Грається вітер, куйовдить волосся,
Бризом розніжує спрагле нутро.
Берег укрився хвилястим шатром -
Лунко підхоплює хвиль стоголосся.
Ви були поруч, авжеж, не здалося, -
Пестили душу орлиним пером.
Гострий, як бритва, пронизливий погляд
Танув, мій птаху, у солоді мрій,
Серце збентежив у вирі подій,
Перекроївши очима світогляд.
Усмішка мила вчувалася поряд,
Аплодував невгомонний прибій.
Вмить поманили мене без вагання
В парі зробити важливий ривок,
Крила черкали натхнень острівок -
Двоє ширяли до самого рання...
Ви підняли романтичні бажання
До мерехтливих яскравих зірок!