Відпалали сади смолоскипами,
Відхурделив легкий листограй,
І відлунює тихими схлипами
Обікрадений осінню гай.
До зими лиш півзойку, півподиху,
А надворі - квітнева теплінь!..
В листяній сухозлітці на сходинках
Забавляється сонячна тінь...
Розженеться руденькою кицею
І - шубовсть у шемріння сухе!
Підсолоджені ранки корицею,
Хоч повітря незвично терпке:
То гірчить ароматною кавою,
То димами з городів повзе...
Мов виделкою, віттю іржавою
Настромила хмаринне безе
Усамітнена вільха і мружиться
Від медових цілунків тепла!
Пересохла порепана вулиця
У янтарних тонах попливла.
Припаду, щоби сонця напитися,
Зачерпну, ніби пташка крильми,
Може трішки на серці розвидниться
І розвіється попіл зими.
Може, снігом густим припорошені,
Чорнокрилі примари війни
Між архівів минулої осені
Перетліють, а там - до весни
Зовсім близько, півзойку, півподиху
І півкроку лише одного́!..
О, як мало нам треба для подиву,
А шукаємо бозна-чого...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніночко, дякую щиро за такий проникливий коментар! Десь вирує життя, а десь воно обривається - так влаштований світ... Дай Боже, щоб мир запанував на всій території України! Зараз - це найбільша наша потреба.
Хотів бути першим, так де там! Хіба за Вітатієм встигнеш? Він так і чатує Наталочку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цього разу Віталію пощастило більше! Але увага завжди приємна, незалежно від того, хто перший побачив і прокоментував. Дякую Вам, Олексо, за щедрість Вашої душі!
О, як мало нам треба для подиву,
А шукаємо бозна-чого...
і не помічаємо навкруг себе...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Раніше ніколи не задумувалася над тим, що немає нічого ціннішого для нації, аніж мир і спокій... Ми вже й забули, як це прекрасно - прокидатися під мирним небом і знати, що ніхто не зазіхає на твою свободу, на майбутнє твоїх дітей!.. Дякую, Ланочко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Артуре! Приємно, що завітали! Хай береже Вас Господь і всіх наших мужніх воїнів, які стоять на сторожі миру, не дозволяючи війні, мов раковій пухлині, розростися по всій Україні. Дасть Бог, Ви переможете!