І знову тиша. Пустота...
Немає розпачу й печалі.
А тільки спогади одні,
Що не дають мені спокою.
І уві сні і наяву,
Чогось являєшся мені.
Приходиш ніби із тіні,
Але це все думки блудні.
І вже немає сил чекати,
Але одне хотів спитати.
Скажи, чого ти так боїшся?
І все тікаєш в нікуди!
