Бог все бачить, все чує й знає
про всі наші земні шляхи,
терпить й інколи попускає –
для покаяння за гріхи.
Але, видно, що натворили
ми багато в країні зла,
і війну в душі упустили,
й благодать з храмів утекла.
Не покаялись. Не молились
і не вірили більшість з нас.
Пили-їли і не постились,
коли треба було в свій час.
Піддалися на пропаганду.
Не утрималися від спокус.
Обирали негідну владу,
що вела нас в якийсь союз.
На обіцянки їх повелися
і обманювались щораз.
І купилися, й продалися
оптом й вроздріб ми всі не раз.
Ми дозволили можновладцям –
«ми» це весь український народ –
на посадах збагачуваться
без контролю і перешкод.
Всі, хто міг, то наживались
на всім державнім майні
і Збройні Сили зостались
зовсім небоєздатні.
Все, що разом заробили,
отримуємо всі сповна,
виходить, і ми допустили,
що тепер в Україні війна.
Бог все бачить… Він знає,
за які це гріхи усе нам.
Жаль, що смерть не лишає
життя нашим дочкам й синам.
17.07.2023р.
