ХОТІВ ЛЕВКО НОВІ МЕШТИ
Хотів Левко нові мешти, щоб спереду бляшка.
З вузьким носом, лаковані, пальто - сіра кашка.
Копієчку до копійки тулив місяцями.
Ховав гроші на горищі від жінки і мами.
Там драбина струхлявіла, хто туди заскоче.
Де вилізе там і злізе, нерви полоскоче.
Уявляв він як у церкві всіх затьмить красою.
Й кожна друга молодичка махне головою.
Молоко, сметана, яйця та всяка дробнина.
Добрий харч з села купляла не одна людина.
Ринок для Левка спасіння, ніхто не чіпає.
Він собі торгує тихо і гроші збирає.
Плащик в кашку як вилитий. Плечі як в султана.
І лякєркі як цукєркі. Не впізнає мама.
Шлях коротший через поле. Сяє Лев як злото.
Не чекав він при тім щасті, що кругом болото.
Коні, кози і корови сліди полишали
і тваринячим мазутом подіум залляли.
На кізяку послизнувся, отямився вдома.
Плащ у кашку вже не той, в ребрах гематома.
І лякєркі – шкрабаки. Вже не та парада.
Але є при тій біді лиш одна розрада:
не сумуй і серце хай розпука не крає.
Бог планує! Бог дає і Бог забирає!
Респект за діалектизми! 
