| Сторінки (41/4016): | « | 41 | » |
Упала чорна тінь на наш Донбас,
Та оборону ще тримають гідно
Ті, хто пред ворогом стоять за усіх нас,
За тебе, Україно наша рідна.
А час пливе і сіє гіркоту:
Чому ж між нас нема порозуміння,
Вогонь єднання був малий – потух…
Коли, народе, матимеш прозріння,
Що не бажає ворог нам добра,
Й життя людське для нього є дрібниця,
Не зрозуміть йому і значення Дніпра:
Поету ж це – невипита криниця.
Проснись, Донбасе, від тяжкого сну,
Розкрий на все, що відбулося, очі,
Й наступну вже зустрінеш ти весну,
Як день ясний після страшної ночі.
20.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686294
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.08.2016
Лежить скалічена земля,
Людською кровію полита,
Ніщо її не звеселя,
Все тіло «Градами» побито.
Лежить Донбас, та не умер,
Він ще побореться за себе,
В нім буде український мер,
Над ним – високе світле небо.
І жити буде в мирі люд,
Весільні сукні вдягнуть вишні,
Вогонь, що виник там, заллють,
І стерегтиме те Всевишній.
15.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2016
І настане час,
коли один скаже:
«Слава Україні!»
І мільйони
відповідатимуть:
«Героям слава!»
Степан Бандера.
Знов подвигами дихає земля
І Україні добавляє слави,
Сини її в бою проти Кремля
Стоять на смерть. Вони міцніші сталі.
Із діда-прадіда долала вона шлях,
Щоби позбутись рабства і неволі,
І падали найкращі на полях
У боротьбі за України долю.
Історія у пасмах сивини,
Але не відцуралась від свободи,
Кривавими були шляхи війни,
Та не зламати дух мого народу!
Напівзруйнований сьогодні наш Донбас,
Болять землі його смертельні рани,
Та прийде істини великої той час,
Коли здолаєм і цього тирана.
28.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686110
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.08.2016
Я вишию словом
Думки свої й мрії
І пісню свою складу:
«Слова – не полова –
Це ними, Росіє,
Ти кликала нам біду».
Хай пісня моя
Долетить до Чукотки,
Торкнеться сердець матерів
І з Пензи, Орла,
Петербурга, Находки.
«Своїх не пустіть синів
На вбивчу війну,
Там дарують могили
Таким молодим синам».
«Спокутуй вину,
Адже діти там гинуть,
Росіє, – твоя вина».
Зерном я любові
Всім душі засію.
Щоб виріс рясний врожай:
«Як можна з тобою
Брататись, Росіє,
Як смерті дітей прощать?»
15.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686109
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.08.2016
Україна чекала весни,
Постмайданної вже, ясної,
Але чорне крило війни,
Заросило усіх сльозою.
Україна чекала змін:
Поміняти жадала статус,
Та сусід, мов Горинич-змій,
Поспішив в Крим ногою стати.
Україна чекала добра,
Жити краще, аніж в Європі,
Та оба береги Дніпра
Кров’ю землю Донбасу кроплять.
Україна вже не чека –
З «братом старшим» в нерівнім герці.
Доля в неї своя, така:
Дух свободи нести у серці!..
28.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685891
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 26.08.2016
Зі світлин у музеї – очі
Молодих і в роках бійців,
Котрі дні під вогнем і ночі,
Хоч війни не були спеці.
Очі, щирі, малі й великі…
Придивляюсь зо п’ять хвилин…
Обмірковую: скільки ж лиха!
Душу повнить печаль-полин…
Речі тут вояків, портрети:
Той – безвусий, а той – уже –
Тут – художники і поети,
Інженери, таксисти ще.
І студенти, і програмісти,
Режисери і вчителі…
Скільки ж доль ці світлини містять!
У задумі – старі й малі,
Що прийшли сюди теж відчути,
Чим герої оці жили,
І здавалося, пульс їх чути:
Пульс людини, чи пульс… війни?
