Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Казка про літо - ВІРШ

logo
Крилата (Любов Пікас): Казка про літо - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Казка про літо

 В мами України і тата Року народилося літо. Це сталося  1 червня в час, коли земля вже була причепурена квітами і травами, коли  на ній без догляду і з ним виросли такі рослини як лаванда, шавлія, чебрець та м’ята, які  наповнили навколишній простір чудовим ароматом,  в час, коли на клумбах красувались різнобарвні  лілії, гвоздики, починали розпускатися троянди, коли у селах та селищах під будинковими  загорожами розкривали свій цвіт  червоні, рожеві, білі матіоли, а з кущових рослин цвіла акація й вайгела і дивувала світ красою. Літо швидко ішло в ріст. Ні хвилини воно не лежало. Як  тільки народилося, стало на ноги – почало ходити лугами, степами, полями, лісами, дорогами, дворами, парками, садами і випускати теплий подих з легень. Від його тепла достигали вишні, черешні у саду. За це люди дякували літу.  Інколи літо стрибало, як першокласник на фізкультурі, разом зі сонцем, інколи  котилось, як м’ячик, бігало, як песик,  плавало, як гусак, і навіть літало – саменьке або у парі з вітром, хмаркою чи із птахами.  Літо у червні нагадувало  дитину –  було таке ж мінливе й вередливе, як вона, і  то сміялося й випускало жар із очей, то плакало й пускало з очей сльози.   
   У липні літо виглядало як молода людина. Воно ходило поміж  липи і гладило їх. Від його любові й уваги  вони розцвітали білим цвітом – пахучим, цілющим. Розпускали в цей час свій цвіт і гортензії на клумбі, коли літо всміхалося їм, і  ромашки та дзвоники  в лузі. Дозрівали від теплого погляду літа абрикоси та персики у садах на  південних землях, набирали форми та соку на городах кабачки, огірки, цвітна капуста. Співали пташки. 
Літо раділо цьому! «Недарма народилося! – думало собі. -  Приносить користь світу, людям».  
Школярі, студенти дуже любили літо. Коли воно з’являлося на світ, вони  не ходили до своїх освітніх закладів, мали канікули, відпочивали  – гуляли, плавали у водоймах, подорожували, грали у різні ігри надворі.  Дорослі брали відпустки, їхали до моря, в гори, щоби відпочити, вигрітись літнім теплом – самі і з дітьми. 
У серпні літо нагадувало зрілу людину, а під сам  кінець – літню. Воно багато працювало – допомагало урожаєві зернових вдягнутись в силу, овочі вітамінами наповняло – помідори, капусту, перець, горох і біб. В яблука, груші соку наливало. Багато всього робило для світу. для людей. Та мало дяки за це чуло. 
Якось, це було 14 серпня,  літо перепрацювалося і захворіло.  Лягло у житах і не могло піднятись. Прилетів з півночі  вітер, він почав у трубу дути, всіх лякати гучним і протяжним звуком. Небо зодягнулося у  хмари, з яких за якийсь час почав падати дощ. Лив увесь  тиждень. Поховалися діти, птахи звірята і свійські тварини.  Хлопчик Ясик – школяр 3 класу, засумував. Він дуже любив літечко. Радів кожному його дневі. Їв ягоди, які воно давало - черешні, вишні, полуниці. Грів тіло його сонечком, любувався квітами, в які літо вдихнуло життя, купався в озері, яке  вигріло літо. Але не дякував йому за те, що воно дає.  "Може, воно образилось на мене через це? - подумав. - Тиждень двориком сірість гуляє, холод  і дощ сіє, а літа не видно....". 
   Ясик був дуже добрим хлопчиком. Він підгодовував котів-безхатьків і псів, допомагав матері по господарству – сміття виносив,  до магазину  ходив, посуд мив. Найбільше зі всіх дворових тварин любив він пса Бровка, який прибився до їхнього двору ще минулого року. Бровку він і протиблішний нашийник купив за свої наскладані гроші, і купатися пса в літню пору водив до лісового озера, і їжу йому виносив щодня. За це Бровко його охороняв, коли він кудись ішов.  Як хлопець сидів надворі на лавці, терся до його ніг, цілував йому руки, а, іноді,навіть у щоку Ясика  цьомкав, як хлопець показував пальцем на неї. 
