Зустрілася доля з підлістю,
Як далі бути життя?
Час уже напевно мінятися,
Бо нема назад вороття.
На розпутті спинилось кохання,
Шлях не знає вибрать який…
Чи прозорий, солодке як мед?
Або чорний і як шоколад гіркий?
Б’ється серце немов без упину,
Просить милості і покори,
І буянить море в душі,
Все людське відійшло у гори.
