| Сторінки (40/3944): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
–Це не наша війна в Донбасі?
На мечах не слов’янська кров?
Не було і не буде спасу
Тим, погасла у кім любов.
–Ні, це наша війна, мій друже,
Запалила її Москва,
Кацапня і тупа, й байдужа
Стала наших синів вбивать.
Так, це наша війна. Й це правда.
Й жити нам би у мирний час,
Але ж цілять ворожі «Гради»
Вже по юних вузьких плечах.
Так це наша війна. Всі знаєм.
Нам кохатись би до зорі,
Милуватись весни розмаєм -
Похоронки летять в поріг.
Так, це наша війна на Сході.
України там ллється кров.
Вона славу в борні відродить.
Переможе війну любов!
29.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760172
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2017
Як потрібна людині пам’ять
На добро, на людей хороших,
На корисні і мудрі справи,
Бо всьому голова – не гроші!
Як потрібна людині мова,
Щоб і висловить, і почути
Необхідне любові слово,
Без якого життю – не бути,
Без якого сіріє днина,
Й сонце світить, але не гріє!
Пам’ятай, що ти є людина!
Без любові слів світ змарніє!
25.11.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760171
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017
Не сплять тумани. Зранку предвіщають
Хорошу днину, сонячну й ясну,
З дитинством я сьогодні попрощаюсь,
Тому мені давно вже не до сну.
П’ятнадцять років маю, перших, повних,
Крило зміцніло, проситься в політ.
З сестрою їдем вчитися обоє.
Прощай, село, на бозна скільки літ.
Село уже сховалося в долині,
Дивились вслід верхівки яворів.
Момент оцей живе в мені й донині,
В життєвих негараздах не згорів.
Ті явори не раз мене стрічали
І проводжали в обране життя,
Стрункі й високі, схожі зі свічками,
Вели тепер нас до нових звитяг.
2.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2017
Ще осінь не засіяла дощем,
І не вдягла із золота корону,
Але тривожить душу ніжний щем:
Коли ж на жовту клен замінить крону?
Пливли низенько гуси над селом,
І смутком сірим небо колисали,
Із літечком прощалися крилом,
А із людьми – сумними голосами:
«Прощайте, люди і свята земля,
Де води чисті і поля широкі.»
Услід їм клен дивився-надивлявсь,
І особливий мав тому неспокій:
Не знав, чекає що їх у путі,
І чужина далека як зустріне,
Тай чи побачить ще їх у житті –
Він пив тривогу із землі корінням…
28.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760097
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017
Тікають сни. Давно минуло й літо,
І осінь до кінця вже добіга,
Та не перестає душа боліти,
Бо край мій топче ворога нога.
Щодень я жду з Донбасу повідомлень,
Там день і ніч ідуть важкі бої,
Й від того ніби губиться свідомість,
Бо ж люди гинуть, кращі і.. свої…
Один убитий, два чи три щоденно,
А скільки ж тих, хто мучиться від ран!
Я хочу знати вкотре достеменно,
Коли настане світла та пора ,
Коли народ мій мирний сон здобуде
І перестануть гинути сини,
І заживуть щасливо наші люди,
Не знаючи ніколи вже війни?!
Чернігів. 12.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759815
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2017
Калини кущ в осінньому вогні,
В холодні води заглядають зорі.
Гаптує осінь шатра чарівні,
Бурштин із золотом злились у тім узорі.
Вкорочені на піваршина дні,
Доточені настільки ж темні ночі,
І неба очі сірі і сумні
Ледь проглядають крізь хмарини-клоччя.
4.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2017
Не твоя я тепер, не твоя…
Продирявів човен сімейний…
Не тобі звучить пісня моя
І твоя тепер – не для мене…
Не твоя я тепер, не твоя…
Дотик губ твоїх, рук – буденні.
Навіть пісня в саду солов’я
Теж лунає вже не для мене…
Не твоя я тепер, не твоя…
Не магнітить мене твій погляд…
Жито вилягло у полях
Й нас дві стежки ведуть… не поряд…
Не твоя я тепер, не твоя…
Нас вина в цім, чи вирок долі?
Душу сум мою застеля,
Та не хоче мене неволить.
22.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017
Хто радість міряв у дитячих грудях,
Коли вертає батько із війни?
«Не відпущу тебе уже нікуди!» –
Дитячий голос дзвоником бринить.
І розпирає радість груденята,
І сонце яскравіє ув очах,
І обнімають шию рученята,
А в татка сльози й крила із плеча.
Розправить він їх і накриє ними
Всю землю, щоби ворога спинить,
Щоб небо й очі не були сумними
Від ран і втрат безглуздої війни.
27.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2017
Гортаю я пожовклі сторінки
Історії моєї України,
І проростає правда крізь роки
Про те, як цвіт наш нищили-гноїли,
Як вижив мій, розправився народ
І розрубав ненависні кайдани,
Жить не схотів під владою заброд,
Тож сколихнули двічі світ Майдани.
Зраділа наша змучена земля,
Вона шанує Правду, Гідність, Волю,
Та Крим украли зайди із Кремля
І замахнулись на Вкраїни долю.
Ні, не скорити вільної землі
І мій народ уже не залякати,
Великий Бог нам вижити звелів,
За неї воювать нам не звикати!
27.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2017
Із криці виплавивши слово,
З собою взяти хочу знову,
Щоб не зігнулось, не ржавіло,
Щоб правду говорити вміло,
Щоб запалило всім серця,
В мені побачило борця
За честь, за правду і свободу,
Таку жадану для народу.
У цьому бачу я свій сенс,
Щоб словом вплинути на все.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759532
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2017
Тремтить сльозою зболена душа,
Коли синів поранених я бачу,
А поряд побратими в бій спішать…
Як кров синівську ворогу пробачить?!
Закрить несила очі на війну
Й змиритися із цим не маю сили,
Хоч дух бійців міцніший за броню,
Проймає біль, чом ворога впустили
У український, рідний нам Донбас,
Скалічили там землі, люд і душі,
Чом москалі ненавидять так нас,
Народ російський чом війни не тушить?
А головний палій сидить в Кремлі
Ні, не болять йому ніякі жертви,
Тут справа не в донбасівській землі,
За котру мусять наші діти вмерти.
«Він – вовк, він – пан», – згадаєте мені,
Та час вовків минув, лишивши болі…
Чом люди знову гинуть у війні?
Тільки тому, що шлях веде до волі?
Війна і кров, свобода і любов –
Усе змішалось у житті сьогодні,
Та з нами Правда і великий Бог,
І до землі палка любов, народна!
20.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759300
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2017
Я хочу висталити слово,
Щоби міцніш, твердіш було,
Надію сіяло щоб знову,
Щоб зазвучало, загуло.
Я хочу викресати слово,
Щоб запалити ним серця,
Й окроплене святою кров’ю
Жило в людині до кінця.
Я хочу викарбувать слово,
Щоб душі і життя змінить,
Щоб розцвітала наша мова.
Вже досить бездіяльно нить!
26.09.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759298
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2017
Хто жив в війну в Донбасі,
У пам’яті привіз,
Як найнята зараза
Топила в морі сліз
Людей, що довіряли
Російським псевдо-ЗМІ,
Слухняно козиряли,
Жили, мов у тюрмі.
Тепер там плач і стогін –
То голоси війни.
Чи чути їх в Ростові?
Чи гірко від вини,
Що кров’ю Україна
Вмивається щодня,
Й Донбас – тепер руїна,
Велика й не одна?
Роздроблює каміння
Там смертоносний «град»,
Осколки, кулі, міни
І звуки канонад…
Там чорні діри-вікна
Благають небеса:
«Краще б сади тут квітли
Й купала їх роса.»
Зима вже на порозі,
Та чи схолоне Схід?
