Ми живемо в часи, коли кохання
Втрачає свій зміст, інтим і романтичність.
Вже більшість дарує обійми й цілунки в онлайні
Та забуває про зорі та вічність.
Все більше поетів пишуть про прагму,
Все більше уваги позам для сексу.
Всі глибше і глибше залізти вам прагнуть,
Правда не в душу… й не завжди з "Durex"ом.
Мало вже хто співає романси,
Пише вірші, лізе балконом…
Тепер більш реально оцінюють шанси:
Лайкнули, смайлик, відосик – готово.
Чомусь вже так мало пар на алеях,
І в парку закоханні вже не ночують…
Візьму я смартфон, подивлюсь на «eBay»і,
Може коханням і там вже торгують.
Дякую)
Ну, що тут скажеш. Треба радіти і цьому, хоча б не відрахували))) А якщо серйозно, то всьому свій час. Головне, не падати у відчай і обійми "кого попало"))