*****
Нам нелегко нині жити,
Бо воєнний час настав,
В свій полон нас всіх забрав,
Та не зміг він нас скорити.
Боремося ми щосили
Проти лютих ворогів,
Що з далеких ще часів
Наші землі полонили.
Предки ж наші визволяли
Їх тоді, а нині ми
Визволяєм, щоб людьми
Вільними жили, сіяли,
Наче сонце, лиш від щастя.
Боремося ми щосил
Лиш за мирний небосхил,
Щоби зникли всі нещастя,
Та уже не повертались
В край наш рідний, дорогий,
В світі всім один такий.
Предки наші не здавались
Ворогам. Не здаємося
Їм і ми в цей темний час,
Що прийшов в наш край, до нас.
З ними ж мужньо ми б’ємося
Й певні в тім, що подолаєм
Їх. Настане світла мить
Ця, що вже до нас летить.
Ми ж уже перемагаєм.
Перемогу ми здобудем.
І тоді у мирі жить
Кожну неповторну мить
Всі ми з вами завжди будем.
Сонце миру буде гріти
Ніжно, лагідно всіх нас,
А життю ми повсякчас
Будемо лише радіти.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