Народ живе в тривозі:
Невже не вплине світ?!
22.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2017
У кожного із нас своя є Україна:
Для когось – мати, рідна і свята,
Де особлива пісня солов’їна,
Де роду слава власного зліта,
Де соняхом цвіло твоє дитинство,
І заповідні слалися стежки,
Де упивався запахом любистку,
І долю стерегли твою зірки.
А є й такі, для кого Україна –
Це територія, порожній в серці звук,
Заради вигоди такий усе покине,
Терпіти не захоче зайвих мук.
Про ці позиції почуй, громадянине,
У час війни, важких випробувань,
Чим є для тебе наша Україна,
Зроби свій вибір і не забувай!
26.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759181
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2017
Коли до осені вже просяться літа,
І перше срібло помережить скроні,
Тоді життя ще швидше проліта,
Немов несуть його вітри, як коні.
І не встигаєш оглядатися назад,
Спішиш, немов це вперше і востаннє.
Тепер і в радощах непрохана сльоза
Частіше твої очі застеляє.
А особливо, коли прямо навпростець
До тебе внука ніжки чеберяють, –
І молишся, і ждеш – ось підросте,
Й за те, що впав, собі теж докоряєш.
Отак усе життя чомусь летить
В сльозах і радощах, і в вічному чеканні.
Змінить, звернути – не посмієш ти.
І справа тут є не лише в звиканні1
А в чім тоді?..
25.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758967
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2017
Пора осіння з вереснем приходить,
Багата і красива це пора.
Завжди у неї золото у моді,
В гурти птахів для вильоту збира.
Із потаємних, жовто-сірих схронів
Свої дива для світу дістає,
Живе частенько теж не по законах:
То літом бабиним дерева заснує,
То задзеркалить сонцем тиху воду,
То дощиком умиє сіру вись,
Милується щодня на свою вроду –
Не відкладе нічого на колись.
24.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758966
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017
Придумав хтось колись вокзал –
Місце розлуки,
Там, де непрошена сльоза
Купає муки.
І коли поїзд дасть сигнал,
Душа здригнеться,
Й готовий дочкам і синам
Віддати серце.
А коли поїзд забира
Твоє кохання,
То найстрашніша є пора –
Без сподівання.
Якби Всевишнім я була,
Розлук не стало б,
Коханим стрітись помогла б.
Немов кристали,
Ті сльози б радістю цвіли,
Й горіли б очі.
Любові теж нема ціни…
Думки пророчі…
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
Рання осене! Ой дивна осене!
Ти по саду ногами ще босими
Ходиш тихо, ніким не помічена,
Та пташки галасують у відчаї:
За моря відлітати збираються –
Серед них ватажки обираються.
Сад рясний так радіє цій осені:
Ноги миє дощем їй і росами.
І туман загляда- женихається,
Тільки осінь над ним насміхається,
Тож походить, немов неприкаяний,
І в найближчих ярочках зникає він.
Рання осене! Ой дивна осене!
Моя подружко ти, жовтокосая!
За тобою спішу, йду я стежкою,
Зачепилась за кущик мережкою,
Ой мережечкою- павутиннячком,
Полетіла, легка, в капустиннячко!..
Рання осене! Ой дивна осене!
12.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758899
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2017
Пливли на південь клини журавлині,
То ж небо рвали їхні голоси,
А на узліссі кущ горів калини,
Яку до танцю вітер запросив.
Обнявши її ніжними руками,
Він гілля колисав і підіймав,
Сльозинками роса униз стікала,
Бо відчувала: скоро вже зима.
Спіткнувся жовтень об пеньок під листям,
Труснув хмаринку – дощик у ріллю.
Лісок іще не зовсім оголився,
Та все одно я пору цю люблю.
5.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758654
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2017
Земля і воля, й мова солов'їна –
Це триєдиний нації портрет,
Якої ймення – мати Україна
Й яку не раз піднято на багнет.
І мова, й воля нагло плюндрувались.
Проти відваги ворог сатанів.
Земля ж сльозою й кров'ю заливалась,
Та відданих не позбулась синів.
Сьогодні долю знову розпинає
Росія – учорашній «рідний брат»,
(Чужинська мова у містах лунає)
Забрала Крим, Донбас хоче забрать.
Та дух козацький, вільний, незборимий,
Не втримає його ніяка кліть,
Ніяка сила й волі не скорила
На протязі кількох тисячоліть.
Єднаймось, браття, духом і тілами
Проти свавілля-дикості Кремля
Й на битву із іудами-панами,
Нам Бог поможе і свята земля!
3.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2017
Дарує сонечко весну,
Щоб розбудить життя і землю,
Пташині пісню голосну.
За це вклонюсь йому доземно.
Дарує сонце літа час,
Зігріти щоб теплом любові
Птахів і землю, і всіх нас.
За це вклонюсь йому я знову.
Дарує сонце восени
Землі і людям урожаї,
Пташині дочки і сини
Осінню казку поважають.
Без сонця не бува й зими,
Птахи у вирій подалися,
Земля радіє їй і ми
Тепліш обулись, одяглися!
12.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758489
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2017
Котилось небом
Яскраве диво
Навколо тебе
Весь день ходило.
Рухалось небом,
Не присідало.
- Виспатись треба, -
Врешті згадало.
За ліс сховалось,
Закрило очі.
Сутінки впали.
Початок ночі.
Що це?
22.08.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758488
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2017
Колише вітер золото в дібровах,
У мареві сховалась далина –
То осінь в золотій своїй короні,
Іде й росою трави пелена.
Вже заглядають морозці у ранки,
Розчервонівсь на сонці стиглий глід,
Виконує пташині забаганки
Природний лікар серцю – його плід.
А осінь шепче… Шепче казку листю,
Рахує дні до перших холодів.
Почули птахи й в небо піднялися,
Щоб за моря, в чужі краї летіть.
14.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758410
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2017
Коли зоря дугу опише в небі
І згасне, раптом стиснеться душа…
«Хіба немає в ній уже потреби
Й куди вона так рано поспіша? –
У Вічності я мрію запитати, –
Адже ми й зорі – часточки буття.
Всього початком є природа-мати,
А світ навколо – то її дитя.
24.03.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758409
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2017
Історія – то є не просто час,
Події й люд там у клубок сплелися,
Коли хотілось плакать і кричать
Від того, що всі мрії не збулися.
А час летів і долю напинав,
Важку, вдовину долю України,
Де хрест і пісня, де народ конав,
Та вижив: знать хотів, що буде після.
У голод у тридцяті врятувавсь,
Лишивсь напівживий… Чи не для суду?
А далі 37-ий влаштував
Віссаріон, із Грузії Іуда.
Це він війну на плечі нам поклав,
Котру проніс народ і раз, і вдруге,*
Та перемогу впевнено кував,
Хоч мав у серці непомірну тугу,
Що вилилась у праведну мету –
Оплакану й омріяну свободу,
Й після стількох в історії потуг,
Таки здобуто волю всім народом!
І хоч, здавалось, воля – ось вона,
Та московити все до рук прибрали,
І ось аж через двадцять літ... війна…
А може, і не м’язи то заграли,
А вміло запланований реванш,
Щоби затиснуть нас тугіш петлею?
Щоб нахилити знаву до параш?
Вони не просто дурнів з себе клеють –
Не можуть нам пробачити Майдан,
Коли народ закинув їхні пута,
Коли не захотів уже ридать…
Це добре зрозумів кривавий Путін.
Та той, хто волі укусив хоч раз,
Недоїдки вже споживать не буде,
Це усвідомити вже й Путіну пора:
Ми – не раби, ми здавна вільні люди!
23.10.2016.
* …проніс народ і раз, і вдруге – Війна пройшла із заходу на схід і назад.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2017
Малює осінь казку за вікном:
Закутані у золото діброви,
Лелечі клини, згублені давно
В високім небі, раннім, сіробровім.
