішечки осліпне,
Стривожить бір зозуля своїм «ку»
І долю на сосні чиюсь розІпне.
4.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Переплелися наші долі,
Але з’єднатись не змогли…
Не наші винні в тім долоні,
А перші вибухи війни.
Ти з перших днів на фронт поїхав,
Моя ж дорога – в інший бік…
А через кілька літ зустрілись –
Вогонь війни обох обпік.
Ти був поранений, жонатий.
Моя ж – поранена душа.
Той час, хоч поряд наші хати,
Нам вибору не залишав.
І хоч летіли долі поряд,
Але ж людей не проведеш:
Дивились іноді на зорі,
Та до своєї пари йдеш.
Вже красти щастя нам несила –
Воно ж, солодке і гірке,
Манило душі наші сиві…
Бува ж з людьми в житті таке!..
Переплелися наші долі –
З’єднатись… так ми й не змогли,
Бо не змінити нам долоні,
Бо не змогли спинить війни.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Я всю планету обійшов із краю в край,
Поки знайшов…
тебе одну.
Я слов’янин, а не японський самурай –
Все ж перешкоди
перетну.
Хоч б’ється серце й закрутилась голова,
Я на землі,
як у раю.
І не потрібні тут якісь іще слова –
Вони втрачають
суть свою.
Співає сонячна планета про любов –
І наш звучить
там спів.
І хоч багато ще життєвих в нас турбот,
Все зрозуміємо
без слів.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
То не ключі пташині пролетіли –
То наші з мамою поранені літа –
Горіли ми, трудилися – не тліли:
І будні сірі знали, і свята.
Нам коси заметілі засівають,
Частіш п’ємо суєт гірке вино,
Адже життя легкого не буває –
Це добре знає кожен з нас давно.
Смакуємо життя ми щогодини,
Рятуючись від туги і нудьги,
Й високе ймення несемо «людина»,
Де вдосталь світла, доброди й снаги.
І хай сніги у нас обох рясніють,
Це не завадить більш любить життя…
Шкода, лишень, що маму бачу в сні я,
Й життя ніхто не вивчив до пуття.
21.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
О матінко, тепло твоїх долонь,
Мов магія впливає на дитину,
Бере дитячу душу у полон,
Як сонечко теплом у літню днину.
Ці руки знають і щоденний труд,
І дотик недопитої любові,
І трепети душевних аплітуд,
Як хрест кладуть у час молитви к Богу.
Краса і біль, поєднані у них,
Як і душа матусі, особливі.
Вони на лінії вогню під час війни
І в вишиванках, і в піснях журливих.
13.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
Червоний колір з чорним завжди поруч –
За землю то людська пролита кров,
У ній велика сила непокори
Й безмежна до Вкраїни є любов.
Червоний з чорним – кольори це болю,
Тривоги за понівечений край,
Це кольори синівської любові,
Котра дітей під стяг один збира.
Вони готові за Вкраїну вмерти,
Бо доля у борців саме така.
Червоний з чорним – кольори безсмертя,
Героїв слава житиме в віках.
18.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
(Артистці Чернігівської філармонії та її сину, що загинув в АТО в 2014 році, присвячую)
Вона читала прозу про війну,
Вплітаючи в слова свій біль і втому:
«Двохсотим» син її прибув додому…
Людей бажала в дійсність повернуть.
Кричало серце й плавилась душа…
Сльоза на дні її закам’яніла,
І тільки скроні снігом забіліли,
Й літа її спішать, спішать, спішать…
Вона читала… Молотом – слова,
Глибокий слід у душах карбували…
І моторошно від тих слів ставало…
Здавалось, простір в залі коливавсь…
Вона – одна із тих, хто дав життя
Героєві, а це архіважливо,
Тепер гірке збирають люди жниво
Й плекають Україні майбуття.
Нарешті змовкла жінка… Зал завмер…
Чи то для себе зважував почуте…
Вона ж для себе зважила, як бути,
Адже була сильнішою за смерть!
28.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
Уп’юсь, мов дивом, я життя вином
Й полину в даль, у синьо-зореоку,
Де у душі не пахне полином
І де біди-журби відсутні кроки.
Там справжній рай і зоряна краса,
По ній підкова зоряна ледь плине,
А поряд Шлях Чумацький провиса,
Що небо ділить з зорями ясними.
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Коли душа добром твоя багата,
А в грудях щедре серце стукотить,
Тоді любов панує в твоїй хаті,
Й ти, мов святий!
То ж поспішай завжди добро творити,
А в серденько любові наливай,
Тоді ти знатимеш, заради чого жити
Не на словах –
На ділі доведи, що ти людина,
І саме в цьому місія твоя,
Тим більше, що життя маєш єдине,
Й одна Земля!
25.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Влетіла ластівкою я в книжковий світ
Зі збіркою[b] «Калинова сопілка»,[/b]
Вона найперша. Там про рід мій звіт.
В ній був Всевишній критиком і свідком.
А потім були друга,третя і
Четверта й п’ята світу посміхнулись.
Здавалось, досягла чогось в житті,
А тут війна-АТО нам підвернулась.
Й посипалися вірші знов і знов,
Летіли в інтернет, Донбас, між люди,
Будили українства дух, любов
І віру: «Україна таки буде!»
[b]«Вони вмирали двічі»[/b] – так звучить
Четверта. П’ята – [b]«З Україною у серці!"[/b]
Дивилась правді в вічі, біль п’ючи,
І з ворогом також була у герці.
Слова вдягала у сльозу і біль,
Коли розлуку з сином малювала,
І прощі зраді не було й ганьбі,
Як в Іловайську нашім нас здавали.
П’ять збірочок у мене колективних,
Самій бо надто складно видавать,
На перший погляд це звучить і дивно,
Та їх у мене назбиралось п’ять.
Це [b]«Антологія сучасної укр. літ.»[/b],
І[b] «Я молюсь за тебе, Україно»[/b],
[b]«Рими опалені»[/b] й прикрасила цей світ
[b]«Понад усе нам, люди, Україна»[/b].
А ще [b]«Літературний альманах»[/b]
Ічнянської літ. студії «Криниця!,
І в кожній з них, мов грім, звучить війна,
Котра ще довго людям буде сниться.
А нещодавно – шоста [b]«Береже
Наш піт піхоти кров» [/b]– дарунок артбригади,
Й принишк у серці у моєму щем:
Маленька книжка ця, та там – велика Правда!
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Торжествує душа материнська
І кидає втома,
Коли пробує вперше
Єдина дитина крило.
Вилітає у світ,
А вона залишається вдома,
Значить те, чим жила
Стільки літ,
Відбулось…
І сльоза згарячіла
Десь із денця душі піднялася,
Затремтіла й несміло
Зросила матусі щоку…
Лиш тепер зрозуміла вона,
Що як мати в житті відбулася,
Тільки б вибрала долю
Дитина її
Не гірку.
