Тендітна жінка молода,
Що вчора ще була на глянці,
Сьогодні піксель одягла
І стала у шеренгу бранців.
Ходила вміло від бедра
Та усміхалася мов сонце.
Броня від смерті ж не спасла.
І сірий світ, хоч світить сонце.
Краса спасе цей грішний світ?
Її б цвісти у пору літ квіткою весною.
Та опада найкращий цвіт,
Прекрасний цвіт обпалений війною.
Їй квіти всі земні до ніг
І пам'ять, що уже не згасне.
Згоріло все. І оберіг.
Життя яскраве і прекрасне.