Гаптує осінь диво-килими
І літа бабиного ніжні візерунки,
І ліс, нехай не зовсім ще німий,
Припас для нас грибочки-подарунки.
Прядуть дощі осіннє срібло з рос,
Колишуть воду вітряні весельця,
Не скоро закує її мороз,
Тому й радіє ніжне пташки серце.
27.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758231
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2017
Осінньо-синя затремтіла вись,
Стривожилась лелечими ключами,
Вони ж під самі хмари піднялись
Й землі «прощай» розгублено кричали.
І смуток борозною в серце ліг,
Не одному сльоза зросила очі:
Тікало літо на лелечому крилі,
А нас чекали довгі темні ночі.
26.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758056
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2017
[u](Українська патріотка-снайпер з чеченським корінням, убита ввечері 30.10.2017. під Києвом пострілом у голову. Їй було 34.)
[/u]
Осінній вечір пострілом лукавим
Розіп’яло і болем обпекло…
Зі скронь Аміни цівкою стікала
Гаряча кров. Забризкане і скло…
Ця жінка-амазонка – справжній воїн,
В очах – небес безмежна глибина…
Чому краса ця створена для воєн?
Яка її в прийдешньому вина?
Може у тім, що жінка вона й мати,
І Україні віддана дочка,
То ж ворогів навчилася вбивати
І мала фах найкращого стрілка?
Чому життя добігло її рано,
Адже краса й любов врятують світ?
На тілі України це є рана,
Бо гине найвірніший її цвіт.
Аміна – то є справжня українка,
Так, Україна – це й її земля.
І тяжко нам, і невимовно гірко:
Свої? Чи то убивці із Кремля?
30.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758054
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.10.2017
Гарцює осінь в парках і лісах,
Золочені вдягає всім корони,
Берізки пофарбована коса
Підкреслила її казкову крону.
Запнулось небо в сіро-синю шаль
З лелечими тривожними ключами
Й затріпотіла стогоном душа,
Немов услід їм з болем прокричала:
«Чекайте, не спішіть у край чужий.
Іще теплом наш рідний край багатий!»
«Звичайно, хочеться нам тут іще пожить,
Але зима нас може покарати.»
І зникли-заховалися з очей,
Вони ж лелек довгенько ще шукали,
Не розуміючи в природі двох речей,
Чому птахи у край чужий втікали.
17.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2017
Згорали-падали зірки
В ніч листопадову
І понад стрічкою ріки,
Й понад левадами…
Там полином зросла печаль
У серці матері:
Сини йдуть землю захищать –
Їх в неї… п’ятеро…
Боровся перший до кінця –
Загинув, стоячи,
А готувався ж до вінця –
Як серцю боляче!..
А другий втрапив у полон,
Упав, не зламаний…
Чому життя так повело?..
Ще троє… з мамою…
Кигиче чайкою вона
Між них… Старається…
Спокою не дає війна…
У сні здригається…
І коли бачить зорепад
У небі зорянім,
У серці – лютий снігопад,
Тугою зораний.
6.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757913
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017
Заколисана барвами
тепла осінь у вересні,
Усі птахи вже парами
і гаї повні вереску…
Сивим вранішнім дощиком
полини заросилися,
Ти казкова удосвіта,
в полотно попросилася.
Не впізнати й тоді тебе,
коли з сонцем прощаєшся,
Мов дитя, ти радітимеш,
вишить сон намагаєшся.
Неповторна ти в обіймах
запізнілого полудня,
Саме ти мною обрана,
залишайся у споминах…
24.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757681
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017
Коли в душі любові дивний сад
Вже поселивсь і рясно квітне цвітом,
Коли ти не втомився колисать
Чуття, яке тобі дарує літо,
То до землі до рідної любов,
Котра від діда-прадіда далася,
Ота синівська,неспокійна кров,
Що у борні століттями лилася.
Нуртуй, козацька кров, не затихай,
Адже земля під ворога прицілом,
Немає в світі більшого гріха,
Ніж той, як діти власний код* не цінять.
25.10.2017.
* Кодом вважається рідна мова, земля, звичаї рідного краю.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757680
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2017
Свіча й троянда – два зовсім не схожі
Дарунки для… загиблого бійця:
Свіча в безсмертя шлях знайти поможе,
Троянда – рано зірване життя.
А поряд на портреті в стрічці чорній
Обличчя юне, навіть ще без вус.
Це він м’яча ганяв іще учора,
Пірнав найглибше рибою в ставу.
Вдивляюсь у напівдитячі очі,
Й гірчить сльозою змучена душа:
Це він стеріг для всіх нас мирні ночі,
Тепер у сиву вічність поспіша.
О, скільки ж їх зібралося над нами
Крилатих ангелів, ні, посланців від нас,
Щоби не розповзлося те цунамі,
Котре перевернуло весь Донбас.
Свіча й троянда – символи безсмертя,
Адже вони – то світло і життя,
Це тим, хто йшов до волі метр за метром,
Завдячуймо ж їм всім своїм буттям!
Свіча й троянда – це дарунки Божі,
Утілені в них світло і краса.
Поки ми жити й думати спроможні,
Даруймо тим, хто вже на небесах!
28.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757586
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2017
Я повернуся, мамо, із війни,
Можливо, білим ангелом, крилатим,
Тебе я й землю гідно боронив,
Життя віддавши за Вкраїну-матір.
Я повернуся, мамо, із війни,
Щоб посмішку тобі подарувати,
На півдорозі ворога спинив
Й ані тебе, ані себе не зрадив.
Я повернуся, мамо, із війни,
У сон твій серед ночі завітаю,
Й немає в тому нашої вини,
Що я на небі. Правда ця свята є.
9.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757585
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.10.2017
Пасе вже осінь мокрі вранішні тумани,
Украла дня частину немалу,
Ключі останні в небесах намалювала,
Добавила роботи ще селу.
Така вона – в кількох іпостасях є осінь –
Цариця й трудівниця водночас:
То золотом засипле землю не назовсім,
То працювати заставляє усіх нас.
Та осінь ще й багата, щедра господиня:
Дарує фрукти, овочі, вино,
Шанує землю й трударя на ній – людину,
Пригостить щукою, карасиком, лином,
А іноді пухким, ще теплим короваєм
Із свіжої , й як білий сніг, муки.
Для пирогів калина в лузі достигає,
Яку й пташки в мороз смакують залюбки.
Такою осінь кожен рік у нас буває
Й земля така багата – тільки в нас:
Весною зеленню і квітом все буяє,
Не менш чарівно-дивним є й осінній час!
18.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017
Нічка спить у обіймах любові,
Висипавши зорі з рукава,
Я ж веду свою розмову з Богом,
Добираю змучені слова:
«Чом же ти, Великий, мудрий, вічний,
Не зупиниш війни на землі?
Матері заглянь у її вічі,
Коли плаче свічка на столі.
Лиш тоді ти, Отче, зрозумієш,
Що то є матусина любов».
Слуха ніч і вись її темніє…
Упились журбою небо й Бог…
27.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017
Поглянь, як осінь жовта пропливає
За журавлиним угорі ключем,
Як смутком тихим землю поливає
І в душах засіває ніжний щем.
Лягали вони золотом червоним
На листяні дерева і кущі,
Я ж опинилась в осені полоні
І душі наші стали не чужі.
Як і усі, я в неї закохалась,
Хоча цього й не мала на меті,
Із вітром на берізках колихалась,
Перебирала коси золоті.
Коли ж діждусь, як ранок заблукає
У марева кудлатій бороді,
У жовтолистім лісовім розмаї
Грибочки я шукатиму тоді.
26.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757289
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2017
(Учора, 7.09.2017, під Авдіївкою загинув ще один укр. воїн.)
