В безодню мрій я лину в забутті, І голос мій із світу мрії, Тому його не розуміють ті, Кого лише бліда буденність гріє. Хотів би я, щоб більше з них було Цінителів високого й святого, Та що їм байдужісіньким до того, Що в мене серце мрією цвіло...
ID: 816089 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 02.12.2018 21:49:31 © дата внесення змiн: 02.12.2018 21:49:31 автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie