-Ти щасливий на рибалці?-
Запитав синок Микита,-
Це, татусю, коли можеш
Відро риби наловити?
-Синку, ти не зрозумієш,
Постараюсь розказати:
Від одного слова млієш,
Стан душі - не описати!
Ще свідомість хоче пити,
Щось про тости говорити,
А наживку від закуски
Вже не можеш відрізнити…
То для кожного рибалки
Оце й є вершина щастя,
Пощастить прийти з уловом
Може, десь колись удасться.
-Дуже дивні ці дорослі,-
Певні роздуми в Микити,-
То, виходить, на рибалці
Можна рибу не ловити?
Велике дякую, дорога Катюшо за промінь сонечка в дощову погоду! За подарований ранковий позитив і веселий настрій!
Що за думка в татуся?
Можна рибу не ловити.
Вдома завжди метушня,
Мама почина сварити.
Поспішає на рибалку,
Але риби не приносить.
Хоче випити там чарку,
Дах потім у нього зносить.
Творчого натхнення Вам та сонячного настрою, дорогенька!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя щира подяка і оплески Вашому експромту, Валечко! Мирного і творчого Вам дня! Дуже Вам рада!