Зацвіла сакура рожевим цвітом
мов наречена вишня у саду.
Зашарілась вона над білим світом
І демонструє вроду молоду.
А вона чужинка, не українка...
І закохавсь у неї соловей.
У рожевій сукні красуня - жінка
Цвіте так сонячно поміж алей.
Сакура - дерево краси, любові
І росте корінням вглиб до землі.
В мріях злітає у краї казкові
Несуть у Самураї журавлі.
Зростає у дикій тузі до сонця
Полюбила солов'їну мову.
І зорить до небесного віконця
Веде вона із Богом розмову.
О , дай Боже, міці та сили мені !
Розуміти солов'я з пів слова.
Для нього цвісти, як вишня навесні,
Щоб два серденька вінчала мова.
Цвіте сакура, як квітуча вишня
В неї аромат солодкий, хмільний.
Стоїть гордо наче зірка Всевишня
Надихає шарм квіту чарівний.
------2--------
О Боже, яка вона красива!
В її очі закохався небокрай.
Як цвіт вишні у саду - зваблива
Манить до себе у свій квітучий рай.
Краса, як Мадонна на іконі,
Що тримає на руках грудне дитя.
Ніжна квітка весни у короні
Погляд очей незабудки в почуттях.
В мріях кружляю над нею, як птах
Хочу доторкнутись ніжно рукою.
Та не смію, бачу лиш її в снах...
Боюсь злякати - своєю жагою.
Вона приходить у казкові сни
Усміхнеться, як сонечко здалека.
як налякана поміж ясени...
Злетить у синю даль - птаха лелека.
Залебеділа душа від краси
Від біленького личка, та чорних брів.
П'ю її вроду, як квітку з роси
І тану, як білий сніг від її слів.
Чарівний голос, як дзвін у річки...
Зачепив струною на семи вітрах.
А таку красуню - гарну чічку
Я б носив вічно на своїх руках.
дякую
Браво пані Маріє! 
