Ненароком тебе я побачив
І відтоді спокою не знав
Ще тоді я не передбачив
Що на серце твоє я не матиму прав
Ти була королевою світу
А я просто звичайним рабом
Ти вклонялась трояндовім цвіту
Я ж лиш квіти збирав перед сном
А я мрію тебе лиш побачить
І вклонятися твоїй красі
Це ж для тебе нічого не значить
Ти смієшся ранковій росі