10.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Україна в тобі
Україна в мені.
Україна у кожному серці:
В кого скроні в журбі,
У снігу-сивині
І хто ще в молодечому герці.
Україна в борні.
Україна в вогні.
Стогнуть, ридма-ридають і плачуть.
В закривавлений сніг
Сльози з неба рясні,
Коли душу стрічають юначу.
Україна моя.
Україна й твоя.
Україна одна в нас – єдина.
Тож болить і тобі,
І йому, і мені,
Бо ми всі українська родина.
19.02.2019
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2019
Знать мову свого рідного народу –
Це не лише обов’язок – це й честь,
Це і свята від Бога нагорода –
Не пропусти в житті оцю нагоду,
Бо в твоїх жилах кров його тече:
Бурхливо-неспокійна, українська,
Що в ген у твій навіки уп’ялась,
Адже вона для тебе материнська.
Знай: мова – це твоє надійне військо:
Її віки карали – не здалась!
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2019
Буває дружба на усе життя,
Хоч рідко, але все-таки, буває,
Якщо це друзі справжні – не сміття,
Котрі про честь свою не забувають.
***
Кажуть, що доля, ніби птах крилатий,
Коли впіймаєш, будеш ти багатий,
Щасливий теж і матимеш везіння,
А не впіймаєш – запасись терпінням.
***
Питання виникає знову й знову:
Чом України шлях такий важкий?
У відповідь: біда не в вірі й мові,
Біда у тім, хто наші ватажки.
***
Не спізнюйся до тих, хто жде, з теплом,
Ділись добром і щирою любов’ю,
Нужденних пригорни своїм крилом,
І буде поряд Бог завжди з тобою.
Мова – це засіб війни і єднання,
Котрі впливають на душ спілкування,
Мова – священна молитва до неба –
Вивчити й знати, й любить її треба.
Мова – це те головне, ні єдине,
Що визначає тебе як людину.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
В ночі нема кордонів,
В мандрах вона все життя:
Зорі розгубить над Доном,
Місяцем гляне в жита.
Скрізь за добу буває:
Штати, Росія і Кіпр.
Бачить, як кит пропливає,
Світло морських маяків.
Спати вкладає негрів
І блідолицих вождів,
Турків, китайців і венгрів,
Іншим говорить: «Заждіть!»
Всім вона наймиліша –
З сонцем не вміє дружить,
Світле воно й найтепліше,
Ночі не хоче служить.
29.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Найбільше щастя неньці від дітей:
Хороші діти – нагорода Божа.
Тоді обличчя радістю цвіте…
Всі біди вона з ними переможе.
Найглибша рана в маминій душі
Ота, котру їй нанесе дитина,
Адже обидві душі не чужі
І кров одна тече у їхніх жилах.
Чи можна проти себе воювать?
Питання риторичне… Ні! Ніколи!
А коли матінка іще й вдова,
Й пройшла, ой, нелегку життєву школу?
Чи може бути їй чужим дитя,
Котре носила у собі, під серцем?
Хто б ти не був –дочка чи син – затям:
Їй зобов’язаний своїм життям-буттям,
Не буде переможців у цім герці!
24.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019
Я всього досягла сама,
Хоч були поряд інші плечі.
І життя не пройшло дарма:
Рідні поряд і сміх малечі.
Все було: і тривоги, й сни,
І кохання безсонні ночі,
Й щастя усмішка, і весни,
І сльозинки сріблили очі.
Йшла, тамуючи часто біль,
Щоб ніхто не міг здогадатись,
І наказувала собі,
Що біді не повинна здатись.
Так і йду всім вітрам навстріч,
Вони й досі дмуть без упину,
Не збагну лиш одну я річ:
Коли ж будуть мені у спину?
22.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019
Земля і воля – два ці атрибути
Вели народ мій до важких звитяг.
Без них ніколи нації не бути,
Без них зупиниться країни теж життя!
Народ і мова – люди й коди вічні,
Без них народ загубиться в світах.
Він буде там рабом чи підопічним,
Про звичаї забуде і свята.
Сміливці можуть втрапити за грати,
Одна найправильніша із доріг:
Нам волю треба мати й мову знати
І берегти прабатьківський поріг!
16.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019
–Я України вільної дочка, –
Неначе мантру, гордо промовляю, –
Хай шлях її у ранах і свічках,
Донбас вогнем війни також палає,
Але ж навчились волю боронить
І долю вишити і ти, і я зумієм,
Сльозини рабської не хочу вже зронить.
Благослови нас, матінко Маріє!
Я вишивати щастя не втомлюсь,
Єством своїм усім і почуттями,
І Богу поклонюсь і помолюсь,
Ледь доторкнувшись до хреста вустами.
Коли ж засіє ніч у небі сни,
Для наших діточок буду збирати,
Щоб від Карпат до сивої Десни
Жили у щасті діти, батько, мати.
Я вишию на долі рушнику
Залите кров’ю «Слава Україні!»,
А поряд дівчинку маленьку у вінку
З верби й червоних кетягів калини!
Я України вільної дочка!
15.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019
Прислухайся, як стогне Україна,
Тримаючи важкий та правий бій…
Це молоде відважне покоління,
Котре не звикло жити на колінах,
Торує шлях, де не бува рабів.
Прислухайся, як серце твоє б’ється,
Коли йде мова про війну-АТО,
Хіба в тобі нічого не здригнеться,
Невже душа від болю не проснеться:
Якщо не я, то піде туди хто?!
15.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019
Уп’яте сніги Україну накрили
І знову Майдан, як тоді застогнав,
То ангелів білих розкраяні крила
Туди опустили, де син чийсь сконав!
Їх крила на вітрі тріпочуть, шурхочуть,
Мов хочуть укотре нас застерегти:
Розкрий, українцю, на все свої очі,
Чи про Україну таку мріяв ти?
А мо’, ти забув про лютневії жертви,
Що змусили владу тремтіти-тікать?
Тоді не боялись ми рано умерти,
А може, за себе тепер ти злякавсь?
Тут з нами і ті, хто Донбас боронили.
Для них і для нас – Україна свята.
Пройшли ми всі гідно вогненне горнило.
Ти в себе про неї також запитай!
Запах уже й третій Майдан у повітрі…
Народ ось-ось-ось знайде сили повстать.
Намотує час всі події на вістря,
І гайки закручені вже до нестям.
Але ж коли встане народ наш утретє,
То мало нікому не здасться тоді –
Іде до мети він повільно, та вперто
І мріє про мирне життя у труді!