Мовкне тиша, бо теж в скорботі:
На портретах же – кращий цвіт
(Не відклали війну на потім,
Рятували і нас, і світ).
Чоловік, що стояв праворуч,
Неуміло сльозу змахнув:
«Ми були у бою з ним поруч…
Як так трапилось, не збагну…»
Пахнуть свіжі бійців портрети,
Мов шикуються у ряди…
Тут – художники і поети,
Йшли грудьми нас загородить…
20.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685890
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.08.2016
Гримить війна і небо розривається
Стрілою вогняною знов навпіл,
А на землі дівчатко надривається,
На ніжки стаючи свої слабі.
Підняти неньку хоче, закривавлену,
Мале дитя не може ще збагнуть,
Чому в його матусі раптом «вава» є,
Що до життя її не повернуть…
Плачем дитячим тиша, приголомшена,
Дивилася згори на чорний дим,
На дерево, що стало, ніби локшина,
І на стіну, розсипану в ряди.
Це тільки штрих того, що відбувається,
А скільки охопив би об’єктив,
І зрозуміти дав, як кров’ю упивається
Земля, в якій міг опинитись ти?!
15.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685707
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.08.2016
Гортає час сторінку за сторінкою,
І це є сторінки всього Буття.
Може, тому й народжена я жінкою,
Бо без жінок зупиниться життя.
Сьогодні журить світ страшна трагедія,
В Донбасі розгулялась що торік:
Росія хоче нашого переділу,
Щоб Україні вкоротити вік.
Ридають матері, дітей втрачаючи…
Не заживе ця рана й за життя…
А мить для матері, коли, труну стрічаючи,
Сама готова йти у Небуття?
Стоїть Донбас, холодний і задимлений,
У ранах, у глибоких, і в крові,
Й пишається в Кремлі тиран гординею,
А хтось синка в останню путь повів…
Гортає час сторінку за сторінкою,
Де вписані жорстокість і любов,
Ні, той тиран народжений не жінкою,
Тому й не знає про любов, либонь…
15.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685705
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.08.2016
Заплакав росою ранок,
Як сина її убили…
Тяжка, незагойна рана
В душі у матусі нила:
Чому розтоптали право
Її мать живого сина?
За що була ця розправа,
За колір, за жовто-синій?
Син так любив Україну
Від Заходу і до Сходу,
За що ж він тоді загинув –
Продовжувач свого роду?
І тихо сльоза стікала,
І кров’ю волало серце,
А з ними – і дні тікали…
Життя вже не мало сенсу…
Та є материнська сила,
Свята і непереможна,
Устане вона й за сина,
Загляне у серце кожне
Й поділить загальне лихо
На всіх – по дрібній частині –
Такий заповіт великий
Дістала вона від сина.
І плакав росою ранок,
Щоб сили ті відновити,
Й народу глибокі рани
В росі назавжди втопити.
18.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685489
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.08.2016
Горить земля… Й людські палають душі
В полоні нетерпимості й злоби
І робляться вони скупі й байдужі,
Без каяття, без плану, що зробить.
Чому людське в собі вбивають люди
І не вщухає материнський крик?
Допоки вже війна всіх мучить буде?
Чом, Боже, людям розум ти закрив?
Життя ж людське одне бува, єдине,
Щоби безжально нехтувати ним,
Якщо ж самодостатня ти людина,
Зроби усе, щоб не було війни!
31.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685480
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.08.2016
Дрімало літо на присохлих чебрецях,
Як сколихнула світ подія дика ця,
Як Іловайський закипав котел,
Й бажання виникало непросте:
Живим лишитися, щоб сонечку радіть,
Адже були тут більшість – молоді;
Бійці, яким лишень за двадцять літ.
Й принишк, немов чекав на диво, світ.
Той чорним став «зелений коридор»,
Тут на бійців чекав Армагеддон,
Й стріляли в них, беззбройних, мов в зайців,
В них «Слава Україні» – на руці.