Учора ще одна свіча згоріла…
І над промзоною увись душа знялась…
Ще сонце вересневе землю гріло…
Чом доля врятувать не спромоглась?
Застигло у німім риданні небо
Над полем, де Авдіївка, в четвер…
Скількох ще українців туди треба? –
Серця запричитали всі тепер.
А згодом вдома свічечка горіла
Й рікою сльози бігли із очей…
Упала мати на холодне тіло
І біль, немов метал, її пече:
Чому ж синочка в неї відібрали
Й за що насправді ще трива війна?
Невже то доля з нею жарт зіграла –
Її і нас тривожить таїна.
8.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757286
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.10.2017
Зустрілось літечко з осінньою добою,
Щоб вересню вудила передать,
А та відповіла йому любов’ю,
Зраділа почуттям отим вода.
Городи запишались врожаями,
У золоті діброви і ліси,
Громи стомились – більше не дрижали –
Боялись край позбавити краси…
9.08.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757069
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017
Осіння ніч в кишенях сни тримала,
Ділила їх на всіх-усіх людей,
А коли ранок вирветься з туману,
Тоді й дорогу сонечко знайде.
Прорве воно завісу щільну, сиву
Несмілим першим променем згори.
Нечітко ляже в мареві курсивом,
Як свідок осені й ранкової пори.
Ще вітер не насмілився повіять,
Красу боїться ранку сколихнуть.
В росі купають айстри свої вії,
Щоб сонечку закохано моргнуть.
Осінній ранок – то не просто казка,
Що з марева, мов човен, виплива,
Він той, хто для душі дарує ласку,
Яку не передати на словах.
21.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757068
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017
Трави після жаркого літа
Притомилися, ледь живі,
Мов карлючки, заклякли квіти,
Забілів лише деревій.
Його кругла з суцвіть долоня
Себе осені простяга,
Та ж свої золоті корони
На дерева й кущі вдяга.
Вітер бавиться жовтолистом,
Що зненацька злітає вниз,
Коли ж він починає злиться,
Рве щосили і всім болить:
І листкам, що від ран страждають
На холодній блідій траві,
І гілкам, котрі голі мають,
Зустрічатимуть вітровій.
Повнить серце журба осіння
За красою і за теплом,
І шукає душа спасіння,
Щоб весною зійти зелом.
18.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756917
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
Дивлюсь, як осінь з золота тче казку
І запряга стривожені вітри,
Ліс одягає жовтооку маску,
Грибочками засіяв і бугри.
Як небо нахилилось над землею,
Купає землю росами й дощем,
Вночі чарує жовтою зорею,
І будить в серці дивно-ніжний щем.
І оповита тишею-журбою
Осінню ніч вартує ще й вода,
Під зоряною виспиться габою.
Між очеретом сріблом прогляда.
А коли сонце день новий розбудить
І павутинням гілля заснує,
Такого дива очі не забудуть…
В душі моїй так затишно стає!..
10.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
Тривожний час. Війна кипить на сході…
Танцює танго Путін на хрестах,
Та ми не віддамо уже свободи
Й наш спротив до рашистів вироста.
Немає в світі ще такої сили,
Щоб закувала волю в кайдани,
А чи змінити колір неба синій.
Хоч не були готові до війни,
Та маєм дух, а він сильніший зброї,
У ньому все: і мати, і земля.
Це він народжує і в бій веде героїв,
І рани після бою ізціля.
Щоби раділа Україна дітям,
І не чорніло сонце ув очах,
Воно також радіє й краще світить,
Коли плече торкається плеча.
Єднаймося ж усі в кулак, єдиний,
І перемогу викрешем в борні.
Тоді лиш прийде світла та година,
Що подарує мир тобі й мені!
31.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2017
Село моє рідне – краса незрівнянна,
Криниць глибина в тобі й шепіт хлібів,
Від тебе стежина вела і від мами.
Несу ці два образи завжди в собі.
Село моє – то сторона веселкова
З травневою свіжістю квіту садів,
Всевишній, повісивши в небі підкову,
Помітив для мене місцини святі.
Село моє – мною не випита казка,
Де гай потонув у піснях солов'їв.
Самотньо коли на душі мені й важко,
Думками лечу до притихлих ставів.
Село моє, ти мій початок для пісні,
Де верби схилились в зажурі своїй,
До тебе вертатиму, доки не пізно –
Хрести там чекають моєї сім'ї.
11.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Осіння нічка зорями розквітла,
Коли зустрітись мали ти і я.
Згори лилося чародійне світло -
То місяць посміхався звідтіля.
У ранки сиві осінь заблукала,
Вони ж пили росу з її долонь.
Вітри крилаті бавились квітками,
Поки знов ніч усе взяла в полон.
25.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756523
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Дрімають трави попід килимами,
Луги й галяви в росяних стежках…
На потемнілі води у лиманах
Жовтневий день краплинками стіка.
Стомившись він у вечір шкандибає.
Все ж не забув приспати комарів.
А сонце небом землю застібає.
Переступає ніч святий поріг…
Із нею й місяць виплив на доріжку,
Щоб засвітити зоряні вогні.
Душа за день теж притомилась трішки,
Нагадує про сон вона мені.
14.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756522
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Де барвінок синій
Килим постелив,
Тато свого сина
До грудей тулив…
Батькові долоні
Теплі і тверді,
Вогкі, ледь солоні,
Все життя в труді.
[i]Приспів:[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Батькові в волосся
Впала сивина –
В пізню його осінь
Забрела війна.
Чується молитва
З вуст його й землі:
Не були щоб вбиті
Батько й син в борні.
[i]Приспів.[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Де барвінок синій
Килими стелив,
Внука вже – не сина
Дід тепер тулив,
І з грудей молитва
Лине мовчазна,
Та її Всевишній,
Вірю, розпізнав:
[i]Приспів. [/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.
Хай земля квітує
В обіймах весни,
Небо сторожує
Лиш спокійні сни.»
10.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2017
Приречений народ, що не вберіг
Історію свою і рідну мову,
Його чека найважча із доріг,
Котру він починає знову й знову.
А коли він стає іще й сліпим,
Манкуртом виглядає тоді в світі,
Щоб вижить, має націю зліпить
І до керма поставити еліту.
8.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2017
Колисала ніч розлуку,
Падали зірки,
Потонули в тиші звуки…
На землі – пташки.
Нічка тишу колисала,
Проганяла сни,
А в бійця життя… згасало
На шляху війни.
Ніч у очі заглядала,
Проганяла смерть,
А коли уже світало,
Напоїла вщерть
Не росою, а водою,
Що лилась дощем,
Й розминувся він з бідою,
Легшав біль і щем.
Ніч розлуку колисала,
Зірку ж – зберегла.
Долю хлопцю врятувала
Дівчина з села…
3.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756076
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017
Кричала душа вдовина
І сліз їй не вистачало…
Сьогодні вона вже сина…
В труні із АТО стрічала.
Такого ще молодого,
Без батька зростав із нею,
Раненько він став на ноги,
Мов Бог, дорожив сім’єю.
І вмить ожила картина,
Далека, сумно-тривожна:
Синок був зовсім дитина –
Забути таке як можна?!..
Тоді із Афганістану
Доправили чоловіка,
Так рано вдовою стала
Тай буде уже довіку.
І серце геть розривалось,
І глухо душа стогнала,
І плечі вдови здригались…
За що їй такий аналог?
18.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756072
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017
Привезли чоловіка із зони АТО,
Щоб у рідній землі поховати.
А чому не з війни, те не скаже ніхто…
Боїмося війну ми війною назвати?..
Що війна це, те визнав уже цілий світ,
І вогонь там смертельний літає:
України воює найкращий там квіт
І вночі, і удень, і коли ледь світає.