18.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019
У снігу моя доля і коси,
Ледь схолола від віку душа,
Все було на життєвім покосі,
Та надія мене не лиша.
Не спинюся ж я на півдорозі,
Сірі сумніви знищу і страх,
Від душевних спочину корозій,
Й віра в себе почне виростать,
Бо без віри життя є буденне,
Надто довге воно і пісне.
З нею ж сонце, ясне, полуденне,
Все запалить живильним вогнем.
16.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Зима. Майдан. Горять вогнями свічі…
Такі лютневі поминальні дні.
Народ зібрався вкотре вже на віче,
Знедолений і стомлений в війні.
Бруківка вже не пахне димом, кров’ю,
Та біль не зник у душах матерів…
Ішли їх діти на Майдан з любов’ю.
Чому ж вони в вогні мали згоріть?
Портрети вбитих. А під ними – квіти…
І очі щирі зі світлин в стіні…
Дорослі тут, а поряд – майже діти.
Це ті, хто полягли тоді в борні.
Тут ті, кому боліла Україна,
І ті, кому болить вона й тепер.
Одна мета в них: це – піднять з руїни
І знищити, хто корупціонер.
Тут ті, хто вижив під російським «Градом»
І зна, як дзвін за вбитими рида.
Нема лиш тих, хто Україну зрадив,
Хто на крові торгує без стида.
Нема і тих, хто зараз під вогнями
На фронті і в блокаді під ОРДЛО.
Їх ночі й дні – справжнісінькі цунамі.
Що ж, справді, в Україні відбулось?
Це історичне, непросте питання,
Та істину засвоїв мій народ:
Боротись так, немов би це востаннє,
І кожен має бути патріот!
18.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Невже треба пройти через війну,
Щоби себе відчути українцем?
Чи ж мало нас москаль ламав і гнув,
Що не вважаємо його чужинцем?
Хіба не нас гноїв у таборах
Так званий «брат» і цілився у… груди?
Пора вже зрозуміти це! Пора,
Якщо ми є народ і вільні люди!
19.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
Устань же, народе, великий і мудрий,
За правеє діло ти маєш повстать,
За власних дітей і за світу майбутнє
З молитвою й вірою в щирих устах!
Ніколи не був ти улюбленцем долі,
Немало крові за свободу пролив.
Герої твої не усі ще відомі,
В кім дух українства і спротив бурлив.
Устань же, народе, рівняйся на Захід,
Майбутнє твоє, знай, у власних руках.
Нехай не лякають тебе автозаки,
Бо спробував ти усього у віках:
І каторгу знав, і морози тріскучі,
І шахти Сибіру, і біль Воркути,
Ті рани принижень і рабства болючі
Таки затяглись. Отже вистояв ти.
Устань же, народе, поквапся, час діять,
Бо надто примхливою доля бува,
Поки зігріває серця нам надія.
У чесних руках має буть булава!
Устань же, народе, розправ дужі крила,
З якими б ти все у борні переміг.
Нові перспективи тобі щоб відкрились,
Господь щоб тебе в цьому світі зберіг!
18.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
З сокровенних глибин
Ці слова дістаю,
Ще заглянути в душу я мушу,
Мов над прірвою, я
Біля тебе стою,
Клятви вірності, ні, не порушу.
Кажуть, справжня любов
Не признає оков,
Інші кажуть: вона окриляє,
Та від зайвих розмов,
Виростали що знов,
І від клятви вона не звільняє.
Як же далі нам жить?
Честю як дорожить,
О моя запізніла любове?
Не бува теплих гроз
У осінній мороз,
Мабуть, ми нагрішили з тобою!?
19.11.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019
!
Я не можу мовчать,
Коли гинуть сини України,
Й без міцного плеча
Залишаються діти й вдова!
Я не можу мовчать,
Коли сірі усюди руїни,
Коли плаче свіча
Й вириваються болем слова…
Я не можу мовчать,
Коли зорі згорають дочасно,
Коли дзвони… кричать,
І знеможена клякне душа…
Материнська душа,
Що до днів до останніх нещасна,
А полки яничар
Україну загарбать спішать…
Я не можу мовчать,
Коли світ обняла небезпека,
Коли страх у очах
В ненароджених ще лелечат,
Коли гине пташа,
І безкрилий тупцює лелека
Не вгорі – в споришах…
Я не можу таке пробачать!
24.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019
Душа і доля – подруги життя.
Без них воно в природі не існує,
Їм визначати суть мого буття,
Так думаю, коли лежу без сну я.
Іду назустріч долі і рокам,
Коли душа в гармонії із тілом,
Кажу їй: «Ось тобі моя рука,
Пішли, щоби пізніше не кортіло!»
Я долі іноді іду й напереріз,
Коли відчую, що душа фальшивить,
Й єство моє вже пише: «Розберись!
Собою будь, бо це архіважливо!»
6.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019
Кипів Афган війни великим морем,
Де серед іншої кипіла й наша кров…
Хто слав дітей… на смерть,
чи інше горе?
Кого Союз в чужій землі боров?
Сидів Микола за столом,
А перед ним – лиш хліб і… чарка.
Він красень був на все село,
В Афгані бивсь, аж небу жарко
Було тоді. Героєм став,
Привіз високі нагороди,
А ще… шрами від куль дістав –
Служив радянському народу.
Він на чужій отій землі
Дивився часто смерті в очі,
І снились Солонці Малі
Миколі там майже щоночі.
Вернувсь додому, одруживсь,
Старався жити, працювати,
Здавалось, не дарма прожив:
Дружина, діти, батько, мати.
А потім розвалилось все:
Держава, і сім’я, й робота.
Батьки пішли… А він оце
В житті одну має турботу:
Знайти, що випити й за що,
Продав останнє, що зосталось, –
Ту нагороду, що давно
Йому за бій тоді дісталась.
Останнє в чарку ось налив,
Лишилось що від нагороди,
Згадав, як звали їх: «Орли,
Ви є лицем свого народу!»
Багато ще чого згадав
Орел в минулому – Микола.
І сам собі він слово дав,
Що пить не буде він ніколи.
І хто б і що б з вас не казав,
Я ж вірю: так воно і буде.
Блищить непрохана сльоза –
Про слово дане не забуде!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019
Не заплачу я й не заридаю,
Коли зрада постука в вікно…
Біль і сльози людину з’їдають –
Я це знаю і знала давно.
Полинами я вистелю душу,
Все ж надії свічу запалю:
«Що ж, так малося бути, мій друже,
Я за гріх твій також помолюсь.
