Прочитаний :  1542
|
Творчість |
Біографія |
Критика
СНИ
Пожарищами в ночах блискало,
Рвало навпiл дитячi сни.
Колисали мене не колиски,
А зловiснi громи вiйни.
І якi там казковi пригоди!
Груба дiйснiсть: помiж бур'янiв
Висхла копанка край городу,
В нiй - поранених двоє бiйцiв.
І якi там Дiди-Морози
3 подарунками у торбах.
Пайка хлiба черствого й сльози,
Сльози - потай - у мами в очах.
В дике марення безголосе
Поринаючи, як у пiтьму,
Так дитинство не вiдбулося.
А воно - начало всьому.
Долю в тому не винувачу,
Звинувачую в тому вiйну,
Її злочин донинi оплачую
І кляну. І кляну. І кляну!
Бо й тепер ще, буває, згадка
Заболить, як на тiлi шов.
Раз приснилося - лист вiд батька,
Тiльки вже посмертний прийшов.
Отака ти, вiйно, затята,
Ще й тепер додаєш сивини.
Можна (треба б) уже й забувати,
Але сни... Цi безжальнi сни!..
|
|