Поховають бійця, як належить, як слід,
Та від того матусі не легше.
Смерть і цю проковтне Україна і світ?
Втрата сина далеко не перша.
Тисячі полягли у нерівнім бою,
І без бою також вже без ліку,
Захищаючи землю, родину свою,
Люди ж ті були різного віку.
Прогримить над могилою залп – не салют,
Спорожніє душа і знеможеться серце.
І усі цю війну у думках проклянуть.
Завтра ж знову в АТО відправлятимуть берци…
1.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756029
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.10.2017
Здригнувся світ: іще одна війна?!
На цей раз в миролюбній Україні?
То Кремль кордони знов свої міня,
Не будь же, світе, ти такий наївний.
Він Крим купив, заміривсь на Донбас,
Щоб дух наш перевірити і влади,
Та швидко зуби обламав об нас,
Хоч у генштабі і багато гадів.
Попереду багато ще боїв,
І жертв народних буде ще багато,
Та землі ми захистимо свої
Й збудуємо собі нову вже хату.
18.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756027
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2017
Заплакав росою ранок,
Як сина її убили…
Тяжка, незагойна рана
В душі у матусі нила:
Чому розтоптали право
Її мать живого сина?
За що була ця розправа,
За колір, за жовто-синій?
Син так любив Україну
Від Заходу і до Сходу,
За що ж він тоді загинув –
Продовжувач свого роду?
І тихо сльоза стікала,
І кров’ю волало серце,
А з ними – і дні тікали…
Життя вже не мало сенсу…
Та є материнська сила,
Свята і непереможна,
Устане вона й за сина,
Загляне у серце кожне
Й поділить загальне лихо
На всіх – по дрібній частині –
Такий заповіт великий
Дістала вона від сина.
І плакав росою ранок,
Щоб сили ті відновити,
Й народу глибокі рани
В росі назавжди втопити.
18.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755793
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.10.2017
Постукали слова до мене,
Щоби у вірші їх ввела,
Про жито, стигле і зелене,
Про долю рідного села,
Й про неньку нашу – Україну,
І доленьку її, гірку,
І про красуню Чураївну,
І про Дніпро – святу ріку,
І про замріяну калину,
Що стереже у лузі брід,
І одиноку тополину,
Що український славить рід.
Слова… Ви друзі мої вірні
У горі й радості – завжди,
І це, мабуть, закономірно.
Врятуйте ж край мій від біди!
3.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017
Гримить війна і небо розривається
Стрілою вогняною знов навпіл,
А на землі дівчатко надривається,
На ніжки стаючи свої слабі.
Підняти неньку хоче, закривавлену,
Мале дитя не може ще збагнуть,
Чому в його матусі раптом «вава» є,
Що до життя її не повернуть…
Плачем дитячим тиша, приголомшена,
Дивилася згори на чорний дим,
На дерево, що стало, ніби локшина,
І на стіну, розсипану в ряди.
Це тільки штрих того, що відбувається,
А скільки охопив би об’єктив,
І показав, як кров’ю упивається
Земля, в якій міг опинитись ти?!
15.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755701
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.10.2017
Душа народу корчиться від болю,
Адже загарбник ходить по землі.
Заміривсь Кремль на нашу долю й волю,
До Криму шлях прокласти тим звелів,
Хто тут «під кайфом», словом, терористам,
Вести під прикриттям російським бій:
Тут «зеки» з автоматами й артисти,
Їх Батьківщина – Псков, Кавказ, Сибір.
Зима і дощ вогонь той не спиняють,
Хоч по коліна у крові Донбас,
Росія ж «гумконвої» посилає
Із зброєю, щоб винищити нас.
Давно там сміх і пісня не бриніли,
В вогні й руїнах весь Донецький край.
Там серце промислове України
Спинилось, бо настав російський «рай».
Та ворогові нас не подолати,
Бо наша зброя – віра і любов,
Господарями станемо у хаті,
Бо з нами Правда і Великий Бог.
3.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755699
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2017
Теплом і туманами осінь багата –
Дерева втопились, і річка, і хати.
Важкою росою укрилась верба,
Аж раптом невидима сила зрива
Жовтенький листочок і… кидає в воду.
«Шкода, та не зміниш закони природи, –
Подумала я, задивившись на нього, –
Здається, мене кличе на допомогу.
Чи купіль не та сиротині-листку?»
В тривозі біжу по сирому містку
З бажанням листочок таки врятувати.
Та тільки туман його встиг заховати.
30.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755525
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017
Закружляла осінь падолистом,
Захолола річки темна сталь,
Журавлі в тривозі піднялися
Й полетіли в невідому даль.
Опустилось невеселе сонце,
Довше спить воно вночі тепер,
І росою плакало віконце,
Проводжало з дому і тебе.
Сиві хмари небо застелили –
Теж сумують за ясним теплом.
Не втрачають чорнобривці сили –
Їм якби завжди так і було.
28.01.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755524
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017
Ще літечко дрімало на покосі
І свіжим листом хвастав зелен-гай,
Та вже несміло наближалась осінь.
Туман частіш над річкою лягав.
І лиш калина осені раділа
Й на сонці гріла ягідкам боки.
А скільки ще на нас чекає діла,
Окрім картоплі, – морква, буряки!
Пора осіння хоч і невесела,
Та найбагатша з давніх пір вона:
Доволі стало овочів в оселях –
І кварта молодого ще вина!
6.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755273
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Чарує осінь і єство, і око,
У вишиванках і поля, й ліси.
Вони, мов килими, вузькі й широкі,
Луги застигли в обіймах краси.
У очереті заховалась річка,
Що служить раєм птиці водяній,
Віншує сонце голубу ту стрічку
І все, що відбувається на дні.
Акації в бурштинових сережках
Рукасте гілля тягне догори,
Берізонька майстерно тче мережки
Й шепоче казку денної пори.
Вітри їй розплітають довгі коси,
Мов нареченій з-під вінця колись.
Траву прибрали ранки в сиві роси –
То вересень із жовтнем обнялись.
4.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755272
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Нічка, темна, крила в гори
Опустила
І на небо тихі зорі
Запросила.
Поміж них пливуть біленькі
Лебедята,
Діточок несуть маленьких
На крилятах.
Вони сни несуть чарівні
До півночі,
Де дрімота закриває
Діткам очі,
Тож зручненько ляж, дитино,
На крилятко,
Сни корисні для людини.
Спи, малятко!
21.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755160
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.10.2017
Стеле осінь листя невпопад:
Під кущі, дерева, у калюжі -
Килимками зажовтів і сад.
Зеленіють лиш високі ружі.
Квіти ці давно вже відцвіли,
Брилики згубили в теплім літі,
Горобці свій лемент підняли –
План складають, зиму як зустріти.
Пропливли у вирій журавлі,
Десь, мабуть, до моря долітають…
Свіжі скиби чорної землі
Трактори в полях перевертають.
10.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755158
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2017
Сипле попелом час,
Щоб загоїть Донбасу рану,
Та чи вистачить нас,
Щоби пам’ять від болю відмить,
Адже в кожній душі
Ще маячить портрет тирана,
Й зашкарублі брижі,
Без яких не стають людьми.
Скільки зламаних доль!
Хто лічив їх? Та й чи полічить?!..
І у душах – кордон,
За яким – не порожній звук:
Там – молитви слова
Й передчасно погаслі свічі,
В чорній хустці вдова
Й тисячі материнських мук.
Не одне з поколінь
Лікуватиме спільну рану,
Попіл згаслих полів
Намагатиметься зцілить…
Посивіє земля,
Полином проросте, мов зранить…
Неба сили звелять
Україну уже не ділить…
23.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755021
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2017
І настане час,
коли один скаже:
«Слава Україні!»
І мільйони
відповідатимуть:
«Героям слава!»