Не тому, що образи не знаю,
Я така ж, як і всі… Я – жива…
Та в молитві свій статус пізнаю:
Ні дружина ж я є, ні вдова…
Час тихенько повзтиме без тебе,
Календар рахуватиме дні,
Сонце теж буде міряти небо,
Поки віра проснеться в мені…»
23.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019
Коли тебе шматує біль-стріла
Подіями, що небо рвуть на сході,
І зморшка не одна в душі лягла,
І ти краплинкою себе відчув народу,
Накритого знов хвилею біди,
Який ще жде синівської підмоги,
Аби позбутися московської орди,
Шукай тоді туди свою дорогу!
Шукай добрячу шаблю, чи слова
І борони землі своєї волю,
Хай серце кров’ю помста залива
І все єство твоє кричить «доволі»,
Бо ти і є землі своєї син,
А її доля – то й твоя є доля.
У Бога допомоги попроси
І захисти її святі кордони!
23.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019
Війна й кохання – несумісні речі, –
Сказав би той, хто ще не воював, –
Не для війни жіночі ніжні плечі,
А для кохання, – й посмішку б сховав.
Але в житті на все свої закони,
А ще коли і край свій у біді,
Що в мирний час не сталося б ніколи,
Те відбулось. Чия вина тоді?
Вона і він не перший день воюють,
Обстріляні в бою також не раз,
Солдатські душі все акумулюють,
Від ворога боронячи Донбас.
А душі молоді ще й свята просять,
Хоча уже й припечені вогнем:
Манили його губи її коси…
Ба, долі не об’їдеш і конем.
Кохання їх міцнішало щоднини,
А часто забувало і про страх,
Коли вони у розвідку ходили,
А чи від мін ховались у ровах.
Пили вони короткі миті щастя
І мріяли про інший – мирний час:
Чи то кохання стрілося невчасно,
Адже мечем розкраяний Донбас?
Як опускала ніч свої долоні
На землю, де біді немає меж,
Закохані боялися полону
Й розлуки теж боялися не менш.
Димить Донбас, не раз умитий кров’ю,
Та їхньої немає в тім вини,
Що їх серця поранені любов’ю
Й волосся в перших пасмах сивини.
5.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Заснула ніч. Солдат лиш не дріма.
Сьогодні в нього вахта надважлива.
Лягла на землю вкотре вже зима,
Ворожий наступ кожну мить можливий.
Стоїть солдат. Вдивляється у даль.
Це він господар України долі,
І ненароком матінку згадав:
«Як там вони тепер живуть удома?»
Та враз думки ті постріл перервав,
Один і другий, снайперський, прицільний.
Солдат собою вміло скерував,
Тому й не став для ворога він ціллю.
Зраділа ніч, що постовий живий,
Хоча й запахло у повітрі смертю,
Сховався й місяць, навіть не дививсь…
Запанувала тиша, напівмертва.
Стояла ніч. Солдат лиш не дріма.
Сьогодні в нього вахта надважлива.
Лягла на землю третя вже зима,
Ворожий наступ кожну мить можливий.
Чернігів. 12.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Ой, довго пряла Аріадна
Їй нитку долі непросту,
Може, й була вона неладна,
Та… Блиск в очах ледь-ледь притух…
Діток було у неї двоє,
Робота клята, нелегка,
Живою вийшла із двох воєн,
Хоча й лишилась там… рука.
Стелилась доля кучеряво:
Зигзаги, впадини густі,
Одна рука, та й та – корява,
Діла й слова теж не пусті.
З усім справлялась, адже «мати»
Її назвали не дарма:
Дітей потрібно підіймати –
За двох батьків – вона сама.
І діти, й внуки поважали
За витримку її міцну.
Хвороби з бідами кружляли,
Та час цю жінку не зігнув.
Всіх вивела дітей у люди,
Бо мала волю, щирість, ум –
Це те, що в інших те ж розбудить.
Проникне в душі, ніби струм.
Перевалило вже за сотню –
Найстарша, кажуть у селі.
В будинки подались висотні
Давно й праправнуки малі.
А вона – поряд із землею,
Вдихає запах сивих м’ят,
Гордиться власною сім’єю,
Радіє з успіхів малят.
Чи Аріадна тоді знала,
Який стелила жінці шлях?
Скільки всього в житті пізнала!?
Здолала все! Роса в полях
Ще пам’ятає її ноги,
Радіє сонце їй, зірки
Й не можуть зрозуміть одного:
Дух мала жінка ця який?
3.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
Весна красою всіх зачарувала,
Втекла й зима, а з нею і сніги…
Пісні свої веснянка відспівала,
Та до життя не меншає снаги,
Хоч все мине: й осіння позолота,
І неповторна літечка пора,
Й крило ослабне трохи від польоту,
Та свій політ вже мітить дітвора.
Як осінь відголосить журавлями,
Туманами відплаче і дощем,
Вітрами в чистім полі відгуляє,
Поселиться у серці ніжний щем
За шумом загадковим падолисту,
За килимами, що впадуть до ніг,
За мріями, що так і не збулися,
За співом у гаю, що віддзвенів..
Це з ними наші роки обнялися,
І запросили в коси перший сніг,
У вирій вже й онуки піднялися.
Життя пробігло, ніби уві сні.
І хоча тіло втома нам скувала,
Та ще живе те вічне джерело,
Що рушієм життя завжди ставало,
І завдяки якому все збулось!
18.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
Людина прожива одне життя.
Коли вона в одному поколінні,
Коли ж у неї є своє дитя,
То проживає два і неспокійні.
А коли рід поповнивсь онучам,
Крізь три життя проходить одночасно,
Не шкода їй для всіх свого плеча,
Допоки зірочка її не згасне.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019
Чому ж нема безсмертних на землі?
Чи не тому, що всі ми таки грішні,
Й оті гріхи великі і малі
Потрібно відмолить, поки не пізно?
А мо’, навчитись просто світ любить
Таким, як є, а він не чорно-білий.
Позбутись лицемірства нам якби,
Щоб крила для польоту не слабіли?
А мо’, на світ дивитися простіш,
Бо ж на землі вже іншого не буде?
Життя не проживається хутчіш,
Отож даруймо те, що маєм, людям!
9.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019
Усе в житті свій має день і час:
Коли і де з’явитись на планеті,
Й коли погасне вже твоя свіча,
Ким ти б не був: рабом, борцем, поетом!
Усе у світі має і ціну,
Та найдорожчі є здоров’я й воля.
Це з ними виграють завжди війну
Й виборюють нащадкам кращу долю.
18.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
П’ятнадцять років виткали «Криниці»
Поетів музи й Господа рука.
Колише небо рання зоряниця,
Й пливе віршів невипита ріка.
Колись з Ічнянщини дівчам я вилітала,
Щоби пізнать незвідані світи.
Сьогодні знов сюди я завітала,
І цей момент воістину святий.