-	Бровку! Ти не знаєш, що сталося з літом? Вже тиждень, як воно ніби вмерло чи заснуло – надворі холодно, вітряно, сонце сховалось, ні у футбол пограти, ні поплавати в озері, ні побігати з друзями  у дворі на майданчику.
-	Знаю, що сталося, - відповів Бровко.
-	Ти заговорив? Людською мовою? Це сталося вперше. 
-	Все колись буває вперше.
-	То що з літом, знаєш? 
-	Воно захворіло.
-	А чому?
-	Перепрацювалося. А люди мало йому дякували.
-	Що ж робити?
-	Треба оздоровити літо. Ліки для нього – людська доброта, вдячність. 
-	Гм…  Подумаю над цим.
 Почав Ясик думати. Пів години думав і надумав. Зателефонував він деяким своїм однокласникам, друзям сусідським, попросив  підійти їх до школи. Розказав їм, як зібралися, про те, що порадив йому  пес. 
-	Треба, - мовив він дітям, -  якось  літо задобрити. 
-	Але як? Що ми можемо зробити?- запитала Оксана.
-	Давайте намалюємо малюнки з літніми пейзажами, зробимо виставку у центрі міста на лавках під туями, вивчимо кілька пісень про літо і проспіваємо їх там, кілька разів кожну. Хай люди дивляться на малюнки, слухають наш виступ  і дарують нам та літу гарні емоції.
-	Гарні пропозиції, -  сказав Назар.
-	Можемо ще напекти печення, викласти його на малий розкладний столик і давати по одному печеньку кожному, хто скаже: «Слава літу! Дяка літу!» - мовила Руслана.  
-       Я можу намалювати плакат. Написати на ньому :"Літо - прекрасна пора!" - проказав Денис.
-	Всі  ідеї чудові! Втілимо їх у житті. Берімось до справи, - мовив Ясик.  
Після обіду провели репетицію під грибком у Ясиковому дворі. 5  дітей  проспівало пісні про літо (хтось знав пісню, хтось спеціально для виступу  вивчив). 12 принесло і показало  малюнки, які намалювало. Ще 12 спекли ввечері печення разом із рідними і принесли його до зазначеного місця  наступного дня.
Коли все задумане дітям вдалося зробити, хмари почали втікати з неба, вітер стих. На другий день,  вранці, на небесну гладь вийшло  сонце. Літо одужало!
 Ясик був дуже радий цьому. І всі його друзі теж. 
-	Ти був правий, друже, - сказав він Бровкові, коли вийшов надвір. – Літо таки було хворим та одужало. Ми, діти, допомогли йому це зробити. 
-	І це чудово!
-	Так. Їж кістку з м’ясом. Ти  заслужив її, Бровку!
-	Дякую.
-	А я тобі дякую і літу, і світу,  і його  Сотворителю!

ID:  1014186
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші для дітей
дата надходження: 27.05.2024 19:12:32
© дата внесення змiн: 28.05.2024 08:36:25
автор: Крилата (Любов Пікас)

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (58)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Шон Маклех, 28.05.2024 - 22:00
Дуже цікавий текст! give_rose hi
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Шон Маклех, 29.05.2024 - 08:42
Дякую вам, Шоне! 16 give_rose 22
 
Всім добра! 16 16 16 Казку трішки поправила. Вчора написала і виставила відразу, навіть не перечитала жодного разу. smile
 
Чайківчанка, 27.05.2024 - 22:54
give_rose 12
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Чайківчанка, 28.05.2024 - 07:47
16 21 22
 
Зелений Гай, 27.05.2024 - 21:12
Потрібно підлікувати і весну і осінь і зимоньку.
Гарна казкам діткам 12 12 12
 
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар Зелений Гай, 28.05.2024 - 07:47
Просто треба навчитись дякувати їм за те, що вони у нашому житті є. Дякую вам! smile
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
x
Нові твори
Обрати твори за період: