Упав листочок з клена,
Тремтить тривожно дуб
І лиш сосна, зелена
Стоїть серед подруг.
Он там, біля дороги,
Присів грайливо гриб -
Не оббивав пороги
Й до почестей не звик.
Вдягнуло ніжну одіж,
Як поле так і село,
Лиш місто, з інших поміж,
Всі барви зберегло.
І ось летять-курличуть
Останні журавлі,
Мабуть, зима їх кличе
В далекії краї.