Знайшла в «Криниці» друзів я по слову,
А це є те, чим кожен з нас живе,
І полилась між нас свята розмова,
Адже земляцтво всі кордони рве.
Немає тут паролів, а чи кодів –
Є спільна для всіх нас – одна земля.
Ми доньки і сини свого народу,
Тому земля нам душі всім зціля.
Зі словом душі наші молодіють,
Чарівності йому не позичать,
І стеле воно кожному надію
Й святу підтримку вірного плеча.
Ми в осені купаємось глибокій,
У косах щедрі жмути сивини,
І вже не є бар’єром наші роки,
Хоча дорослі доньки вже й сини.
І лиш «Криниця» юна й неповторна
Долає свій п’ятнадцятий рубіж.
Звертаюся я щиро й молитовно:
«Хай не замуляться джерела у тобі!»
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
Хто не кохав,
Не жив той до пуття…
І без гріха
Теж не бува життя…
Заплетені в ледь видиму стежину
Покликали їх в поле спориші…
Вона давно вже іншого дружина,
Та душі їх були і є чужі…
Нанизуючи вкотре незабутнє,
Куйовдить пам’ять збуджені думки:
Вона і Він… без планів на майбутнє.
Летіли їхні порізно роки…
Аж ось і жито… Морем розлилося…
Крадуть волошок очі височінь.
Ледь посивіле у обох волосся…
Це тут згубились щастя їх ключі.
Шукають. .. Шепіт… Рук і тіл сплетіння…
Гарячі і п’янкі в обох уста…
Як душі їхні зустрічі хотіли!
Здавалося, збувається мета…
Устало поряд житечка колосся,
Ховаючи кохання слід у шаль…
О, скільки ж пережити довелося!
Думки їх знов у молодість спішать…
А стежка споришева все чекала,
Поки по ній ітимуть Він – Вона…
Поволі й сонце в далині зникало
І міркувало: їхня в чім вина?
14.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
Коли слова – твоє відважне військо,
І їх володарем, без сумніву, є ти,
Стаєш суддею і правдивим свідком.
Лиш так надійні мостяться мости.
Бо ж слово має особливу силу –
Світ саме ним історію почав:
Каміння знав, папірус, парусину,
Лук зі стрілою міряв до плеча.
Воно – твоя сучасна й древня зброя,
Кував з ним перемоги у бою.
Коли воно мовчить, зникають Трої,
І люди з ним мудрішими стають.
Не може слово звуком буть порожнім –
В нім біль і радість, вирвані з душі,
Із ними ти і сильний, і заможний.
Саме воно є всіх подій рушій.
О слово! Ти воюєш і лікуєш.
Таку відвів Всевишній роль тобі.
Ти мириш і майбутнє пророкуєш.
В тобі людські тривоги, настрій, біль!
26.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
Є тільки свій хрест в кожного із нас,
Й несем його, поки життя триває,
Лиш небо визначає місце й час
І долею усіх нас наділяє.
Та не бува в житті таких стежок,
Щоби, йдучи по них, ти не спіткнувся.
Синець отримав, чи нервовий шок.
Це означає, ти з життям зіткнувся.
Управо-вліво – вже не повернуть –
Твоїм рулем керує власна доля:
І у дугу тебе може зігнуть.
І їй завдячуючи, можеш стать відомим.
Коли останній стрінеш свій фінал,
Той хрест прийма тоді твоя могила.
Скільком хрести поставила війна!
Чи всіх ми пам’ятаєм, хто загинув?!
12.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
У нас в житті не все від нас залежить ,
Тож щось міняти в нім не поспішай.
Знай: очі вічності завжди за нами стежать,
Яка твоя, чи праведна душа?
Добро, любов чи вмієш дарувати
Й за це не брати навіть мідяка,
Й як довго може це в тобі тривати,
І чи близьких твоїх це не ляка.
14.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
Ніч довго пам’ятала ці дві тіні.
Закохані не випускали рук.
І про розлуку й чути не хотіли,
Боялись тільки зради чорних мук.
Вона ж змією чорною підкралась
І сумніви посіяла в душі.
Кохання з ними трохи позмагалось.
І раптом – вирок: ми уже… чужі.
Потух вогонь сімейного багаття –
Лишився попіл сірих безнадій…
Хіба ж кохання можна ублагати,
Щоб знову все було , як і тоді?!
Воно живе, як є вогонь – не попіл,
І викреслить його не всім дано,
Та все ж не відкладай того на потім,
Що б міг зробити сам і вже давно!
25.12.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2019
Давно вже осінь у моїх полях,
Де врожаями – те, що пережито,
І України рани там болять,
І роки. Так що мушу вже спішити
Залишити потомкам певний слід
Не золотом-багатством, а словами,
Щоб мудрими пішли вони у світ,
Засію своє поле ще й віршами.
У них – я вся – уся моя душа,
Напоєна надією й любов’ю,
Готова дати гідно відкоша,
Хоч і пораненою виповзу із бою.
Я вся у них – від голови до ніг,
Якими пройдено важкі шляхи-дороги,
Де стартом був мій батьківський поріг,
Несу й тепер і мрії, і тривоги.
У них – я вся – мій стиль і інтелект,
Мої удачі й часті прорахунки,
Мій позахмарний на Пегасі лет
Й землі моєї історичні клунки.
Й ряснітиме плодами дивний сад
З пісень моїх, поем, ліричних віршів,
Гадаю, що пра-правнуки простять,
Що ними їм наповню диво-нішу.
6.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2019
Вона і він – матуся й син… з портрета…
На ньому стрічка траурна навскіс…
Вона синочка бачила поетом,
Адже ім’я і вірші знали скрізь…
Але війна змішала їхні карти:
Країну довелося захищать.
Терпіння мати випила не кварту –
Була ним переповнена душа.
Синок їй слав віршовані привіти,
Із них лилась його свята любов…
Вона їх слухала і дякувала світу,
Раділа, що послав синочка Бог.
Та часто щастя в матері зрадливе:
Осяє сонечком, та й далі побіжить,
Тому і серце мамине вразливе,
Бо часто їй доводиться тужить.
Хоч син її ні разу не образив,
Але «сюрприз» нечистий приберіг…
Вона й не зрозуміла це відразу,
Як горе перейшло її поріг.
На цей раз був «привіт» з воєнкомату…
У нім про те, що сина вже… нема…
Мов блискавкою, вдарило це в матір.
У коси впала інеєм зима.
Тепер вона по-іншому звикає
І жити, і бесідувать удвох.
Вже одинокість матір не лякає…
І слухає розмову їхню Бог.
А там про все: коли весна розквітла,
І як цьогоріч вишня розцвіла,
Про те, що миру теж немає в світі,
І з ким учора в церкві побула…
Коли вже сон здолає врешті неньку,
Живий синок із нею – не портрет:
То руки простягає їй маленьким,
То вже дорослий визнаний поет.