Степан Бандера
Знов подвигами дихає земля
І Україні добавляє слави,
Сини її в бою проти Кремля
Стоять на смерть. Вони міцніші сталі.
Із діда-прадіда долала вона шлях,
Щоби позбутись рабства і неволі,
І падали найкращі на полях
У боротьбі за України долю.
Історія у пасмах сивини,
Але не відцуралась від свободи,
Кривавими були шляхи війни,
Та не зламати дух мого народу!
Напівзруйнований сьогодні наш Донбас,
Болять землі його смертельні рани,
Та прийде істини великої той час,
Коли здолаєм і цього тирана.
28.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2017
Велика правда про УПА
В стогах історії ховалась,
Від часу навіть загнивалась.
Німа вона була й сліпа,
Та вижила, прийшла у світ
Героїв нації назвала,
Їх імена крізь товщу літ
Прийшли до нас і запалали
Серця святим отим вогнем.
Любов’ю до людей розквітли,
Їх більшало із кожним днем,
І темряву прорвало світло.
Сьогодні ще іде війна
Між темним мороком і сонцем,
Та буде названа вина,
До правди хто закрив віконце,
Бо нація тоді жива,
Коли героїв пам’ятає.
Ні не високі це слова –
Такою істина свята є.
2.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754884
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.10.2017
Сьогодні свято в Ніли Гуменюк:
Народини вона в цей день святкує,
Не знаю, як у неї із меню,
Та справжнє свято всіх завжди лікує.
Шлю, Ніло, побажань Вам цілий пуд,
Здоров’я кріпкого і щастя повні чаші,
Сьогодні треба про усіх забуть –
Радіють хай душа і серце Ваші!
11.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754881
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2017
Упали роси на життя покоси
Тай оживили півсухе зело,
Хоч у душі моїй розквітла осінь,
Згадалося усе, що відбулось:
Дитинства незаплетені косички,
Кохання першого невипите вино,
Й оті далекі, недитячі звички,
І батькова криниця з темним дном.
Те джерело краси і прохолоди,
Хлібів стіна в задимлених полях,
І вулиця з корінням мого роду* –
Прапращурів моїх свята земля.
Не полинами спогади лягають –
Солодкощемним трунком у душі,
Й краплинками минулого збігають,
Наповнюючи тим теплом вірші.
9.10.2017.
*У нашому селі Верескуни була центральна вулиця Ходаки, де за моєї пам'яті, крім сім'ї мого дідуся, жили сім'ї його двох братів та близьких родичів з прізвищами Ходак.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
[b]("Чуття своєї матері Вітчизни
Живе у її дочках і синах",[/b] - такими словами почав свій коментар до мого твору відомий поет Олекса Удайко. Не могла я не продовжити його думку.)
Чуття своєї матері Вітчизни
Живе завжди у дочках і синах
Від подиху найпершого й до тризни,
Аж поки доля лет років спиня.
Й немає почуттів, дорожчих серцю,
Котрі всотав від мами з молоком.
І коли Гімн виконував в ясельцях,
І коли став дорослим козаком.
Й тоді, коли зустрілася козачка,
Опорою що стала для плеча,
Котра з дитинства ще була смільчачка.
Вкраїну матір'ю вдвох стали величать.
Сьогодні ворог землю навпіл крає,
В Донбасі – зрада, вогняна гроза,
Зі зброєю козачка – не в коралах,
Він – теж. Повернуть ворога назад.
7.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754642
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Ми не були з Росією братами
Й історія засвідчила про це –
Ми у Європу є й були вратами
І мали незап’ятнане лице.
Земля котилась впевнено і кволо
Й стогнала Україна у ярмі,
Та мріяла про мир вона і волю,
Хоча кинджал в душі її стримів.
Ми не були з Росією братами ,
Коли, мов діти, гралися в Союз,
Тоді, як в кращих голови злітали,
Не відчували справжніх її уз.
Сьогодні час кинджал той витягати,
Тяжкі загоїть рани вікові,
Навчитись матір, землю шанувати,
Намітити шляхи собі нові.
1.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2017
Незатишно і порожньо в душі…
Ясніла в косах вицвіла мережка…
З тобою ми давно уже чужі
І порізно життя долаєм стежку.
Із холоду ти ткав свої слова,
Душа від них на кригу замерзала,
І холоднішим кожен день ставав,
Змією в серце думка заповзала.
«Хіба замкнувсь для мене інший світ?
Чи слів у світі не існує інших?
Хіба мені вже так багато літ? –
Запитую себе щоразу в віршах.
25.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017
У золото діброви одяглися
І клен вогнем червоним загорівсь,
Тепер у нього не зелене листя.
Над ним тривожать небо журавлі.
Стоять ліси в зажурі, у глибокій,
І терен від печалі посинів.
Царює всюди осені неспокій,
Тож терен його віддано стеріг.
Вітри засіли у сосновім гіллі,
В намисті, у червонім, дикий глід,
Калина поспішає на весілля,
Туманом пахнуть трави із боліт.
Проворна білка мчить за жолудями,
Мов верхолаз-висотник по дубах,
В дупло чуже вона не заглядає,
Коли несе гостинці у зубах.
3.05.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754394
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2017
Життя – політ у вись, у невідому,
Коли позаду слід – твої роки,
Твої здобутки, помилки і втома,
І берег твій життєвої ріки.
Життя – це є твої у завтра кроки,
Коли крізь біль ступаєш і багно,
Це муки повсякденні і уроки,
Й тоді, як жить, тобі не все одно.
Життя – дорога, долею ведома,
Коли у тілі й мудрості ростеш,
Коли порядок у душі і вдома,
Та не бува воно легке, просте.
Коли ж політ угору не вдається
Й ти втратив сенс, а чи зламав крило,
Чи доля ненароком посміється,
Тримайся, не впади на саме дно.
6.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
Підкрадається вже осінь –
Обережний чути крок –
Золоті обнови просить
У завбачливих зірок.
Ще отаву коси косять;
Це – остання сіножать,
Ластівки снують-голосять,
Навівають тихий жаль.
У садочках рум’яніють,
Посміхаються плоди.
Як тумани засивіють,
Осінь зайде і сюди.
Сяде бджілкою на віти,
На дерева чи кущі,
Зацілує ніжно квіти
Й тепло стане на душі…
6.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2017
Я долю витчу власними руками,
Щоби мені покірною була,
Щоби не насміхалась над роками
І польовими маками цвіла.
А поміж ними житечка колосся,
Щоби життю всміхалася не раз,
Легеньким сріблом розлилась в волоссі –
А це найкраще із усіх прикрас.
Я долю свою вишию руками
На сірому життєвім полотні
І простелю святими рушниками,
Щоб ніг не поколоти на стерні.
Земля і хліб – щось є цього дорожче,
Як мак цвіте і в росах свіжий слід,
А понад ним – небесні сині очі…
Який казковий, все-таки, наш світ!
5.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017
Понад краєм осінь пропливає,
Золоті розвішала дощі,
Землю вони спраглу напувають
І грибочки кличуть під кущі.
Заглядає осінь і в озерця,
Засинають росяні стежки,
Забавляють небайдуже серце
Одинокі у гаю пташки.
Не танцює листя ще в таночку,
Ще рясніють фруктами сади,
В золотих берізоньки сорочках
З літом попрощались назавжди.
Осідлало землю сіре небо,
Заблукало в сіро-жовті сни.
Опустили в воду коси верби,
Думатимуть думу до весни.
Понад краєм осінь пропливає
В сарафані жовтому й вінку,
В келихи наливки наливає,
Готувала з літа ще яку.
26.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754017
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2017
Коли земля із сонцем повінчалась
І землю заквітчав зелен-розмай,
Вона стає безмежно-величава –
Це мій усе, це український край!
