Осінній тихий ранок
Туманний переспів
Квітковий голос ніжний
Та серця любов-гнів.
А я сиджу самотня
І згадую те все,
Що промайнуло швидко
За літо гамівне:
І цілував ти руки,
І зіроньку дістав,
Єдиною своєю
Постійно називав.
Та час прийшов прощання
І зойкнула душа,
Коли мене востаннє
Торкнули ті вуста…
А зараз тихий ранок
Туманний переспів
Квітковий голос ніжний
Та серця любов-гнів.
