Я пам'ятаю, як скриплять твої мостини, хато мОя;
Як твої очі дивляться душі в саме нутро –
Ти моя ціла є країна, в якій радість, тінню Трої,
Або ж ти серця всесвіту є таїни ребро...
Найтонших струн мелодія твоя не покидає душу,
Бо в'ється в небеса, знаходячи своїх –
Казали БабусІ, що "на трапку*" завжди знаходить мусиш.
Прости, хатинонько, – не разом, то мій гріх...
14.08.2021р.
*На трапку – там де натрапиш
Я помню как скрипят твои половицы
Я помню, как скрипят твои половицы, хаты пороги;
Как твои глаза смотрят душе в самое нутро –
Ты целая страна моя, в которой радость, тенью Трои,
Или же ты сердца вселенной есть тайны ребро...
Тончайших струн мелодия твоя не покидает душу,
Ибо вьется в небеса, ища своих сквозь птичий смех –
Говорили бабушки, что" на трапку* " всегда находку будишь.
Прости, хатынонька, – не вместе, мой есть грех...
14.08.2021 г.
* На трапку-там где наткнешься