Десяток сьомий доля розміняла,
Але жива в мені моя любов
Ще з тих часів, як мати пеленала,
І поки душу в небі стріне Бог.
Від сивих гір під зорями в Карпатах
До берегів, освячених, Дніпра
Моя земля, єдина і багата –
Країна хліба, волі і добра.
16.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2017
Нові сторінки печалі
Гортає моя земля,
Про весну птахи кричали
Й про напад на Крим Кремля.
Схотіла світ перекроїть
Кремлівська важка рука,
Та наших нових героїв
Ніщо уже не зляка.
Озброєні сильним духом,
Де віра й любов сплелись,
Такі ж вони, відчайдухи,
Як предки-діди колись.
Ідуть і у бій без зброї,
Боронячи власну честь,
За землю – не за корону,
Бо вільна в них кров тече.
Таких – ані залякати,
Ні кулею не спинить,
Для них Україна – мати,
Вони ж є її сини!
24.03.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753873
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
Знов газет сторінки гортаю,
Про війну важкі сторінки,
За синочком чужим ридаю:
Чом же не вберегли зірки?
І чому брат стріляє… в брата?
Ні, земля цього не простить.
А закинуть свого за грати?
Душу ж власну занапастить!
Просинайтесь, заблудлі люди,
В нас одна і земля, й Дніпро,
Так було і так завжди буде:
Не скорити війні добро!
14.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753869
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
Зібрало літо висохлі покоси,
І солов’ї закінчили пісні…
В вікно до мене обізвалась осінь –
Дощу то краплі стукали рясні.
Я підійшла до вмитого віконця,
Побачити хотіла стукача,
Чекала, щоби виглянуло сонце,
Щоб осінь також виплило стрічать?
Вона ж стояла в золотавих ризах,
З букетом чорнобривців у руці,
Найбільшим же було мені сюрпризом
На жовтій сукні мокрі горобці.
Я вийшла з хати осінь зустрічати.
І серце огорнув незримий щем;
Хотілося не плакати – кричати:
Плили ж ключі лелечі під дощем!
Тривожний погляд мій летів за ними,
А з ним – моя збентежена душа.
Пташині голоси були сумними…
Лиш осінь за ключем не поспіша…
22.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
Я не знаю такого народу,
Щоби стільки в житті відстраждав,
Мож’ тому йому Бог в нагороду
Незалежність нарешті подав.
Та не хоче ніяк відпускати,
Тягне знов у «союзне багно»
Та, що «старшим» назвалася «братом»,
Без Украйни їй не все одно.
Вона звикла людей таврувати,
Як робила вже цілі віки,
Клин розбрату, мов цвях, забивати,
Щоб народи жили, як вовки.
Та народ мій змужнів, помудрішав,
Крихти правди нарешті зібрав,
Він у світі займе свою нішу,
Все поверне, що ворог украв.
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2017
Гаптує осінь диво-килими –
Зна ж бо, немає кращої майстрині,
Коли ж обійме ставу гладь крильми,
Від подиву вода у нім застигне.
Побачивши земний казковий рай,
Гроза остання простір сколихнула,
Осінній день пташок у гурт збира
Й земля, здалось, полегшено зітхнула.
Гарцює жовтень в вітру на крилі,
Обтрушує з дерев останнє листя,
Втекло далеко літо у брилі,
І журавлі у небо піднялися.
У гай шукає стежку листопад,
Простеле скоро килими із листя,
А коли їх накриє снігопад,
Заснуть листочки, мов дитя в колисці.
6.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753519
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017
Осінь – не лише дощі й морози,
Це краса, яку ще пошукать,
Це пора, де віршів більш, ніж прози,
Ця пора – володарка багать.
Ще не стогнуть снігом вітровії,
Сумом дощ у відра не бринить,
Гладить сонце айстрам довгі вії,
А між ними – срібно-біла нить,
Бабиного лiта павутинням
Вишила мережку i в саду.
Білий вельон теж повис на тині…
Де красу таку я ще знайду?
4.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017
За небокрай ховалися лелеки,
В повітрі ще висіли голоси…
У теплий край, незвіданий, далекий,
Птахи летіли і журбу несли.
Упали голоси ті на тополі
Осіннім сиво-сонячним дощем,
І хоч теплу раділи луг і поле,
В моєму серці обізвався щем.
Бентежною стежиною стелились
Ті голоси на саме дно душі.
Я ж хочу, щоб їх крила не стомились
І втрапили в мої нові вірші.
5.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753425
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017
Україна моя котрий рік у війні –
І себе, й цілий світ рятує.
Її вірні сини полягли у борні
За свободу, мов хліб, святую.
Україна стріча на колінах синів,
Біль мечем розриває груди:
Скільки ще ця війна в нас поставить хрестів,
Скільки свіжих могил ще буде?
Україна ховає найкращих дітей…
Геноцид, чи ціна за волю?
Тільки Бог один знає всю правду про те,
Як нам вибороть кращу долю.
Україна у ранах кривавих, важких,
Від так званих «братів», лукавих,
Це вони гнули нас не роки, а віки,
Смертю-голодом не злякали.
Україна жива. Й хоч болючі шрами
Нагадають не раз про себе,
Гордо пройде вона через війни-шторми
Й сонце волі освятить небо!
5.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753424
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2017
Я долю свою вишию нитками
На сірому життєвім полотні,
Які б випробування не спіткали,
Шляхи свої пройду, хай і складні.
Узори вишивати ті непросто,
Та старанно стелитиму свій ряд,
Не є в житті високого я зросту,
Людські закони буду підкорять.
На полотна буденно-сірім фоні
Червоних маків вишию я ряд
І голуба біленького в долонях,
Під ним – слова про мир хай зазорять.
Вогнем вони горітимуть любові
До України – отчої землі,
Тож, люди, станьмо всі самі собою,
Адже сам Бог любить її велів.
14.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2017
Вгорі над нами, мов завмерли, хмари,
Розіп’ятий заткавши небокрай,
А у долині м’ята всіх дурманить,
І манить ліс грибочків назбирать.
То осінь за пеньочок зачепилась,
Готує землю й небо до зими:
Вдень сонце світлим м’ячиком котилось,
А ранки одягалися в дими.
Куйовдить часто ранок мокру тишу,
І сплески риб частенько спокій рвуть.
Маленькі хвильки осоку колишуть,
Ховаючи свої сліди в траву.
15.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753235
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2017
Поміж трав і лісів
Плине Ворскла і слухає тишу,
А над нею присів,
Повний місяць у сяйві легенд.
Чую я, як вода
Прохолодою ранньою дише.
Ще вітрець не гойдавсь –
Він удень головний диригент.
Тихо Ворскла пливе –
Оксамитом-водою хлюпоче,
А як день оживе,
Засміються ліси серебру,
Зацвітуть береги,
Адже знають, як річечка хоче
Свою долю вручить
Незрадливому батьку Дніпру.
5.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753065
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017
Курличе осінь в піднебессі журавлем,
Дарує золотаві всім дукати,
На землю сірим падає дощем,
До цього восени нам не звикати.
Тоді і річка часто в мареві дріма,
Здається, й вітер ніби утопився,
Ніяких птахів на воді нема.
В тумані ранок теж з дороги збився.
Та сонечко пошле на землю день
І річку радо визволить з туману,
Бадилля висушить, уже не молоде,
Напоїть осінь м’ятою-дурманом.
3.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017
Розлились по землі
Чорні сльози біди і печалі…
Бандюки, що в Кремлі,
Про війну навіть не прокричали,
Лізуть, і не спинить
Біль гіркий у серцях материнських…
Гинуть кращі сини
Від рук чорних снарядів, чужинських.
В чорній смуті земля,
Адже діти щодня її гинуть…
Кровопивці з Кремля
Їм підступно готують могили.
