Під тягарем гріхів людських
Убік схилилася земля,
Втонула серед душ слизьких
І хоче все почать з нуля.
Уже хитається й скрипить
Іржава стомленая вісь,
І не вперед земля летить,
А швидко котиться униз.
І відлік часу вже назад,
І шлях вже добіга кінця,
А в наших душах маскарад -
Одні лиш маски без лиця:
Всі повні чванства і пихи,
Сховались в коконах брехні
І дивляться на всі гріхи
Крізь окуляри захисні.
Я сам, скажу, не без гріха
(Хто не грішив із нас хоч раз?),
Та в моїм серці є жага
На світ поглянуть без прикрас!
Пізнати істину просту,
Просту, але таку вагому:
Нести між люди доброту,
Та перш змінитися самому!
Зміни - частина еволюції, про яку забуваємо. У Вас прекрасні зміни, Ви - новий вид у царині поезії: НІКОМУНЕВІДОМА мисляча особистість.
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отакої!!! Так мене ще ніхто не називав Чомусь,наче,під мікроскопом відчув себе Чимось маленьким,унікальним і нікомуневідомим,аж гордість взяла ... Та ми тут всі творчі, креативні, мислячі особистості ... Дякую за оригінальний коментар
"Я сам, скажу, не без гріха
(Хто не грішив із нас хоч раз?),
Та в моїм серці є жага
На світ поглянуть без прикрас!
Пізнати істину просту,
Просту, але таку вагому:
Нести між люди доброту,
Та перш змінитися самому!"
ПРОСТО ГЕНІАЛЬНО!!!!
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарні слова:"Я сам, скажу, не без гріха
(Хто не грішив із нас хоч раз?),
Та в моїм серці є жага
На світ поглянуть без прикрас!
Пізнати істину просту,
Просту, але таку вагому:
Нести між люди доброту,
Та перш змінитися самому!" У Вас гарні вірші
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00