О жінко-матір, голову схилити
Дозволь перед тобою мені знов,
Душа твоя хоч плугом перерита,
Та не втрачає до дітей любов.
31.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
Гортає час нам сторінки історії…
І білі, й чорні плями є на них –
То буревії мчали над просторами,
Тавруючи людей вогнем війни.
Історія не пробачає зрадоньки,
В цім переконує життя нас кожен раз,
Тож краще пити полинову правдоньку –
Це не лише одна з красивих фраз.
Вмій розпізнати і неправду, й істину –
Вони, як протилежні полюси,
Не завжди вір тому, що несуть вісті нам,
Пробачення забувши попросить.
Не може правда буть завуальована,
Чи присолоджена, неначе то десерт,
Адже земля, немов жона згорьована,
Розкаже рано-пізно все про все.
30.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
У кожного свій ряд випробувань,
Де поряд злети й болісні падіння,
Де справи голосніші за слова,
Де боротьба чергується з терпінням.
Тоді, коли радієш ночі й дню
І дякуєш за все, що маєш, Богу,
І коли друзів маєш, і рідню,
І серце, вщерть наповнене любов’ю,
Ти у житті оцім не одинак,
Бо поряд той, кого душа голубить,
Запам’ятаймо істину, однак:
Живе, а не існує той, хто любить.
25.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019
Ненавчена поїхала я з дому,
Недопила дитячого тепла,
Плила назустріч долі невідомій
І надто вже довірлива була.
Я щастя в долі і в людей просила
І мріяла, що стрінуся із ним,
Та поруч щастя інших колосилось,
Моє ж було на дні аж борозни.
Я грузла в ній, долала біль-тривогу,
Аж поки проросло моє зерно
Добра й любові. Вийшла на дорогу,
Тримаючи терпіння знамено.
На жаль в житті буває так частенько,
Коли камінням встелена тропа,
Залишивши і дім, і рідну неньку,
Стрічаєш долю, що по ній ступа.
4.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019
Коли у казку ти уже не віриш
І розумієш значення хреста,
І відчуваєш всі акорди ліри,
І правдою освячуєш уста,
Тоді ти той, із ким комфортно слову,
Землі ти і володар, і слуга,
Для того, хто перо взяв, це основа,
Бо правда, кажуть, в серці – не в ногах!
28.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019
Я день свій починаю із пісень,
Неначе Богом обрана пташина.
Вони болючі, бо про все, про все:
Дорослою як стати я спішила,
Як вилітала з отчого гнізда
Назустріч бурям і життєвим грозам,
Як з долею змагалась і… одна,
І не зважала на її погрози,
Як підіймалась журавлем увись
І падала униз важким камінням,
Як коси з сивиною обнялись,
А я все шліфувала своє вміння.
Та рятували спогади не раз
Мене в житті і мамина молитва,
Раділа, коли все було гаразд,
Хоча й поранена виходила із битви.
Скрипіли тоді і душа, й перо,
Даруючи мені нове творіння.
Надію маю: буде ще добро
І небо нам пошле благословіння!
25.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019
Три речі в світі цьому непідкупні:
Сумління, правда і… великий Бог.
Їх ані знищити, ані закути,
Бо будить кожна праведну любов.
І просяться до вуст моїх питання:
Ким той є, хто на святість замахнувсь,
Чи в буднях історичних не розтануть
Трагічні долі дідусів, бабусь?
Хто знищив пів моєї України,
Татар позбавив і землі, і хат,
У душах сірі залишив руїни?
Відповідаю: він – грузинський кат.
Хто вкинув долі у репресій жорна
І змушував до бід своїх звикать
Під звуки маршів і пісень мажорних?
Відповідаю: він – грузинський кат.
Хто влаштував сміливцям сандармохи,
Щоби в них думку вільну замикать,
І долі руйнував, і віру в Бога?
Відповідаю: він – грузинський кат.
Хто запалив нам Другу Вітчизняну,
Бажаючи півсвіту залякать,
Повісив горе на людей незнане?
Відповідаю: він – грузинський кат.
Кажуть, що Другу світову він виграв,
Та чи повірить у цю казку Бог?
А хто еліту українську викрав
І напоїв їх кров’ю Сандармох?
«Отец народов!».. Чи не верх цинізму?
До ймення цього змушував звикать,
Народ по трупах вів до комунізму
І в вуса посміхавсь грузинський кат!
Стежки встелив цвіт не одної нації…
А хто не в вічність – за кордон рушав,
Зерно посіяв там своє: у Франції,
В Німеччині, Канаді, США.
Коли я бачу, як портрети Сталіна
Здіймають над собою люди знов,
Міркую: мізки чи туди поставлені,
Й не вмію пояснить таку любов.
29.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
[i]Переглянула портрети героїв, загиблих у Донбасі за 2018р. і…
[/i]
А були ж вони зовсім діти,
Посміхалися часом в снах,
Полюбляли цукерки й квіти…
Та зустрілася їм… війна.
Вони там за дітей, за інших,
За коханих і матерів,
І за землю, що найрідніша,
За прозору синь угорі.
За рідню свою і за друга,
І за вишню в саду своїм,
Щоби вражу спинить наругу,
І за вечір, де солов’їв
Розливається спів навколо,
І за день без війни, ясний…
Не повернуться вже ніколи
України вбиті сини.
Із портретів – дитячі очі,
Навіть погляд не затвердів…
Це вони зупинили злочин –
Вічно юні і молоді…
2.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
Є в ній таке щось ніжно-незбагненне,
Яке не просто кожному пізнать –
Душа вкраїнська, що керує нею,
Не вимагаючи для себе ні відзнак,
Ні похвали, ні нагород високих.
Не змінює її й тривожний час,
Хоча згубилось тихе слово «спокій»,
Відколи загорівся наш Донбас.
Так, вона жінка, справді, незвичайна,
Мадонни у ній серце і слуги,
В очах зірки, ясні і величаві,
І біль за тим, що гине навкруги.
Не розминулася душа її з війною,
Болить їй біль вдови і вояка,
Літа її не дружать з сивиною,
Й гроза російська зовсім не ляка.
28.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
Ще осінь іній не вплітає в коси,
І рідше посмішка навідує уста,
Та скапують з очей щасливих роси
І вогник доброти в них не розтав.
Вона така ж красива, мудра, ніжна,
Як і колись – не дин десяток літ,
В душі ніколи не буває сніжно,
Бо любить і людей, і цілий світ.
Хай не завжди гладка її стежина,
Вона свій шлях упевнено дола,
Адже давно і мати, і дружина,
А це щоденні клопоти-діла.