Та мине полоса –
З болю чорного вирвуться люди,
А святі небеса
Скоро синіми й мирними будуть.
20.02.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017
Чекаю знов я і боюсь новин
Із неспокійного нам рідного Донбасу,
Де гинуть люди наші без провин
Від куль і мін, і вибухів фугасів.
Там кров живу без міри п’є земля,
Повітря цідить стогін в тому краї...
О, скільки ж ти 200-их звідтіля
Зустріла, земле, й плачучи, каралась!
Ці терористи чи бойовики
Насправді ж є солдатами Росії,
Нас ненавиділи і мучили віки,
Бо пустота у душах їх засіла.
Та вірю, прийде справедливий суд,
І кожен з них отрима гідну плату:
Всі винні кару Божу понесуть,
Хто є сьогодні зла й брехні солдати.
16.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752878
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017
Закружляли клини журавлині…
Зажурились осінь і земля:
Їде син додому… в домовині…
З кулею у серці… звідтіля,
Де народ, обдурений роками,
Ще бажав вернутись до «совка».
Там Росія підлими руками
Долю загубила юнака.
Тужить ненька… рученьки ламає…
Журавлі принишкли угорі –
Домовину з сином піднімають
Побратими в рідному дворі.
Заридали людоньки довкола…
Зляканий сховався в будку пес…
«Не дай, Бог, дітей ховать нікому!» –
Линуло тремтливо до небес…
13.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752707
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2017
Моя любове, я до тебе лину
На крилах мрій, що виткали слова,
Через роки між журавлиним клином
Пташиною я буду пропливать.
Не розгублю в польоті свої сили,
Хай виллються у світлі почуття,
Котрі б вогонь надій не загасили,
Щоб не сіріло маревом життя.
Моя любове, виткана із квітів,
У краплях-кришталях ранкових рос,
Давно вже на крилі своєму діти,
А ти жива і в спеку, і в мороз.
Я запрошу весну у свою душу,
Позичу в сонця віри і тепла,
Любов мою ніщо вже не задушить,
Якою б доля в мене не була.
20.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2017
Коли думки в минуле заблукають
І заставляють пам’ять працювать,
Душа в німім чеканні застигає,
Й нічого вже від неї не сховать:
Ні як кохання перше я зустріла,
Частішало тоді серцебиття,
Ні як записки рвала, де на стрілах
Був напис: «Ти моя на все життя…»
Ані того, як стрілись невідомі
Студентські роки, юні й непрості,
Розлука перша з друзями і домом,
І поцілунок перший у житті,
Несміливий, схвильовано-гарячий,
Він ніби наскрізь всю мене пропік…
Де ти тепер, закоханий юначе,
Живеться як і з ким тепер тобі?
Зустрівся й той, кого послала доля,
Гніздо з яким звели одне на двох,
Серця не відчували наші втоми,
Хоча й частенько обділяв нас Бог.
Літа у білім інеї вже наші,
Та пам’ять сніг іще не заміта…
Дорослі діти. І життя вже краще,
Але і він та й я уже не та…
Тримаємося за життя обоє,
Хоч сили слабнуть, мучить зранку тиск.
Частенько зустрічаємося з болем…
Та долі ні змінити, ні зректись!..
14.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752591
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2017
Мандрувала Правда по землі,
Шлях до душ, до праведних, шукала,
Та якось Нечистий повелів
Кинути, святу її, шакалам.
Розривали Правду на шматки,
Запивали не водою – кров’ю,
І вона воскресла, все таки,
Від тепла синівської любові.
А як заблукала у Донбас,
(Зупинить Брехню вона хотіла),
Вибрала, мабуть, недобрий час:
До Іуд під ноги полетіла.
Затоптали Неньку в бруд вони,
Від людей, здалося, заховали,
Та вона із-під вогню війни
Проросла, щоб вигнати навалу.
Тож її ні вбити, ні скорить,
І втопить не можна, адже вічна,
У вогні вона теж не горить…
Тож дивімось, люди, їй у вічі.
23.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2017
Де вітри пасуть вгорі простори
І гуляють хвилі на морях,
Де синіють, височіють гори,
Лине пісня, пісня вівчара.
Приспів.
То моя, моя все Україна,
На землі де другий Божий рай,
Там верба, тополя і калина
На собі тримають небокрай.
Де жита морями розлилися
І неспокій у полях гуля,
Там тумани сиві розляглися,
Українська то свята земля.
Приспів.
То моя, моя все Україна,
На землі де другий Божий рай,
Там верба, тополя і калина
На собі тримають небокрай.
19.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2017
Кожен день мене будять думки
Про велике нещастя в Донбасі,
Котре виросло тут за роки
І зірвалось потужним фугасом.
Запряжу ті думки у вітри,
Піднімуся у вільнім просторі,
І як день золотий догорить,
Я у небі ловитиму зорі.
Хай не падають рано униз,
Передчасно вгорі не згорають,
Потушу те багаття війни
У моєму задимленім краї.
Й завесніє тоді навкруги,
Й заясніють небесні простори,
Коли згинуть усі вороги
І народяться знову герої.
24.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2017
«Реве та стогне Дніпр широкий», –
Над Україною звучить,
Там не лише Дніпра неспокій –
Душа народу там кричить.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
То України є портрет,
Яку любив десятки років
Так самовіддано поет.
«Реве та стогне Дніпр широкий» –
В словах цих – туга, велич, біль.
Вкраїну теж люби не збоку,
Бо мати є вона й тобі.
«Реве та стогне Дніпр широкий»…
Ці Кобзаря святі слова
Благословляють нас на кроки –
Добром лиш душі засівать!
23.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752152
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2017
Покуйовджені трави у лісі –
Потоптали якісь грибники.
У руках – схоже щось на валізи,
А на спинах – важкі рюкзаки.
У корзинах – гриби, жирні, білі,
Тож пасеться мій погляд на них:
Ледь засмаглі голівки, згрубілі,
І березовий запах манив.
І стискається серце до болю –
Як же, все-таки, гарно у нас:
І ногам, і думкам тут є воля,
І здається, спиняється час.
Велетенські замислені сосни
Піднялись до самісіньких хмар,
Їх кориця потріскалась, сохне –
Житло знайде під нею комар.
Шепче вітер про щось в верховіттях,
Мох прослався, мов килим, внизу,
Чистотіл не стріляє суцвіттям –
Жде природа останню грозу.
23.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752151
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2017
Що й у чистім полі
Вітри шаленіють,
А в дівчини тої
Серденько німіє,
Бо козак у похід
Пішов – не вертався:
Чи в бою він поліг,
Чи ворогу здався…
«Що вітри ж ви мої,
Вітри-вітровії,
Розкажіть же мені –
Знати правду мрію:
Якщо він та й поліг,
Розчешіть могилу,
А якщо ж перебіг –
Краще би загинув»
І летять ті вітри
По степах широких,
І не день, і не три…
Раптом бачать збоку:
Де козак той поліг,
Виросла тополя,
Він же рідній землі
Виборював волю.
Возвертались тоді
Вітри до дівчини.
І так склалось, що ті
Ворота прочинить
Не та дівчинонька,
Що їх посилала –
Козакова донька
Правду ту пізнала.
08.04.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2017
– Ой ти осене,
Злотом вишита,
Сірим дощиком
Вмита-вимита,
Заворожена
Й зачарована,
Де твоя краса
Та й захована?
– А я в лузі. Ой!
В травах росяних,
Листям-золотом
Припорошена,
Стиглим яблучком
Причепурена,
Журавлів ключем
Та й загублена.
– Ой ти осене,
Все ж тебе знайду
І по росяній
Стежці я піду,
Замилуюся
Листям і дощем.
Не забудеться
Той осінній щем…
Ой ти осене!!!
26.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2017