Tom d`Cat: Мне кажется: лакея лёгкий бег
Не заглушал там хруст французской булки,
Жандармы там клялись в любви навек,
Поручик Ржевский лихо водку булькал...
Мне кажется – писали там стихи,
Блюдя размер строки – не только рифму.
Мне снится много разной чепухи...
Всё вслух читать – пожалуй, и охрипну!
Мне кажется, что между \"я\" и \"я\"
Знак двоеточия уместней будет:
Меж запятых скользнёт стиха ладья,
Вдаль улетит рифмованною пулей...
Tom d`Cat: Експромтів збірки нам читати важко,
Бо в кожнім думка не одна, а то й не дві,
І кожна хоче першість мати у єстві...
Однак співай нам, поетесо-пташко!
Tom d`Cat: Хто їх знає, тих китайців - де і що у них росте... У Південній Америці є такі орхідеї, що на дерева видираються.
Втім, у цього китайця орхідеї росли у садку. Ви неуважні.
Tom d`Cat: Пан - спеціаліст у галузі орхідей?
То виправте Гугль, а то воно за запитом "запах орхідеї" таке варнякає...
"Одні орхідеї пахнуть в ранкові години, інші в вечірні, а треті пахнуть весь день. Запах орхідеї, після розкриття квітки ,може з'явитися не одразу, а лише на 3-4 день. Запах може бути сильним (відчутним поблизу 3-4 метрів), помірним (на відстані 1 метри) і слабким (якщо треба принюхуватися до самої квітки)."
Неподобство!
Tom d`Cat: Творив жіноцтво, кажуть, Бог-Творець,
Та після інші боги з того скористались,
І на ланцюг варязьким, хай їм грець,
Мовчання все пішло, і кралям не зосталось.
Tom d`Cat: Песенно. Понравилось. Да и Вам самому нравится, раз почти через 6 лет вспомнили.
Правда, 2-й и 6-й куплеты, которые тянут на варианты припева, как по мне, должны идти ямбом, а не подстраиваться под хорей остального текста. Я бы записал их так:
//5
Бокал игристого вина
Я за тебя допью до дна.
Ах, голова так закружилась...
Но я ни капли не пьяна!
// 21
Бокал игристого вина
Я выпила почти до дна.
Так почему же, мой любимый,
Теперь в тебя я влюблена?
И ещё что-то нужно делать с 19-й строкой. Её приходится читать как \"Тво́и губы, тво́ю ласку\". В украинской песенной поэзии это сейчас почти норма, но в русских стихах смотрится странно.
Tom d`Cat: Гей, сині вени! Чом набрякли хробаками по ногах?
Он у людей в аортах чорних зіронька співає!
Волосся золотаве на колись зім\'ятих подушках...
Фофудьї-оксамити-бархати... Чом вас чортмає?
Tom d`Cat: Вільний власник госпо́ди саджать свої ту́ти, де схоче.
А Дракони Небес вільні повінь вчини́ть, чи засуху.
Як хазяїн вгадає – пишається він перед іншим,
Не вгадає – із жа́лю поплаче і знову саджає...
Tom d`Cat: Таки ввижається, Надіє!
Сплелись у купу різні дні,
Бо зброя з бронзи не ржавіє,
А ті дороги забарні,
Що Одіссей обрав у морі,
До Ілліону не вели.
Троянди сяють, наче зорі,
Нуртують поміж скель вали...
Tom d`Cat: Щось химерне... І недописане – цікаво, чому це промінь темноволосий, а дно – фальшиве.
А технічно... Вважаємо за верлібр, хоча у основі щось 3-складове (анапест чи амфібрахій – за бажанням можна вирівняти).
До 20-го рядка добре заримовано за схемою aBaB, хоча ради цього у слові \"полум\'я\" доводиться робити наголос на останньому складі. Та й не \"лихо\", а \"лиха\" (родовий відмінок).
Автор уподобав слово \"дні\": спочатку двічі у одному реченні згадав, а потім і римувати почав. Пара \"на дні/стали дні\" дає красиву риму, та \"у собі/по собі\" навряд чи може претендувати на якість. А далі слово \"дні\" знову вилізло у кінець рядка й заримувалося з \"світанки парні́\" (це коли туман?).
Багатенько й рим на дієслова (хапати/подолати, врятуватись/дістатись, почав/зачав, схопив/поплив).
І \"як якийсь кочівник\", як на мене, дещо неполіткоректно.
Tom d`Cat: Йа-йа, натюрлих, уж! Кольцом я извивался,
Чтоб эту истину нежнейшим образом донесть.
Ко мне, мосты сжигая, призрак приближался...
Он Тёщей звался...
Я б стерпел, когда бы только тесть!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
У Південній Америці є такі орхідеї, що на дерева видираються. 