Хвилює серденько чутливе її груди,
Не у прості ми живемо часи.
Себе вона дарує щедро людям
Й краплинки незів’ялої краси!
28.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
Світяться-сяють у небі високому зорі,
Декотрі котяться й тихо згорають в імлі,
Товпляться-мучаться думи мої непрозорі,
Чом же так мало, так мало добра на землі?
Сиплються з неба серпневі рясні зорепади,
Повняться сивою казкою небо й земля…
Диво це, диво ніяк неможливо проспати.
Адже з зорею краплиночка серця згоря.
27.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко),
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019
То не крилаті лелеки
Понад землею летять,
То у дощі, і у спеку
Плинуть-минають літа.
Квітнуть душі перевесла,
Спалахи п’ють блискавиць,
Хоч притомилися весла,
Воду п’ю з рідних криниць.
Бавиться осінь із вітром,
Листям кружляє в танку,
Сонцем напоєне літо
Спить у осіннім вінку.
І полонять моє серце
Звуки німої струни,
Блиснули очі-озерця –
Щастя сльозу не спинить!
21.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019
Ніхто не знає ті дороги,
Якими доля поведе
Тебе від отчого порогу,
У світ широкий, до людей.
Шляхи ті часто кострубаті –
Душа і ноги заболять,
Не поспішай кінці рубати,
Бо це твоїх батьків земля.
А ти, дитя в її долонях,
Красою неньки упивайсь,
Будь все життя в її полоні,
В країну мрій щоб ніс Пегас.
Озбройся і мечем, і словом,
Щоб дітям все це зберегти,
Бо світ не завжди кольоровий –
Це зрозумів, напевне, ти.
Та щастя більшого не треба,
Як під ногами та земля,
Яку подарувало небо,
І сонцем рай твій звеселя,
Як ти ідеш по ній сміливо,
Й тікає обрій від очей,
А ти життєве топчеш жниво,
Де поряд не одне плече!
27.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Я світу сутність хочу зрозуміть
І осягнуть усі його деталі
Не із написаних ученими томів –
Єством своїм, щоб рухатися далі.
Дізнатись хочу, де коріння зла,
Щоби не проросло воно печаллю,
Щоб матері за дітьми не кричали,
Бажаю світ цей до дрібниць пізнать,
Дізнатись хочу, де живе любов,
Щоби її на Землю запросити,
Щоби благословив усіх нас Бог
І зло відсіяв найгустішим ситом.
Не поле – душі хочу засівать
Невимушеним українським словом,
Бо слово для людей – першооснова,
Тож мушу світ наш словом оспівать,
7.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Просинаймось, українці,
Доля ж наша на кону,
Росіяни вже – не німці
Нав’язали нам війну.
Просинаймося, панове,
Вила і шаблі – до рук:
Затіва Росія знову
Смертоносну підлу гру.
Просинаймось, досить спати,
Воля й зло на терезах.
Не поможуть нам дебати,
Коли твориться гроза.
Просинаймось, чесний люде,
Дорогий не втратьмо час,
Тільки у бою здобудем
Крим свій, море і Донбас!
18.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Війна і мати, доньки і сини…
Трикутник надскладний виводить доля,
Коли «200-им» прибува з війни,
Той, хто в Донбасі боронив нам волю.
Тоді втрачає мати сенс: як жить?
Немов земне тяжіння утрачає.
Втомившись за дитям своїм тужить,
Вона його… на небесах стрічає
А ми? Де ж ми? Чи вміємо знайти
Те слово, щоби душу ним зігріти?
До серця матері ті відшукать мости,
Куди уже не прийдуть їхні діти?
І хочеться кричать до хрипоти:
Хто ж ми тепер? Де людяність згубили?
Зарились у буденність, мов кроти?
Не розуміємо, що ми себе зганьбили?
Й провину, мов тягар, будем нести
Крізь терни і невдачі вже до скону.
Не йтимемо, а будемо брести,
Шукаючи для прощення ікону…
А маєм матерів цих шанувать,
Бо це вони зростили тих героїв,
Котрі любити вміли й воювать,
І не дозволили країну перекроїть.
Їм руки варто всім нам цілувать
За їх неспокій і довічні муки,
За відданість землі – не на словах,
За передчасну назавжди розлуку,
За ночі, за безсонні й чорні дні,
Котрі свинцем лягли на ніжні плечі,
За те, що в них поменшало рідні,
За сум в очах, що рано кличе в вечір…
14.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Найважче для душі – її зневіра,
Яку непросто нести у собі,
Рятують тебе друзі, рідні й… ліра,
Якщо вона присутня у тобі.
Свої думки ти в неї запрягаєш
І мчиш туди, де ще ніхто не був,
Пів світу облетіти устигаєш,
Адже для мрії не бува табу.
Тоді зневіра тихо відступає,
Частіше гине, іноді втіка,
І вже тоді про тебе забуває –
Її надія на добро ляка.
20.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
Життя – це боротьба, скоріш – війна
За себе, власне «Я», не за кордони,
Політ стрімкий у повну невідомість.
Його окраса – зморшки й сивина,
В нім полином присмачені меди,
Які нам посилає Боже небо,
І у плечі подружньому потреба,
Де гріє не завжди тепло родин.
Життя – це твої дії і слова,
Це шлях, де ти звичайний подорожній,
Коли душа твоя, напівпорожня,
Багатшає, а іноді й співа.
Життя – скоріш по гравію це шлях,
Аніж стернею, а чи споришами,
Коли ти в завтра сміло вирушаєш
І на шляху колючім не закляк.
Шлях на Голгофу кожен свій дола,
Ба, іншого у світі ще немає,
А щоб собі ми спини не зламали,
Господь по силі хрест нам наділя.
То ж жить – не значить споглядати світ,
А діяти – в цім сенс життя людського.
Впивайся ним, поки нема оскоми,
І не важливо, скільки тобі літ!
19.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
(Бій відбувся недалеко від Бахмача 29 січня 1918р.)
Земля нагадує тобі
Про перший і останній бій
Під Крутами. Всі полягли
І лиш тепер перемогли…
Ішла війна… Без правил, без пощади…
Й була вона – не на життя – на смерть.
Йшли молоду країну захищати
Ті, хто шинелі вкоротив на чверть:
Студенти-хлопці, молоді, вродливі,
Талановиті – України цвіт –
Розумні, а ще трохи особливі,
Бо вірили. Їм дивувався світ,
Коли дізнався про маленькі Крути,
Де бій… ненавчені тримали вояки.
Стікали кров’ю їх розбиті груди…
А може, й нецілований який
Поліг, щоб Україна існувала,
Щоб вільною була його земля,
Їх кров на холоді швиденько застигала…
І місце іншому він, мертвий вже, звільняв.
