|
Нарвали бузку, наламали,
Набрали, награбували,
Оберемки мокрого, свіжого,
Лілового, білосніжного.
Листя – густе, росянисте,
Квіття – рясне, променисте,
Пахощів аж по вуха,
І птах у цих завірюхах.
В квітучому божевіллі
Заплутався він серед гілля,
І в оберемку зеленім
Залишився полоненим.
Сміюся з такої біди:
Тебе хто покликав сюди?
А він ніяк не вгаває,
Цвірінькає в заростях далі.
Геть позбавився глузду,
Шаленіє в бузковім галуззі,
Серед перлів і ароматів!
Рветься, й мене забирайте!
Гіві Сіпрошвілі "Перлина весни"
Julian Tuwim RWANIE BZU
Narwali bzu, naszarpali,
Nadarli go, natargali,
Nanieśli świeżego, mokrego,
Białego i tego bzowego.
Liści tam - rwetes, olśnienie,
Kwiecia - gąszcz, zatrzęsienie,
Pachnie kropliste po uszy
I ptak się wśród zawieruszył.
Jak rwali zacietrzewieni
W rozgardiaszu zieleni,
To się narwany więzień
Wtrzepotał, wplątał w gałęzie.
Śmiechem się bez zanosi:
A kto cię tutaj prosił?
A on, zieleń śpiewając,
Zarośla ćwierkiem zrosił.
Głowę w bzy - na stracenie,
W szalejące więzienie,
W zapach, w perły i dreszcze!
Rwijcie, nieście mi jeszcze!
ID:
1012106
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.04.2024 07:39:17
© дата внесення змiн: 29.04.2024 07:40:39
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|