Вагу тих слів збагнути не могли
Ні ополченці, ані найманці «-огли»,
Убить такого просиналася жага…
І жертви Бог лічити не встигав.
І… зазвучало на всіх мовах: «Іловайськ»,
Й останні небо слухало слова
Безвусих ще героїв і в літах,
Дивився місяць ізгори й… ридав…
Він бачив, як припали до землі
Хтось непритомний, той – без рук, а той – без ніг.
Вона ж, залита кровію, тряслась…
Вогонь тут, дим і напівдикий глас.
І довго ще гарячою була
Земля, яку засіяли тіла,
Впізнати важко в них було людей,
Та й поле стало від крові… руде…
Земля схолола, та для нас свята,
І хоч молитва часто тут зліта,
Вона іще страждає: їй болить,
Що пеклом для синів була в ту мить.
12.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685341
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.08.2016
[u]Присвячую Олегу Сенцову, українському в’язню, несправедливо засудженому у Росії на 20 років, котрий учора (22.08.2016р.)написав листа до українського народу, в якім заявив,що й звідти буде боротися проти окупантів. [/u]
– Я цвяхом стану для труни тирана, –
Слова Сенцова сколихнули світ…
Таким новий є України цвіт:
Він і в неволі, мов на полі брані.
– Нас не зламать нікому і ніколи,
Адже свобода – то понад усе,
Війна гірку науку нам несе,
Котру не вивчиш в мирний час у школі.
Хай каторга у двадцять літ – то рана,
Та без утрат немає майбуття,
Хоча у мене лиш одне життя,
Я цвяхом стану для труни тирана!..
23.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685338
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.08.2016
Розпинає Україну
«Старший брат» зі сходу.
Стихла пісня солов’їна,
І прив’яла врода.
Рветься серце України,
Плавлять землю «Гради»,
Весь Донбас уже в руїнах.
За що ж так карати?
«За що її розпинаєш,
Щоб в ярмі тримати?
За що дітей убиваєш?
Щоб сивіла мати?»
Ворог тільки посміхнеться:
«Я тут ні при чому…»
А чи Богу поклянеться
Він також у цьому?
Той не може панувати,
Хто брехнею сіє.
України не здолати
Ніколи, Росіє!
27.09.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685235
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.08.2016
Вже досить плакати, страждати, Україно,
Синів у ворога вимолювать тіла,
Давно пора вже діями своїми
Зробити так, щоб наша узяла.
Щоби держава, вільна й незалежна,
Росії військо викинула геть,
Для цього є у нас любов безмежна,
І дух, і віра – це здолає смерть.
Єднаймося ж, народе, воєдино,
Лиш разом ми здолаємо біду.
І станьмо, як одна міцна родина.
Хай Бог і сили нас не підведуть!
30.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685233
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.08.2016
У небеснім, неосяжнім морі
Зірочки, розгублені тремтять:
Материнські сльози їм болять…
П’ють вони і біль людський, і горе…
Застеляє дим їм жовті очі,
Без жалю пече війна вогнем,
Навіть Боже небо не збагне,
Як спинити проти людства злочин.
А Земля все глибше поринає
У болото скоєних гріхів…
Як війни позбутися штрихів?
Хто й коли в цім винних покарає7
7.04.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684980
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.08.2016
Розіп’яла Москва нам нашу долю
На невгамовних чорних трьох вітрах:
Донецьк, Луганськ і Крим, уже відомий,
Де чиняться і звірства, і сваволя,
Де квіт найкращий у вогні згора.
Та тільки мрію нашу – не убити,
Народу волю – не перемогти,
Ми вмієм землю рідну боронити,
Москви козирна карта – газ – убита
І спалені хиткі між нас мости.
Лякають небо пустки і руїни,
Але живий козацький вільний дух,
З ним виросте-розквітне Україна,
Котра людьми прославилась своїми,
Й нову державу внуки вже зведуть.
10.02.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684975
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.08.2016