Був музикант між ними – юний Паша,
Хоч документи в нього на Павла.
Частенько грав їм українську, «нашу»,
(Гітара з ним, як подруга, була).
Прибув він з нею і сюди, під Крути, –
Не міг лишити в Києві її,
Адже по-іншому, ну, як могло ще бути?
Гітари зойк востаннє продзвенів…
Стояли до кінця… Та сніг сховав їх подвиг…
Над тілом кожного могилку все ж намів.
У нас, сучасних, викликає подив:
Як наш народ мовчати стільки міг!?
Всі українці добрі, щедрі, дужі,
В сум’ятті дум я знов звернусь до них:
«Чому згорали люди небайдужі
В вогні незрозумілої війни?»
Та правду вже нікому не спинити,
І пісню ту закінчать молоді,
Такі ж вродливі і талановиті.
І не повториться те, що було тоді!
12.11.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
О, це не просто жінка –
Ця жінка – українка,
А це багато важить
Для пізнання жінок!
Усміхнена, мов квітка,
Не очі – цвіт барвінку,
І вік ще не поважний,
І коси, мов льонок!
Красива вона й світла,
І сонячно-привітна,
Здалось, навколо неї
Цвіте весняний день.
Не буде переводу
Її міцному роду:
Яскравою зорею
Синок услід іде.
Скажу заради правди:
Така в бою не зрадить,
Адже коріння має,
Де особливий ген.
Лягли літа на плечі,
Далеко її вечір.
Хай щастям очі сяють,
Неначе галоген.
Хай пишеться й живеться,
А прийде час, хай жнеться!
Нових здобутків творчих,
Невтомного пера!
Хай доля посміхнеться –
На те й життя дається –
Душі людської зодчим
Прийшла їй стать пора!
24.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
Я звикла все робить наперекір,
І найчастіше діставалось долі:
Були солодкі миті і гіркі.
Мене все ж не лякала невідомість.
Ішла, не зупиняючись в путі,
Хтось називав мене дитям наївним.
А мо’, й була щаслива тим в житті,
Що вірила в добро і світлу мрію?
Іду й тепер без совісті гризот,
Із вірою іду й надію маю:
Ніяка сила не злама народ,
Якому сам Всевишній помагає.
18.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Сьогодні це потрібно не отим,
Хто долею своєю доторкнувся
До боротьби за Україну. Молодим,
Бо їм тут жить, кохати і цвісти,
Щоби рабом ніхто з них не прогнувся.
Життя – завжди є вічна боротьба
За себе, за родину чи країну,
Й перемага не той, у кім журба,
Хто у пориві гніву все руба,
А той, хто вірить в завтра України
І підніма державу із руїни.
14.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Любові вічне джерело
Нам подароване
І лиш багатшає воно,
Коли не сховане.
Коли ж даруєм її ми,
Любов та множиться,
Бо ж живемо межи людьми –
Кохати хочеться.
Любов’ю світиться душа,
Мов трави росами…
Топтать її не поспішай…
Літа до осені…
Цінуй із нею кожну мить,
Аж поки зможеться,
І по життю іди з тими,
З ким серце проситься.
7.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
"Сьогодні мені присудили 6 років в’язниці... Дякую за подарунок на день Добровольця", - кіборг ДАПу Геннадій Дубров. Такий запис залишив 17березня 2017року Геннадій Дубров («Бізон»), володар нагрудного знака «За оборону Донецького аеропорту», доброволець з 2014 року, котрий у складі 93 бригади захищав Піски, аеропорт, був десантником 80 бригади, а 31 серпня 2015 року разом зі своїми побратимами сказав ні особливому стутусу Донбасу.Через 30 днів після вироку відбудеться апеляційний суд за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова 2А.
Він волю й долю захищав країни,
Собою ризикуючи не раз,
Та в суддів душі зовсім не боліли
За тим, хто рятувать помчав Донбас.
Виносили свій вирок добровольцю,
Який тепер мав право святкувать
Із побратимами. Народ застиг у шоці:
Героя у кайдани закувать?!..
Що ж за державу ми тоді будуєм,
Коли закон для всіх нас – не один?
Чому такий, як він, лише бідує?
Чому в судах – династії родин?
На цілих, на шість років у … в'язницю?!
Народе, ти глухий, а чи німий?
Як можна знов системі цій кориться?
Чи на Майдані то були не ми?!..
20.03.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
О краю мій, усе в тобі сплелося:
З волошок, жита й маків диворай,
І золото пшеничного колосся.
Й річок гірських пісенний водограй.
Твоя земля небачено багата,
Манила південь, захід, північ, схід,
Вривались вороги в біленькі хати
І корчували український рід.
О краю мій, ти та перлина світу,
Що винесла всі муки лихоліть,
Позбувся ти немало свого цвіту
У вихорі розбурханих століть
І вистояв, одягся у розмаї,
Купаються в льонах де небеса,
Де сонечко змагається з туманом,
А ворог знов лама свого списа.
О краю мій, замріяний і пишний,
Несу тобі на рушнику любов,
Де цвіт калини й маминої вишні,
Й душа моя, мов сонце, без оков.
16. 01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Ми ті, мабуть, яким не все одно,
Чи вистоїть сьогодні Україна,
А чи героями застеле раю дно
І у нерівному бою таки загине.
Чи усвідомлює сьогоднішній народ,
Що тільки він господарем є долі,
Й борець – це не окремий патріот,
А кожен, хто цінує й любить волю?
Сьогодні Україна – на межі:
Буть чи не бути – так стоїть питання…
Не будьмо ж ми землі своїй чужі –
Це не прохання – це вже заклинання!
12.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Життя не можна розписати –
Тут графік, розклад неможливі:
Хто – сіяти, хто – колисати–
Збирає кожен власне жниво.
Сховай небажану сльозу,
Стряхни задуми темний колір,
Прислухайсь, очі теж роззуй,
І не карай себе ніколи.
Зумій у цім житті вціліть,
Не розгуби гуманність, совість.
Знай: серце в кожного щемить,
І кожен пише власну повість.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2019
Злітали з уст несправедливі фрази,
Що ранили людину без вини.
Невже забув, що думать треба зразу,
Не стали бумерангом щоб вони?
Невже життя нічому не навчило,
Що яму рити іншому – то гріх?
Невже за підлість совість не точила?
Грішок цей заважає і у грі,
Не те що у житті. Літа ж – на схилі,
Як не про честь – про душу дбать пора.
Приберегти для себе треба сили –
В злобі скоріше серденько згоря.
І зло, й ненависть – то є чорні риси,
А ти Людина – Бога в серці май.
Судить за нього інших не берися,
Бо правди, іншої, у Світі цім нема.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2019